Тест: Дано ли Вам быть дефектологом?

Дано ли Вам быть дефектологом?

Если есть профессия, применительно к которой можно говорить о призвании и использовать другие возвышенные слова, обычно отвергаемые нашим циничным временем, то это дефектолог. Специалист, работающий с детьми, имеющими отклонения в развитии, - сегодня и всегда самый востребованный и высокооплачиваемый из педагогов.

 Родителям, имеющим, слава Богу, здоровых оболтусов, никогда не понять того, что чувствуют те, чей малыш не видит, не слышит или не говорит (или делает это плохо). Они готовы все отдать за то, чтобы их сын или дочь могли испытывать те же радости и огорчения, что их сверстники, и жить нормальной жизнью.

Помочь в этом и призван педагог-дефектолог.

 

Владимир Селиверстов, заведующий кафедрой дошкольной дефектологии Московского педагогического государственного университета: "В соответствии с государственным высшим образовательным стандартом существует несколько дефектологических специальностей. Это учитель-сурдопедагог, обучающий детей с недостатками слуха - от полной глухоты до слабослышащих. Учитель-олигофренопедагог - детей с недостатками умственного развития. Учитель-тифлопедагог, работающий с детьми с недостатками зрения. Дошкольный педагог-дефектолог и - наиболее известный - учитель-логопед, специалист широкого профиля, работающий со всеми видами речевых нарушений".

Уже этот перечень говорит о том, что дефектологи, которых готовят педагогические вузы, работают на стыке медицины и педагогики. Самые востребованные из этих специалистов - логопеды, сурдопедагоги и дошкольные дефектологи.

 

Чем занимается логопед, достаточно хорошо известно широкой публике. Логопеды есть в каждой приличной школе и детском саду, они устраняют детские "фифекты фикции". Но они работают не только с детьми. Частое явление - утрата речи после инсульта - афазия. Один английский писатель говорил: нам, представителям среднего класса, нечего терять, кроме своего хорошего произношения. Так вот, по словам специалистов, чаще всего это происходит с теми, для кого речь - главное оружие и рабочий инструмент.

Именно это произошло с Лениным. К вождю русской революции, который после болезни воспроизводил звуки с большими искажениями и с трудом снова научился считать до десяти, приехало логопедическое светило - профессор Доброгаев. Его выгнали после первого же занятия: Ленин не захотел учиться произносить отдельные звуки. Потом с ним занималась Крупская, а профессор сидел в соседней комнате, слушал и давал задания.

 

.

Мы с тобой одной крови

Любой педагог должен быть психологом. А уж тот, кто работает с детьми, имеющими трудности в развитии, должен быть психологом вдвойне. И причем иметь не абстрактные знания.

Владимир Селиверстов: "Мы должны стремиться не корректировать дефект, а работать с ребенком, который имеет дефект. Изучать ребенка, воспитывать и обучать".

Настоящий дефектолог должен видеть ребенка, а не дефект. Он должен суметь помешать ему уйти в себя - это называется фиксация на дефекте. Он должен уметь увидеть мир глазами такого ребенка. Специалисты называют это эмпатией - умением проникнуть в чувства другого, поставить себя на его место.

Этот специалист начинает работать с ребенком с самого раннего детства. Если логопед начинает с 5 лет, дефектолог - с года. Ранняя диагностика позволяет приступить к ранней коррекционной психологической и педагогической поддержке.

Эти же специалисты смогут оказать необходимую помощь детям, у которых нет физиологических недостатков, но есть психологические проблемы из-за, говоря языком педагогов, педагогической запущенности. Причем этих проблем, хотя и разных, хватает как в неблагополучных, так и во вполне благополучных и обеспеченных семьях.

