Організація і порядок проведення виборів



Зміст

Вступ

1. Виборче право

2. Виборча система

3. Організація і порядок проведення виборів

4. Референдум і народна законодавча ініціатива

Висновки

Література

 


Вступ

Для розбудови правової держави та громадянського суспільства в Україні важливим є формування нового, вищого рівня правосвідомсті та правової культури населення. Великого значення набуває розробка теоретичних і практичних питань конституційного права України, зокрема питань пов’язаних з реалізацією безпосередньої демократії народу України.

Керівним принципом розбудови української державності за умов сьогодення є реалізація безпосередньої демократії народу. Вона характеризується цілою низкою безсумнівних достоїнств, що робить цю ідею вельми популярною в усьому цивілізованому світі. Демократія цілком справедливо вважається ефективним компромісом між економічно пануючими шарами суспільства і всім іншим населенням, своєрідною формою соціально-політичного консенсусу, який стосується керівництва суспільно-історичними процесами. Демократичний устрій суспільства давно і переконливо довів здатність забезпечити динамічний розвиток економіки, культури, науки, став важливою гарантією соціальної справедливості і неухильного підвищення добробуту людей. А тому, здавалося б, нам тепер досить запровадити в Україні світовий досвід безпосередньої демократії і не утруднювати себе подальшими теоретичними пошуками тих аспектів правової теорії, які стосуються демократії як державно-політичного ладу.

Уважний та неупереджений аналіз засвідчує, що вона має складну внутрішню структуру і обтяжена внутрішніми суперечностями. Їх суть полягає у намаганні поєднати майже несумісне: з одного боку - максимально повне волевиявлення народу і пов’язане з ним широке народне представництво в органах державної влади, а з другого - вимога високого професіоналізму і компетентності керівництва суспільними процесами.

Метою даної роботи є розкриття питання про функціонування конституційних інститутів безпосередньої демократії. Актуальність цієї теми зумовлена реаліями сучасного політичного розвитку України, проблемами розбудови дійсно правової держави.

Досягнення поставленої мети передбачає розкриття слідуючих питань: виборче право і виборча система; організація і порядок проведення виборів та особливості проведення референдуму.

 


Виборче право

Найбільш поширеною формою прямого народовладдя є вибори, які на відміну від інших його форм - референдумів, плебісцитів, постійно і періодично застосовуються у більшості країн світу. Шляхом виборів формуються різні органи публічної влади, як державні інституції - парламенти, посади глав держав, іноді уряди, судові органи, так і представницькі органи місцевого самоврядування.

У вітчизняній науці конституційного права існує декілька підходів до визначення виборів, зокрема як акту самоврядування народу[1].

У загальному вигляді вибори можна визначити як волевиявлення народу з метою формування органів державної влади або місцевого самоврядування шляхом голосування[2].

За умов демократичного суспільства вибори за своєю суттю - це прояв реальної воолі народу, процес виявлення і здійснення такої волі. Суспільство як асоціація вільних та рівноправних людей для підтримки свого оптимального функціонування й постійного відтворення мусить певним чином самоорганізуватись і структуризуватись. Таким чином, за умов саме демократичного суспільства існує постійний і самостійний напрям у його діяльності - періодичне формування власних владних структур, які б задовільняли інтереси і прагнення кожного члена суспільства, а також раціональне існування і всього суспільства загалом. Волевиявленням народу задається насамперед суспільний або публічний, і політичний характер виборів.

Зміст виборів як політичного суспільно-правового інституту полягає в тому, що волею народу здійснюється конституювання та відтворення органів державної влади і органів місцевого самоврядування. Це дає підстави характеризувати вибори як державотворчу функцію народовладдя.

Отже, вибори в Україні - це передбачена Конституцією та законами України форма прямого народовладдя, яка є волевиявленням народу шляхом таємного голосування щодо формування конституційного якісного і кількісного складу представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування[3].


