Приклад виконання розрахункового завдання



Варіанти розрахунково-графічної роботи

Перша буква

прізвища студента

Остання цифра номера залікової книжки

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
А 3 6 14 31 30 4 22 2 13 5
Б 8 17 25 9 32 20 33 1 12 26
В 3 13 24 22 16 34 35 18 32 35
Г 5 10 29 9 29 21 4 3 35 23
Д 16 5 11 3 6 19 20 4 14 3
Е 1 26 31 30 26 1 5 17 11 19
Є 20 8 15 18 1 22 21 5 23 7
Ж 2 23 32 34 4 25 32 6 1 24
З 26 30 13 31 27 6 1 19 21 16
И 15 31 8 10 32 23 6 16 30 20
І 23 16 10 20 15 17 18 33 29 32
Ї 30 7 34 22 5 24 23 20 16 8
Й 2 21 20 15 3 7 5 33 26 19
К 25 4 6 24 7 2 28 15 10 9
Л 18 22 33 16 2 16 7 21 17 25
М 31 3 12 8 19 25 3 34 32 35
Н 27 17 30 28 24 34 32 14 22 34
О 12 11 31 13 9 15 8 28 9 26
П 14 19 17 11 8 30 9 24 27 28
Р 4 18 33 15 28 35 10 8 33 7
С 28 2 35 25 20 14 11 23 18 12
Т 9 24 21 5 23 10 4 27 33 29
У 31 27 7 2 1 26 14 2 35 18
Ф 11 12 25 27 9 33 35 24 19 13
Х 17 34 29 6 13 31 26 12 21 27
Ц 7 20 10 22 21 29 27 25 28 14
Ч 29 14 22 13 10 12 15 9 6 17
Ш 19 34 18 26 12 28 13 11 8 30
Щ 3 26 33 17 1 20 26 6 29 10
Ю 31 8 25 16 2 27 12 35 7 19
Я 22 15 9 30 14 32 4 23 11 24

 


Таблиця 1.2

Номер теоретичного питання і розрахункового завдання

Відповідно до варіанту розрахунково-графічної роботи

Варіант

контрольної

роботи

Номера питань і завдань

Теоретичне питання Розрахункове завдання
1 8

Розрахунок індивідуальних біоритмів студента

2 3
3 22
4 16
5 4
6 23
7 30
8 15
9 34
10 17
11 7
12 14
13 24
14 2
15 31
16 25
17 9
18 32
19 35
20 18
21 6
22 26
23 33
24 27
25 19
26 13
27 5
28 29
29 10
30 20
31 1
32 21
33 28
34 12
35 11

Теоретичні питання

1. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності.

2. Структурно-функціональна схема державного управління безпекою.

3. Небезпечні та шкідливі чинники середовища проживання.

4. Негативні чинники у побуті.

5. Хімічні та біологічні чинники небезпеки та їх вплив на організм людини.

6. Основні показники рівнів небезпеки регіону, де знаходиться ВНЗ.

7. Радіаційна небезпека, джерела небезпек в Україні.

8. Соціальні небезпеки (СНІД, наркотики та наркоманія).

9. Визначення потенційнонебезпечних об’єктів і територій.

10. Психофізіологічні чинники небезпеки.

11. Загальні засади моніторингу НС та порядок його здійснення.

12. Небезпечні геологічні процесі і явища в Україні та їх вражаючі чинники.

13. Небезпечні гідрологічні процеси і явища та вражаючі чинники, які ними формуються.

14.   Регіональний комплекс природних загроз.

15.  Надзвичайні ситуації кримінального характеру та захист від них.

16.  Надання першої медичної допомоги при переохолодженні, обмороженні, тепловому та сонячному ударах, термічних та хімічних опіках.

17.  Чинники техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища.

18.  Ризик. Управління ризиком. Концепція індивідуального, групового (соціального), прийнятного (допустимого) ризику.

19.  Фази радіаційних аварій за характером дії і масштабами.

20.  Основні шкідливі та небезпечні чинники при роботі з персональними комп'ютерами.

21.  Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини.

22.  Іонізуючі випромінювання, їх джерела (природні, штучні). Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організм людини.