И еще одно направление работы дошкольных дефектологов: модное нынче дошкольное образование. Родители стремятся впихнуть в чадо еще до школы три языка, музыкальную грамоту, уроки рисования и т.д. и т.п. Дефектолог поможет родителям разобраться, нужно ли это их малышу, "потянет" ли он раннее обучение или нужно оставить его в покое, чтобы он мог подрасти и все наверстать в школе.

 

Такие специалисты как воздух нужны частным школам и детским садам, коррекционным и реабилитационным центрам.

 

Тест: Дано ли Вам быть дефектологом?

 

 1. Часто ли вы задумываетесь над тем, какое влияние на окружающих оказывают ваши поступки?

 

а) очень редко;

б) довольно часто;

 в) очень часто.

 

2. В детстве вы больше хотели иметь дома:

 

а) лошадь;

 б) рыбку;

 в) собаку.

 

3. Находясь в кругу лиц, хорошо вам известных, вы:

 

а) стараетесь сохранить тон, принятый в этом кругу;

б) остаетесь самим собой и спокойно наблюдаете за происходящим;

 в) пытаетесь внести свои правила общения и повлиять на окружающих.

 

4. Как вы ведете себя в сложной ситуации?

 

а) внутренне кипите;

 б) сохраняете полное спокойствие;

в) выходите из себя.

 

5. Когда вы смотрите фильм ужасов, вы:

 

а) боитесь;

 б) скучаете;

 в) получаете искреннее удовольствие.

 

6. Представьте, что реинкарнация действительно возможна. Кем бы вы хотели родиться в следующей жизни?

 

а) тигром;

б) домашней кошкой;

в) медведем.

 

7. В автомобильной пробке вас больше всего раздражает:

 

а) что транспорт едет так медленно и все ваши планы рушатся;

б) все машины подъехали ко мне так близко!

в) за что я плачу дорожные налоги?!

 

Начислите себе 3 балла за ответы 1в, 2б, 3в, 4а, 5а, 6б, 7а;

 

2 балла за ответы 1б, 2в, 3а, 4б, 5б, 6в, 7в;

 

1 балл за ответы 1а, 2а, 3б, 4в, 5в, 6а, 7б;

 

18-21 балл - вы дефектолог от бога. Вам удается не только точно определить проблему своего пациента, но и точно выяснить оптимальные механизмы компенсации его недостатков. Каждый необычный ребенок, каждый человек с отклонениями от нормы для вас уникален, исключителен. Вы в состоянии сделать гения из ребенка с нестандартным типом мышления. Вам следует поставить памятник при жизни!

 

11-17 баллов - ваше ангельское терпение, чуткость и знание законов функционирования и развития психики, позволяют достичь отличных результатов. Задержка психического развития или дефекты речи и слуха несомненно слабее технологий и методов коррекции, находящихся в вашем арсенале. Вы правильно выбрали себе профессию!

 

10 баллов и ниже - работа с людьми, а тем более с такими сложными детьми - очень большая эмоциональная нагрузка для вас. Вам следует найти для себя что-нибудь поспокойнее. В конце концов, в мире есть масса возможностей подобрать себе дело по вкусу.

 

Консультація для початківців. Як визначити правильно логопедичний діагноз?

Логопед – корекційний педагог, що займається виявленням, запобіганням та усуненням мовленнєвих порушень у дітей, підлітків і дорослих. Прямим професійним обов’язком є виявлення осіб з порушеннями мовлення та комплектування логопедичних груп в ДНЗ, логопедичних пунктах ЗНЗ, спеціальних школах-інтернатах, поліклініках та стаціонарах, реабілітаційних центрах та проведення логопедичної роботи.

Основою для комплектування є логопедичний діагноз, визначений логопедом після обстеження 5 компонентів мовлення (словникового запасу, граматичної будови мовлення, зв’язного мовлення, фонематичних процесіві та звуковимови) з детельним описом кожного компонента дитини з врахуванням:

1.) стану пізнавального розвитку, 2.) психолого-педагогічної класифікації, 3) уточнення, диференціація механізму та структури порушення за клініко-педагогічною класифікацією.

