Винахід як об’єкт права інтелектуальної власності.



Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

Черкаський державний технологічний університет

 

 

Кафедра « Управління проектами»

 

Контрольна робота з дисципліни

«Інтелектуальна власність»

 

Варіант №3

Задача №3

 

Виконав:                                                                          Перевірила

Студент гр. ЗУП-019                                     ст. викладач Новілова Т.Б.

Макаренко І.М.

 

 

 

Черкаси 2011р.


Зміст

1.Теоретична частина. 4

1.1.Поняття та класифікація об’єктів інтелектуальної власності. 4

1.2. Винахід як об’єкт права інтелектуальної власності. 6

1.3. Об’єкти суміжних прав та їх загальна характеристика. 9

1. 4. Юрисдикційний захист прав інтелектуальної власності. 13

2. Задача № 3. 16

3. Список використаної літератури. 17

4. Висновок. 17


1.Теоретична частина

Варіант №3

Поняття та класифікація об’єктів інтелектуальної власності.

 

Інтелектуальна власність - це встановлені законодавством права на результати розумової діяльності і творчої діяльності людини в галузі літератури, мистецтва, науки та виробництва. Права неможливо сприймати на дотик, тому інтелектуальна власність є нематеріальною.

Інтелектуальна діяльність - це творча діяльність, а творчість - це цілеспрямована розумова робота людини, результатом якої є щось якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю, унікальністю. Чим вищий інтелектуальний потенціал індивідуума, тим цінніші результати його творчої діяльності - інтелектуальна власність.

Для людини характерні два види творчості –духовна (художня) і технічна. Результатом духовної творчості є літературні і художні твори. Результатом технічної творчості - винаходи, торговельні марки, комерційні таємниці тощо.        

Особливістю права інтелектуальної власності є те, що воно складається з двох гілок: особистого немайнового права творця на створений ним конкретний результат інтелектуальної праці та майнового права на цей результат (об'єкт права).

Особисте немайнове право належить тільки творцю, тобто фізичній особі. До нього відносяться: право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності; право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатного завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності; інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом стосовно певного об'єкта права інтелектуальної власності. Особисте немайнове право невід'ємне від автора і діє без обмежень у часі.

До майнового права відносяться: право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, у тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Право інтелектуальної власності засвідчується охоронним документом, що видається уповноваженим державою органом за спеціальною процедурою. На відміну від особистого немайнового права, майнове право може належати як творцю (автору), так і іншій фізичній або юридичній особі. Тобто воно є від'ємним як від людини, так і від підприємства (юридичної особи). Крім того, воно має часові та територіальні обмеження. Так, наприклад, майнове право на винахід діє протягом тільки 20 років, а на торговельну марку (знак для товарів і послуг) – 10 років з правом подовження кожного разу ще на 10 років. На літературні та художні твори це право діє протягом життя автора і 70 років після його смерті тощо. Крім того, охоронні документи (патент, свідоцтво), що засвідчують право на об'єкт інтелектуальної власності, діють тільки на території тої країни, патентним відомством якої вони видані. Тобто патент, що видано в Україні, не діє на території Польщі або Німеччини.

Об'єкт права інтелектуальної власності

З 1 січня 2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України. У Книзі IV "Право інтелектуальної власності" цього Кодексу визначені об'єкти права інтелектуальної власності, які залежно від сфери застосування умовно можна розділити на три групи (рис. 1). До першої групи відносяться об'єкти промислової власності. Вони мають таку назву тому, що застосовуються, головним чином, у промисловості. До другої групи відносяться штучно виділені, так звані нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності, що використовуються не тільки у промисловості. Нарешті третю групу складають об'єкти авторського права і суміжних прав. Ця група має значні відмінності від об'єктів промислової власності як у процесі набуття прав, так і за строком їхньої дії. На відміну від об'єктів авторського права, права виконавців творів, виробників фонограм і аудіо грам, а також організацій мовлення – відносяться до суміжних прав, тобто прав, споріднених і пов'язаних з авторськими правами.

Перелік об'єктів права інтелектуальної власності, що наведений на рис. 1, не є вичерпним. У широкому розумінні до них можна віднести й інші результати творчої діяльності, такі як: технічна документація, технологічні регламенти, результати наукових досліджень тощо.

Винахід як об’єкт права інтелектуальної власності.

Відносини, що виникають у зв'язку з набуттям та здійсненням права власності на винаходи в Україні, регулюються Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 15 грудня 1993 р. № 3687-ХII в редакції Закону № 1771-Ш від 01.06.2000 із змінами, внесеними згідно з Законом № 2188-14 від 21.12.2000 (далі — Закон).

 Відповідно до Закону винахід - технологічне (технічне) вирішення, що відповідає умовам патент здатності (новизні, винахідницькому рівню і промислової придатності).

 Секретний винахід це винахід, що містить інформацію, віднесену згідно із Законом України "Про державну таємницю" до державної таємниці.

 Службовий винахід - винахід, створений працівником:

у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи дорученням роботодавця - особи, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом), - за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше;

з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця.

