Теоретичні питання до заняття.

1. Якими найважливішими ознаками проявляються порушення функції системи сечовиділення?

2. Визначення яких властивостей передбачає загальний аналіз сечі?

3. Які існують методи кількісного підрахування форменних елементів крові?

4. Сутність методу визначення в сечі активних лейкоцитів.

5. Які зміни загального аналізу сечі при нирковій патології?

6. Методика дослідження сечі за Зимницьким.

7. Методика дослідження сечі за Нечипоренком, Аддіс-Каковським.

8. Яка основна мета оглядової урограми?

9. В чому полягає підготовка до рентгенологічного дослідження нирок?

10. Методика проведення катетеризації сечового міхура у жінок та чоловіків.

11. Принципи роботи електрокардіографа. Основні відведення (стандартні, грудні, однополюсні, посилені).

12. Аналіз основних елементів ЕКГ (зубці, інтервали, сегменти).

 

Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті.

1. Оволодіти методикою збирання сечі для загального клінічного дослідження.

2. Оволодіти методикою збирання сечі за Нечипоренком, Аддіса-Каковським.

3. Оволодіти методикою збирання сечі за Зимницьким.

4. Оволодіти методикою і технікою катетеризації сечового міхура.

5. Підготувати хворих до рентгенологічного дослідження нирок.

6. Оволодіти методикою запису ЕКГ. Дати інтерпретацію її основним елементам.

7. Провести спеціальний догляд за хворими із порушеннями сечовидільної та серцево-судинної системи.

 

5. Зміст теми:

 

“Обов’язки медичної сестри по забезпеченню діагностичного процесу у терапевтичному стаціонарі”.

 

Лабораторно-діагностичні дослідження при захворюваннях нирок

Аналіз сечі

кількість

відносна щільність

білок

циліндри

лейкоцити

еритроцити

бактерії

олігурія

анурія

поліурія

ніктурія

полакізурія

олакізурія

Проби на концентраційну і секреційну здатність

проба Аддіса-Каковського

проба  Нечипоренка

Зимницького

Фольгорда

проба з фенолрот

Рентгенологічні методи

оглядова урографія

екскреторна урографія

томографія

ретроградна пієлоуретрографія

комп’ютерна томографія

зонографія

Катетеризація сечового міхура

промивання сечового міхура

	Електрокардіографія
історія методу			значення методу			принципи роботи електрокардіографа

 

Електрокардіограма

Зубці

Інтервали

Комплекси

Р

Q

R

S

T

P-Q

S-T

T-P

R-R

QRS

QRST

характеристика в нормі

значення в патології

характеристика в нормі

значення в патології

стенокардія

інфаркт міокарда

стенокардія

інфаркт міокарда

порушення провідності збудливості

Відведення

Електрична вісь серця

стандартні

посилені однополюсні

грудні

нормальне положення вісі

правий тип

лівий тип

ЕКГ при стенокардії

ЕКГ при інфаркті міокарда

6. Матеріали для самоконтролю:

 

А. Завдання для самоконтролю.

 

Питання для самоконтролю.

1. Які показання до катетеризації сечового міхура?

2. Що дозволяє виявити екскреторна урографія? протипоказання до проведення урографії.

3. Ретроградна пієлоуретрографія. Показання та протипоказання.

4. Коли застосовується антеградна пієлографія?

5. Коли можуть виникнути побічні реакції та ускладнення при непереносимості рентгеноконтрастних препаратів?

6. Перша допомога при непереносимості рентгеноконтрастних препаратів.

7. Діагностична цінність ультразвукового сканування нирок.

8. Яка роль електрокардіографічного дослідження в оцінці функціональних порушень серцево-судинної системи?

9. Принципи роботи електрокардіографа. Основні відведення (стандартні, грудні, однополюсні, посилені).

10. Аналіз основних елементів ЕКГ (зубці, інтервали, сегменти).

 

Тести для самоконтролю.

- з одиночною вибірковою відповіддю – І рівень.

1. Від чого залежить відносна густина сечі?

