Зміцнення ролі Організації Об'єднаних Націй і механізмів, підтримка міжнародного миру.
На шляхи формування нового світового ладу вже пройдені перші важливі кроки. Розроблено міжнародна договірно-правова основа. Ратифікований Договір ОСВ-1 і узгоджений Договір ОСВ-2. Діє система переговорів про скорочення ядерних озброєнь, ліквідації хімічної зброї. Розроблено кодифікація нормативних актів про права людини. Працюють регіональні механізми безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ) в Азії, Африці та Латинській Америці. Світовому співтовариству спільними зусиллями вдалося локалізувати та врегулювати ряд серйозних регіональних збройних конфліктів. Шириться міжнародне співробітництво з освоєння космосу. Розвивається народна дипломатія та ін
Разом з тим очевидним, що становлення і зміцнення демократичного світового порядку -- складне завдання, що вимагає координації не тільки окремих дій суб'єктів світової політики, а й досягнення постійного зваженого балансу їх інтересів і сил в інтересах усього світового співтовариства і за що розширюється спектру проблем.
Актуальна завдання міжнародної політики: створення та зміцнення системи міжнародної безпеки, яка базувалася б на довірі і в світі, на діях, санкціонованих міжнародним співтовариством, на підтримці військово-політичного балансу, рівноваги сил і військово-стратегічного паритету між провідними державами. Необхідно, щоб принципи і норми міжнародного права стали діяльнісних орієнтирами кожного суб'єкта міжнародних відносин, хоча й сам зміст цих норм потребує вдосконалення.
|
|
|
Досвід сучасного розвитку показує, що саме дотримання парадигмі загальноцивілізаційних цінностей, людського виміру політики, принципам міжнародного права дозволяє на ділі домагатися встановлення справді мирних, взаємовигідних відносин з усіма країнами, створювати умови для реалізації кожним народом права на власний вибір шляху розвитку. [c.448] Всебічне розвиток суспільства і особистості, гуманізація людства і цивілізації, досягнення гармонії між людьми і природою - мета, гідна сучасного людини і адекватна викликом нашого часу.
55.Демократизація і гуманізація світової політики. Ці позитивні процеси розвиваються по чотирьох напрямах:
1. Сучасні демократичні, правові держави прагнуть збільшити відвертість своїх меж, забезпечити людям свободу пересування і в той же час їх безпека і захищеність в будь-якій точці планети.
2. Все велика частина світової спільноти погоджується з необхідністю так званого «людського вимірювання» політичних процесів. При цьому признаються самоцінність кожної окремої людини і пріоритетність його прав і свобод по відношенню до інтересів і прав держави.
|
|
|
3. Все більш помітним стає значення етичних принципів в світовій політиці. Все частіше світова спільнота колективно засуджує і вживає сумісних заходів проти диктаторських режимів, тоталітаризму, націоналізму і неофашизму; проти бандитизму і терору, різного фанатизму і екстремізму, проти екологічної і військової загрози миру.
4. Розширення міжнародних відносин. Воно виявляється в поглибленні світової співпраці, збільшенні числа учасників міжнародних зв'язків. Сьогодні на світовій арені взаємодіють не тільки державні урядовці і ділові люди, але і політичні партії, суспільні рухи, церковні, культурні, спортивні і багато інших організації. Все більш збільшується взаємозв'язана, взаємозалежність і цілісність єдиного в своєму різноманітті сучасного миру.
. Гуманізація міжнародних та міждержавних відносин означає, що політика проводиться заради людей; що інтереси людини, її права і свободи вищі за інтереси і права держави; що не люди живуть і працюють задля держави, а, навпаки, держава має існувати для людей, бути їхньою зброєю, засобом, а не самоціллю і самоцінністю [13]. Носієм вищого суверенітету є народ; головний критерій діяльності будь-яких державних і суспільних інститутів — служіння людям; найвища мета соціального розвитку — вільна, невідчужена особистість, дійова система вільних суспільних відносин. Гуманізм громадян, суспільства та всесвітніх міжнародних відносин із вікової мрії людства може перетворитися в реальність тільки протягом тривалого історичного процесу.
