Система торговельних угод. Торговельне посередництво
Торгова угода – це усна чи письмова угода між споживачем і продавцем про якість, терміни виконання, ціну та інші умови, за якими здійснюється купівля продаж товару. Письмова угода може оформлятися квитанцією, товарним чи касовим чеком або іншим розрахунковим документом. Торгові угоди – це міжфірмові або міжурядові угоди, договори про товарообіг і платежі, що регулюють торгово-економічне співробітництво, умови і форми платежів.
В юридичній літературі розрізняють три види торгових угод:
1) які визнаються торговими за своєю природою: купівля рухомого та нерухомого майна з перспективою перепродажу, пов’язані з проведенням громадських видовищ, продажів з аукціону, використанням складських приміщень, діяльністю промислових і транспортних підприємств, обмінні та банківські операції, комісійна торгівля, посередницькі послуги у сфері торгівлі, страхування тощо;
2) які є торговими за формою укладення: вчиняються торговими товариствами в процесі їхньої основної діяльності, пов’язані з обігом торгових активів, видача тратти (переказного векселя);
3) які є торговими за приналежністю: усі інші, за винятком перерахованих; діє презумпція, що будь-яка угода, яка укладається комерсантом, є торговою за приналежністю, якщо не доведене протилежне (наприклад, що вона мала особистий або сімейний, побутовий характер).
Обов’язковими елементами торгових правовідносин є суб’єкти, об’єкти правовідносин та сукупність прав та обов’язків. Суб’єктами торгової угоди є споживач і продавець. Споживач — це фізична особа, яка купує, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника. Споживачами можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава.
|
|
|
Продавцями при укладенні торгової угоди можуть виступати фізичні або юридичні особи, яким у встановленому законом порядку не заборонено займатися торгівлею, зокрема це:
- громадяни, які не зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності і реалізують на ринку вирощену у особистому підсобному господарстві продукцію рослинництва, тваринництва, як у сирому виді, так і продукцію первинної переробки, а також продукцію власного бджільництва.
- громадяни, які не зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності і здійснюють не систематичну, не більше чотирьох разів на рік, продаж виробленого і придбаного товару та сплачують податок на промисел, тобто придбали разовий торговий патент від 3 до 7 календарних днів.
- фізичні та юридичні особи які зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності і у випадках, передбачених законами, отримали ліцензії та торговий патент і здійснюють систематичну купівлю-продаж товару.
|
|
|
Продавці, які укладають торгову угоду повинні мати торгову дієздатність, тобто здатність продавців від свого імені укладати торгові угоди. Для фізичних осіб, які здійснюють не систематичну торгову діяльність і не зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, достатньо цивільної дієздатності, а для фізичних та юридичних осіб які зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності – торгова діяльність повинна бути передбачена в установчих документах.
Варто сказати, що сама торгова діяльність є ширшою за підприємницьку, проте найчастіше вона здійснюється саме у формі підприємництва. Тому варто розглянути встановлені в законодавстві України заборони на заняття підприємницькою діяльністю.
Продавець і споживач, як суб’єкти торгової угоди, мають певну сукупність прав та обов’язків, зокрема продавець має право:
- на отримання оплати за товар (ст. 692 Цивільного кодексу України);
- на отримання попередньої оплати товару (ст. 693 Цивільного кодексу України);
- на відмову від договору та повернення проданого товару, якщо покупець прострочив платіж (ст. 685, 697 Цивільного кодексу України);
|
|
|
Продавець зобов’язаний:
- передати товар у власність покупцеві, у тому числі з доставкою товару (ст.ст. 662-665 Цивільного кодексу України);
- передати приналежності товару та документи, що стосуються товару (ст. 666 Цивільного кодексу України);
- зберігати проданий товар (ст. 667 Цивільного кодексу України);
- страхувати товар (ст. 696 Цивільного кодексу України);
Споживач має такі права:
- на отримання у власність товару (ст. 655 Цивільного кодексу України);
- на перевірку додержання продавцем умов договору купівлі-продажу (ст. 687 Цивільного кодексу України);
- на належну якість товару (ст. 675 Цивільного кодексу України);
Обов’язки споживача:
- прийняти товар від продавця (ст.ст. 655, 689 Цивільного кодексу України);
- зберігати товар, не прийнятий ним (ст. 690 Цивільного кодексу України);
- оплатити товар (ст. 692 Цивільного кодексу України);
-договором може бути встановлений обов’язок покупця страхувати товар (ст. 696 Цивільного кодексу України);
Торговельний посередник — особа, яка в системі збуту продукції знаходиться між виробником та її кінцевим споживачем.