1. від кількості випитої рідини;

2. від характеру харчування;

3. від кількості солі в сечі;

4. від кількості виділеної сечі і кількості щільних речовин, що знаходяться в ній.

2. Якої умови необхідно дотримуватись при проведенні проби за Зимницьким?

1. постійний постільний режим;

2. стандартизований водний режим;

3. збір сечі катетером;

4. вживання великої кількості рідини.

3. Циліндри сечі – це:

1. слиз, що змінила свою консистенцію в кислій сечі;

2. білкові зліпки канальців нирок;

3. сольові проби;

4. накопичення бактерій.

4. Яка реакція сечі може виникати при перенавантаженні м’ясною їжею?

1. нейтральна;

2. кисла;

3. слаболужна;

4. різколужна.

5. Які зміни в сечі при гострому нефриті?

1. протеїнурія і гематурія;

2. лейкоцитурія і гематурія;

3. лейкоцитурія і циліндрурія;

4. лейкоцитурія і протеїнурія.

6. З якою періодичністю проводиться забирання сечі для проведення проби за Зимницьким?

1. через 12 годин;

2. через кожні 6 годин;

3. через кожну годину;

4. через кожні 3 години.

7. Які показники слід врахувати при проведенні проби за Зимницьким?

1. добовий діурез;

2. нічний діурез;

3. денний діурез;

4. кількість прийнятої за добу рідини.

8. З якою періодичністю проводиться дезинфекція сечоприймача 1% розчином хлораміну?

1. двічі-тричі на тиждень;

2. 1 раз на добу;

3. через кожні 6 годин;

4. після кожного сечовипускання.

9. Який ритм ЕКГ називають правильним?

1. інтервали R-R відрізняються більше ніж на 10%;

2. інтервали R-R відрізняються не більше ніж на 0,1 с;

3. інтервали R-R відрізняються більше ніж на 0,3 с;

4. інтервали R-R відрізняються більше ніж на 0,2 с.

10. Що таке правильний синусовий ритм?

1. зубець Р перед кожним комплексом QRS негативний;

2. зубець Р позитивний перед кожним комплексом QRS;

3. зубець Р є не перед кожним комплексом QRS;

4. зубець Р від’ємний не перед кожним комплексом QRS.

11. Яка в нормі частота серцевих скорочень?

1. 60-80 за 1 хв.;

2. 40-60 за 1 хв.;

3. 30-40 за 1 хв.;

4. 90-120 за 1 хв.

12. В якому стандартному відведенні ЕКГ в нормі спостерігається найвищий вольтаж зубців?

1. І;

2. ІІ;

3. ІІІ;

4. ІІІ на висоті вдиху.

13. Який інтервал називається електричною систолою серця?

1. P-Q;

2. Q-T;

3. QRS;

4. R-R.

14. Екскреторна анурія:

1. порушення утворення сечі нирками;

2. відсутність сечі внаслідок перепони в сечових шляхах;

3. добовий діурез менше за 500 мл;

4. виділення з сечею ацетону.

15. Для якого захворювання найбільш характерна лейкоцитурія:

1. пієлонефриту;

2. паранефриту;

3. гострого гломерулонефриту;

4. амілоідозу нирок.

16. Зміни в сечі у хворих на гострий гломерулонефрит:

1. протеінурія та гематурія;

2. лейкоцитурія та гематурія;

3. лейкоцитурія та циліндрурія;

4. лейкоцитурія та протеінурія.

17. Якої умови необхідно дотримуватись під час проведення проби за Зимницьким:

1. постійний ліжковий режим;

2. стандартизований водний режим;

3. збирання сечі в стерильну посуду;

4. забір сечі катетером.

18. Лейкоцитурія – наявність у сечі великої кількості:

1. циліндрів;

2. епітеліальних клітин;

3. лейкоцитів;

4. еритроцитів.

19. Поява свіжих еритроцитів у сечі характерна для:

1. пієлонефриту;

2. нефротичного синдрому;

3. гломерулонефриту;

4. уретриту.

20. Питома вага сечі здорової людини становить:

1. 1,000 – 1,005;

2. нижче ніж 1,015;

3. вище ніж 1,030;

4. 1,005 – 1,030.

