Система торговельних угод. Торговельне посередництво



Торгова угода – це усна чи письмова угода між споживачем і продавцем про якість, терміни виконання, ціну та інші умови, за якими здійснюється купівля продаж товару. Письмова угода може оформлятися квитанцією, товарним чи касовим чеком або іншим розрахунковим документом. Торгові угоди – це міжфірмові або міжурядові угоди, договори про товарообіг і платежі, що регулюють торгово-економічне співробітництво, умови і форми платежів.

В юридичній літературі розрізняють три види торгових угод:

1) які визнаються торговими за своєю природою: купівля рухомого та нерухомого майна з перспективою перепродажу, пов’язані з проведенням громадських видовищ, продажів з аукціону, використанням складських приміщень, діяльністю промислових і транспортних підприємств, обмінні та банківські операції, комісійна торгівля, посередницькі послуги у сфері торгівлі, страхування тощо;

2) які є торговими за формою укладення: вчиняються торговими товариствами в процесі їхньої основної діяльності, пов’язані з обігом торгових активів, видача тратти (переказного векселя);

3) які є торговими за приналежністю: усі інші, за винятком перерахованих; діє презумпція, що будь-яка угода, яка укладається комерсантом, є торговою за приналежністю, якщо не доведене протилежне (наприклад, що вона мала особистий або сімейний, побутовий характер).

Обов’язковими елементами торгових правовідносин є суб’єкти, об’єкти правовідносин та сукупність прав та обов’язків. Суб’єктами торгової угоди є споживач і продавець. Споживач — це фізична особа, яка купує, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника. Споживачами можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава.

Продавцями при укладенні торгової угоди можуть виступати фізичні або юридичні особи, яким у встановленому законом порядку не заборонено займатися торгівлею, зокрема це:

- громадяни, які не зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності і реалізують на ринку вирощену у особистому підсобному господарстві продукцію рослинництва, тваринництва, як у сирому виді, так і продукцію первинної переробки, а також продукцію власного бджільництва.

- громадяни, які не зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності і здійснюють не систематичну, не більше чотирьох разів на рік, продаж виробленого і придбаного товару та сплачують податок на промисел, тобто придбали разовий торговий патент від 3 до 7 календарних днів.

- фізичні та юридичні особи які зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності і у випадках, передбачених законами, отримали ліцензії та торговий патент і здійснюють систематичну купівлю-продаж товару.

Продавці, які укладають торгову угоду повинні мати торгову дієздатність, тобто здатність продавців від свого імені укладати торгові угоди. Для фізичних осіб, які здійснюють не систематичну торгову діяльність і не зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, достатньо цивільної дієздатності, а для фізичних та юридичних осіб які зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності – торгова діяльність повинна бути передбачена в установчих документах.

Варто сказати, що сама торгова діяльність є ширшою за підприємницьку, проте найчастіше вона здійснюється саме у формі підприємництва. Тому варто розглянути встановлені в законодавстві України заборони на заняття підприємницькою діяльністю.

Продавець і споживач, як суб’єкти торгової угоди, мають певну сукупність прав та обов’язків, зокрема продавець має право:

- на отримання оплати за товар (ст. 692 Цивільного кодексу України);

- на отримання попередньої оплати товару (ст. 693 Цивільного кодексу України);

- на відмову від договору та повернення проданого товару, якщо покупець прострочив платіж (ст. 685, 697 Цивільного кодексу України);

Продавець зобов’язаний:

- передати товар у власність покупцеві, у тому числі з доставкою товару (ст.ст. 662-665 Цивільного кодексу України);

- передати приналежності товару та документи, що стосуються товару (ст. 666 Цивільного кодексу України);

- зберігати проданий товар (ст. 667 Цивільного кодексу України);

- страхувати товар (ст. 696 Цивільного кодексу України);

Споживач має такі права:

- на отримання у власність товару (ст. 655 Цивільного кодексу України);

- на перевірку додержання продавцем умов договору купівлі-продажу (ст. 687 Цивільного кодексу України);

- на належну якість товару (ст. 675 Цивільного кодексу України);

Обов’язки споживача:

- прийняти товар від продавця (ст.ст. 655, 689 Цивільного кодексу України);

- зберігати товар, не прийнятий ним (ст. 690 Цивільного кодексу України);

- оплатити товар (ст. 692 Цивільного кодексу України);

-договором може бути встановлений обов’язок покупця страхувати товар (ст. 696 Цивільного кодексу України);

Торговельний посередник — особа, яка в системі збуту продукції знаходиться між виробником та її кінцевим споживачем.

