Запитання для повторення та закріплення матеріалу

1.Дайте визначення поняття "джерело сплати податку".

2.У чому полягає суть касового та накопичувального ме­тодів обліку податкової бази?

3. У чому полягає призначення податкових пільг та на які види вони поділяються?

4. Назвіть основні способи сплати податку.

 

Тема . Основні податки в Україні

Питання для самостійної роботи

Місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Єдиний податок

 

Завдання для самостійного вивчення

1. Охарактеризуйте призначення коштів, що отримані від збору за парковку автотранспорту.

2. Визначте порядок встановлення ринкового збору.

3. Визначте платників комунального податку.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Місцевими податками та зборами є:

Збір за паркову автотранспорту

Платниками збору за паркову автотранспорту відповідно До Декрету є юридичні та фізичні особи, що паркують автомобі­лі в спеціально відведених чи обладнаних місцях.

Об'єкт обкладання - одна година паркування автотран­спорту.

Граничний розмір ставки - 3 % мінімальної заробітної пла­ти у спеціально обладнаних місцях і 1 % у віддалених місцях.

Облік платників визначають органи місцевого самовря­дування. Джерелом оплати збору є собівартість продукції (робіт, послуг) чи особисті кошти. Оплату здійснює водій на місці парковки автотранспорту.

Організація, що виконує функції зі справляння збору, зо­середжує кошти на власному розрахунковому рахунку і не піз­ніше 15 числа наступного місяця перераховує їх на рахунок мі­ського фінансового управління. Взаємини між такими суб'єктами регулюються договором.

Ринковий збір

У Декреті ринковий збір визначений як плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих і відкритих столах, майданчиках із автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сіль­ськогосподарську і промислову продукцію й інші товари. В Ука­зі Президента України "Про упорядкування механізму сплати ринкового збору" від 28.06.99 міститься інше визначення ринко­вого збору, під яким розуміють плату за право заняття місця для торгівлі на ринках усіх форм власності, що вбачається більш правильним.

Платниками збору є фізичні та юридичні особи, які реа­лізують відповідну продукцію.

Об'єкт обкладання за цим збором - торгове місце (на ринках, у павільйонах, на площадках, з автомашин, візків тощо).

Граничний розмір ставок збору встановлено окремо для фізичних осіб - 20 % мінімальної заробітної плати і для юридич­них осіб - три мінімальні заробітні плати. Причому розмір став­ки може коливатися залежно від ринку, його територіального розташування і виду продукції.

Податкові відрахування провадяться за кожний день тор­гівлі. Обмін платників веде адміністрація ринку. Строк оплати до початку реалізації продукції. Джерелом оплати є собівартість продукції або особисті кошти.

Декретом не встановлено пільги зі сплати ринкового збо­ру. Однак в Указі закріплено, що ринковий збір не справляється з підприємств торгівлі, закладів ресторанного господарства, по­бутового обслуговування, розташованих у стаціонарних примі­щеннях (магазинах, кіосках, наметах) на території ринку і з вла­сних торговельно-закупівельних підрозділів ринку незалежно від займаного місця.

Крім того, певні пільги можуть встановлюватися органа­ми місцевого самоврядування. Наприклад, Положенням про по­рядок справляння ринкового збору з фізичних і юридичних осіб, що діє в м. Харкові, звільнені від сплати даного збору інваліди війни.

Ринковий збір сплачується до початку торгівлі через ка­совий апарат адміністрації ринку. На підставі касового чека про сплату ринкового збору особі надається місце для торгівлі,

У разі виявлення на ринку при проведенні контрольної перевірки працівниками органів державної податкової служби торговельників без касових чеків, що засвідчують сплату ринко­вого збору, з них стягується штраф у сумі, еквівалентній п'ятьом розмірам ринкового збору, а з адміністрації ринку - у розмірі 10-ти неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

У разі виявлення у торговельників неналежним чином оформлених з вини адміністрації ринку касових чеків, адмініст­рація ринку за кожен випадок сплачує штраф у сумі, еквівалент­ній 20-ти неоподатковуваних податком мінімумів доходів гро­мадян.

