ІІІ. Організаційне забезпечення та оцінка діяльності фахівців із соціальної роботи у громаді



ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

соціальної політики України

05.09.2013 № 557

 

Методичні рекомендації для фахівців із соціальної роботи

Щодо здійснення соціальної роботи (надання соціальних послуг, соціальний супровід) з сім'ями, дітьми та молоддю

На виконання соціальних ініціатив Президента України та пріоритетних завдань Міністерства соціальної політики України у 2012 році було запроваджено введення посади фахівця із соціальної роботи (далі – ФСР) до структури і штатів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі – ЦСССДМ).

Введення посад ФСР здійснено з метою реалізації положень Національної стратегії профілактики соціального сирітства до 2020 року, затвердженої Указом Президента України від 22.10.2012 № 609, Державної програми підтримки сім’ї до 2016 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15.05.2013 № 341,  зокрема для:

виявлення сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі, громадян похилого віку, інвалідів та інших соціально незахищених груп населення, які потребують соціальної підтримки та надання їм соціальних послуг;

організації своєчасної допомоги сім’ям, дітям та молоді шляхом взаємодії із структурними підрозділами місцевих державних адміністрацій та місцевого самоврядування, навчальними та дошкільними закладами, закладами та відділеннями охорони здоров’я, внутрішніх справ, громадських об’єднань, фондів тощо;

здійснення соціального супроводу сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги;

забезпечення координації та взаємодії сім’ї, яка перебуває у складних життєвих обставинах, кожного з її членів із суб’єктами соціальної роботи до повного вирішення їх проблем, надання їм послуги з інформування та консультування.

 

І. Об’єкт діяльності та функції фахівців із соціальної роботи

Об'єктом діяльності ФСР є сім’ї, діти та молодь.

ФСР відповідно до своїх функцій:

виявляє усі сім'ї, які потребують соціальної підтримки з боку держави;      

проводить оцінку потреб дитини, сім’ї та молодої особи, обстеження матеріально-побутових умов за згодою сім’ї, визначає планування та методи соціальної роботи;

координує вирішення проблемних питань громадян похилого віку, інвалідів та інших соціально незахищених груп населення, надає їм послуги з інформування, консультування, представництва інтересів в органах, організаціях, установах та закладах системи соціального захисту;

здійснює у разі потреби соціальний супровід та надання соціальних послуг, зокрема:

забезпечує надання необхідних соціальних послуг особам, які зазнали жорстокості та насильства, постраждали від торгівлі людьми;

забезпечує соціальну підтримку ВІЛ-інфікованих дітей, молоді та членів їх сімей;

здійснює заходи із соціального патронажу осіб, які відбували покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, у тому числі за повідомленням установ виконання покарань;

здійснює соціальну та психологічну адаптацію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа з метою підготовки до самостійного життя;

інформує сім’ї, дітей та молодь про можливість отримання інших видів соціальної допомоги і послуг;

проводить у сім’ях, серед дітей та молоді за місцем проживання інформаційно-просвітницьку роботу, спрямовану на формування стандартів позитивної поведінки, здорового способу життя шляхом розповсюдження соціальної реклами і проведення консультацій;

перенаправляє членів сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують соціальних послуг чи різних видів допомоги до закладів, установ та організацій (різних форм власності та господарювання);

готує питання на розгляд Комісії з питань захисту прав дітей (у разі порушення прав дитини);

здійснює заходи, розповсюджує інформаційні матеріали з питань пропагування сімейних форм виховання та питань соціального захисту населення.

 

ІІ. Алгоритм роботи фахівця із соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю

Алгоритм роботи ФСР із сім’ями, дітьми та молоддю складається з наступних етапів:

- підготовчий етап, що включає: виявлення сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, їх облік, здійснення аналізу та оцінки потреб у соціальних послугах, визначення рівня доступності до соціальних послуг;

- етап реалізації, що включає: надання соціальних послуг або прийняття рішення щодо здійснення соціального супроводу, укладання договору, складання індивідуального плану та його реалізація, реалізацію індивідуального плану;

- заключний етап, що включає: перегляд та корегування індивідуального плану, обговорення та аналіз досягненого результату, підведення підсумку та обговорення рівня задоволеності від отриманих соціальних послуг, постпрограмну підтримку.

Підготовчий етап.

1. Виявлення сімей, дітей та молоді, які потребують надання соціальних послуг, шляхом:

отримання інформації від структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

спілкування з мешканцями громади.

ФСР має здійснювати документообіг відповідно до чинного законодавства. Облікові документи складаються з:

акта соціальних інспектувань;

журналу обліку групової роботи;

журналу обліку звернень;

журналу обліку здійснення соціальних інспектувань;

журналу обліку справ соціального супроводу;

журналу вхідної та вихідної документації;

звіту про роботу ФСР;

картки отримувачів послуг;

плану роботи;

справи соціального супроводу.

