Фонди соціального страхування та їхні органи

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ ”Україна “

Білоцерківський інститут економіки та управління

Соціально-правовий факультет

Кафедра ”Соціальна робота”

 

РЕФЕРАТ

З дисципліни ” Система соціального захисту в Україні”

Тема:”Система державних органів та їх функції що здійснюють соціальне забезпечення. ”

                                                           

 

                                                           Студент-виконавець

                                                  Січкар Надія Миколаївна

                                  5 курс, група ССР-51

 

План:

 

Вступ

 

1. Повноваження Міністерства праці і соціальної політики України та його   органів у сфері соціаль­ного забезпечення.

2. Основні функції Пенсійного фонду України та йо­го регіональних органів.

3. Фонди соціального страхування та їхні органи.

 

Висновок

Література

 

 

Вступ

Актуальнысть теми. Чинна система державних органів, у тому числі тих, що здійснюють управління пенсійним забезпеченням, визначається Конституцією та іншими законодавчими актами. Вона є відображенням мети й завдань, що стоять перед державою на сучасному етапі. Зміст діяльності того чи іншого органу та його функції залежать, як відомо, від характеру того субєкта, для управління яким створено цей орган. Саме цим відрізняються одні органи від інших.

Соціальне забезпечення виступає в декількох орга­нізаційно-правових формах і видах, що пов'язано зі спе­цифікою забезпечення окремих категорій громадян. Усі вони визначені Конституцією України, поточним законодавством і характеризують соціальне забезпечення з зовнішньої сторони  з боку його організації.

Громадяни України мають право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Громадяни України мають у сфері соціального захисту інші права, встановлені Конституцією України, цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Мета роботи:визначення системи державних органів та їх функцій, що здійснюють соціального забезпечення.

Завдання роботи:

- вирішення повноважень органів, що здійснюють соціального забезпечення;

- визначення функцій органів, що здійснюють соціального забезпечення;

- аналіз повноважень Міністерства праці та соціальної політики;

- аналіз функцій Пенсійного фонду;

- дослідження фондів соціального страхування та їх органів.

1. Повноваження Міністерства праці і соціальної політики України та його органів у сфері соціаль­ного забезпечення.

У системі державних органів, що здійснюють функції з соціально­го забезпечення першорядне місце посідають органи законодавчої і ви­конавчої влади. Вони відіграють провідну роль у керівництві всією си­стемою соціального захисту населення України.

Вищим органом законодавчої влади є Верховна Рада України, яка є органом загальної компетенції. Вона приймає закони про форми і види соціального забезпечення, затверджує основні джере­ла його фінансування та витрати з Державного бюджету на ці цілі, визначає розмір обов'язкових страхових внесків тощо.

Систему органів державної виконавчої влади складають цент­ральні органи, виконавчі комітети місцевих рад та місцеві дер­жавні адміністрації. Вищим органом у системі виконавчої влади є Кабінет Міністрів України. До його компетенції віднесені питання, пов'язані з реалізацією та виконанням законодавства з соціально­го забезпечення. Кабінет Міністрів видає підзаконні нормативні акти з питань здійснення соціального забезпечення, щороку подає на затвердження Верховної Ради Державний бюджет, складовою якого є витрати на соціальне забезпечення, вживає заходів до ви­конання Державного бюджету тощо.

Одним із центральних органів державної виконавчої влади, що здійснює функції управління соціальним забезпеченням у країні, є підвідомче Кабінету Міністрів України Міністерство праці і соціальної політики України, яке було утворене відповідно до Ука­зу Президента України від 25 липня 1997 року на базі Міністерст­ва соціального захисту населення України та Міністерства праці України. Завдання і функції Міністерства визначені Положенням про це Міністерство. Положення про Міністерство праці і соціаль­ної політики України в новій редакції затверджене Указом Прези­дента України від ЗО серпня 2000 року № 1035 (із змінами і до­повненнями).

Міністерство праці і соціальної політики (Мінпраці) України є головним (провідним) органом у системі центральних органів вико­навчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зайнятості, соціального захисту населення, соціального страхуван­ня, оплати, нормування та стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування насе­лення, соціально-трудових відносин, трудової міграції. У межах своїх повноважень Мінпраці України організовує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції що­до вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України. Через систему підпорядкованих йому органів Міністерство забезпе­чує: реалізацію права громадян на соціальний захист шляхом своєчасного та адресного надання соціальної підтримки, в тому числі державної допомоги малозабезпеченим громадянам, у разі втрати працездатності, досягнення пенсійного віку тощо; здійснення дер­жавного нагляду за діяльністю фондів загальнообов'язкового держав­ного соціального страхування та контролю за додержанням вимог за­конодавства під час призначення та виплати пенсій.