Виборча система

Під виборчою системою України розуміється передбачений законом порядок формування представницьких органів держави. Усі норми законодавства, які регламентують цей порядок, у сукупності складають виборче право. Основними його джерелами є Конституція України, Закони України “Про вибори народних депутатів України” від 24 вересня 1997 р., “Про вибори Президента України” у редакції від 24 лютого 1994 року, “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” від 14 січня 1998 року.

У цих номативно-правових актах сформульовано такі головні принципи виборчого права: загального, рівного і прямого виборчого права за таємного голосування; вільного й рівноправного висування кандидатів у депутати; гласності й відкритості; рівності можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії; неупередженості до кандидатів з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування; свободи агітації.

Принцип загальності означає, що право обирати мають усі громадяни, яким на день голосування виповнилося 18 років. Це право називається активним виборчим правом і тлумачиться так тому, що будь-які прямі або непрямі пільги чи обмеження щодо виборчих прав громадян України залежно від походження, соціального й майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, роду й характеру занять, непередбачені цим законом, забороняються.

Що ж до права бути обраним, тобто пасивного виборчого права, то виборчим законодавством воно розглядається по-різному. Так, народним депутатом України може бути обраний громадянин України, який має право голосу, на день виборів досяг 21-річного віку і постійно проживає на території України протягом останніх п’яти років. Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг 35 річного віку, має право голосу, проживає в Україні протягом останніх 10 останніх перед виборами років і володіє державною мовою. А депутатом сільської, селищної, міської, районної в місті та обласної ради народних депутатів може бути обраний громадянин України, який на день голосування досяг 18-річного віку, має виборчі права і постійно проживає або працює на території відповідної ради.

Принцип рівного і прямого виборчого права означає, що громадяни України беруть участь у виборах народних депутатів на рівних засадах і депутати обираються безпосередньо виборцями.

Таємність голосування на виборах означає, що ніякі форми контролю за волевиявленням виборців не допускаються, а само голосування відбувається у спеціально обладнанній для цього кабіні чи кімнаті. Під час заповнення бюлетеня в кабіні чи кімнаті для голосування може знаходитись тільки голосуючий.

Принцип вільного і рівноправного висунення кандидатів передбачає, що всі громадяни України, які мають право голосу, мають право висувати кандидатів. Вони можуть реалізувати це право як безпосередньо, так і через політичні партії та їхні виборчі блоки і трудові колективи.

Гласність і відкритість виборчого права означає, що завжди підготовка і проведення виборів депутатів здійснюється відкрити і гласно.

Рівність можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії як принцип виборчого права повинен розумітися так, що всім кандидатам опісля офіційної їх реєстрації надається можливість участі у виборчій кампанії на рівних засадах, вони мають рівне право на використання державних засобів масової інформації на території України, у них рівні можливості щодо матеріально-технічного і фінансового забезпечення їх участі у виборчій кампанії з боку держави.

Принцип неупередженості до кандидатів з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування вживається та обумовлює існування таких інститутів виборчого права, як звільнення кандидата від виробничих та службових обов’язків із збереженням середньо заробітньої плати за місцем роботи: кандидати під час виборчої кампанії не можуть бути звільнені з роботи, а також переведені на іншу роботу або посаду без їх згоди, притягнуті до кримінальної відповідальності, заарештовані або піддані заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку без згоди відповідних державних органів.

До того ж особи, які насильством, обманом, погрозами або в інший спосіб перешкоджають вільному здійсненню громадянином України права обирати і бути обраним, вести передвиборну агітацію, публічно закликають або агітують за бойкотування виборів, також члени виборчих комісій, службові особи державних і громадських органів, які вчинили підробку виборчих документів, неправильний підрахунок голосів, порушили таємницю голосування або допустили інше порушення виборчого законодавства, несуть відповідальність, передбачену цим законодавством. До певної відповідальності притягуються також особи, які опублікували або в інший спосіб розповсюдили завідомо неправдиві відомості про кандидата.