Торговельна посередницька діяльність здійснюється на певних умовах. Вони концентровано відображаються у таких формах:
|
|
|
а) комерційна діяльність — торговельний посередник купує та продає продукцію від власного імені та за власний рахунок. Тобто товар стає власністю посередника, й він бере на себе ризик його подальшої реалізації. Винагорода торговця — різниця між ціною продажу та ціною купівлі товару;
б) комісійна діяльність — торговельний посередник купує та продає продукцію не від свого імені, а від імені особи, яку він представляє. Посередник не набуває прав власності на ту продукцію, реалізацію якої він здійснює. Одночасно його ризики є незрівнянно меншими порівняно з ризиками торговця, який здійснює комерційну діяльність. Винагорода торговця-комісіонера — відсоток від вартості реалізованого товару або фіксована сума з одиниці реалізованого товару.
Залежно від функцій, виконуваних посередниками, можна вирізнити такі види торговельно-посередницької діяльності:
торговельно-посередницька діяльність із перепродажу товарів;
торговельно-посередницька діяльність зі створення умов для здійснення актів купівлі-продажу, організації товарообігу.
До першого виду належить перепродаж товарів від імені або за дорученням товаровиробника, комісійна й консигнаційна торгівля, інші види перепродаж за дорученням другої сторони.
Одним із таких видів є лізингова діяльність, але зважаючи на її роль у сучасному ринковому процесі та особливості виконання, ми розглядатимемо її окремо.
До другого виду належить діяльність зі сприяння суб’єктам товарного обігу в здійсненні ними операцій купівлі-продажу, створення умов для укладання комерційних угод.
Посередники забезпечують клієнтам пошук контрагентів, підписують угоди від імені продавця, покупця, надають гарантії оплати товару покупцем, вони проводять рекламні компанії та маркетингові дослідження ринків.
| види торговельно-посередницької діяльності | Типи посередників | Характер взаємовідносин із товаровиробником, оптовиком | Характеристика виконуваних функцій | |||
| І. Діяльність з перепродажу товарів | Дистриб’ютори | Незалежні, частково залежні | Підписують із товаровиробником договір щодо продажу товарів на певній території й на конкретний термін. Міжнародна торговельна палата розробила типовий дистриб’юторський контракт, відповідно до якого дистриб’ютори здійснюють операції купівлі-продажу від свого імені й за свій рахунок, але на відміну від звичайного оптовика, мають більш тісні й довірчі відносини з виробником. Найчастіше спеціалізуються на товарах виробничо-технічного призначення, продаючи їх виробникам. | |||
| Дилери | Незалежні, частково залежні | Здійснюють операції з перепродажу від свого імені й за свій рахунок, але в договорах із виробником можуть передбачати виконання окремих зобов’язань, наприклад торгувати продукцією лише цього виробника, вживати заходів щодо просування товару, проводити рекламні акції тощо. | ||||
| Комісіонери | Незалежні, частково залежні | Вступають у фізичне володіння товарами й укладають угоди на купівлю і продаж. їх За дорученням власника (комітента) знаходять на ринку покупця (продавця), укладають від свого імені, але за рахунок довірителя, угоди купівлі-продажу. | ||||
|
| Консигнатори | Частково залежні | Одна із форм комісійної торгівлі застосовується під час продажу товарів масового попиту. Консигнатор отримує на свій склад партію товару та продає його від свого імені, але за рахунок консигнанта (власника). | |||
|
| Лізингодавці | Незалежні | Купують товар у власність та передають право на користування ним іншій стороні на умовах строковості, платності | |||
| Аукціоністи | Незалежні | Здійснюють акти продажу товарів від власного імені, але за рахунок третьої сторони. | ||||
| ІІ. Зі створення умов для здійснення актів купівлі-продажу, організації товарообігу | Брокери | Залежні | Не набувають права власності на товар, організовують зустріч покупця і продавця та беруть участь у переговорах | |||
| Агенти | Незалежні, частково залежні | Здійснюють за дорученням клієнта (принципала) комерційні дії, пов’язані з продажем чи купівлею товару від імені й за рахунок принципала. Залежно від прав та обов’язків агентів і принципалів вирізняють простих агентів, агентів із переважним правом (право першої руки), ексклюзивних агентів (із монопольним правом). | ||||
| Комерційні представники, повірені | Частково залежні, залежні
 Мы поможем в написании ваших работ! | |||||