Кошти, що надходять від ринкового збору, у повному об­сязі (100 %) зараховуються до місцевого бюджету. Відповідаль­ність за нарахування ринкового збору і своєчасність його сплати в місцевий бюджет покладено на адміністрацію ринку.

Інші місцеві податки і збори

1. Курортний збір

Платниками курортного збору є громадяни, які прибува­ють до курортної місцевості. Граничний розмір курортного збо­ру не може перевищувати 10-ти % неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Від сплати курортного збору звільняють:

• дітей віком до 16 років;

• інвалідів та осіб, які їх супроводжують;

• учасників Великої Вітчизняної війни;

• воїнів-інтернаціоналістів;

• учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильсь­кій АЕС;

• осіб, які прибули за путівками та курсівками до сана­торіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, включаючи містечка та
бази відпочинку;

• осіб, які прибули до курортної місцевості у службове відрядження, на навчання, постійне місце проживання, до бать­ків та близьких родичів;

• осіб, які прибули за плановими туристичними марш­рутами туристично-екскурсійних установ та організацій, а також які здійснюють подорож за маршрутними книжками;

• чоловіків віком від 60 років, жінок - від 55 років. Курортний збір справляється з платників за місцем їх тимчасового проживання. У разі зміни платником місця прожи­вання в межах курортної місцевості курортний збір не змінюєть­ся.

Курортний збір не справляється з осіб, які прибули до ку­рортної місцевості, збір справляється не пізніше ніж у триден­ний строк від дня прибуття.

Курортний збір справляють:

• адміністрації готелів та інші установи готельного типу під час реєстрації прибулих;

• квартирно-посередницькі організації у разі направлен­ня осіб (крім прибулих за путівками туристично-екскурсійних установ та організації) на поселення в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності.

З осіб, які зупиняються в будинках (квартирах) громадян без направлення квартирно-посередницьких організацій, а також з осіб (крім тих, які здійснюють подорож за маршрутними книжками), які проживають у наметах, автомашинах тощо, ку­рортний збір справляють у порядку, визначеному місцевими ра­дами, що встановлюють цей збір.

2. Податок з реклами

Платниками є фізичні та юридичні особи, що рекламують свою продукцію або діяльність.

Об'єктом обкладання є вартість послуг за встановлення і розміщення реклами.

Граничну ставку встановлено в розмірі 0,1 % від вартості послуг за одноразову рекламу і 0.5 % - за розміщення реклами на тривалий час.

Облік платників здійснюють органи, на які покладено функції розміщення реклами. Даний податок сплачується під час оплати послуг за встановлення і розміщення реклами.

Джерелом оплати можуть бути особисті кошти платни­ків, а також собівартість продукції (робіт, послуг).

Платниками податку є фізичні та юридичні особи всіх ор­ганізаційно-правових форм, які розміщують на рекламних носі­ях міста рекламу, тобто, це особи, від імені яких здійснюється реклама і які називаються рекламодавцями. Особи, що здійсню­ють виготовлення реклами за заявою рекламодавця чи розміщу­ють її на рекламних носіях, називаються рекламним агентством. Місце, на якому розміщується реклама, називається рекламним носієм.

Даний податок утримують рекламні агенти, які щоквар­тально подають звіт до податкових інспекцій і перераховують суми податку не пізніше ніж 20 числа кожного місяця.

Для отримання дозволу на розміщення реклами подають письмову заяву на ім'я начальника відділу дизайну міського се­редовища. Разом з ним подають архітектурно-художню форму, ескіз-ідею і фото об'єкта. Після одержання дозволу рекламо-держатель зобов'язаний у 20-тиденний строк приступити до мо­нтажу і розміщення об'єктів, інакше такий дозвіл анулюється.