23.  Засоби психологічного опору паніці. Виживання у вуличному натовпі. Основні правила поведінки при виявленні вибухового пристрою та при захопленні заручників.

24.  Основні психологічні особливості людини з точки зору безпеки життєдіяльності (увага, види уваги та їхня характеристика, пам'ять, види пам'яті та їхня характеристика, емоції, мислення, воля).

25.  Методи кількісного аналізу та оцінки ризику.

26.  Організація та побутова система управління безпекою та захистом у НС на підприємстві.

27.  Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення НС, правил поведінки та способів дій в цих умовах.

28.  Організація життєзабезпечення населення у НС та надання гуманітарної допомоги потерпілим.

29.  Етапи розвитку пожежі.

30.  Перша допомога при радіаційних ураженнях. Симптоми радіаційного ураження. Профілактика гострої променевої хвороби. Радіопротектори.

31.  Взаємодія людини з природним середовищем.

32.  Основи забезпечення пожежної безпеки підприємства.

33.  Дії населення при небезпечних явищах (снігових заносах, бурях, ураганах, смерчах і пожежах).

34.  Дії населення при небезпечних явищах (при землетрусі та пошведінка у натовпі).

35.  Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров'я. Вплив негативних чинники на здоров'я людини.

Розрахункове завдання

1 Виконати розрахунок амплітуди фізичного, емоційного, інтелектуального циклів і скласти місячний графік біоритмів згідно з датою народження на жовтень місяць цього року, починаючи з 1 жовтня.

2 Визначити найбільш несприятливі (критичні) дні для студента з точки зору безпеки життєдіяльності.

3 Сформувати висновки.

3.1. Теоретичнi вiдомостi до р озрахунку та складання індивідуальніх біоритмів людини

Відома тривалість фізичного, емоціонального, інтелектуального циклів дозволяють визначати будь-які показники, пов’язані з циклічністю фізичного, емоціонального, інтелектуального станів людського організму. Достатньо знати лише дату народження.

Визначення амплітуди фізичного, емоціонального,
 інтелектуального циклів

Під амплітудою (біоритмічною активністю) відповідних циклів розуміють ординати їх синусоїдальних функцій на певну дату життя людини. Амплітуди біоритмів показують яку частку складає біоритмічна активність людини, відповідно для кожного із циклів, по відношенню до максимального значення. За величиною амплітуди досить легко оцінити можливості людини на конкретну дату. Амплітуда біоритмічної активності змінюється за синусоїдальною залежністю:

 

А=sin(x),                                                         (3.1)

 

де х– аргумент, який вказує на частку поточного дня у відповідному циклі. Тоді амплітуда складе в % [3]:

 

A=sin(2 p ·Тоц /Ц)·100,                                   (3.2)

 

де Тоц – тривалість останнього циклу (день циклу біоритму станом на задану дату);

Ц – цикл.

Якщо значення функції sin(x) обчислюють в градусній мірі, то у формулі (3.2) необхідно замість 2p підставити число 360°.

Дослідження біоритмів – фізичного (з періодом Цф=23 дні), емоційного (з періодом Це=28 днів) та інтелектуального (з періодом Ці=33 дні) містить:

- визначення дати критичних днів для кожного з них;

- розрахунок фази біоритму, яка припадає на вибраний день.

Розрахунок біоритмічної активності розглянемо на наступному прикладі.

Приклад виконання розрахункового завдання

Визначити біоритмічний стан особи, що народилася 6 березня 1991 року станом на 10 лютого 2013 року.

Розв’язок

1. Визначаємо кількість повністю прожитих особою років за формулою [7] :

 

N п.р.=(Рд-Рн)-1=(2011-1991)-1=19 (років),              (3.3)

 

де N п.р. – кількість повністю прожитих років;

Рд – рік на час дослідження біоритмів, у нашому прикладі Рд =2011;

Рн – рік народження, у нашому прикладі Рн =1991.

2. Визначаємо кількість високосних років серед повністю прожитих років (табл. 3.1). Високосними вважають ті роки, які діляться без залишку на чотири, крім років, які закінчуються двома нулями і не діляться на 400 [4].

