Варіант 2. Порівняння перекладів поезій Рільке / Аполлінера
АН, РА
ДОМАШНІ САМОСТІЙНІ РОБОТИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
№1. Мала проза Ф.Кафки / Е.Хемінгуея –здати на кафедрудо 28.09.2012
№2. Переклади поезії Р.М.Рільке / Г.Аполлінера –здати на кафедрудо 26.10.2012
Варто прочитати кілька творів обох письменників та обрати на особистий смак і розсуд той з них, про який вам є що сказати.
Максимальна оцінка: 10 балів + 1 бонус (за своєчасне виконання та оригінальність вибору). За другу роботу можна отримати 1-2 бонусні бали, залучивши до розгляду оригінал твору або підрядковий переклад.
Оцінка за списування з будь-якого джерела – 0 балів.
Обов’язкові вимоги
!!! Відповідність завданню
!!! Самостійність, тобто відсутність плагіату
!!! Наявність бібліографічного опису з указанням перекладача
Якщо не виконана хоча б одна з цих вимог, робота НЕ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ
!! Творчий підхід. Відсутність формального переліку художніх прийомів
! Правильність бібліографічного опису (чітко за схемою)
! Грамотність
Якщо не виконано ці вимоги, ЗНІМАЮТЬСЯ БАЛИ (мінус бал за кожен пункт)))
Загальні рекомендації
В роботі обов’язково слід навести бібліографічний опис видання (див. зразок), з якого реально взято текст, та зазначити перекладача. Якщо опис джерела відсутній або не відповідає вимогам (порядок запису, пунктуація, зайві або відсутні дані), знімаються бали
Зразок:
- (якщо книга) Сэлинджер Дж.Д. Лапа-растяпа / Пер. Р.Райт-Ковалевой // Сэлинджер Дж.Д. Над пропастью во ржи: Роман. Рассказы / Пер. с англ.; Предисл. А.М.Гаврилюк – Львов: Вища школа, 1986. – С. 188-198
- (якщо періодичне видання) Шимборская В. Тень / Пер. А.Эппеля, А.Гелескула // Иностранная литература. – 2003.– № 5. – С. 204-205.
- (якщо Інтернет) Борхес Х.Л. Everything and Nothing / Пер. Б.Дубина [Электронный ресурс] // Библиотека Мошкова. – Режим доступа: http://lib.ru/BORHES/kniga.txt
Головна вимога – самостійність, тобто оцінюється насамперед ваша здатність аналізувати та інтерпретувати текст, формулювати власні думки. Звернення до науково-критичної літератури – за бажанням: подивіться, як хто сприймає цей твір, але потім напишіть по-своєму. Якщо ви користуєтесь певними науково-критичними джерелами, обов’язково називайте автора та давайте посилання: чужий текст може бути або цитатою, яка свідчить про вашу начитаність, або плагіатом (без коментарів).
У роботі не повинно бути зайвого
1) біографії (виняток – окремі факти, які дійсно потрібні для розуміння твору),
2) загального огляду творчості (виняток – контекстуальний підхід, коли один твір пов’язується з іншими цього ж автора),
3) компліментів письменнику (великий, всесвітньо відомий, майстерно впорався, пише зрозуміло, глибокий зміст і т.п. – треба писати чітко про обраний твір),
4) дурниць на зразок: „автор хоче сказати”, „автор намагається донести”, „автор показує нам” і т.п.: ваше завдання – писати про текст (який реально перед вами), а не про автора (його бажання – його особиста справа, а вас він точно не мав на увазі!), часто „автор” – слово-паразит, яке можна спокійно викреслити без втрати смислу
5) щодо новели не варто розписувати елементи сюжету (зав’язка-розв’язка і т.п., це звичайно не має глузду, хіба що ви поясните, який сенс має саме така художня послідовність викладу подій, чим вона відрізняється від природного перебігу подій)
6) щодо віршів: перелік тропів та фігур звичайно не має сенсу: він свідчить про володіння (або неволодіння) матеріалом 1 курсу, але не про розуміння саме цього твору. Інша справа – вдуматись, спробувати пояснити, який ефект створюють саме такі вирази, в чому своєрідність творення образів, розкриття теми
7) щодо віршів: віршознавчий аналіз (розмір, римування і т.п.) звичайно показує вміння або невміння студента відрізняти ямб від хорея, але нащо їх розрізняти, як це пов’язано зі змістом твору, так і залишається незрозумілим.
8) вирази на зразок „кожен читач сам може додумати” свідчать про безвідповідальність: а що думаєте ви як читач і як це обґрунтуєте? Щодо перекладів apriori мається на увазі, що кожен з обраних вами має свою цінність і гідно представляє оригінал (окрім відверто поганих, які, втім, теж можна розглядати, буває смішно), кожен знайде свого читача. Але в чому цінність кожного з них, які сторони оригіналу передано краще, який читач віддав би перевагу якому з перекладів?
Якщо ці попередження не будуть враховані, можуть зніматися бали
Есе пишеться у вільній формі, але зміст твору та його художні особливості мають бути розкриті, ваші думки щодо тем та проблем мають бути висловлені. Свої ідеї та спостереження необхідно аргументувати цитатами з твору.