Торговельна посередницька діяльність здійснюється на певних умовах. Вони концентровано відображаються у таких формах:

а) комерційна діяльність — торговельний посередник купує та продає продукцію від власного імені та за власний рахунок. Тобто товар стає власністю посередника, й він бере на себе ризик його подальшої реалізації. Винагорода торговця — різниця між ціною продажу та ціною купівлі товару;

б) комісійна діяльність — торговельний посередник купує та продає продукцію не від свого імені, а від імені особи, яку він представляє. Посередник не набуває прав власності на ту продукцію, реалізацію якої він здійснює. Одночасно його ризики є незрівнянно меншими порівняно з ризиками торговця, який здійснює комерційну діяльність. Винагорода торговця-комісіонера — відсоток від вартості реалізованого товару або фіксована сума з одиниці реалізованого товару.

Залежно від функцій, виконуваних посередниками, можна вирізнити такі види торговельно-посередницької діяльності:

торговельно-посередницька діяльність із перепродажу товарів;

торговельно-посередницька діяльність зі створення умов для здійснення актів купівлі-продажу, організації товарообігу.

До першого виду належить перепродаж товарів від імені або за дорученням товаровиробника, комісійна й консигнаційна торгівля, інші види перепродаж за дорученням другої сторони.

Одним із таких видів є лізингова діяльність, але зважаючи на її роль у сучасному ринковому процесі та особливості виконання, ми розглядатимемо її окремо.

До другого виду належить діяльність зі сприяння суб’єктам товарного обігу в здійсненні ними операцій купівлі-продажу, створення умов для укладання комерційних угод.

Посередники забезпечують клієнтам пошук контрагентів, підписують угоди від імені продавця, покупця, надають гарантії оплати товару покупцем, вони проводять рекламні компанії та маркетингові дослідження ринків.

види торговельно-посередницької діяльності

Типи посередників

Характер взаємовідносин із товаровироб­ником, оптовиком

Характеристика виконуваних функцій

І. Діяльність з переп­родажу товарів

Дистриб’ютори

Незалежні, частково залежні

Підписують із товаровиробником договір щодо продажу товарів на певній території й на конкретний термін. Міжнародна торговельна палата розробила типовий дистриб’юторський контракт, відповідно до якого дистриб’ютори здійснюють операції купівлі-продажу від свого імені й за свій рахунок, але на відміну від звичайного оптовика, мають більш тісні й довірчі відносини з виробником. Найчастіше спеціалізуються на товарах виробничо-технічного призначення, продаючи їх виробникам.

 

Дилери

Незалежні, частково залежні

Здійснюють операції з перепродажу від свого імені й за свій рахунок, але в договорах із виробником можуть передбачати виконання окремих зобов’я­зань, наприклад торгувати продукцією лише цього виробника, вживати заходів щодо просування товару, проводити рекламні акції тощо.

 

Комісіонери

Незалежні, частково залежні

Вступають у фізичне володіння товарами й укладають угоди на купівлю і продаж. їх За дорученням власника (комітента) знаходять на ринку покупця (продавця), укладають від свого імені, але за рахунок довірителя, угоди купівлі-продажу.

 

Консигнатори

Частково залежні

Одна із форм комісійної торгівлі застосовується під час продажу товарів масового попиту. Консигнатор отримує на свій склад партію товару та продає його від свого імені, але за рахунок консигнанта (власника).

 

Лізингодавці

Незалежні

Купують товар у власність та передають право на користування ним іншій стороні на умовах строковості, плат­ності
Аукціоністи

Незалежні

Здійснюють акти продажу товарів від власного імені, але за рахунок третьої сторони.

ІІ. Зі створення умов для здійснення актів купівлі-продажу, організації товаро­обігу

Брокери

Залежні

Не набувають права власності на товар, організовують зустріч покупця і продавця та беруть участь у переговорах
Агенти

Незалежні, частково залежні

Здійснюють за дорученням клієнта (принципала) комер­ційні дії, пов’язані з продажем чи купівлею товару від імені й за рахунок принципала. Залежно від прав та обов’язків агентів і принципалів вирізняють простих агентів, агентів із переважним правом (право першої руки), ексклюзивних агентів (із монопольним правом).
Комерційні представники, повірені

Частково залежні, за­лежні


Дата добавления: 2021-03-18; просмотров: 93; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!