Нагадую, що у вітчизняній логопедії використовуються дві класифікації мовленнєвих порушень, перша – психолого-педагогічна або педагогічна (за Р. Левіною), друга – клініко-педагогічна.

Психолого-педагогічна класифікація виникла в результаті критичного аналізу клінічної класифікації з точки зору її застосування в педагогічному процесі. Порушення мовлення в даній класифікації поділяються на дві групи (див рис. 3.4). Перша група – порушення засобів спілкування (мовлення): фонетичний, фонетико-фонематичний та загальний недорозвиток мовлення. Фонетичний недорозвиток (ФП) – поєднує порушення звуковимови, складової структури слова, просодичних компонентів, інтонації.

Фонетико-фонематичний недорозвиток (ФФНМ) – поєднує порушення звуковимови, складової структури слова, просодичних компонентів, фонематичних процесів. Це порушення процесів формування вимовляльної системи рідної мови у дітей із різними мовленнєвими розладами внаслідок дефектів сприймання і вимовляння фонем.

Загальне недорозвинення мовлення (ЗНМ) – різні складні мовленнєві розлади, при яких порушене формування всіх компонентів мовленнєвої системи (словниковий запас, граматична будова мовлення, зв’язне мовлення, фонематичні процеси та вимова звуків), які належать до (фонетико-фонематичної), звукової та лексико-граматичної сторони при нормальному слухові та відносно збереженому інтелекті.

Залежно від ступеня сформованості мовленнєвих засобів ЗНМ має 3 рівні, визначені Р. Левіною, та 4-й – Т. Філічевою. В якості загальних ознак відмічаються пізній початок розвитку мовлення, бідний словниковий запас, аграматизми, дефекти вимови, дефекти фонемоутворень. Недорозвиток може бути виражений у різному ступені: від відсутності мовлення або лепетного його стану до розгорнутого, але з елементами фонетичного і лексико-граматичного недорозвитку.

Друга група – порушення у застосуванні засобів мовлення, куди слід віднести заїкання, яке розглядають як порушення комунікативної функції мовлення при правильно сформованих засобах мовлення. Трапляється і комбінований дефект, при якому заїкання поєднується з порушенням засобів мовлення – ЗНМ. Порушення писемного мовлення за цією класифікацією розглядаються як вторинні наслідки порушень усного мовлення.

Клініко-педагогічна класифікація спирається на традиційну для логопедії взаємодію з медициною. Проте, на відміну від клінічної, виділені в ній види мовленнєвих порушень не пов’язані тільки із захворюваннями. В даній класифікації провідна роль відводиться психолого-лінгвістичним критеріям. На їх основі картина мовленнєвого порушення описується в термінах та поняттях, що спрямовують увагу логопеда на те явище, яке повинно стати об’єктом логопедичної допомоги. Клінічним критеріям відводиться роль уточнюючих. Вони орієнтовані на пояснення анатомо-фізіологічного компонента порушення і причину його виникнення. В залежності від того, який вид мовлення порушений, виділяють дві великі групи: порушення усного та писемного мовлення.

Порушення усного мовлення поділяються на два типи: фонаційного (зовнішнього) оформлення висловлювання, які називають порушеннями вимовної сторони мовлення; структурно-семантичного (внутрішнього) оформлення висловлювання, яке в логопедії називають системним або поліморфним порушенням мовлення.

Логопедичні висновки у дітей з порушеннями мовлення (первинний дефект) на основі 2 класифікацій повинні бути такими:

Для дошкільників:

1. ЗНМ -1 рівня, моторна алалія (можливо сенсомоторна, можливо анартрія), еферентної форми.

2. ЗНМ-2 рівня, (можливо необтяжений варіант) післяопераційна відкрита ринолалія, ринофонія.