Головне управління праці та соціального захисту населення об­ласної, Київської міської держадміністрації і управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської дер­жадміністрації (далі - управління) є структурним підрозділом відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської дер­жадміністрації, що утворюється головою держадміністрації, підзвітним і підконтрольним голові держадміністрації та Мінпраці, Управління у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Мінпраці, розпорядженнями голови відповідної дер­жадміністрації, актами відповідних органів місцевого самоврядуван­ня, а також положенням про управління. Управління очолює началь­ник, який призначається на посаду і звільняється з посади головою відповідної держадміністрації за погодженням з Мінпраці. Началь­ник управління має заступників, які також призначаються на поса­ду і звільняються з посади головою держадміністрації за поданням начальника управління та погодженням з Мінпраці. Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства, печатку із зображенням Дер­жавного Герба України і своїм найменуванням. Утримується уп­равління за рахунок коштів державного бюджету. Граничну чи­сельність, фонд оплати праці працівників та видатки на утримання управління в межах виділених асигнувань визначає голова відповідної держадміністрації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2000 р. № 1498 також затверджене Типове положення про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, яким виз­начені правовий статус і функції управління праці та соціального захисту населення районної ланки.

2. Основні функції Пенсійного фонду України та йо­го регіональних органів.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечен­ня, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Як самостійна фінансово-банківська система він діє в Україні з 1992 р. Фонд створений на базі Українського ре­спубліканського відділення колишнього Пенсійного фонду СРСР. Його статус, завдання і функції початково були визначені Поло­женням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 1992 р. №39, в наступній редакції таке Положення було затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 1994 р. №345, а в новій редакції -Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є:

- участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування;

- забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансуван­ня витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України;

- ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення в межах своєї компетенції контрольних функцій, удо­сконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього за­вдань виконує такі функції:

1) бере у межах своєї компетенції участь у розробленні прогноз­них показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України;

2) планує доходи та видатки Пенсійного фонду України, розроб­ляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його на затвердження Кабінету Міністрів України, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України;

3) прогнозує і моделює надходження коштів до бюджету Пенсійного фонду України та ефективний розподіл фінансових ресурсів Пенсійного фонду України для забезпечення соціаль­них виплат;

4) розробляє і в установленому порядку подає пропозиції щодо встановлення або зміни ставок збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

5) організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійно­го фонду України щодо:

- забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення;

- повного та своєчасного обліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

- забезпечення збирання та акумулювання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших надходжень до бюдже­ту Пенсійного фонду України відповідно до законодавства;

- стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

- призначення і виплати пенсій;

- забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюють­ся за рахунок коштів Пенсійного фонду України;

- проведення перевірок правильності сплати збору на обов'язко­ве державне пенсійне страхування, призначення та виплати пенсій, інших виплат, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України;

- обліку коштів Пенсійного фонду України, ведення статистич­ної та бухгалтерської звітності;

6) здійснює в межах своїх повноважень контроль за цільовим ви­користанням коштів Пенсійного фонду України;

7) здійснює перерозподіл коштів Пенсійного фонду України між регіонами з метою забезпечення фінансування виплати пенсій, інших виплат, що фінансуються за рахунок його коштів;

8) організовує та забезпечує персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страху­вання, забезпечує автоматизовану обробку інформації у системі Пенсійного фонду України;

9) здійснює відповідно до законодавства та міжнародних договорів України переказування пенсій громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон та виплати пенсій пенсіонерам іноземних держав, які постійно проживають в Ук­раїні;

10) співпрацює в межах своєї компетенції з міжнародними ор­ганізаціями, організовує міжнародне співробітництво у сфері пенсійного забезпечення, готує пропозиції та бере участь у підго­товці та укладенні міжнародних договорів України у цій сфері;

11) організовує професійну підготовку та підвищення кваліфікації працівників органів Пенсійного фонду України, узагальнює та поширює прогресивні форми і методи роботи;

12) інформує громадськість про свою діяльність;

13) здійснює відповідно до законодавства функції з управління майном, що перебуває в державній власності;