2. Оцінка потреб кожної із виявлених сімей, які потребують надання соціальних послуг, а саме: відвідування сім’ї, спілкування з кожним із її членів; збір, узагальнення та аналіз інформації щодо стану та життєвих обставин сімей з метою визначення видів та обсягів послуг, їх впливу на процес подолання складних життєвих обставин (далі - СЖО)[1], складання акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.

Під час здійснення оцінки потреб ФСР, також вивчає думку членів сім'ї про проблеми, причини їх виникнення та шляхи вирішення.

Таблиця 1

Причини виникнення складних життєвих обставин у сім’ях

 

Групи причин СЖО Причини СЖО
  Соціально-психологічні - життєві звички і спосіб життя, внаслідок яких один з членів сім'ї або особа частково або повністю не має здатності чи можливості самостійно піклуватися про своє особисте життя та життя дитини (вживання алкоголю, наркотиків чи будь-яка залежність); - насилля у сім’ї або реальна загроза його вчинення; - нездатність батьків забезпечувати потреби дитини; - неналежне виконання батьківських обов’язків; - намір батьків відмовитись від дитини;  - намір жінки залишити новонароджену дитину у пологовому будинку або в іншому закладі охорони здоров'я; - проблеми із законом; - конфліктні стосунки в сім’ї і т.д.
Економічні - безробіття; - бідність; - відсутність житла, яке відповідає санітарно-гігієнічним нормам; - бездомність; - трудова міграція і т.д.
Медичні - інвалідність дітей або когось з батьків / піклувальників; - тяжкі захворювання і т.д.
Соціокультурні - гендерна нерівність; - етнічна дискримінація; - вагітність неповнолітньої особи; - позашлюбні діти; - правопорушення та неодноразові приводи в міліцію; - звільнення з місць позбавлення волі; - відбування покарання без позбавлення волі; - відбування покарання за вчинення умисного злочину щодо дитини; - особи з числа дітей-сиріт і т.д.
Екологічні - стихійні лиха і т.д.
Політичні - етнічні/збройні конфлікти; - відсутність відповідних державних структур і т.д.

 

При оцінці потреб кожної із виявлених сімей, які потребують надання соціальних послуг у першу чергу доцільно звертати увагу на реальні ознаки СЖО – стан здоров’я, зовнішній вигляд та поведінку осіб, причини виникнення СЖО.

 

Етап реалізації.

Соц іальні послуги.

Зміст соціальних послуг залежить від причин виникнення СЖО.

Соціальні послуги сім’ям, де СЖО пов’язані з:

1) проблемою насильства спрямовані на:

- забезпечення безпеки життя та здоров’я;

- на визначення причин насилля, які можуть бути пов’язані із пияцтвом, нестриманістю, відсутністю знань про відповідальність за сімейне насилля, віктимною поведінкою когось із членів родини тощо.

Залежно від причин насилля та їх сприйняття членами сім’ї ФСР пропонує різні заходи, а саме: юридичні консультації про відповідальність батьків, корекційні програми для особи, яка вчинила насильство тощо.

Особи, які постраждали від насилля інформуються про можливість тимчасового притулку у центрах соціально-психологічної допомоги, центрах соціально-психологічної реабілітації дітей, притулках для дітей, центрах медико-соціальної реабілітації жертв насильства; отримують навички протистояння насильству тощо;

2) проблемою нарко-/алкогольної залежностей спрямовані на:

- формування у нарко-/алкозалежних осіб мотивації до зміни поведінки;

- направлення нарко-/алкозалежних осіб на лікування у заклади охорони здоров’я і центри реабілітації, ресоціалізації;

- реабілітацію членів сім’ї, формування у них навичок спілкування, ставлення до проблем залежностей тощо;

3) конфліктними стосунками між членами сім’ї спрямовані на:

- формування навичок спілкування та виховання дитини;

- організацію змістовного дозвілля членів сім'ї;

- запобігання конфліктам та інформування щодо можливих шляхів їх розв’язання;

- формування у батьків та молодих осіб відповідального, усвідомленого батьківства;

- розвиток практично-побутових навичок, навичок самообслуговування, ведення домогосподарства, планування сім’ї, виконання та розподілу соціальних ролей у сім’ї, формування та використання бюджету сім’ї тощо.

Соціальний супровід.

Соціальний супровід пропонується сім'ї у випадках, коли:

- складні життєві обставини загрожують здоров’ю та розвитку дітей або створюють перепони для повноцінного розвитку та функціонування сім'ї;

- існує комплекс проблем сім'ї, які вона самостійно не здатна подолати.

В основі соціального супроводу сім'ї передбачається ведення соціального випадку, що складається з наступних процесів:

1. Прийняття рішення про взяття сім'ї під соціальний супровід за результатами аналізу оцінки потреб.

2. Укладання договору.

3. Складання індивідуального плану.

4. Реалізація індивідуального плану.