3. ЗНМ -3 рівня (можливо обтяжений гіпертензійно-гідроцефальний синдром, церебрастенічний синдром, синдроми рухових розладів (за О.Мастюковою – позначаю для Вас - вибирається наявний синдром, а призвіще не писати), псевдобульбарна (інші форми) дизартрія.

4. ЗНМ - 4 рівня, з елементами фонетичного і лексико-граматичного недорозвитку, ускладнене неврозоподібним заїканням тоноклонічної форми, помірного ступеня.

5. ФФНМ, стерта форма псевдобульбарної дизартрії (інші форми).

6. ФФНМ, функціональна (чи органічна) складна дислалія акустико-артикуляційної форми (чи артикуляційно-фонетична, чи артикуляційно-фонематична) ускладнена синдромом рухових розладів (можливо гіпертензійно-гідроцефальним синдромом, церебрастенічним).

7. ФФНМ, вихід з закритої ринолалії, ринофонія.

8. Порушення темпу, ритму плавності мовлення. Неврозоподібне (невротичне, змішане) заїканням тонічної (клонічної, змішаної) форми, важкого (легкого, помірного) ступеня.

Для школярів (для учнів 1 класу): 1. ФП, порушення вимови окремих звуків (ламбдацизм, ротацизм… та ін.). 2. ФФНМ, функціональна (чи органічна) складна, поліморфна дислалія акустико-артикуляційної форми (чи артикуляційно-фонетична, чи артикуляційно-фонематична) ускладнена синдромом рухових розладів (можливо гіпертензійно-гідроцефальним синдромом, церебрастенічним). 3. ЗНМ - 4 рівня, з елементами лексико-граматичного недорозвитку.

(для учнів з 2 класу): 3. ФФНМ, функціональна (чи органічна) складна, поліморфна дислалія акустико-артикуляційної форми (чи артикуляційно-фонетична, чи артикуляційно-фонематична) ускладнена синдромом рухових розладів (можливо гіпертензійно-гідроцефальним синдромом, церебрастенічним), порушення писемного мовлення (форма…артикуляторно-акустична дисграфія,…); 4. ЗНМ - 4 рівня, з елементами лексико-граматичного недорозвитку, Семантична дислексія, аграматична дисграфія. 5. Заїкання….. 6. Дизорфографія …(після 4 класу).

В спеціальній педагогіці й психології виділяються групи дітей (їх вісім) з ними працює логопед, але порушення мовлення розглядає у 7 груп як вторинні дефекти:

1. Діти з вираженим і стійким порушенням слухової функції (глухі, слабочуючі або пізньооглухлі).

2. Діти зі стійким порушенням зору (сліпі, слабозорі).

3. Діти зі стійким порушенням інтелектуального розвитку (дебільність, імбецильність, ідіотія).

4. Діти з тяжкими мовленнєвими порушеннями (первинний дефект).

5. Діти з комплексними порушеннями.

6. Діти з порушенням опорно-рухового апарату.

7. Діти із затримкою психічного розвитку.

8. Діти з психопатичними формами поведінки та з порушеннями аутичного спектру.

Інші групи дітей в залежності від стану слуху та інтелекту:

1. Системне недорозвинення мовлення у дітей з вираженим і стійким порушенням слухової функції (глухі, слабочуючі або пізньооглухлі).

2. ФФНМ…, ЗНМ…, заїкання… у дітей зі стійким порушенням зору (сліпі, слабозорі).

3. Діти зі стійким порушенням інтелектуального розвитку (дебільність, імбецильність, ідіотія). Дивись вище.

4. Діти з тяжкими мовленнєвими порушеннями (первинний дефект). Дивись вище.

5. Системне недорозвинення мовлення у дітей з комплексними порушеннями.

6. ФФНМ (стерта форма псевдобульбарної дизартрії …та інші форми), ЗНМ (псевдобульбарної дизартрії …та інші форми) у дітей з порушенням опорно-рухового апарату (ДЦП).