Таблиця 3.1

Високосні роки з 1956 по 2012 і кількість днів у місяцях року [7]

Високосні роки

Місяць Кількість днів Місяць Кількість днів
1956 1976 1996 Січень 31 Липень 31
1960 1980 2000 Лютий 28 (29) Серпень 31
1964 1984 2004 Березень 31 Вересень 30
1968 1988 2008 Квітень 30 Жовтень 31
1972 1992 2012 Травень 31 Листопад 30
Червень 30 Грудень 31

Отже, за повні 19 років життя, з 1991 р. по 2011 р., особа прожила Nв.р.=5 високосних років, а саме: 1992 р., 1996 р., 2000 р., 2004 р., 2008 р.

3. Визначаємо кількість днів, що прожиті особою в рік народження (1991 р.). Дата народження за вихідними даними 6 березня, тобто в рік народження вона прожила:

у березні (в місяці народження)

 

D м.н. = D бер=(Кд.м.н.н)+1=(31-6)+1=26 (днів)                          (3.4)

 

де Кд.м.н. – кількість днів у місяці народження (див. табл. 3.1), у нашому прикладі для місяця народження – березень, Кд.м.н.=31;

Дн – дата (день) народження студента, у нашому прикладі Дн=6.

у квітні – D кв=30 днів;

у травні – D тр=31 день;

у червні – D чер=30 днів;

у липні – D лип=31 день;

у серпні – D серп=31 день;

у вересні – D вер=30 днів;

у жовтні – D жов=31 день;

у листопаді – D лист=30 днів;

у грудні – D гр=31 день.

Отже, в рік народження (1991 р.) особа прожила:

D р.н. = D бер + D кв + D тр + D чер + D лип + D серп + D вер + D жов + D лист + D гр =

=26+30+31+30+31+31+30+31+30+31=301 (день).

4. Визначаємо кількість днів, що прожиті особою в поточному році (2011 р.) до заданої дати (1 жовтня):

у січні – D січ=31 день;

у лютому – D лют=28 днів;

у березні – D бер=31 день;

у квітні – D кв=30 днів;

у травні – D тр=31 день;

у червні – D чер=30 днів;

у липні – D лип=31 день;

у серпні – D серп=31 день;

у вересні – D вер=30 днів;

у жовтні – D жов=1 день.

Отже, в поточному році (2011 р.) особа прожила:

D п.р. = D січ + D лют + D бер + D кв + D тр + D чер + D лип + D серп + D вер + D жов =

=31+28+31+30+31+30+31+31+30+1=274 (дні).

5. Визначаємо загальну кількість прожитих днів за формулою [7] :

 

D заг=[365·(N п.р. - N в.р.)]+(366 N в.р.)+D р.н.+D п.р.=

[365·(19-5)]+(366·5)+301+274=7515 (днів),         (3.5)

 

де D заг – загальна кількість прожитих днів;

N п.р. – кількість повністю прожитих років (див. пункт 1, формула (3.3));

N в.р. – кількість високосних років (див. пункт 2);

D р.н. – кількість прожитих днів у рік народження (див. пункт 3);

D п.р. – кількість прожитих днів у поточному році до заданої дати (див. пункт 4).

6. Визначаємо частку ( S ф , S е , S і ) від ділення загальної кількості прожитих днів( D заг ) на період досліджуваного біоритму (Цф, Це, Ці) [7].

Для фізичного біоритму:

 

Sф=D заг /Цф=7515/23»326,74.                                (3.6)

 

Для емоційного біоритму:

Sе=D заг /Це=7515/28»268,39.                                 (3.7)

 

Для інтелектуального біоритму:

Sі=D заг /Ці=7515/33»227,73.                                  (3.8)

 

Ціле число отриманої частки відповідає кількості повних періодів досліджуваного біоритму, залишок – кількості днів від початку останнього періоду до заданої дати. Тому перший критичний день від заданої дати може бути знайдений у результаті додавання до цієї дати різниці днів між періодом біоритму і залишком. Наступні критичні дні можна розрахувати шляхом додавання до знайденої дати періоду біоритму, що вивчається.

Таким чином, із формул (3.6, 3.7, 3.8) видно, що на задану дату (1 жовтня 2011 р.) пройшло повних періодів:

фізичного біоритму Sф.п=326;

емоційного біоритму Sе.п=268;

інтелектуального біоритму Sі.п=227.


Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 38; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!