21. Вміст лейкоцитів в осаді сечі здорової людини (в полі зору):

1. до 40-60;

2. не містить зовсім;

3. 5-10;

4. 100 і більше.

22. Як називається зниження добового урезу:

1. олігурія;

2. анурія;

3. ніктурія;

4. полакіурія.

23. Додаткове обстеження, що допомагає в діагностиці синдрому ниркової коліки:

1. проба за Нечипоренком;

2. проба за Зимницьким;

3. екскреторна урографія;

4. сканографія нирок.

24. Дослідження анатомічної будови і форми нирок називається:

1. ангіографією нирок;

2. санографією нирок;

3. рентгенографією нирок;

4. оглядовою рентгенографією нирок.

25. За допомогою якого методу досліджують концентраційну функцію нирок:

1. проби за Нечипоренком;

2. проби за Зимницьким;

3. проби за Амбурже;

4. проби за Аддісом-Каковським.

26. Про що свідчить знижений вольтаж ЕКГ:

1. про зміщення електричної осі серця;

2. про тахікардію;

3. про політогенний ритм;

4. про запальні та склеротичні зміни в міокарді.

27. Який інтервал називається електричною систолою серця:

1. P-Q;

2. Q-T;

3. Q-R-S;

4. R-R;

5. P-P.

28. Що реєструє зубець Р на ЕКГ:

1. збудження передсердь;

2. збудження шлуночків;

3. скорочення передсердь;

4. скорочення шлуночків.

29. Що реєструє зубець Т на ЕКГ:

1. збудження передсердь;

2. збудження шлуночків;

3. напрямок електричної осі серця;

4. процес відновлення в міокарді шлуночків.

30. В якому відведенні зубець Т в нормі завжди негативний:

1. І стандартному;

2. ІІ стандартному;

3. ІІІ стандартному;

4. AVR;

5. VVF.

31. Які існують протипоказання до екскреторної урографії і ретроградної пієлографії:

1. алергія на йодисті препарати;

2. гостре запалення ниркової лоханки і сечовідвідних шляхів;

3. значна гематурія;

4. больові напади в ділянці нирок;

5. лихоманка;

6. серцева декомпенсація;

7. інфекційні захворювання;

8. вік;

9. підвищення рівня сечовини в крові.

32. Які існують методи радіонуклідної діагностики захворювань нирок:

1. радіонуклідна нефрографія;

2. сцинтиграфія;

3. радіоцистографія;

4. радіонуклідні клірено-методи.

 

Еталони правильних відповідей:

1(4); 2(2); 3(2); 4(2); 5(1); 6(4); 7(1; 2; 3; 4); 8(2); 9(2); 10(2); 11(1); 12(2); 13(2); 14(2); 15(2); 16(1); 17(2); 18(3); 19(4); 20(4); 21(3); 22(1); 23(3); 24(2); 25(2); 26(4); 27(2); 28(2); 29(4); 30(3); 31(1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 9); 32(1; 2; 3; 4).

- з вибірковою групою правильних відповідей – ІІ рівень.

1. Які із зазначених засобів слід використати у випадках тривалого зберігання сечі перед лабораторним дослідженням:

1. тимол;

2. борна кислота;

3. поставити слоїк із сечею в прохолодне місце.

2. Які показники слід врахувати при проведенні проби за Зимницьким:

1. добовий діурез;

2. нічний діурез;

3. денний діурез;

4. кількість прийнятої рідини;

5. маса тіла.

3. Які показники слід врахувати в загальному аналізі сечі:

1. наявність білка;

2. лейкоцити;

3. еритроцити;

4. циліндри.

4. У хворого гостра затримка сечовипускання. Які із зазначених заходів необхідно використати для звільнення від сечі сечового міхура:

1. катетеризація;

2. тепла гігієнічна ванна;

3. пероральний прийом сечогінного засобу фуросеміду;

4. прийняття 0,3 л мінеральної води “Нафтуся”.