|
|
|
5. Упровадженню в міжнародні відносини принципів демократизації, демілітаризації та гуманізації повинно активно сприяти сучасне політичне мислення. Воно зародилося в другій половині 40-х років, коли великі фізики світу на чолі з А. Ейнштейном усвідомили страшну загрозу, пов’язану з використанням ядерної енергії у військових цілях. У 1946 році А. Ейнштейн попереджав, що людство ідеологічно не готове до технічного застосування енергії атома. Таке застосування потребує нового мислення, принципово інших підходів до взаємовідносин держав і народів, до розробки нової системи загальної безпеки. якщо нове мислення не проникне в масову свідомість, цивілізацію приречено на загибель.
6. Сучасне політичне мислення формувалося поступово. Воно ввібрало в себе глобалістські ідеї міжнародних неурядових організацій, прогресивні демократичні ідеї соціал-демократії. У кінці 80-х років у колишньому СРСР було розроблено теоретичну концепцію сучасного політичного мислення [14]. Вона вперше зруйнувала «образ ворога», вийшла на арену світової політики, почала впливати на міжнародні контакти, на масову суспільну свідомість і на погляди провідних політичних лідерів.
|
|
|
7.
56. Пруський військовий теоретик Карл Клаузевіц (1780-1831) у праці “Про війну” визначив природу міжнародного військового конфлікту, запропонувавши знамениту формулу: “Війна є продовження політики іншими засобами”. Протягом всієї історії міжнародні військові конфлікти були не біологічною неминучістю, не відхиленням від норми в курсі тієї чи іншої держави чи проявом норовливості монарха, а закономірним розвитком тих процесів, що відбувалися всередині держав і на світовій арені до переростання їх у конфлікт. Світова політика і стратегічні дослідження. Війна і мир - засоби утвердження, збереження і перерозподілу влади у сфері міжнародних відносин.
57. війна і мир – два основних стани людського буття, котрі нерозривно пов’язані один з одним, але, по-суті, становлять дві протилежності, котрі разом складають процес освоєння світу. Вони пронизують всю історію людства. Більше того, можна сказати, що вся історія – це історія воєн. Недарма У. Черчілль у своїй знаменитій книзі “Світова криза” писав: “Історія демонструє, що війна – доля людської раси. За виключенням лише коротких і випадкових перерв на Землі ніколи не було миру”[1]. Так, війни не припиняються, вони супроводжують людство протягом усієї його історії, розпочавшись з примітивних міжплемінних сутичок у сиву давнину й перейшовши в конфлікти з використанням зброї масового знищення в еру новітніх технологій – у XXI столітті. Але війна еволюціонувала як явище, адже змінювалися принципи ведення бойових дій, використовувані технології, масштаби сутичок та кількість учасників конфлікту, а головне – змінювалися причини, які спонукали сторони до початку військових кампаній, що перетворювало саму суть війни, і, як наслідок, створило її історичні типи. Звертаючись саме до історичних типів воєн, можна проаналізувати причини їх виникнення на різних етапах розвитку людства. Ці причини змінювались не лише в залежності від конкретного історичного періоду, але й в його рамках, тому при розгляді такої типології можна вивести основні з них, що призводили до початку воєн протягом різних цивілізаційних епох.
58. снує багато факторів, що впливають на МВ. Один з таких- релігія. За деяких умов вона могла впливати на політку і відповідно сама зазнавала тих чи інших впливів політичної сфери. Релігія не є ізольованою від політичного життя. Протягом століть, а значною мірою і нині, релігійні вчення і організації впливають на політичні процеси. Релігійні доктрини, властиві для нашої епохи,є важливим фактором, який впливає на загальнопланетарні процеси, на МВ.
Релігія- історичний тип світоглядної культури, який є віддзеркаленням людиною дійсності на основі абсолютизації ролі та значення надприродних сил щодо явищ світового порядку. Історія свідчить, що релігія з давніх давен впливала не тільки на життя окремих осіб, і суспільства в цілому, а й на світову політику та МВ. Важливу роль у відносинах між державами відіграє конфесійний чинник. Держави часто використовують конфесійне середовище для реалізації своїх геополітичних інтересів.