До службових обов'язків відносяться обов'язки, що зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов'язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу (корисної моделі).

 Дорученням роботодавця є видане працівникові у письмовій формі завдання, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності підприємства або діяльності роботодавця і може привести до створення винаходу (корисної моделі);

Право на винахід охороняється державою і засвідчується патентом.

 Патент (патент на винахід, деклараційний патент на винахід, патент на секретний винахід, деклараційний патент на секретний винахід) - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство та право власності на винахід.

 Патент (деклараційний патент) України на винахід (на секретний винахід) діє тільки на території України.

 Строк дії патенту України на винахід становить 20 років від дати подання заявки.

 Строк дії деклараційного патенту на винахід становить 6 років від дати подання заявки.

 Строк дії патенту на винахід, об'єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням власника цього патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років.

 Строк дії патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід дорівнює строку засекречування винаходу, але не може бути довшим від визначеного за Законом строку дії охорони винаходу.

Стаття 464. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок  Published by Jurist on Пт, 12/05/2008 - 10:33

1. Майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є:

 1) право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;

 2) виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії);

 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання;

 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

 2. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

 

1. Майнові права інтелектуальної власності діють від дати, наступної за датою їх державної реєстрації.

 1) Патент надає його власнику право на будь-яке використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Якщо патент належить кільком особам, то його використання здійснюється за допомогою угоди між ними. При відсутності такої угоди, кожний власник використовує винахід, корисну модель або промисловий зразок за власним розсудом, але жоден із них не має права давати дозвіл на використання винаходу та передавати право інтелектуальної власності на ці об'єкти іншій особі без згоди інших власників патенту.

 Згідно з законом використанням визнається:

 — виготовлення, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, застосування або ввезення, зберігання, інше введення в господарський обіг в зазначених цілях продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу, корисної моделі, промислового зразка;

 — застосування технологічного процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні;

 — пропонування для продажу, введення в господарський обіг, застосування або ввезення чи зберігання в зазначених цілях продукту, виготовленого з застосуванням технологічного процесу, що охороняється патентом.

 2) Патентовласник не завжди має фінансову можливість використовувати належний йому об'єкт інтелектуальної власності. Законодавством йому надано право розпорядження цим об'єктом на свій розсуд. Право розпорядження — це можливість визначати юридичну долю об'єкта інтелектуальної власності. Таким чином патентовласник може передати право використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка іншій особі. Порядок розпорядження майновими правами на об'єкти інтелектуальної власності регулюється главою 75 ЦК.

 3) До майнових прав інтелектуальної власності належить право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі чи промислового зразка або забороняти іншим особам використовувати ці об'єкти без дозволу їх власника. З цього правила є винятки. Одним із таких винятків є право попереднього користувача. Але розмова про нього буде пізніше.

 Також не визнається порушенням патентних прав використання запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка:

 — у конструкції чи при експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково перебуває у водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що винахід (корисна модель) використовується виключно для потреб зазначеного засобу;

 — без комерційної мети;

 — з науковою метою або в порядку експерименту;

 — за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо);

 — при разовому виготовленні ліків в аптеках за рецептом лікаря.

 Не визнається порушенням прав патентовласника введення в господарський обіг продукту, який виготовлений із застосуванням винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, якщо цей продукт придбаний без порушення прав власника. Придбаним без порушення прав власника продукт вважається, якщо він виготовлений або введений в обіг патентовласником або за його дозволом (ліцензією). Також не є порушенням прав використання продукту, виготовленого з порушенням прав власника, якщо особа, яка придбала цей продукт, не знала і не могла знати, що він виготовлений та введений в обіг з порушенням прав. Проте після одержання повідомлення від власника зазначена особа повинна припинити використання цього продукту.

 2. Право користування винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком належить патентовласнику. Але в законі існують випадки, коли використовувати зазначені об'єкти може інша особа без дозволу власника.

 Таким випадком є невикористання цих об'єктів в Україні протягом трьох років від дати, наступної за датою їх державної реєстрації або від дати, коли їх використання було припинено. У цьому разі будь-яка особа у разі відмови власника прав на зареєстровані об'єкти промислової власності від укладення ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на їх використання. Якщо володілець патенту не доведе, що факт невикористання зумовлений поважними причинами, суд може винести рішення про надання дозволу на використання заінтересованій особі з визначенням обсягу використання, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди власнику прав.

 Власник патенту зобов'язаний дати дозвіл на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка власнику пізніше виданого патенту, якщо об'єкт промислової власності останнього призначений для іншої мети або має значні техніко-економічні переваги і не може використовуватися без порушення прав першого власника. Такий дозвіл надається в необхідному обсязі.

 Також Кабінет Міністрів України, виходячи із суспільних інтересів та інтересів національної безпеки, може дозволити використання зареєстрованого об'єкта промислової власності без згоди його власника. У цьому випадку власнику виплачується відповідна компенсація.

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 991; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!