5. Яка кількість форменних елементів крові і циліндрів в нормі в сечі при виконанні аналізу за Нечипоренком:

1. еритроцитів до 1000 в 1 мл;

2. еритроцитів до 2000 в 1 мл;

3. лейкоцитів до 4000 в 1 мл;

4. циліндрів до 20 в 1 мл;

5. лейкоцитів до 6000 в 1 мл.

6. Які існують рентгенологічні методи обстеження нирок:

1. оглядова рентгенографія;

2. екскреторна урографія;

3. пієлографія;

4. інфузійна урографія;

5. ретроградна пієлоуретрографія.

7. Яка швидкість проходження збудження по передсердям:

1. 1 м/с;

2. 0,5 м/с;

3. 1,5 м/с;

8. Яка в нормі амплітуда зубця Р в ІІ стандартному відведенні ЕКГ:

1. 0,5-2,5 мм;

2. 3,0-3,5 мм;

3. 0,2-1,0 мм.

9. Яка в нормі величина інтервалу Р-Q на ЕКГ:

1. 0,12-0,18 с;

2. 0,20-0,22 с;

3. 0,1-0,11 с.

10. Яка в нормі амплітуда зубця Т на ЕКГ:

1. 3-8 мм;

2. 10-15 мм;

3. 2-3 мм;

4. 2-7 мм.

11. Що означає правильний синусовий ритм:

1. перед кожним комплексом QRS зубець Р, позитивний в ІІ стандартному відведенні;

2. різниця інтервалів R-R не перевищує 0,1 с;

3. частота серцевих скорочень 60-80 за 1 хв.;

4. наявність шлункових екстрасистолій;

5. зубець Р від’ємний в ІІ стандартному відведенні.

 

Еталони правильних відповідей:

1(1; 3); 2(1; 2; 3; 4); 3(1; 2; 3; 4); 4(1; 2); 5(1; 3; 4); 6(1; 2; 3; 4; 5; 6; 7); 7(1); 8(1); 9(1); 10(1); 11(1; 2; 3).

 

- відповіддю, що самостійно формулюється – ІІ рівень.

1. Дизурія – це ...

2. Полакіурія характерна для...

3. Основний симптом уремії – це...

4. Повне припинення виділення сечі називається...

5. Діурез – це...

6. Поліурія – це...

7. Олігурія – це...

8. Анурія – це...

9. Екскреторна урографія – це...

10. Ретроградна пієлографія – це...

11. Циліндри сечі – це...

12. Метод ЕКГ ґрунтується на ...

13. Для проведення електрокардіографічного дослідження використовують...

14. Ніктурія – це...

Еталони правильних відповідей;

1. розлади сечовиділення;

2. пієлонефриту.

3. азотемія.

4. анурією.

5. кількість сечі, яка виводиться із організму за визначений проміжок часу.

6. підвищене виділення сечі (більш 2 л за добу).

7. зменшене виділення сечі (менше ніж 500 мл за добу).

8. значне зменшення (до 100 мл за добу) поступлення сечі в сечовий міхур.

9. рентгенологічний метод обстеження нирок з внутрішньовенним введенням рентгеноконтрастної речовини, яка виводиться нирками.

10. рентгенологічний метод обстеження нирок, при якому контрастна речовина вводиться в лоханку через сечовивідники.

11. білкові “згустки” окремих відрізків канальців нирок, які мають циліндричну форму.

12. реєстрації біопотенціалів, які виникають у провідній системі серця.

14. перевага нічного діурезу над денним.

 

- на визначення правильної послідовності дій – ІІ рівень.

1. В якій послідовності проводиться дія на електрокардіографі:

1. з’єднати прилад з контуром заземлення;

2. всі тумблери і перемикачі приладу перевести у вихідне положення;

3. перевірити наявність паперу в електрокардіографі;

4. надати хворому необхідні умови для відпочинку перед дослідженням;

5. перевірити чутливість приладу до калібрувального сигналу;

6. закріпити електроди на тілі пацієнта;

7. з’єднати прилад з електромережею;

8. ввімкнути тумблер “мережа”;

9. перемкнути регулятор відведень у положенні “0”;

10. від’єднати електроди від пацієнта;

11. приєднати до електродів дроти відведень;

12. вимкнути електрокардіограф шляхом переводу тумблера “мережа” в положення “вимкнуто”, від’єднати прилад від електромережі і від контуру;

13. відрегулювати стрічкопротяжний та реєструючий механізми;

14. провести реєстрацію відведень ЕКГ.

