Зміст масової культури. Масова культура на сучасному етапі
Вступ. Поняття масової культури.
Особливості виробництва і споживання культурних цінностей дозволяють культурологам виділяти в межах окремого суспільства такі типи культур: масову, елітарну та народну культури. У сучасному суспільстві особливе місце займає масова і елітарна культура, в той час як народна знаходиться практично у стадії музеєфікації, вона фактично перетворюється на сувенірний бізнес.
Масовою культурою називають такий вид культурної продукції, яка щоденно виробляється в великих обсягах. Це культура повсякденного життя, представлена найширшій аудиторії по різних каналах, включаючи різні засоби масової інформації та комунікації. У прямому розумінні - це культура, що знаходить попит в основній масі населення.
Науково-технічна революція на сучасному етапі суспільного розвитку стимулювала широке поширення та розвиток масової культури. Вона тісно пов’язана з елітарною культурою. За думкою А. Гофмана, масова та елітарна культура - це феномени, що перетинаються між собою, це взаємопроникливі елементи культури, які найчастіше не можуть існувати одне без одного, і розрізнюються лише оціночним ставлення до них сучасних дослідників. Музика Моцарта в залі філармонії залишається явищем елітарної культури, а та ж мелодія в спрощеному варіанті, звучна як мелодія сигналу на мобільному телефоні, - явище культури масової.
Виникнення та розвиток масової культури
|
|
|
Теоретики та історики культури дотримуються далеко не тотожних точок зору з приводу часу виникнення масової культури. Так, американський соціолог Д. Уайт вважає, що до перших елементів масової культури можна віднести, наприклад, бої римських гладіаторів, які залучали численних глядачів. А от Є.П.Смольська зазначає, що підстав для того, щоб говорити про тисячолітню історію масової культури не існує.
Точкою відліку у появі та розвитку масової культури все ж вважають кінець XIX – початок XX ст. Вважається, що явище масової культури не просто якийсь різновид «традиційної культури», а суттєва зміна культури в цілому. Виникненню масової культури сприяв розвиток засобів масової інформації та комунікації(радіо, кіно, телебачення, гігантські тиражі газет, ілюстрованих журналів, Інтернет), індустріально-комерційний тип виробництва, відносна демократизація культури, підвищення рівня освіченості мас. Ці процеси по суті відкрили нові можливості поширення культури в суспільстві, донесення її надбань до кожного. Цей процес є суперечливими в духовному відношенні: з одного боку, розвинута техніка репродукування та тиражування робила мистецтво доступним для широкої аудиторії, з іншого - загальнодоступність творів мистецтва перетворювала їх на предмет побуту, знецінювала.
|
|
|
Активного, а точніше стрімкого розвитку масова культура набула в середині XX ст. І сам термін «масова культура» був введений в науковий обіг приблизно в той же час. Відповідно пізніше з’явилися поняття «масова література», «масове мистецтво».
У другій половині ХІХ століття обличчя масової культури формувалося в основному завдяки Франції, у другій половині ХХ ст. "законодавцем моди" в масовій культурі стали Сполучені Штати Америки. Саме США називають Батьківщиною сучасної масової культури, тут виникли шоу-бізнес, бестселер, Голлівуд, Діснейленд та численні інші феномени масової культури, що заполонили увесь світ. У свідомості багатьох європейців Америка – країна суцільного маскульту, бездуховності і прагматизму. Певна рація в цьому є, але це не зовсім так. Історичні та культурні умови розвитку США дійсно сприяли розвитку насамперед масової культури, адже суспільство складалося тут як безнаціональне з численних емігрантів-маргіналів. У США не було традицій народної культури, не склався повноцінний фольклор. Американські діти дійсно краще знають Мікі-Мауса, ніж казки Г.-Х. Андерсена та братів Грімм, однак той же У.Дісней своїми геніальними фільмами зробив Білосніжку і Снігову Королеву улюбленцями всього світу.
|
|
|
Про небезпеку принад американської масової культури говорять англійці та французи, німці та японці, представники інших європейських і неєвропейських культур. Загострюється згадана проблема і в нас.
Зміст масової культури. Масова культура на сучасному етапі
Зміст масової культури обумовлений щоденними подіями, прагненнями і потребами, складовими життя більшості населення – так званого мейнстріму (переважаючий напрямок у певній галузі для певного відрізку часу). Масова культура розрахована на споживання великими масами населення.
