Проблеми монетизації бюджетного дефіциту та валового внутрішнього продукту в Україні.

Проблема монетизації бюджетного дефіциту полягає у пошуку гр. коштів, достатніх для покриття (фінансування) перевищення бюджетних витрат над бюджетними заходами, що формуються на підставі вимог чинного з-нодавства, насамперед податкового. Мобілізувати необхідні для монетизації бюджетного дефіциту кошти можна кількома способами:

1)Збільшити оподаткування ек. суб’єктів через підвищення податкових ставок, введення нових податків, скасування пільг за старими податками тощо.( не змін масу грош в обор бо відбув перерозп («-»обурення платників податків 2.потрібно змінювати законодавство

2)Дозволити уряду випустити власні боргові зобов’язання (казначейські білети) в розмірі, достатньому для покриття бюджетного дефіциту, і надати їх статус законного платіжного засобу. Але призводить до інфл, країни відмовил)

3)Дозволити уряду випустити власні цінні папери і реалізувати їх на внутрішньому(не змін маса грош бо перерозп) чи зовнішньому(збільш маса грош: продаж обліг держ позики-валюта з-за кордону-цб-гривня) ринках.

4)Дозволити центральному банку прокредитувати уряд у розмірі бюджетного дефіциту, купивши на відповідну суму урядові зобов’язання на первинному ринку.

Найдоцільнішим є. Систематичний, зростаючий бюдж дефіцит, яким би способом не монетизувався, становить потенційну загрозу для сталості грошей. Монетизація через вторинний ринок може лише відстрочити цю загрозу, але не усуває її зовсім.

Монетизація- забезпеченість грош обороту країни такою к-стю грошей, щоб її було достатньо для реалізації створення ВВП. Досягається при умові рівновSDгро

При визначенні монетиз(достатн грош в обор)викор такі показники: 1.сер рів цін, 2.сер % ставка 3.стан платіж дисцип 4.ліквідність банків

Показник фактичного стану монетизації ВВП прийнято розраховувати як частку від ділення обсягу гр. маси, що є в обороті на кінець року до номінального річного обсягу ВВП: Км=М/ВВП, де Км-рівень монетизації, М-маса грошей на кінець року, взята за агрегатом М3.

На 1.01.2000 рівень монетизації в Укр. становив - 17,4%. Його оцінка забезпечується порівнянням з показниками попередніх років або з показниками інших країн. В Укр. демонетизація ек-ки спричинена глибокою інфляцією, внаслідок чого скоротився D на гроші і відповідно була скорочена S грошей. Тому ремонізувати ек-ку Укр. не можливо нагнітанням S грошей, а насамперед потрібно забезпечити розвиток D на гроші.

Для збільшення D на гроші як єдино реального шляху ремонетизації ек-ки Укр., необхідно: перейти до п-ки ек. зростання, що забезпечуватиме зростання реального ВВП, подолати бартер у відносинах між господарюючими суб’єктами, підвищити стабільність нац. грошей та банківської системи, довіру до них усіх ек. суб’єктів, підтримувати на належному рівні реальну ставку депозитного %, забезпечити високий рівень розвитку цінних паперів та валютного ринку.


Сутність, закономірності розвитку та види інфляції. Способи вимірювання інфляції.

Інфляція - це тривале і швидке знецінення грошей внаслідок надмірного зростання їх маси в обороті. При цьому стрімке зростання грошової маси може бути як абсолютним, так і відносним.

Інфляція можлива і без зростання цін, якщо знецінення грошей набуває форми хронічного товарного дефіциту при фіксованих д-вою цінах. З-номірністю інфляції є те, що вона не виникає раптово, а розв-ся поступово, як тривалий процес, який можна розділити на стадії, що відрізняються співвідношенням темпів зростання S грошей і темпів їх знецінення.

І.- теми зрост. S грошей випереджають знецінення грош, це випереджання поступово зменш-ся, наближаючись до вирівнювання.

ІІ. - темпи знецінення грошей випереджають темпи зростання їх пропозиції.

За формами прояву інфляції можна виділити цінову (проявляється у формі зростання цін); інфляцію заощаджень (знецінення грошей проявляється у зростання вимушених заощаджень при зафіксованих д-вою цінах і доходах); девальвацію (знецінення грошей проявляється у падінні їх курсу до іноземних валют.)

За темпами знецінення інфляції розрізняють повзучу (до 5% на рік), помірну (5-20%), галопуюча (20-50, а іноді і 100%), гіперінфляція — (більш як 100%). За чинниками, що спричинюють інфляційний процес, можна виділити інфляцію витрат (спричинюється тиском на ціни з боку зростання виробничих витрат) та інфл попиту (спонукається тиском на ціни з боку грошей унаслідок зростання їх S банківською системою і зумовленого цим збільшення платоспроможного D на товарних ринках).

Точно виміряти відкриту цінову інфляцію можливо за допомогою індексу цін за певний період - рік, квартал, місяць. Для вимірювання інфляції найчастіше застосовуються три види ідексів цін:

1)індекс споживчих товарів (індекс спож. цін), - х-зує зміну в часі заг. рівня цін на товари і послуги, які купує населення для особистого споживання. Визначається з відношення р-кової в-сті фіксованого "кошика" в поточ/ році до р-кової в-сті фіксованого "кошика" в баз. році.

2)індекс цін на засоби в-ва (індекс цін виробників),- х-зує зміну в часі заг. рівня цін на засоби в-ва, які купують юр. особи для виробничого споживання. Визначається за формулою агрегатного індексу цін Ласпейреса: ІЦВ = (P1g0)/(P0g0),де Р1 і Р0 - рівень цін на одиниці товару поточного і базового періодів, g0 – к-сть т-рів (випадків надання послуг) у баз. періоді, що взяті в розрахунках.

3)індекс цін ВВП (дефлятор ВВП) - х-зує зміну в часі заг. рівня цін на всі товари і послуги, що реалізовані кінцевим споживачам. Це найбільш широкий показник, що х-зує інфляційні зміни всіх цін. Визначається теж за агрегатним індексом цін Ласпейреса.


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 318; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!