Варто звернути увагу на таке (але не треба формально писати за наданим планом):
Варіант 1 Мала проза
(будь-який один твір за Вашим вибором,
але НЕ „Перевтілення” Кафки і НЕ „Старий і море” Хемінгуея)
Мала проза – це твори невеликого обсягу – від половини-третини сторінки десь до 20 стор., за жанром – оповідання, новели, притчі, есе, нариси, але не повісті й не романи
Твори Кафки та Хемінгуея переважно не є традиційними новелами, справа часто не в сюжеті, а значну роль відіграє підтекст. Автора усунено з тексту, він нічого не „хоче сказати”.
Твори Кафки не реалістичні, а інакомовні. Справа не у тому, яке „явище дійсності зображено” (напр., бюрократизм, експлуатація, покарання). Треба подумати над тим, яке значення вони можуть мати, окрім прямого (символічних значень може бути й кілька). Писати про родинні стосунки Кафки (батько і т.п.) банально.
Хемінгуеєвський „принцип айсбергу” (підтекст) призводить до того, що приховується чимала частина подій та думок персонажів. Твори короткі, бо багато чого подано лише як натяк. Тому їх слід „реконструювати” та пояснити відбір матеріалу: чому одне опущено, а інше показано досить детально, які деталі вказують на опущену частину і про що, врешті решт, цей твір.
1. Тематика: 1) головна та другорядні теми, їх взаємодія, 2) культурно-історичний та вічний аспекти: як у творі відбиваються час та країна, де жив письменник, і водночас чим цей твір чіпляє нас
2 Композиційні прийоми: які саме у яких випадках (цитати) використовуються і який ефект це справляє (деталізація, узагальнення, умовчання; повтори та варіації; обрамлення; художні деталі)
3. Система персонажів. Засоби характетистики: вчинки, мовлення в діалозі та монолозі, портрет і т.п.; пряма характеристика у мовленні оповідача та інших персонажів (що саме як характеризує); паралелі і контрасти між персонажами
3. Оповідь: форми оповіді: від 1-ї та 3-ї особи; оповідь у формі листів, щоденників, спогадів, образ оповідача: чи має характерні риси, чи бере участь у зображуваних подіях (яке враження справляє саме цей тип оповіді та оповідача)
4. Художній світ. Хронотоп: художній час (швидкість протікання, суб’єктивність, проспекція та ретроспекція). Природа, пейзаж, речі: які саме деталі важливі у цьому
творі і чому
Варіант 2. Порівняння перекладів поезій Рільке / Аполлінера
(два переклади будь-якої однієї поезії одного з цих авторів
+ оригінал або підрядковий переклад)
УВАГА: аналіз одного перекладу не зараховується. Варто звернутися до оригіналу, бо поетичний переклад часто буває досить довільним. Хто не знає німецької-французької, зверніться до знайомих, але не довіряйте машинному перекладу, бо комп’ютер розуміє все буквально (тобто нічого не розуміє)
Знання оригіналу дозволяє розкрити розбіжності між перекладами: хтось із перекладачів буде калькувати фрази, хтось – шукати інші слова для створення схожого враження, хтось додаватиме своє, хтось викине „зайве” і т.п.
І. Формозмістовий аналіз:
- Ідейно-образний рівень:
· тема: основні образи (ключові слова);
· композиція: розвиток одного образу, послідовність різних образів, паралелізм та контраст, логічний розвиток думки (теза – аргументи, теза – антитеза – синтез) – довести, проілюструвати цитатами або переказом
· ліричний сюжет як рух думки або почуття: що і як само рухається?
· (якщо є) назва, епіграф, присвята як засоби розкриття змісту
- Стилістичний рівень: маркована лексика, тропи, поетичний синтаксис – не перелічувати!!!, а пояснити, яку роль відіграють вони (конкретні приклади) у створенні образів та розкритті теми
- Фонічний рівень:
· асонанс, алітерація (зображальна та сугестивна функції) – проілюструвати та пояснити
· ритміка, рима, строфіка (якщо є відчутні відмінності у перекладах) – пояснити, які різні відтінки вносять
4. Суб’єктна організація ліричного тексту:
· ліричний суб’єкт (той, від чиєї особи ведеться виклад). Увага: „пише сам автор” – дурниця, нормальний поет завжди пише власноручно, але є той, хто водить пером по паперу, римує і т.п., нарешті, охоплює весь світ твору (автор), і той, хто „живе” у створеному світі (герой). Ліричний герой має два типи: автописхологічний (подібний до автора-людини) та фіктивний або рольовий (не схожий на автора-людину).
· суб’єктний синкретизм: наявність в одному тексті більше ніж одного суб’єкта мовлення
ІІ. Порвіняння двох перекладів (як приклад див.:
- статтю М.Л.Гаспарова „Сонеты Шекспира – переводы Маршака” http://www.philol.msu.ru/~forlit/Pages/Biblioteka_Gasparov_ShakespMarshak.htm)
- есе М.Цвєтаєвої „Два лесных царя” http://www.tsvetayeva.com/prose/pr_dwa_lesnyh_carya.php
Насамперед слід звернути увагу на дрібниці (п. 2,3): якими саме словами передано образи поезії, які їхні відтінки, чи однакова послідовність образів, який зв’язок між ними і т.п. Щодо пп. 1, 4, 5: тут, скоріш за все, буде більше спільного, але в різних перекладах можуть бути різні тематичні акценти, неоднакова суб’єктна організація і т.п.
Компаративний аналіз треба завершити узагальненням: яке загальне враження справляє кожен із перекладів, чим воно мотивується; який з них, на вашу думку, більш цікавий (адекватний, виразний і т.п.)
P.S. Хто напише, що „Осінній день” Рільке – це сонет, зніму бали, бо це дурниця!!!
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 347; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!