Особливості впливу електричного струму на організм людини.
Електричний струм являє собою впорядкований рух електричних зарядів. Доторкнувшись до провідника, що знаходиться під напругою, людина включає себе в електричний ланцюг, якщо він погано ізольований від землі або одночасно стосується об'єкта з іншим значенням потенціалу. У цьому випадку через тіло людини проходить електричний струм.
Дія електричного струму на живу тканину носить різнобічний характер. Проходячи через організм людини, електрострум має термічний, електролітичний, механічний, біологічний і світловий вплив.
При термічній дії відбувається перегрів і функціональний розлад органів на шляху проходження струму.
Електролітична дія струму виражається в електролізі рідини в тканинах організму, в тому числі крові, і порушенні її фізико-хімічного складу.
Механічна дія призводить до розриву тканин, розшарування, ударному дії випаровування рідини з тканин організму. Механічне дія пов'язана з сильним скороченням м'язів аж до їх розриву.
Біологічна дія струму виражається в перезбудженні нервової системи.
Світлова дія призводить до ураження очей.
Крім внутрішнього впливу, електричний струм може стати причиною зовнішніх травм.
Електричні опіки бувають двох видів: струмові і дугові.
-Струмовий (контактний) виникає при безпосередньому дотику до струмоведучих частини через перетворення електричної енергії в теплову. Як правило, це опік шкіри, тому шкіра володіє у багато разів більшим опором, ніж інші тканини тіла.
|
|
|
-Дуговий опік виникає під впливом електричної дуги і, так як температура дуги понад 3500 ° С, такий опік носить важкий характер 3 – 4 ступеня (від обвуглювання шкіри до обвуглювання підшкірної сітківки, м'язів, судин, нервів, кісток).
Електричний знак – чітке пляма сірого або блідо жовтого кольору діаметром 1 – 5 мм на шкірі. Уражена ділянка шкіри твердне подібно мозолі. З часом верхній шар ураженої шкіри сходить, і вона набуває первісний колір, чутливість і еластичність.
Електричний удар – це збудження живих тканин організму при проходженні електричного струму, що супроводжується різким, мимовільним скороченням м'язів. Електричний удар може призвести до порушення і навіть повного припинення діяльності життєво важливих органів – легень, серця, а значить і до загибелі організму. В залежності від результату поразки, електричні удари умовно розділені на 4 ступені:
1 ступінь – судорожне скорочення м'язів без втрати свідомості;
2 ступінь – судорожне скорочення м'язів з втратою свідомості;
3 ступінь – втрата свідомості і порушення серцевої діяльності;
4 ступінь – клінічна смерть – перехід від життя до смерті, що настає в момент припинення діяльності серця і легенів. Відсутні всі ознаки життя: немає дихання, серце не працює, зіниці розширені і не реагують на світло, немає реакції на больове роздратування. Електричний шок – реакція нервової системи організму у відповідь на сильне роздратування електричним струмом. Призводить до розладу кровообігу, дихання, підвищення кров'яного тиску. Шок має дві фази: збудження і гальмування. Стадія гальмування характеризується виснаженням нервової системи, почастішанням пульсу, слабким диханням, пригніченим станом, повною байдужістю до навколишнього при повному збереженні свідомості. Шоковий стан може тривати від декількох десятків хвилин до діб, після чого організм гине.
|
|
|
Характер ураження струмом залежить від значення і роду струму, шляху проходження, тривалості впливу, індивідуальних особливостей людини, фізіологічного стану в момент поразки.
Аварії з викидом радіоактивних та сильнодіючих отруйних речовин у навколишнє середовище.
Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин і зараженням навколишнього середовища виникають на підприємствах хімічної; нафтопереробної, целюлозно-паперової і харчової промисловості, водопровідних і очисних спорудах, а також при транспортуванні сильнодіючих отруйних речовин.
|
|
|
Джерела хімічних аварій
викиди та витоки небезпечних хімічних речовин загорання різних матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій, яке супроводожується забрудненням навколишнього середовища аварії на транспорті при перевезенні небезпечних хімічних речовин, вибухових та пожежонебезпечних вантажів
Безпосередніми причинами цих аварій є: - порушення правил безпеки й транспортування, - недотримання техніки безпеки, - вихід з ладу агрегатів, - механізмів, - трубопроводів, к ушкодження ємностей тощо.
Головною особливістю хімічних аварій (на відміну від інших промислових Катастроф) є їх здатність розповсюджуватись на значні території, де можуть виникати великі зони небезпечного забруднення навколишнього середовища.
Повітряні потоки, які містять гази, пароподібні токсичні компоненти, аерозолі та інші частинки, стають джерел ом ураження живих організмів не тільки в осередку катастрофи, а і в прилеглих районах. У США для кожної з 336 особливо небезпечних хімічних речовин, які можуть потрапити в навколишнє середовище внаслідок аварії, встановлено три рівні впливу:
|
|
|
1. Виникає дискомфорт у постраждалих.
2. З'являється втрата працездатності.
3. Виникає загроза життю.
До числа небезпечних для здоров'я людини газоподібних сполук, які забруднюють атмосферу при хімічних аваріях та катастрофах, можна віднести: С12, НС1, HF, HCN, SO3, SO2, CS2, CO, СО2, NH3, COC13, оксиди азоту та інші.
Сильнодіючими отруйними речовинами називаються хімічні сполуки, які в певних кількостях, що перевищують ГДК, негативно впливають на людей, сільськогосподарських тварин, рослини та викликають у них ураження різного ступеня.
Сильнодіючі отруйні речовини можуть бути елементами технологічного процесу (аміак, хлор, сірчана й азотна кислоти, фтористий водень та інші) і можуть утворюватись при пожежах на об'єктах народного господарства (чадний газ, оксиди азоту та сірки, хлористий водень).
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 391; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!