Проведення основних заходів курсанта навчального взводу ПММУ-41 Крилова П.П.

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ

СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Факультет податкової міліції

Кафедра управління, адміністративного права, процесу та управлінської

діяльності

 

 

Розрахункова робота

З кусу : «Управління підрозділами податкової міліції»

 

 

Виконав:

                                                                    Курсант взводу ПММУ-41

                                                                    Рядовий ПМ

Фінько В.В.

                                                                    Перевірив :

                                                                    викладач кафедри

Данильчик В.І.

 

 

Ірпінь 2013

Зміст

 

1.Доповідь.

2.План заходів курсанта

3.Кросворд.

4.Тести.

5.Задачі.

6.Список використаних джерел.

 

 

Поняття і система органівдізнання, їхфункціональнепризначення та компетенція.

Проголошена в КонституціїУкраїни та в Концепціїсудово-правовоїреформи в Українінеобхідністьреформуваннядосудовогорозслідуваннякримінальних справ і, зокремадізнання, викликає потребу в дослідженніпроцесуального становища суб’єктів, якіпровадятьрозслідування, в тому числі й органівдізнання та внесенняпропозиційщодойоговдосконалення. Органидізнання одними з першихвступають в діяльність по боротьбізізлочинністю і результатиїхдіяльностібагато в чомузумовлюютьуспіхвсієїподальшоїпроцесуальноїдіяльності та виконаннязавданькримінальногосудочинства.

Кримінально-процесуальнадіяльність для адміністративнихорганів і посадовихосіб, яківіднесені законом доорганівдізнання, є похідноювідосновнихфункцій, щоздійснюються ними. Державніадміністративніоргани і посадові особи набувають статусу органу дізнання (а їхспівробітники статусу особи, яка провадитьдізнання) лише у випадкахвиявлення ними ознак будь-якогозлочинуабонеобхідностівиконанняіншихкримінально-процесуальнихобов’язків.

Однак навряд чиможнапогодитись з поширеним в літературітвердженням, що для органівдізнанняпроцесуальнафункція не єдина і не головна, а лишепохіднавідїхосновноїфункції . Тут міститьсяявнепротиріччя: ніякий орган не повинен називатися, а, відповідно, і характеризуватисязалежновідсвоєїдругорядноїфункції

В кримінальномупроцесіорганидізнанняволодіютьповноваженнями не тільки по провадженнюдізнання, але йвиконаннюіншихвидівкримінально-процесуальноїдіяльності (наприклад, розгляд і вирішеннязаяв і повідомлень про злочини, допомогаслідчому при провадженні ним слідчихдій, виконанняокремихдоручень прокурора, слідчого і та ін.). Тому дізнання в кримінальномупроцесі не є єдиним видом кримінально-процесуальноїдіяльностіорганівдізнання, а отже в поняття “орган дізнання” потрібновключати й іншіобов’язки, щовиконуються ними в кримінальномусудочинстві.

Таким чином, підорганом дізнанняслідрозумітипередбаченікримінально-процесуальним законом державніадміністративніоргани (установи) і посадові особи, уповноваженіздійснювати в межах своєїкомпетенціїдосудоверозслідування та виконуватиіншівидикримінально-процесуальноїдіяльності, щовиникають у зв’язку з їхбезпосереднімифункціональнимиобов’язками.

Для керівника установи як органу дізнання характерно, щойогопроцесуальнадіяльність, як правило, направлена в середину установи, здійснюєтьсявідносноосіб, підлеглихйому по службі. Провадженнядізнання в руках керівника установи є одним іззасобівзабезпеченнядотриманнядисципліни і порядку підлеглимийому особами. Коли ж органом дізнання є установа, то йогопроцесуальнадіяльність направлена поза установу, відносноосіб, які не зв’язані з цієюустановоювідносинамислужбовоїпідлеглості . Дійсно, у формуваннікомпетенціїорганівдізнання - установмаєзначення ряд ознак:

- Так, для міліції характерні: підслідність загально кримінальних злочинів; адміністративна територія, на яку поширюється її юрисдикція; спеціальний об’єкт (а в його межах і коло осіб), на якому здійснюють свою діяльність окремі підрозділи міліції та територія функціонування залізничного, водного і повітряного транспорту - для транспортної міліції.

- Для органів Служби безпеки України (СБУ) також характерні: категорія злочину, територія і об’єкт їх юрисдикції. В межах об’єкту функціонування має значення і коло осіб, на яких поширюється процесуальна влада СБУ.

