Стратегія ціноутворення в рамках товарної номенклатури
Якщо товар є частиною товарної номенклатури, необхідно прийняти стратегії, які відмінні від тих, що використовуються для окремого товару. В цьому випадку компанії необхідно визначити ціновий ряд для максимізації прибутку від продажу товарної номенклатури в цілому. Складність ціноутворення в тому, що попит і витрати на виробництво різних товарів, що входять у номенклатуру, взаємопов’язані, крім того, різні товари відрізняються рівнем своєї конкурентноздатності.
► Встановлення ціни в рамках товарного асортименту. Як правило, розробляється ряд виробів, що складає асортиментну групу товарів. При такому встановленні цін приймається рішення про ступеневу диференціацію цін на різні товари, що входять в асортименту групу.
► Встановлення цін на доповнюючі товари. Це ціни на додаткові або допоміжні товари. Це достатньо складна проблема.
► Встановлення цін на обов’язкові приладдя. Це власне стратегія встановлення ціни з двох частин. Це ціна на головний товар, і ціна на допоміжні товари. Або ціна на основний товар і тариф за користування послугою. Дуже часто джерелом основного доходу є приладдя або додаткова послуга.
► Встановлення ціни на побічні продукти. Виробник намагається знайти ринок для побічних продуктів і готовий встановити таку ціну, яка покриває витрати на зберігання і транспортування. Така практика дозволяє інколи знизити ціну на основний продукт, зробивши його більш конкурентноздатним. Іноді побічні продукти можуть приносити певний доход
|
|
|
► Встановлення цін на набори товарів. Продавець об’єднує товари в набір, і пропонує його по більш низькій ціні. Це призводить до продажу більшої кількості товарів, ніж це необхідно.
Стратегія корегування цін
Підприємства корегують свої ціни в залежності від відмінностей у характеристиках споживачів і ситуації, що постійно змінюється.
► Встановлення цін зі знижками і заліками. Таке ціноутворення може виступати в кількох формах :
☼ знижка за оплату готівкою;
☼ за кількість купленого товару;
☼ знижка сфері торгівлі (функціональна знижка);
☼ сезонна знижка.
► Встановлення ціни з урахуванням психології споживачів. Така ціна звичайно є достатньо високою, бо споживач більш дорогий товар сприймає як якісний. Цінова різниця між схожими товарами також може свідчити про різну якість або функціональне призначення товару.
► Встановлення цін для стимулювання збуту. Це зниження ціни на певний період для збільшення кількості купленого товару.
► Встановлення цін по географічному принципу. Вносять зміни в ціни з урахуванням різниці в транспортних витратах в зв’язку з місцезнаходженням продавця або покупця. Це можуть бути такі ціни:
|
|
|
☼ ціна ФОБ в місці походження товару - покупець бере на себе всі витрати по доставці
☼ встановлення єдиної ціни з включенням до неї витрат по доставці – єдина ціна з однаковою сумою транспортних витрат незалежно від покупців;
☼ встановлення зональних цін – визначаються певні зони, для яких встановлюється різна ціна;
☼ встановлення ціни стосовно базисного рівня - продавець вибирає те чи інше місце в якості базисного пункту і з кожного покупця бере транспортні витрати, що дорівнюють доставці від цього пункту до місцезнаходження клієнта, незалежно від того, з якого місця відгружається товар.
☼ встановлення ціни з прийняттям на себе витрат по доставці – продавець частково чи повністю приймає на себе витрати з доставки.
► встановлення дискримінаційних цін – підприємство продає товари споживачам по різним цінам. Це може бути в таких формах
☼ з урахуванням різних груп споживачів;
☼ з урахуванням варіантів товарів;
☼ з урахуванням місцезнаходження
☼ з урахуванням часу.
► Встановлення цін, орієнтованих на міжнародні ринки. Встановлення ціни залежить від багатьох факторів. Це економічні умови, конкурентна ситуація, закони і нормативні акти, рівень розвитку оптової і роздрібної торгівлі, відмінностей в потребах і споживацьких звичках, поведінці споживачів.
|
|
|
ВИСНОВКИ
1. Цінова політика має багато різних аспектів. Першочергово проводять ретельний аналіз внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на цінову політику фірми.
2. До внутрішніх факторів, які зазвичай враховуються відносяться такі: маркетингові цілі компанії, стратегію маркетингового комплексу, витрати виробництва і організацію діяльності.
3. Зовнішні фактори ціноутворення включають стан ринку і попиту, державне регулювання цін, канали розподілу, споживачів, конкуренцію і інші елементи оточення.
4.При встановленні цін підприємства використовують декілька методів , серед яких можна виділити три базові моделі:
· Орієнтовану на витрати;
· Орієнтовану на попит;
· Орієнтовану на конкуренцію.
Кожна з цих моделей охоплює конкретні методи ціноутворення.
5. Серед стратегій, що застосовують підприємства у своїй діяльності, головна увага приділяється стратегіям встановлення цін на нові товари, стратегіям ціноутворення в межах товарної номенклатури, стратегіям корегування цін.
Дата добавления: 2021-04-24; просмотров: 66; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!