Розміщення об'єктів зовнішньої реклами уздовж автомо­більних доріг підлягає обов'язковому узгодженню з ДАІ, а у межах "зелених зон" - з управлінням господарства міськвикон­кому. У разі відмови рекламодавця від реєстрації об'єкт зовніш­ньої реклами підлягає демонтуванню.

Пільги зі сплати податку з реклами Декретом не встанов­лено, однак такі пільги можуть надавати органи місцевого само­врядування.

Питання 4. Єдиний податок

Сплата єдиного податку являє собою спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, особливості застосування якої закріплено Указом Президента України "Про спрощену си­стему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підпри­ємництва" від 03.07.98.

Не можуть бути платниками єдиного податку:

• суб'єкти підприємницької діяльності, для роботи яких відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" необхідне придбання спеціального патенту;

• довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фі­нансово-кредитні та небанківські фінансові організації;

• суб'єкти підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам – учасникам і засновникам даних суб'єктів, що не є суб'єктами малого під­приємництва, перевищують 25 %;

• суб'єкти, що здійснюють спільну діяльність, визначе­ну в ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підпри­ємств";

• фізичні особи - приватні підприємці, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними і тютюновими

виро­бами, а також пально-мастильними матеріалами.

Закріплено вичерпний перелік податків і зборів, платни­ком яких не є суб'єкт, який сплачує єдиний податок:

1) ПДВ, крім випадків, коли суб'єкт самостійно приймає
рішення бути платником такого податку;

2) податок на прибуток;

3) податок на доходи фізичних осіб;

4) плата (податок) за землю;

5) збір за спеціальне використання природних ресурсів;

6) збір на обов'язкове соціальне страхування;

7) збір на будівництво, реконструкцію, ремонт і утриман­ня автомобільних доріг загального користування України;

8) комунальний податок;

9) податок на промисел;

10)збір за обов'язкове пенсійне страхування;

11)збір за видачу рішень на розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг;

12)внески до Фонду соціального захисту інвалідів;

13)внески в Державний фонд сприяння зайнятості насе­лення;

14)плата за патенти.

Інші податки і збори (обов'язкові платежі), передбачені статтями 14 і 15 Закону України "Про систему оподаткування", сплачуються суб'єктами, які перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності у загальному порядку.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів

Для переходу на спрощену систему оподаткування, облі­ку і звітності юридичні особи - суб'єкти малого підприємни­цтва, будь-якої організаційно-правової форми власності повинні відповідати таким критеріям:

а) за рік середньооблікова чисельність працюючих у та­кого суб'єкта не повинна перевищувати 50 осіб;

б) розмір виручки від реалізації продукції (товарів, ро­біт, послуг) за рік не повинен перевищувати 1 млн. грн.

Конкретні ставки єдиного податку встановлено тільки для юридичних осіб. Передбачено два варіанта ставок:

1) 6 % - у разі сплати податку на додану вартість відпові­дно до Закону України "Про податок на додану вартість";

2) 10 % - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Сплата єдиного податку юридичними особами здійснюєть­ся щомісяця не пізніше 20 числа наступного за звітним місяця.

Перейти на спрощену систему оподаткування можуть фі­зичні особи-підприємці, що відповідають таким вимогам:

а) у трудових відносинах, з якими, включаючи членів їхніх родин, протягом року перебуває не більше ніж 10 осіб;

б) розмір виручки від реалізації продукції (товарів, ро­біт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Ставки єдиного податку для приватного підприємця вста­новлюють місцеві ради залежно від виду діяльності, вони ста­новлять від 20 до 200 грн. на місяць. Розмір ставки залежить не від отриманого доходу, як у юридичних осіб, а винятково від виду діяльності.

3) полегшується здійснення податкової звітності;

4) надається право фізичним особам не застосовувати при розрахунках зі споживачами РРО;

5)надається право вибору реєстрації як платника ПДВ;

6)сфера застосування єдиного податку набагато ширша, ніж фіксованого.

 

---

Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 43; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!