Марка бетону за густиною Д (вказується для теплоізоляційних ЗБК).
Задані клас та марку бетону отримують відповідним підбором бетонної суміші в лабораторних умовах з наступним випробовуванням зразків.
Найбільш цінний показник бетону — його міцність на стиск — характеризується класом бетону В (МПа): тимчасовий опір стисканню бетонних кубів 15х15х15 см, випробуваних через 28 діб зберігання при температурі 2020С і вологості 100%.
Нормами встановлені такі класи В бетону на осьовий стиск:
а) для важкого бетону — В7,5, В10, В12,5, В15, В20, В30, В35, В40, В45, В50, В55, В60;
б) для дрібнозернистих бетонів залежно від виду:
А (з модулем крупності піску 2,1 і більше) — до В40;
Б (з модулем крупності піску в межах 1 — 2,1) — до В30;
В (при автоклавній обробці бетону) — до В60;
В) для легкого бетону — до В40.
Класи бетону на осьовий розтяг (МПа) Bt0,8, Bt1,2, Bt1,6, Bt2, Bt2,4, Bt2,8, Bt3,2 означають тимчасовий опір розриву бетонних вісімок, витриманих 28 діб при температурі 2020С і вологості 100%.
Марки бетону за морозостійкістю бувають віл F25 до F500 і означають кількість циклів заморожування і відтавання зразка без втрати ним міцності.
Марки бетону за водонепроникністю встановлені від W2 до W12. Вони вказують на граничний тиск рідини, коли вона ще не просочується через зразок.
Марка бетону за густиною від Д800 до Д2400 характеризує середню густину бетону (кг/м3).
Оптимальний клас чи марку бетону вибирають на основі техніко-економічних міркувань залежно від виду залізобетонної конструкції, умов її експлуатації, способу виготовлення
Бетон як матеріал для ЗБК повинен мати такі наперед задані фізико-механічні властивості: міцність, достатню густину (непроникність) для захисту арматури від корозії, добре зчіплюватися з арматурою під час тужавлення, а також інші властивості, що відповідають особливим умовам експлуатації ЗБК (наприклад, корозійна стійкість для конструкцій, що експлуатуються в агресивному середовищі тощо).
Бетони можна класифікувати за рядом ознак:
а) за структурою — щільної структури, в яких простір між зернами заповнювача зайнятий затверділою в’яжучою; крупнопористімалопісчані та безпісчані; поризовані, тобто з заповнювачами і штучною пористою затверділою в’яжучою; ніздрюваті з штучно створеними замкнутими порами;
б) за середньою густиною — особливо важкі (g>2500 кг/м3); важкі (2200<g<2500 кг/м3); полегшені (1800<g<2200 кг/м3); легкі (500<g<1800 кг/м3);
в) за видом заповнювача — на щільних заповнювачах; на пористих заповнювачах; на спеціальних заповнювачах;
г) за зерновим складом — крупнозернисті з крупним та дрібним заповнювачами; дрібнозернисті з дрібним заповнювачем;
д) за умовами тужавлення — бетони природного тужавлення; піддані тепловологісній обробці при атмосферному тискові; піддані автоклавній обробці при підвищеному тискові.
Згідно з діючими нормами проектування усі бетони для ЗБК поділяються на три групи:
важкий бетон — бетон щільної структури, на щільних заповнювачах, крупнозернистий, на цементній в’яжучій при будь-яких умовах тужавлення;
дрібнозернистий бетон — бетон щільної структури, важкий, на дрібних заповнювачах, на цементній в’яжучій при будь-яких умовах тужавлення;
легкий бетон — бетон щільної структури, на пористих заповнювачах, крупнозернистий, на цементній в’яжучій за будь-яких умов тужавлення.
Як щільний заповнювач для бетонів використовують щебінь з дроблених гірських порід (піщаник, граніт, діабаз) та природний кварцовий пісок. Пористі заповнювачі можуть бути як природні — перліт, пемза і ін., так і штучні — керамзит, шлак тощо. Залежно від виду пористого заповнювача розрізняють керамзитобетон, шлакобетон, перлітобетон тощо.
Бетони поризовані, ніздрюваті, а також на пористих заповнювачах використовують в основному для огороджувальних конструкцій, а дуже важкі бетони — для будівництва захисних споруд від дії радіаційного опромінення. Для звичайних ЗБК використовують важкий та дрібнозернистий бетони
Міцнісні характеристики бетону
Експериментально встановлено, що міцність бетону залежить від зернового складу (його підбирають так, щоб об’єм пустот в суміші заповнювачів був найменшим), міцності заповнювачів та характеру їх поверхні (при шорсткій та кутоватій поверхні заповнювачів підвищується їх зчеплення з цементним розчином, тому бетони, виготовлені на щебені, мають більшу міцність, ніж бетони виготовлені на гравії), форми та розмірів зразка, умов тужавлення, виду напруженого стану, тривалості дії навантаження, технології виготовлення тощо.
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 738; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!