2. В якій послідовності проводять аналіз ЕКГ:

1. частота серцевих скорочень;

2. вольтаж;

3. ритм;

4. положення електричної вісі;

5. характеристика зубців, інтервалів, сегментів.

3. В якій послідовності проводять катетеризацію сечового міхура у чоловіків:

1. підготовка катетера;

2. введення в отвір сечівника;

3. дезінфекція зовнішнього отвору уретри;

4. надати певного положення хворому.

4. В якій послідовності проводять підготовку до рентгенологічного дослідження нирок:

1. очисна клізма увечері і напередодні дослідження;

2. призначення дієти;

3. звільнення сечового міхура.

Еталони правильних відповідей:

1(4; 3; 2; 1; 7; 8; 13; 5; 6; 11; 14; 9; 10; 12); 2(3; 1; 4; 2; 5); 3(3; 4; 1; 2); 4(2; 1; 3).

 

- на знаходження логічно зв’язаних пар – ІІ рівень.

 

1. А. Хронічний пієлонефрит.	а) 5 тис. еритроцитів в 1 мл сечі, лейкоцитів 2 тис. в 1 мл сечі, циліндрів 20 в 1 мл сечі; в) лейкоцитів 10 тис. в 1 мл сечі, еритроцитів 1000 в 1 мл сечі, циліндрів 20 в 1 мл сечі.
В. Хронічний гломерулонефрит.
2. А. Хронічний пієлонефрит.	а) еритроцитурія;
В. Сечокам’яна хвороба.	в) піурія;
3. А. Лівограма.	а) RIII > RII > RI;
В. Правограма.	в) RI > RII > RIII, SIII глибше SІ.

Еталони правильних відповідей:

1. Ва; Ав. 2. Ав; Ва; 3. Ав; Ва.

 

- на вибір кількох груп правильних відповідей – ІІІ рівень.

 

1. А. Лейкоцитурія. В. Піурія. С. Мікрогематурія.	а) 5-6 еритроцитів в п/з; в) 10-12 лейкоцитів в п/з; с) 80 лейкоцитів в п/з.
2. А. Хронічний цистит.	а) олігурія; в) полакізурія;
В. Гострий гломерулонефрит.
Г. Гостра ниркова недостатність.	г) дизурія.

Еталони правильних відповідей:

1. Ав Са Вс

2. Авг Ва.

Б. Задачі для самоконтролю:

- типові, стандартні, класичні, мають однозначну відповідь – ІІ рівень.

1. У хворого С., 20 років за методом Нечипоренка підрахували 20000 лейкоцитів в 1 мл сечі.

Як можна оцінити даний результат?

2. Хворий М., 18 років поступив в нефрологічне відділення. При дослідженні в аналізі сечі за методом Аддіса-Каковського виявлено лейкоцитів 25·10⁷/доб., еритроцитів 6·10⁶/доб., циліндрів 2·10⁴/доб.

Для якої ниркової патології найбільш показова картина осаду по Аддісу?

3. Хворий П., 18 років скаржиться на тупий біль у ділянці попереку, зменшення кількості сечі. При дослідженні загального аналізу сечі виявлено:

відносна густина – 1,028; білок – 1,65 г/л; лейкоцити – 5-6 у полі зору; еритроцити – 10-15 у полі зору; циліндри гіалінові і зернисті – 5-6 у полі зору.

Які додаткові методи дослідження необхідно призначити?

4. Хворому С., 45 років для підготовки до рентгенографії нирок за 2 дні до дослідження із дієти були вилучені продукти, здатні викликати активне газоутворення. Напередодні вечором і за 2 години до дослідження хворому поставлена очисна клізма.

Який захід необхідно додатково провести хворому?

5. При обстеженні серця у хворого К., 40 років виявлено зміщення лівої межі відносної серцевої тупості на 1,5 см вліво від середньоключичної лінії. Тони звучні, ритмічні, тахікардія, PS 100 ударів за 1 хвилину, слабого напруження.