У разі виявлення підстав для взяття сім’ї під соціальний супровід ЦСССДМ формується пакет документів, який складається: з акта обстеження матеріально-побутових умов, оцінки потреб сім’ї, згоди сім’ї на соціальний супровід, проект плану соціального супроводу, та подається для розгляду дорадчого органу, який приймає рішення про взяття сім’ї під соціальний супровід.

На підставі протокольного рішення дорадчого органу видається наказ за підписом директора ЦСССДМ про взяття сім’ї під соціальний супровід та призначається ФСР, відповідальний за організацію, здійснення та результат соціального супроводу.

На підставі наказу ЦСССДМ із сім’єю укладається договір про здійснення соціального супроводу.

Планування соціального супроводу сім’ї здійснюється ФСР спільно з членами сім’ї на основі інформації, отриманої під час відвідування сім’ї.

Індивідуальний план реалізується шляхом надання соціальних послуг та комплексного вирішення проблемних питань із залученням установ, підприємств, організацій усіх форм власності та громади.

Заключний етап.

Заключний етап соціального супроводу сім'ї включає:

1. Завершення реалізації індивідуального плану або його перегляд та коригування.

2. Постпрограмну підтримку.

На заключному етапі роботи із сім'єю ФСР здійснює оцінку якості наданих соціальних послуг та соціального супроводу щодо:

подолання або мінімізації причин СЖО;

створення умов для самостійного подолання за допомогою власних засобів та можливостей, СЖО сім’ї, її повернення до повноцінної життєдіяльності, збереження та підвищення соціального статусу та потенціалу;

термінового кризового втручання у разі загрози життю і здоров’ю членів сім’ї;

оперативності у прийнятті рішення про взяття під соціальний супровід;

виконання плану соціального супроводу у визначені терміни.

ФСР діє відповідно до рівня подолання сім'єю СЖО та її власних можливостей самостійно задовольняти свої потреби:

- у разі незмоги подолати СЖО – корегування та перегляд індивідуального плану роботи із сім'єю, залучення додаткових ресурсів для вирішення проблемних питань сім'ї;

- у разі подолання СЖО та наявності достатнього ресурсу у подальшому задоволенні власних потреб – завершення роботи з даною сім'єю;

- у разі подолання СЖО, але відсутності достатнього ресурсу в подальшому задоволенні власних потреб – надання їй постпрограмної підтримки. Постпрограмна підтримка передбачає подальше надання соціальних послуг та необхідну підтримку членам сім’ї, якщо вона її потребує, із залученням громади з метою попередження потрапляння сім’ї у СЖО. Члени сім’ї в обов’язковому порядку інформуються про способи та організацію постпрограмної підтримки, якою вона може скористатися в майбутньому.

Громада відіграє важливу роль у роботі ФСР з сім'єю на завершальному етапі, оскільки підтримка сім'ї громадою діє як захисний фактор, і сім'я має більше можливостей для створення безпечної і стабільної основи, що дозволяє їй більш ефективно реагувати на стресові ситуації.

У роботі з громадами ФСР націлені як на неформальне соціальне оточення сім'ї, так і на установи, організації та заклади усіх форм власності. Кінцева мета роботи ФСР з громадою полягає у заохоченні громади до самостійності у підтримці сімей без втручання ФСР.


ІІІ. Організаційне забезпечення та оцінка діяльності фахівців із соціальної роботи у громаді

Для організаційного забезпечення діяльності ФСР директор ЦСССДМ:

має приймати рішення щодо:

- сприяння ФСР у взаємодії із структурними підрозділами місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, з громадою;

- визначення місця роботи ФСР та забезпечення його облаштування;

- затвердження посадової інструкції ФСР;

- затвердження плану роботи ФСР;

- організації стажування та заходів з підвищення професійної компетенції ФСР, у тому числі шляхом проведення відповідних семінарів та тренінгів;

- забезпечення щомісячного інформування відповідного органу місцевого самоврядування про результати роботи ФСР у відповідній територіальній громаді;

- здійснення постійного контролю за роботою ФСР;

- надання підтримки у налагодженні взаємодії з іншими суб’єктами соціальної роботи, з представниками органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, працівниками закладів та установ соціального обслуговування тощо.

З метою забезпечення якості соціального супроводу, вдосконалення діяльності ФСР у районних, міських, районних у містах ЦСССДМ вважається за доцільне не менш ніж 1 раз на квартал проводити супервізії.

Завданням супервізії є професійна підтримка, попередження професійних ризиків, визначення шляхів ефективного здійснення соціального супроводу сім’ї, здійснення оцінювання соціального супроводу.

Супервізію доцільно здійснювати безпосередньому керівнику ФСР, відповідальному за здійснення соціального супроводу, або призначеному директором ЦСССДМ працівнику ЦСССДМ, який вносить у картку обліку роботи інформацію щодо проведення супервізії.

 


Дата добавления: 2021-07-19; просмотров: 44; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!