Предмет, об'єкт і завдання загальної теорії держави і права .
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ СКЛАДАННЯ ДЕРЖАВНОГО ІСПИТУ
З “ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА” ДЛЯ СТУДЕНТІВ 4 КУРСУ
СПЕЦІАЛЬНОСТІ “ПРАВОЗНАВСТВО”
1. Акти тлумачення права: поняття, ознаки, види.
2. Англо-американська правова сім’я (загального права).
3. Апарат держави та його ознаки.
4. Види правових норм.
5. Види правовідносин.
6. Види принципів права.
7. Види юридичної відповідальності.
8. Виникнення держави за марксистською теорією.
9. Галузі і підгалузі права.
10. Гарантії законності і правопорядку: поняття і види.
11. Громадянське суспільство: поняття, ознаки, структурні елементи.
12. Держава у взаємних зв’язках з іншими елементами політичної системи суспільства
13. Джерела права.
14. Джерела формування правосвідомості.
15. Дія нормативно-правових актів у часі та просторі, порядок набуття їх чинності.
16. Договірна теорія походження держави, її значення для сучасного учення про державу.
17. Ефективність норм права.
18. Ефективність правового регулювання.
19. Зміст органічної теорії походження держави та її вплив на сучасне розуміння держави.
20. Зміст та ознаки державної влади.
21. Зовнішній вираз правових норм в статтях правового акту. Співвідношення норми права і статті нормативного акта.
22. Інститути права.
23. Інтеграційна теорія права.
24. Історична школа права.
25. Марксистська теорія права.
26. Методологія теорії держави і права.
27. Механізм держави: поняття і структура.
|
|
|
28. Механізм правового регулювання, його стадії і елементи.
29. Місто права в системі соціальних норм. Взаємодія з іншими соціальними нормами.
30. Монархічна форма правління: поняття, ознаки, види.
31. Нетипові форми державного правління.
32. Нормативний договір як джерело права. Відмінність від звичайних правових договорів.
33. Нормативно-правовий акт: визначення, ознаки і види.
34. Обставини, які виключають противоправність діяння і юридичну відповідальність.
35. Орган держави: поняття, ознаки, види.
36. Організація здійснення влади на місцях. Взаємодія місцевих державних органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування.
37. Основні ознаки, які відрізняють державу від організацій родової влади та інших організацій сучасного суспільства.
38. Основні сучасні концепції про державу: теорія соціальної держави, теорія солідарності, теорія держави загального благоденства, теорія конвергенції, концепції плюралістичної та елітарної демократії, етатизм та анархізм, марксизм про державу.
39. Особливості елементів форми української держави.
40. Особливості політичної системи сучасної України.
41. Офіційне і неофіційне тлумачення.
|
|
|
42. Політичні партії та їх роль в здійсненні влади.
43. Поняття держави та його сутність.
44. Поняття і елементи правової культури.
45. Поняття і значення систематизації нормативно-правових актів. Види систематизації нормативно-правових актів.
46. Поняття і ознаки соціальної держави.
47. Поняття і принципи законності.
48. Поняття і принципи правопорядку. Співвідношення законності, правопорядку і демократії.
49. Поняття і соціальна цінність демократії.
50. Поняття і стадії законотворчості в Україні.
51. Поняття і структура форми держави.
52. Поняття і форми реалізації норм права.
53. Поняття політичної системи суспільства та її елементи.
54. Поняття права та його ознаки.
55. Поняття правової держави: основні ідеї, ознаки.
56. Поняття правової сім’ї, критерії класифікації правових сімей.
57. Поняття та склад компетенції державного органу.
58. Поняття типу держави. Основні підходи до типології держав.
59. Поняття, межі і сфера правового регулювання.
60. Поняття, мета та види тлумачення права.
61. Поняття, ознаки і підстави юридичної відповідальності.
62. Поняття, ознаки та види законів.
63. Поняття, ознаки та склад правовідносин.
64. Поняття, структура і види правосвідомості.
65. Поняття, сутність і стадії застосування норм права.
|
|
|
66. Право і закон. Принцип верховенства права.
67. Правова доктрина як особлива форма права, її юридичне значення
68. Правова норма: поняття, ознаки, структура.
69. Правова система: структура і елементи.
70. Правове виховання: поняття, система, форми.
71. Правовий звичай як джерело сучасного права: його ознаки та співвідношення з іншими джерелами права.
72. Правовий нігілізм: причини та шляхи подолання.
73. Правовий прецедент як джерело права.
74. Правозастосовні акти: поняття, ознаки і види. Відмінність від нормативних актів.