- Органам податкової міліції притаманні такі ознаки: категорія злочинів, що віднесені законом до їх відання (справи про ухилення від сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), про приховування валютної виручки), а також територія і об’єкти, які підпадають під юрисдикцію податкової міліції.

- До віданняорганівохоронидержавного кордонувіднесенісправи про порушення державного кордону. Зцьоговипливає, що для них такими ознаками є: територія і об’єктфункціонуванняорганівохорони державного кордону.

- Митні органи також здійснюють свою діяльність враховуючи характер підвідомчих їм справ (справи про контрабанду), територію і об’єкти юрисдикції.

В тих органах дізнання, якіпредставленікерівникамиустанов, процесуальноїфігури начальника органу дізнаннянема. Вона зливається з органом дізнання. Однак і тут існуєнагальнанеобхідність в законодавчомуврегулюванніпроцесуальнихвідносинміж органом дізнання, коли ним є керівник установи і особою, яка провадитьдізнання.

В процесуальнійлітературіпоширена думка, що у випадках, коли КПК адресуєповноваження органу дізнання, то особа, яка провадитьдізнання, реалізуватийогосамостійно не може. Тобто, рішеннячидії при дізнанні повинен прийматиособисто начальник органу дізнанняабопроцесуальнідокументи про такірішеннячидії, виконані особою, яка провадитьдізнання, повиннізатверджуватися начальником органу дізнання; інакше вони не будутьматиюридичноїсили.

Органдізнаннязобов’язанийприймати заяви і повідомлення про вчиненіабопідготовлюванізлочини і не пізнішетриденного строку їхвирішити. Такі заяви і повідомленняприймаються, як правило, черговиморганіввнутрішніх справ, якого закон іменує «посадовою особою органу дізнання, щоприйнялазаяву» , а рішенняприймаються начальником чиіншимспівробітникоморгану дізнання. Отже, в даномувипадкупоняття «орган дізнання» охоплюєдві особи - того, хтоприймаєзаяву, і того, хтойоговирішує.

Аналізприведених норм дозволяєконстатувати, що коли закон говорить про орган дізнання - установу, йогообов’язках і правах, вінмає на увазі не керівника установи, а саму установуйогоспівробітників, якіздійснюютьрізніповноваженняцього органу в стадіїпорушеннякримінальноїсправи і при провадженнідізнання.

Що ж стосуєтьсярозділенняпроцесуальнихфункційміжспівробітниками органу дізнання - установи, то ценеобхідновстановлювативідомчиминормативними актами, так як ценасампередзалежитьвідструктуривідомства і спрямованостідіяльностірізнихпідрозділів.

 

 Основні напрямки управління підрозділами податкової міліції, що здійснюють дізнання.

Питанням боротьби з економічною злочинністю у науковій літературі приділяється значна увага, але єдиної тактики та стратегії діяльностіправоохороннихорганів у цьомунапрямі на сьогодні не вироблено. Значнетеоретичне та практичнепідґрунтядослідженьданогонапрямузакладено у працях В.Т. Білоуса, О.М. Бандурки , О.Г. Фролової, якімістятьсуттєвіпропозиціїщодопідвищенняефективності ряду форм і методівкоординаціїборотьби з економічноюзлочинністю, аналізнайбільштиповихспособівскоєннязлочинів у сферіекономіки та їхприховування. Підвищенняскладностіуправлінськихзавдань у всіх сферах громадськогожиття, з одного боку, і появасучаснихдосягнень у галузіелектронно-обчислювальноїтехніки й інформаційнихтехнологій, щостворюютьвеличезніможливості з інтенсифікаціїінтелектуальноїдіяльності людей, з іншого боку, стали об’єктивнимипередумовами для виділенняінформаційно-аналітичноїроботив самостійнупроблемнуділянкузнань.
Як ціліснеутворення – податковаміліціяоб’єднанаєдиною системою управління, єдинимицілями, для досягненняякихутворювалисьїїструктурніпідрозділиподатковоїміліції. Всієюподатковоюміліцієюкерує одна особа – начальник податковоїміліції. Внутрішня структура податковоїміліціїпобудована за вертикальним принципом, щоскладається з трьохієрархічнорозташованихрівнів. Організаціяпідрозділівподатковоїміліції кожного рівняорієнтована на виконаннязавдань, що перед ними стоять, а коженпідрозділподатковоїміліціїмає свою внутрішнюпобудовувідповідно до виконуванихфункцій.