7. ФП (вид, форма), ФФНМ (вид, форма), ЗНМ (рівень, вид, форма), (ЛГНМ) лексикограматичне недорозвинення мовлення, заїкання (вид, форма, ступінь), порушення писемного мовлення (форма) у дітей із затримкою психічного розвитку.

8. ФП (вид, форма), ФФНМ (вид, форма), ЗНМ (рівень, вид, форма), заїкання (вид, форма, ступінь), порушення писемного мовлення (форма) ускладнена синдромом рухових розладів (можливо гіпертензійно-гідроцефальним синдромом, церебрастенічним та іншими), мутизм, дитяча афазія, порушення мовлення аутичного спектру (для аутистів, РДА – виставляє психіатр) у дітей з порушеннями поведінки та спілкування.

Рекомендую для користування:

1. Логопедія. Підручник: [друге видання, перероблене та доповнене]. За ред. М. К. Шеремет. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2010. – 672 с.

2. Обухівська А. Г. Діяльність психолого-медико-педагогічних консультацій в системі освіти України / А. Г. Обухівська// Корекційна педагогіка. – 2007. – № 2. – С. 21-26.

3. Психолого-педагогическая диагностика: [учебн. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений] / И. Ю. Левченко, С. Д. Забрамная, Т. А. Добровольская и др.; [под ред. И. Ю. Левченко, С. Д. Забрамной]. – М. : Издательский центр «Академия», 2003. – 320 с.

4. Сергеєва І. В. Логопедична допомога в системі освіти України / І. В. Сергеєва // Хрестоматія з логопедії : навчальний посібник / Уклад.: М. К. Шеремет, І. В. Мартиненко. – К. : КНТ, 2006. – С. 33-37.

5. Вступ до спеціальності: Логопедія. — Навчальний посібник /

І. М. Омельченко, В. В. Тарасун, Л. О. Федорович. — Кременчук: Християнська Зоря, 2011. — 415 с.

ВІдповідь підготовлено Л.О.Федорович (м.Полтава)

 

               

 

Обстеження дошкільників з розумовою відсталістю

Термін «ЗНМ», запропонований Р. Є. Левіною і співробітниками НДІ дефектології (Основи теорії і практики логопедії / Під ред. Р. Є. Левіної. — М., 1968), визначається таким чином: «Загальне недорозвинення мовлення – різні складні мовленнєві розлади, при яких у дітей порушено формування всіх компонентів мовної системи, що відносяться до її звукової і смислової сторони, при нормальному слуху та інтелекті».

Відповідно до визначення, термін «ЗНМ» не може бути використаний при логопедичній діагностиці порушень мовлення у розумово відсталих дітей. Для визначення несформованості мовлення як системи у розумово відсталих дітей рекомендуються наступні формулювання логопедичного висновку (для дошкільників 5-7 років).

1. Системне недорозвинення мовлення важкого ступеня при розумовій відсталості, моторна алалія, (анартрія..) або системне недорозвинення засобів мовлення чи спілкування….

2. Системне недорозвинення мовлення середнього ступеня при розумовій відсталості, ринолалія, (дизартрія..) або системне недорозвинення засобів мовлення чи спілкування….

3. Системне недорозвинення мовлення легкого ступеня при розумовій відсталості, дислалія ( форма…) або системне недорозвинення засобів мовлення чи спілкування….

для школярів

4. Системне недорозвинення мовлення середнього ступеня при розумовій відсталості, стерта форма псевдобульбарної дизартрії, складна форма дисграфії (акустична дисграфія, дисграфія на грунті порушення мовного аналізу і синтезу…).

5. Системне недорозвинення мовлення легкого ступеня при розумовій відсталості, механічна дислалия, аграматияна дислексія та дисграфія (форми…).

 

Консультує Л.О.Федорович, кандидат педагогічних наук, доцент (м.Полтава)


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 474; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!