Записати результати аналізу ЕКГ.

6. У хворого С., 30 років на ЕКГ R₂ > R₁ > R₃; Р в ІІІ стандартному відведенні двофазний, від’ємний. Інтервал P-Q – 0,18''. Інтервал Q-T – 0,36''.

Дайте інтерпретацію ЕКГ-даних.

7. Хворий К., 18 років протягом 10 років страждає хронічним гломерулонефритом, нефротичний синдром ХНИ_{ІІ ст.} В аналізі сечі за Зимницьким: олігурія, ніктурія, гіпоізостенурія.

Про яку функцію нирок можна судити на основі проби Зимницького?

8. Хворий С., 20 років страждає протягом 10 років на сечокам’яну хворобу. Камні правої нирки.

Який колір сечі Ви очікуєте при загостренні хвороби?

9. Хворий А., протягом тривалого часу приймає антибіотикотерапію з приводу ХОЗЛ_{IV ст.}

Що можна очікувати в осаді сечі?

10. У хворого за методом Нечипоренко підраховано 20000 лейкоцитів в 1 мл сечі.

Як Ви оцінюєте даний результат?

11. Які показники ви очікуєте отримати в аналізі сечі за Аддіс-Каковським у здорової людини? Який недолік є у цього метода?

12. Хворому М., 30 років по показанням призначена катетеризація сечового міхура. При проведенні процедури м’яким катетером виявилася неможливість його введення.

Яка тактика медичної сестри?

13. При проведенні рентгенологічного дослідження нирок у хворого М., 20 років діагностовано значне скупчення газів, що затруднює проведення дослідження.

В чому полягає помилка при підготовці хворого до дослідження?

 

Еталони правильних відповідей:

1. Як лейкоцитурію (кількість лейкоцитів в 5 разів більше норми).

2. Для пієлонефриту.

3. Аналіз сечі за Нечипоренкои, за Зимницьким.

4. Звільнити від сечі сечовий міхур.

5. Ритм синусовий. Гіпертрофія лівого шлуночка. ЧСС 100 за 1 хв. Знижений вольтаж.

6. У хворого нормограма. Зубець Р в ІІІ стандартному відведенні може бути в нормі двофазним і навіть від’ємним. Інтервали Р-Q; Q-T в нормі.

7. Про концентраційну і видільну функцію нирок.

8. Червоний або вигляд м’ясних помиїв.

9. При тривалій антибіотикотерапії може розвинутися кандидамікоз, раннім симптомом якого являється розвиток в сечі грибів Candida.

10. Як лейкоцитурію (кількість лейкоцитів в 5 разів більше норми).

11. У здорової людини за добу з сечею може виділятися до 2·10⁶ доб. лейкоцитів, до 1·10⁶ доб. еритроцитів, до 2·10⁶ доб. циліндрів. Недоліком методу Аддіса-Каковського являється необхідність тривалого зберігання сечі, що може привести до часткового лізису клітинних елементів.

12. Потрібно застосувати металічний катетер, введення якого вимагає спеціальної фахової підготовки.

13. Для зменшення метеоризму за 2-3 дні до дослідження хворому обмежують в дієті чорний хліб картоплю. капусту, квасолю, горох, ретельно ставлять очисну клізму.

 

- нетипові, нестандартні, що відображають ускладнені професійні ситуації – ІІІ рівень.

1. Хворий С., 28 років поступив в терапевтичне відділення зі скаргами на різку слабість, набряк обличчя, головний біль, задишку. Скарги з’явилися раптово через неділю після перенесеної ангіни, одночасно різко зменшилось виділення сечі, яка набула вигляд м’ясних помиїв.

При обстеженні: шкіряні покрови бліді, набряк обличчя, гомілок.

Артеріальний тиск 140/100 мм рт. ст.

Вміст в сироватці крові креатиніну 130 мммоль/л; холестерину 7,0 мммоль/л; загального білка 72 г/л. Добова кількість сечі 300 мл. Сеча червоно-бурого кольору, мутна, відносна щільність 1028, реакція різко кисла, білок 4 г/л.