14) здійснює інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

Для виконання зазначених функцій Пенсійний фонд України

має право:

1) отримувати в установленому порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх форм власності, громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

2) вимагати від посадових осіб підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, які є платниками збору на обов'язкове дер­жавне пенсійне страхування або використовують кошти Пенсійного фонду України, усунення порушень законодавства щодо сплати цього збору і використання коштів Пенсійного фонду України;

3) стягувати у безспірному порядку не внесені своєчасно суми збо­ру на обов'язкове державне пенсійне страхування разом з нара­хованою пенею, а також застосовувати фінансові санкції відповідно до законодавства;

4) перевіряти правильність призначення та виплати пенсій і допо­моги, витрачання коштів Пенсійного фонду України;

5) проводити в установленому порядку на підприємствах, в уста­новах і організаціях незалежно від форми власності планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів, планів, кошторисів та інших документів щодо правиль­ності обчислення та сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів до Пенсійного фонду України, а також використання його коштів;

6) накладати адміністративні стягнення у порядку, передбачено­му законодавством;

7) порушувати питання про притягнення до передбаченої законо­давством відповідальності посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичних осіб, винних у порушенні порядку сплати збору на обов'язкове дер­жавне пенсійне страхування, інших платежів до Пенсійного фонду України, порядку витрачання його коштів, а також не­своєчасному поданні відповідної звітності;

8) одержувати кредити у банківських установах.

Пенсійний фонд України під час виконання покладених на ньо­го завдань взаємодіє з центральними та місцевими органами вико­навчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, відповідними органами інших держав.

Рішення Пенсійного фонду України, прийняті в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого само­врядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

Бюджет Пенсійного фонду України, який щороку затверд­жується Кабінетом Міністрів України, формується за рахунок:

- збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачується підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами в порядку, визначеному законодавством;

- коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів;

- коштів, що надходять за регресними вимогами;

- добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян;

- сум пені, фінансових санкцій, штрафів, передбачених за порушення порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

- банківських кредитів;

- інших не заборонених законодавством надходжень.

Кошти Пенсійного фонду України зберігаються на окремих по­точних рахунках і субрахунках в установах банків, використову­ються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Во­ни спрямовуються на:

- фінансування виплати державних пенсій та інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, в тому числі громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон;

- погашення банківських кредитів та відсотків за їх викорис­тання;

- створення та функціонування системи персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування;

- утримання центрального апарату та органів Пенсійного фонду України, розвиток їх матеріально-технічної бази;

- організацію роз'яснювальної роботи серед населення та здійснення інших заходів відповідно до завдань Пенсійного фонду України.

Керівництво діяльністю Пенсійного фонду України здійснюється правлінням Пенсійного фонду України, чисельність і персональний склад якого, а також гранична чисельність працівників Пенсійного фонду України затверджуються Кабінетом Міністрів України. Голова правління Пенсійного фонду України та його заступники призначаються на посаду та звільняються з поса­ди Президентом України в установленому порядку.

Структуру центрального апарату Пенсійного фонду України, а також положення про його структурні підрозділи затверджує Го­лова правління Пенсійного фонду України. Штатний розпис та ко­шторис видатків центрального апарату Пенсійного фонду України затверджує Голова правління Пенсійного фонду України за погод­женням з Міністерством фінансів України.

Пенсійний фонд України є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки (в тому числі валютний) в установах банків та пе­чатку.

Значну частину своїх функцій Пенсійний фонд України вико­нує через систему своїх органів - головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севасто­полі затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 27.06.2002 р. № 11-2.

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань виконує такі функції:

1) забезпечує додержання підприємствами, установами, ор­ганізаціями та громадянами вимог законодавства про державне соціальне страхування стосовно пенсійного забезпечення;

2) планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фон­ду, в межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду;

3) організовує роботу підвідомчих районних, міських і районних у містах управлінь Фонду щодо: повного і своєчасного обліку платників збору; забезпечення надходження збору та інших платежів до бюджету Фонду відповідно до законодавства; здійснення перевірок правильності нарахування та сплати збо­ру; цільового використання коштів Фонду; правильності та своєчасності призначення і виплати пенсій;

4) забезпечує призначення, перерахунок і виплату пенсій відповідно до законодавства;

5) забезпечує повне і своєчасне фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються за раху­нок коштів Фонду, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами);