Аналізуючи масову культуру як особливе соціо-культурне явище, необхідно вказати її основні характеристики. Такими характеристиками, на мій погляд, є:
1) орієнтованість на широку аудиторію,
2) опора на емоційние, ірраціональне, колективне, несвідоме;
3) ескейпізм (прагнення втекти від дійсності у світ ілюзій);
4) швидкодоступність;
5) традиційність і консерватизм;
6) комерційний характер;
7) цікавість.
8) міфологізм.
Швидкодоступність продуктів масової культури досягається за допомогою сучасних засобів масової комунікації, які щороку стають все більш досконалими та різноманітними. За останнє десятиліття до таких вже традиційних способів розповсюдження продукції масової культури як кіно, відео- ,теле- ,і радіопрограми, друковані видання,а також ще відносять мобільні телефони та мережу Інтернет.
|
|
|
Для масової культури ,як помітили культурологи, також дуже властиве повторення сюжетів, ідей та образів. А повторюваність – це властивість міфу. Як зазначає російський культуролог В.Руднєв, «актори у свідомості глядачів ототожнюються з персонажами .Герой, який помер в одному фільмі, воскресає в іншому, як вмирали та воскресали архаїчні боги». Взагалі, культурологи все частіше зближують масову культуру з міфологією. Цікаво спостерігати за розвитком міфології останнім часом в Україні. Виходять численні матеріали про життя кумирів, поширюються міфи, псевдонаукові вчення, де складні або недостатньо досліджені проблеми зводяться до простих пояснень, типу: вплив прибульців з космосу, зірок, знаків зодіаку, передбачення Нострадамуса.
Та найбільш характерною рисою масової культури є її комерційний характер. У ринковому суспільстві ця культура, розрахована на основну масу населення, обов´язково виступає в ролі продукту, споживання якого має приносити прибуток. П.Сорокін зазначав: «Як комерційний товар для розваг, мистецтво все частіше контролюється торговельними ділками , комерційними інтересами й віяннями моди…Подібна ситуація творить із комерційних ділків найвищих цінителів краси, примушує художників підкорятися їх вимогам, що нав’язуються через рекламу та інші засоби масової інформації.» Отже, масова культура – це свідомість не народу, а комерційної індустрії культури. Її смаки та ідеали змінюються із запаморочливою швидкістю відповідно до потреб моди. Для вивчення попиту на продукт масової культури сучасна західна цивілізація вже давно використовує могутній потенціал наук про людину - соціологію, психологію, менеджмент, політологію.
Який же він, продукт сучасної масової культури?
Якщо це роман або художній фільм, тут важливий цікавий сюжет, інтрига, красиві герої, бурхливі почуття. Обов´язково при цьому треба дотримуватися чіткості жанру в розрахунку на певну категорію споживачів: для жінок "бальзаківського" віку - мелодрама, для чоловіків - бойовик, для домогосподарок - "мильна опера" (вихід на екрани Заходу перших телевізійних серіалів у 60-х роках супроводила реклама мила та пральних порошків, саме тому їх часто так називають). Хочеш розважитись - комедія, хочеш скинути напруження і стрес трудового дня - трилер (від англійського trill - тремтіти), для інтелектуалів - детектив.
Твір масової культури обов’язково повинен бути зрозумілим. Надмірна філософія та модерністські прийоми не сприймаються масою, тому в попиті переважно є традиційний реалізм. Масова культура унікальна тим, що вона добре навчилася маніпулювати людськими інстинктами, доцивілізаційними реакціями та імпульсами, серед яких - ерос, страх, агресивність. Усе це є, безумовно, і у великих класиків, але не в такій примітивній формі, як це тиражується в сотнях сучасних романів та серіалів.
Характерною рисою масовості іноді стає вульгарність - банальні істини, примітивні почуття та ідеї, красиво упаковані і розраховані на невибагливий смак. Тому у структурі масової культури сучасні культурологи, як правило, виділяють три основних рівня: кіч-культура (від нім. kitsch - несмак, дешева продукція, тобто низькопробна) - вульгарна культура; мід-культура - так би мовити, культура «середньої руки»; арт-культура – культура, що не позбавлена певного, іноді навіть високого, художнього змісту і естетичного вираження.
Дата добавления: 2021-04-06; просмотров: 104; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!