Під релігійним фактором в МВ слід розуміти вплив сукупності релігійних цінностей, які знаходяться в тісній та постійній взаємодії з конкретною історичною, політичною, економічною, соціокультурною практикою народів.
59.
| Існує багато факторів, що впливають на МВ. Один з таких- релігія. За деяких умов вона могла впливати на політку і відповідно сама зазнавала тих чи інших впливів політичної сфери. Релігія не є ізольованою від політичного життя. Протягом століть, а значною мірою і нині, релігійні вчення і організації впливають на політичні процеси. Релігійні доктрини, властиві для нашої епохи,є важливим фактором, який впливає на загальнопланетарні процеси, на МВ. Релігія - історичний тип світоглядної культури, який є віддзеркаленням людиною дійсності на основі абсолютизації ролі та значення надприродних сил щодо явищ світового порядку. Історія свідчить, що релігія з давніх давен впливала не тільки на життя окремих осіб, і суспільства в цілому, а й на світову політику та МВ. Важливу роль у відносинах між державами відіграє конфесійний чинник. Держави часто використовують конфесійне середовище для реалізації своїх геополітичних інтересів. Під релігійним фактором в МВ слід розуміти вплив сукупності релігійних цінностей, які знаходяться в тісній та постійній взаємодії з конкретною історичною, політичною, економічною, соціокультурною практикою народів. Слід виокремити наступні функції релігії в МВ: - комунікативні (доведення у найбільш зрозумілій для більшої частини населення формі змісту ухвалених рішень), - інтегруюча (створення консенсусу на підтримку своїх зовнішньополітичних акцій), - легітимізуюча (виправдання свого зовнішньополітичного курсу в очах власного населення та всього світу). Хочеться зауважити, що протягом історії вплив релігії на МВ змінювався разом зі зміною релігії. Особливо помітним і безпосереднім цей вплив був у стародавньому світі та в період середньовіччя. Поступово вплив релігійних цінностей і релігійних засобів організації людей на політичне життя починає зменшуватись, оскільки політична думка набула такого розвитку, за якого змогла висунути власні концепції, що ефективніше сприяли досягненню актуальних політичних цілей, ніж ті, які були запропоновані релігією. На сучасному ж етапі можна констатувати зростання ролі релігійного чинника в МВ. Це пов’язано з підвищенням значення культурних факторів у формуванні світової політики. Якщо за часів «холодної війни» світ був поділений на ідеологічні групи, то зараз розв’язання проблем ідентифікації відбувається із урахуванням інших важливих цінностей: історчного минулого, релігії, мови, належності до певної культурної групи, нації, цивілізації. В наш час найбільший вплив має ісламський чинник, що пояснюється - специфікою мусульманської релігії (має мінімум ритуалів, не має інституту духовенства і церковної організації, володіє здатністю мобілізувати великі маси людей), - причинами внутрішнього характеру, пов’язаними із ситуацією, що склалася в зоні розповсюдження ісламу, - зовнішніми причинами (зростання ролі нафтового чинника в світовій політиці; ісламська революція в Ірані та приход до влади в країні шиїтського духовенства; загострення афганської проблеми; окупація Іраку американськими військами та нав’язування власного керівництва тощо). Інші світові релігії мають лише локальний вплив, не визначаючи глобального напрямку в розвитку МВ, проте вагомість їх впливу на істориче становлення світової політики заперечувати не можна. |
60. потужні культурно-цивілізаційні блоки, силу яких не може підірвати жодний вплив Європи. Таких культурно-цивілізаційних блоків в Азії та Африці чотири:
1. Китайсько-конфуціанський блок (Китай, Японія, В'єтнам, Корея, Тайвань, Гонконг, Сінгапур).
2. Індо-буддійсько-мусульманський блок (Індія, Пакистан, Південно-східна Азія).
3. Арабо-мусульманський блок (Афганістан, Ірак, Іран, країни Магрібу).
4. Центральна та Південна Африка (десятки різнорідних і нечітко сформованих держав, військово-племенних утворень).
Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 60; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!