75. Правомірна поведінка: поняття і види.
76. Правопорушення: поняття, ознаки і види.
77. Правосуб’єктність фізичних осіб.
78. Правосуб’єктність юридичних осіб.
79. Правотворчість: поняття, принципи, види. Відмінність від законотворчості та правоутворення.
80. Предмет і методи правового регулювання.
81. Предмет, об’єкт і завдання загальної теорії держави і права.
82. Презумпції, преюдиції та фікції як юридичні факти.
83. Принцип поділу державної влади: зміст та втілення в державно-правову практику.
84. Принципи права: поняття, особливості, види.
85. Принципи юридичної відповідальності.
86. Природно-правова теорія.
|
|
|
87. Прогалини в праві та способи їх усунення та подолання: аналогія права та аналогія закону.
88. Психологічна теорія походження держави.
89. Психологічна теорія права.
90. Республіканська форма правління: поняття, ознаки, види.
91. Розуміння права у світовій і вітчизняній юриспруденції.
92. Романо-германська (континентальна) правова сім’я.
93. Система права. Критерії поділу правових норм на галузі та інститути.
94. Соціологічна теорія права.
95. Співвідношення громадянського суспільства та правової держави.
96. Співвідношення і взаємозв’язок права і держави.
97. Співвідношення між нормами міжнародного і національного права.
98. Співвідношення права і моралі: єдність, відмінність, взаємодія, протиріччя.
99. Співвідношення правових та технічних норм.
100. Співвідношення системи права і системи законодавства.
101. Способи викладення норм права в статтях нормативних актів.
102. Способи і обсяг тлумачення правових норм.
103. Способи і типи правового регулювання.
104. Стадії реалізації норм права.
105. Структура права: об’єктивне і суб’єктивне право; приватне і публічне право; матеріальне і процесуальне право.
106. Сутність права: різні підходи.
107. Теологічна теорія походження держави: критичний аналіз та значення.
108. Теорія держави і права в системі юридичних та гуманітарних наук.
109. Теорія насильства у поглядах на походження держави.
110. Фактори виникнення держави: їх природа та багатоманітність.
111. Форма державного режиму та їх види.
112. Форма державного устрою та її види.
113. Функції держави: поняття та види.
114. Функції правосвідомості.
115. Характеристика основних галузей права.
116. Цінність права, соціальна цінність права.
117. Шляхи формування правової і соціальної держави в Україні.
118. Юридична техніка.
119. Юридичний склад правопорушення.
120. Юридичні факти: поняття і класифікація.
Предмет, об'єкт і завдання загальної теорії держави і права .
Теория государства и права – это система научных знаний об объективный свойствах государства и права (их внутренней структуре и логике развития); об основных и общих закономерностях возникновения, развития и функционирования государственно-правовых явлений. Как и любая другая наука теория государства и права имеет свой предмет и метод. Предмет науки – это круг вопросов, которые она изучает (отвечает на вопрос - что?) Метод науки (или учебной дисциплины) — это способ или совокупность способов, с помощью которых изучается предмет (отвечает на вопрос «как?»).
Предмет теории государства и права — объективные свойства государства и права, основные и общие закономерности возникновения, развития и функционирования государственных и правовых явлений.
Объект изучения теории государства и права - это целостное явление государства и права, изучаемое также, со стороны своего предмета иными науки.
Объектом изучения науки теории государства и права выступает государство и право.
Признаки ТГП:
-изучает государство и право в теоретико-обобщённом виде.
-постигает не все, а общие закономерности возникновения, развития, функционирования государства и права
-базируется на единстве и диалектической взаимосвязи государства и права.Т.к. всё построение государства и его деятельность регламентируются правовыми нормами, а правовые нормы издаются и обеспечиваются государством.
Таким образом, ТГП является:
-общественной наукой, потому что изучает такие общественные явления, как государство и право;
-юридической наукой, т.к. изучает только государственную и правовую сторону общественной жизни;
-общетеоретической наукой, т.к. она выявляет и объясняет общие закономерности развития государства и права.
Задачи (функции) ТГиП:
-онтологическая – познание и объяснение явлений и процессов государственной и правовой жизни общества.
-прогностическая – предвидение дальнейшего развития государства и права.
-методологическая – формирование понятийного аппарата системы юридических наук, создание универсального юрид.языка.
-идеологическая – выработка фундаментальных идей о путях прогрессивного развития государства и права.
-политическая – влияние на формирование политического курса государства.
Дата добавления: 2021-03-18; просмотров: 149; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!