6) організовує первинний бухгалтерський облік та звітність у підвідомчих районних, міських і районних у містах уп­равліннях Фонду, одержує в установленому порядку статистич­ну й бухгалтерську звітність, складає зведені бухгалтерські звіти та баланси, забезпечує своєчасне їх подання відповідним органам;

7) контролює процеси здійснення комплексу заходів забезпечення впровадження та експлуатації системи персоніфікованого обліку відомостей (СПОВ) у регіоні;

8) надає підвідомчим районним, міським і районним у містах уп­равлінням Фонду допомогу у вирішенні питань матеріально-технічного забезпечення;

9) організовує підготовку та підвищення кваліфікації кадрів, уза­гальнює та поширює прогресивні форми і методи роботи;

10) забезпечує впровадження автоматизованих робочих місць, ав­томатизовану обробку інформації у підвідомчих управліннях Фонду;

11) інформує громадськість про свою діяльність, веде роз'ясню­вальну роботу серед населення;

12) у межах своєї компетенції розглядає звернення, заяви та скар­ги підприємств, установ, організацій і громадян з питань діяль­ності Фонду;

13) узагальнює та аналізує результати роботи управління, підвідо­мчих районних, міських і районних у містах управлінь Фонду, вносить відповідні пропозиції правлінню Фонду;

14) з питань діяльності Фонду взаємодіє з органами суду, прокура­тури, іншими правоохоронними органами, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;

15) виконує інші функції, передбачені чинним законодавством. Для виконання зазначених функцій головним управлінням .

Управління зобов'язане у процесі своєї діяльності суворо додер­жуватися вимог чинного законодавства, законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з неї правлінням Фонду за погодженням відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською або Севастопольською міською державною адміністрацією.

Начальник управління має заступників, які за його поданням та погодженням відповідно з Радою міністрів Автономної Рес­публіки Крим, обласною. Київською або Севастопольською міською державною адміністрацією призначаються на посаду і звільняються з неї головою правління Фонду.

Районне (міське)управління має право:

1) отримувати в установленому порядку від органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ і ор­ганізацій усіх форм власності, громадян та їх об'єднань інфор­мацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення покла­дених на управління завдань;

2) вимагати від посадових осіб підприємств, установ, організацій і фізичних осіб, які є платниками збору або використовують ко­шти Фонду, усунення порушень законодавства щодо сплати збору й використання коштів Фонду;

3) вживати в установленому законодавством порядку заходів, спрямованих на стягнення не внесених своєчасно сум збору ра­зом з нарахованою пенею, а також застосовувати штрафні санкції відповідно до законодавства;

4) проводити перевірки правильності нарахування та сплати збо­ру, цільового використання коштів Фонду, правильності скла­дання та достовірності документів для призначення і виплати пенсій, одержувати від підприємств, установ, організацій і гро­мадян необхідні для цього документи;

5) перевіряти правильність витрачання коштів Фонду, додержан­ня порядку сплати збору до Фонду та інших платежів;

6) накладати адміністративні стягнення у порядку, передбачено­му чинним законодавством;

7) порушувати питання про притягнення до відповідальності, пе­редбаченої законодавством, посадових осіб підприємств, уста­нов, організацій та фізичних осіб, винних у порушенні поряд­ку сплати збору, витрачання коштів Фонду, призначення і виплати пенсій, несвоєчасному поданні відповідної звітності;

8) у межах своєї компетенції розпоряджатись майном і коштами Фонду у межах затвердженого кошторису видатків. Районне (міське) управління Пенсійного фонду України очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з неї на­чальником відповідного регіонального головного управління Фон­ду за погодженням з відповідними місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування та Фондом.

Начальник управління має заступників, які призначаються на посаду і звільняються з неї начальником відповідного регіонально­го головного управління Фонду.

Штатний розпис та кошторис видатків на утримання уп­равління затверджуються начальником відповідного регіонального головного управління Фонду.

Районне (міське) управління Пенсійного фонду України є юри­дичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків (у тому числі валютні), печатку.

Фонди соціального страхування та їхні органи

Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійно­го захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 ве­ресня 1999 року відповідно до Конституції України та Основ зако­нодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та ор­ганізаційну структуру загальнообов'язкового державного соціаль­ного страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездат­ності або загибелі застрахованих на виробництві. Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від не­щасних випадків, який є некомерційною самоврядною ор­ганізацією, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Фонд соціального страхування від нещасних випадків є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Гер­ба України та своїм найменуванням, а також емблему, яка затвер­джується його правлінням.

Директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків входить до складу правління Фонду з пра­вом дорадчого голосу.

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севасто­полі, відділення в районах та містах обласного значення. Уп­равління та відділення виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Керівників управлінь і відділень Фонду соціального страхуван­ня від нещасних випадків призначає директор виконавчої дирекції Фонду за погодженням з правлінням Фонду.

Нагляд за діяльністю Фонду соціального страхування від не­щасних випадків здійснює наглядова рада. Метою нагляду є забез­печення виконання Фондом соціального страхування від нещасних випадків його статутних завдань і цільового використання коштів цього Фонду. Члени наглядової ради працюють на громадських за­садах і не можуть бути одночасно членами правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків та працівниками виконавчої дирекції зазначеного Фонду або її робочих органів. До наглядової ради, яка складається з 15 осіб, входять у рівній кількості представники держави, застрахованих осіб і робото­давців.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та ви­тратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 р. відповідно до Основ законодавства України про загально­обов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, ор­ганізаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також на­дання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. Матеріальне забезпечен­ня та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездат­ності є органом, який здійснює керівництво та управління загаль­нообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхо­вих внесків та інших коштів, призначених для фінансування ма­теріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передба­чені вищезазначеним Законом, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Усі застраховані особи є членами цього Фонду. Фонд є некомерційною самоврядною організацією.

Управління Фондом здійснюється на паритетній основі держа­вою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Уп­равління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду. В Автономній Республіці Крим, областях та в містах Києві і Севастополі безпосереднє управління здійснюють правління та виконавча дирекція відповідних відділень Фонду.

До складу правління Фонду входять по 15 представників дер­жави, застрахованих осіб та роботодавців, які виконують свої обов'язки на громадських засадах.

Представники від держави призначаються Кабінетом Міністрів України, представники застрахованих осіб та роботодавців обира­ються (делегуються) сторонами самостійно.

Строк повноважень членів правління Фонду становить шість років і закінчується в день першого засідання нового складу правління. Правління Фонду очолює голова, який обирається на закритому засіданні правління з членів правління Фонду строком на два роки почергово від представників кожної сторони. Голова правління має двох заступників. Рішення правління Фонду, прий­няте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими особами.

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страху-вання України оа випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акуму­ляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із Законом України «Про загальнообов'язко­ве державне соціальне страхування на випадок безробіття* від 2 бе­резня 2000 р. і статутом Фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом. Діяльність Фонду регу­люється Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законом України «Про зай­нятість населенням, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та стату­том Фонду, який затверджується правлінням Фонду. Фонд не мо­же провадити будь-яку діяльність, крім передбаченої Законом та статутом Фонду. Кошти Фонду не включаються до складу Держав­ного бюджету України. Усі застраховані особи є членами Фонду. Управління Фондом здійснюють правління Фонду та виконавча ди­рекція Фонду. До складу правління Фонду входять по 15 представ­ників від держави, застрахованих осіб та роботодавців, які викону­ють свої обов'язки на громадських засадах.

Висновок

В Україні створено єдину систему пенсійного забезпечення. Вона виявляється насамперед у тому, що виплата пенсій практично всім категоріям пенсіонерів здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України, і частково, дотацій з Державного бюджету, які виділяються на пенсійне забезпечення. Єдина система передбачає централізоване правове регулювання, що гарантує повсюдно на всій території країни рівні умови та норми, однакові можливості здійснення громадянами України одного з найважливіших соціальних прав.

Держава є гарантом надання матеріального забезпе­чення та соціальних послуг застрахованим особам, стабільної діяльності Фонду.

Фонд є юридичною особою, має печатку із зображенням Дер­жавного Герба України та своїм найменуванням, а також сим­воліку, що затверджується правлінням Фонду.

Фонд не може провадити будь-яку іншу діяльність, крім зазна­ченої в Законі, та використовувати страхові кошти не за цільовим призначенням.

Діяльність Фонду регулюється законами та статутом Фонду, який затверджується його правлінням.

У системі державних органів, які здійснюють соціальне забез­печення, важлива роль належить головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних державних адміністрацій. їхні основні функції у сфері соціального забезпечен­ня визначені Типовим положенням про головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської дер­жавної адміністрації і управління праці та соціального захисту на­селення Севастопольської міської державної адміністрації, затвер­дженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2000 р. № 1498 ( із змінами).

---

Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 1196; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!