Дізнання, проведене в обсязі, визначеному законом, є підготовчоюдіяльністющододосудовогослідства. Це, однак, не зменшує силу процесуальнихактівдізнання і не підриваєїхдоказовогозначення. Закон не зобов’язуєслідчогоповторюватипроцесуальнідії, проведенідізнавачем. Слідчийобгрунтовуєсвоєрішення про притягнення особи як обвинуваченого і про направленнясправи прокурору рівногомірою на доказах, встановлених як при провадженнідізнання, так і при досудовомуслідстві. Суд оцінюєдоказибезвідносно до того, встановлені вони під час дізнання, яке передувало досудовомуслідству, чи в процесіпровадженнядосудовогослідства. Тому суд не можеспростуватитічиіншівстановлені у справіфактилише тому, що вони отримані в процесідізнання, яке передувало досудовомуслідству. Навпаки, тіфактичнідані, якіотримані органами дізнання за допомогоюздійсненняпроцесуальнихдій, не віднесених законом до їхкомпетенції, не можутьбутидопущені як докази. За даноїситуаціїслідчийзобов’язаний повторно провести такідії

Під час дізнанняпроцесуальний порядок документального оформленняслідчихдійтакий же, що й при проведеннідосудовогослідства, і докладнорегламентований законом . За своєюсутністюкримінально-процесуальнівідносини, щоскладаються при провадженнідізнання та досудовогослідства, є схожими. Хочабезперечно, досудовеслідствоявляє собою більшскладний вид досудовогорозслідування , але і під час дізнання є певнаспецифіка у процесуальнихвідносинах, оскільки в них владнимсуб’єктомкримінально-процесуальноїдіяльностіможевиступати не лише орган досудовогорозслідування (слідчий, орган дізнання), а й особа, яка провадитьдізнання.

Органом дізнання є податковаміліція у справах про ухиляннявідсплатиподатків і зборів (обов'язковихплатежів), а також у справах про прихо­вуваннявалютноївиручки

дізнання— це врегульована нормами кримінально-проце­суального права діяльність спеціально уповноважених державних органів, яка здійснюється оперативно-розшуковими і процесуальни­ми методами під наглядом прокурора з метою виявлення, запобіган­ня, припинення і розкриття злочинів.

Кримінально-процесуальнадіяльністьорганівдізнанняпередбачає:

§ прийняття, реєстрацію, розгляд, перевіркузаяв та повідомлень про злочини і пригоди, вжиттящодо них необхіднихзаходів і
прийняттярішеньвідповідно до вимог— про порушеннякримінальноїсправи, відмову в порушеннікри­мінальноїсправи, переданняматеріалів за належністю (підслід­ністю);

§ провадженнядізнання у кримінальнихсправахвідповідно до вимог, передбачених

§ досудовупідготовкуматеріалів у протокольнійформівідпові­дно до вимог

§ виконанняслідчихдій у порядку виконанняокремихдорученьслідчогоабоіншого органу дізнання

§ участь у здійсненніокремихслідчихдійслідчихЗпереліченихвидівпроцесуальноїдіяльності органу дізнання власнедізнанням вважаєтьсялишесамостійнапроцесуальнадіяль­ність органу дізнання в межах порушеноїкримінальноїсправи, яка здійснюється за правилами, передбаченимивимогами чинного кри­мінально-процесуальногозаконодавства.

Напрямки управлінняпідрозділами ПМ, що здійснюють дізнання можна поділити на блоки :

1.Організаційна структура

2.Розмежування завдань відповідно до повноважень

3.Взаємодія зі слідчими підрозділами

4.Взаємодія з іншими підрозділами ДПС та іншими установами

5.Інформаційно-аналітична діяльність

Процес управління підрозділами ПМ, що здійснюють дізнання покладається на його керівну ланку,а саме на керівників відділів та їх заступників. Саме від керівництва органу залежить успішність його функціонування та виконання покладених на нього завдань.

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник відділу з навчальноїроботи

_____________ ініціали, прізвище

«___»____________ 2013 року

 

 

План

Проведення основних заходів курсанта навчального взводу ПММУ-41 Крилова П.П.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ

 

№ п/п Зміст заходу Термін виконання

Відмітка про виконання


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 263; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!