Деякі політологи виділяють партії: прагматичні (виборчі), парламентські, харизматично-вождистські та ін.
Політичні партії в Україні можна класифікувати за такими критеріями:
ü ставлення до державного суверенітету;
ü соціально-економічні пріоритети;
ü ідейно-політичні засади тощо.
ü
За ідейно-політичним спрямуванням виокремлюють:
ü національно-радикальні,
ü національно-демократичні,
ü загальнодемократичні,
ü соціалістичного спрямування,
ü національних меншин.
Поняття і типологія партійних систем.
Залежно від багатьох обставин, а надто від політичного режиму, в кожній країні формується певна партійна система.
Партійна система – це сукупність політичних партій, характер їх взаємодії, а також місце і вплив у державному механізмі.
Політична наука (згідно Дж.Сарторі) виокремлює такі типи партійних систем, кожна з яких відображає конкретні особливості певного суспільства:
1. Однопартійна (в країні є одна правляча партія, а діяльність інших не допускається; партійний апарат зрощується з державним. Така система існувала в 20-40-х роках ХХ ст. у фашистській Італії, у 30-40-х роках – у гітлерівській Німеччині, у 20-80-х роках – у Радянському Союзі. Сьогодні – на Кубі, в Північній Кореї, та деяких країнах Африки: Кенії, Малі, Лівії та ін.);
2. Домінантна(з переважаючою партією, яка за підсумками виборів незмінно залишається при владі протягом десятків років; уряд формується лише домінуючою партією);
3. Двопартійна (біпартизм) (дві найбільші, найвпливовіші партії в країні поперемінно внаслідок виборів здійснюють владу; впливова опозиція партії, що програла вибори);
|
|
4. Трипартійна, яку ще називають двох-з-половинною (2,5) партійною системою (характеризується тим, що жодна з двох найбільших партій країни самостійно не може сформувати уряд, а тому потребує для цього підтримки третьої партії, значно меншої від них, але яка постійно представлена в парламенті);
5. Чотирипартійна, або двоблокова (відзначається наявністю правого та лівого блоків партій, що змагаються між собою за владу);
6. Партійна система обмеженого (поміркованого) плюралізму (відсутні антисистемні партії двосторонньої опозиції; притаманна орієнтованість на участь в уряді, коаліційних кабінетах, незначна ідеологічна різниця між партіями);
7. Партійна система крайнього (поляризованого) плюралізму (їй властиві наявність антисистемних партій, двосторонньої опозиції зліва і справа, стан перманентного конфлікту між опозицією зліва і справа, сильне ідеологічне розмежування між ними);
8. Атомізована партійна система (не передбачає необхідності точного підрахунку числа партій, всі вони невпливові; тут виникає поріг, за яким кількість партій не має значення; уряд формується на позапартійній основі, або на засадах широкої коаліції).
|
|
Роль і функції партій у суспільно-політичному житті.
Політичні партії активно впливають на діяльність органів державної влади, економіку, соціальні процеси, відносини між країнами. Вони є одним із базових інститутів сучасного суспільства, без якого не можливе функціонування представницької демократії, яка потребує розвинутих і добре організованих партій. За їх відсутності посилюється загроза виникнення авторитарного режиму. Демократія забезпечується участю партій у виборах, позаяк на багатопартійних виборах зіштовхуються не амбіції особистостей, а інтереси суспільних груп. Партії нині є невід'ємною частиною всієї демократичної системи, особливо парламентської демократії, оскільки парламентська робота здійснюється переважно через партії.
Багатопартійність е певною гарантією проти корупції, зловживань владою, своєрідним способом контролю державних діячів.
Перспективи посттоталітарного розвитку колишніх соціалістичних країн, у тому числі України, пов'язані зі становленням політичних партій. Відсутність сильних партій, які легітимне представляють інтереси основних соціальних груп у відносинах з державою, нібито ставить державу над суспільством і розв'язує їй руки у виборі політики. Однак це ілюзія, бо замість політично організованих опонентів, з якими можна вести діалог і шукати консенсус, владі за таких обставин протистоїть стихійна маса людей. Слабкість партій неминуче обертається безсиллям держави, яка позбавляється зворотного зв'язку з масами і втрачає контроль над політичним процесом.
|
|
Вплив політичних партій на маси, а отже, і завоювання владних позицій у суспільстві визначається такими чинниками:
§ наявністю приваблюючих ідеологій, які визначають цілі розвитку, відображають інтереси мас;
§ організаційною оформленістю, мобільністю організаційних структур, здатних реалізовувати намічені цілі;
§ рівнем компетентності, авторитетності партійних керівників (вождів, лідерів, функціонерів);
§ достатньою масовістю й активністю рядових членів партії;
§ вмінням практично організувати діяльність партії в конкретній історичній ситуації;
§ вмінням відобразити гострі суспільні проблеми в зрозумілих масам конструктивних лозунгах;
§ наявністю достатніх коштів для діяльності ідейно-пропагандистських і культурних центрів партії, для оприлюднення її політики через засоби масової інформації.
|
|
Суспільно-політична роль партій виявляється в їхніх функціях. У політології існують різні підходи щодо обсягу, змісту і суті функцій політичних партій.
Американський політолог Дж. Брайс виділяє такі функції партій:
підтримка одностайності між членами партії;
рекрутування нових прихильників;
стимулювання ентузіазму виборців, акцентуючи увагу на численності партії та важливості її мети;
інформування виборців про політичні питання, які вирішує партія, про особисті достоїнства вождів і недоліки суперників;
відбір кандидатів на певну посаду.
У політології фігурують й інші функції партій:
організація громадської думки з питань, які торкаються життєвих інтересів нації;
мобілізація виборців навколо партійних кандидатів;
виховання громадської думки і дедалі активніше виконання партіями загальноосвітньої ролі в процесі політичної соціалізації;
забезпечення неперервності політичних зв'язків між парламентом і народом;
формування разом з іншими політичними інститутами механізму державного і громадського управління, забезпечення стабільності влади;
створення сприятливих умов для послідовної зміни складу уряду за дво- і багатопартійної системи.
Особливу роль у життєдіяльності партії відіграє функція політичного рекрутування (кадрова). Вона передбачає підбір і висунення кадрів як для партії, так і для інших організацій, які належать до політичної системи, у тому числі висунення кандидатів у представницькі органи влади й у виконавчий апарат держави. Авторитет партії в суспільстві залежить від того, наскільки ефективно вона реалізовує функцію вироблення політики і здійснення політичного курсу. Обсяг і ефективність реалізації цієї функції залежить від місця партії в політичній системі.
Отже, до основних функцій партій належать:
1. Соціальна. (З'ясування, формулювання і обґрунтування інтересів великих суспільних груп).
2. Активізації та об'єднання. (Представлення інтересів великих суспільних груп на державному рівні).
3. Ідеологічна. (Формування ідеології та політичних доктрин: теоретичних концепцій, партійної програми, оцінок подій, закликів, соціально-політичних стратегій тощо).
4. Політична. (Участь у формуванні політичних систем, їх спільних принципів, компонентів; участь у боротьбі за владу в державі і формування програм її діяльності).
5. Управлінська. (Участь у здійсненні державної влади).
6. Електоральна. (Організація політичної боротьби, спрямування її в цивілізоване русло).
7. Виховна. (Інституалізація політичних конфліктів; формування громадської думки; політичне виховання суспільства або його частини).
8. Кадрова. (Формування політичної еліти: підготовка й висунення кадрів для апарату держави, керівників громадських організацій, зокрема профспілок; рекрутування та соціалізація нових членів).
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 250; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!