В осаді: помірна кількість епітелію (переважає малий, круглий), лейкоцитів 4-6 в п/з, еритроцитів 100 і більше в п/з, більш змінені, циліндри гіалінові, одиничні, не в кожному п/з.

Про яку патологію слід думати на основі об’єктивних, лабораторних даних?

 

2. Хвора С., 64 років скаржиться на загальну слабкість, сухість у роті, спрагу, втрату апетиту, нудоту. В минулому часто хворіла на ангіну. Останні 10 років визначався білок в аналізах сечі, цьому значення не надавала, не обстежувалася і не лікувалася.

Об’єктивно: набряклість обличчя, пальців рук, гомілок. Набряки з’явилися місяць тому. Температура субфебрильна.

Пульс 90 за 1 хв., напружений, ритмічний.

АТ 160/110 мм рт. ст., І тон над верхівкою серця приглушений, посилення ІІ тону над аортою, систолічний шум над аортою. Притуплення перкуторного тону в нижньозадніх відділах легень, дихальний шум у зонах притуплення послаблений. Живіт збільшений, рівномірно здутий, що не дозволяє пальпувати передньонижній край печінки.

Лабораторні методи дослідження:

Аналіз крові: еритроцити – 3,2·10¹²/л; гемоглобін – 90 г/л; лейкоцити – 8,2·10⁹/л; н. – 72%, п. – 6%, ШОЄ – 46 мгод. Креатинін 0,17 мммоль/л.

Аналіз сечі: реакція слабкокисла, відносна густина 1,015, білок 1,25 г/л, лейкоцити до 60 у п/з, еритроцити до 8 у п/з, циліндри гіалінові до 6 у п/з.

Аналіз сечі за Нечипоренком: лейкоцити - 16,8·10⁶/л, еритроцити – 1,2·10⁶/л.

Які додаткові методи дослідження необхідно призначити?

Еталони правильних відповідей:

1. Гострий гломерулонефрит.

2. Загальні аналізи крові і сечі в динаміці, аналіз сечі на активні лейкоцити, бактеріологічне дослідження сечі в динаміці, креатинін в динаміці. Оглядова рентгенографія нирок. Екскреторна урографія. УЗД нирок.

 

Тематика науково-дослідної роботи студентів:

1. Рентгенологічні методи дослідження в нефрології. Показання, протипоказання до їх призначення. Підготовка хворих.

2. Побічні реакції й ускладнення при непереносимості рентгеноконтрастних препаратів, заходи їх усунення.

3. Роль електрокардіологічного дослідження в оцінці функціональних порушень серцево-судинної системи.

4. Засвоєння основних прийомів і принципів медичної етики і деонтології при догляді за хворими нефрологічного і кардіологічного профілю.

 

Рекомендована література.

 

Основна:

1. Шуліпенко І.М. Загальний і спеціальний медичний догляд за хворими з основами валеології. Підручник. – К., 1998. – С.250-270.

2. Гребенев А.Л., Шептулин А.А., Хохлов А.М. Основы общего ухода за больными. Учеб. пособие. – М.: Медицина, 1999. – С.136-159.

3. Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими / За заг. ред. А.В. Єпішина. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С.50-55.

4. Швець Н.І., Підаєв А.В., Бенца Т.М. Еталони практичних навиків з терапії. – К., 2005. – С.199-219.

Додаткова:

1. Гольденберг Ю.М., Борисова З.О., Петров Є.Є. Лабораторні і інструментальні методи дослідження в гастроентерології. Методичний посібник. – Полтава, 2000. – 140 с.

2. Криничанский А.В., Криничанская Л.А. Толковый словарь медицинских терминов “Сонет”. – Сочи, 1991. – 59 с.

3. Яворский О.Г., Ющик Л.В. Пропедевтика внутренних болезней в вопросах и ответах. – К.: Здоров’я, 2003. – С.32-61.

 

Методичну розробку склала

асистент, к.м.н.                                      Треумова С.І.

---

Дата добавления: 2021-07-19; просмотров: 306; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!