І, нарешті принцип свободи агітації передбачає, що всі громадяни України, їхні об’єднання, трудові колективи, довірені особи кандидатів мають право вільно та безперешкодно обговорювати програми кандидатів, їхні якості та платфоми, програми тих партій, блоків, зборів, що їх висунули. При цьому дозволяється вести агітацію як за, так і проти кандидата у всіх засобах масової інформації.

У свою чергу, кандидати також мають право на зустрічі з виборцями - як безпосередньо, так і через довірених осіб. Кандидати можуть здійснювати передвиборчу агітацію в будь-яких формах і будь-якими засобами тощо.

Вибори надзвичайно багатогранне суспільне явище.

Залежно від підстав розрізняють такі види виборів.

Зокрема за територіальною ознакою вибори поділяються:

1) загальнонаціональні, такі, що здійснюють на всій території країни (вибори до Верховної Ради, вибори Президента);

2) місцеві (вибори до органів місцевого самоврядування).

За об’єктом, що передбачає органи або посади, до яких входять або на які обираються представники народу, зокрема:

1) вибори до Верховної Ради;

2) вибори Президента України;

3) вибори да представницького органу територіальної автономії (вибори Верховної Ради Автономної Республіки Крим);

4) вибори представницьких органів місцевого самоврядування міських, сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад;

вибори на посади сільських, селищних, міських голів.

За часовою ознакою вибори поділяються:

- чергові;

- позачергові або дострокові;

- повторні;

вибори замість депутатів, голів (сільських, селищних, міських рад), які вибули;

- вибори, що проводяться в разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці.

За кількістю виборців, які приймають участь у виборах, вони подяляються на:

- загальні, основні, коли за законом у них приймають участь виборці усієї країни;

- часткові (додаткові), коли поповнюється склад Верховної Ради України, місцевих рад в разі дострокового вибуття деяких депутатів, або визнання виборів недійсними.

З огляду на правові наслідки вибори поділяються:

- дійсні, такі, що проведені у відповідності і з дотриманням чинного законодавства про вибори.

- недісні, такі, під час проведення яких були допущені суттєві порушення чинного законодавства про вибори, що вплинули на підсумки виборів.

За порядком визначення результатів виборів розрізняють такі виборчі системи:

- мажоритарна;

- пропорційна;

- змішана.

В Україні парламент обирається на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування за змішаною мажоритарно-пропорційною системою. Усього обирається 450 (враховуючи наслідки Всеукраїнського референдуму їх кількість повинна скоротитись). Із них 50 % - в одномандатних округах на основі відносної більшості, а решту 50 % - за списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі на основі пропорційного представництва.


Організація і порядок проведення виборів

Організація і проведення виборів (виборчий процес) регламентуються Конституцією України, Законами України “Про вибори народних депутатів України” від 24 вересня 1997 р., “Про вибори Президента України” у редакції від 24 лютого 1994 року, “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” від 14 січня 1998 року. Слід зазначити, що законодавство України про вибори найближчим часом зазнає суттєвих змін пов’язаних з імпламентацією результатів референдуму.

Виборчий процес - це врегульована законом специфічна діяльність уповноважених органів і громадян, спрямована на формування якісного і кількісного складу органів державної влади і місцевого самоврядування.

Слід виділити кілька стадій проведення виборів, передбачених законом[4].

Перша стадія - проголошення або призначення виборів. Зокрема, відповідно до ст. 77 Конституції України чергові вибори до Верховної Ради проводяться в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради. А позачергові вибори до ВР призначаються Президентом і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради. Відповідно до Конституції чергові вибори Президента проводяться в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Президента тощо.

Оголошення про початок виборчої кампанії здійснює Центральна виборча комісія відповідно до термінів, визначаних Конституцією та законами України[5].

Друга стадія - затвердження або утворення виборчих одиниць. Ними виступають виборчі округи і виборчі дільниці. Сьогодні для кожного виду виборів запроваджено окремий порядок формування виборчих округів. Так під час виборів народних депутатів утворюється один багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, територією якого є вся україна, а його центром - місто Київ, і 225 одномандатних виборчих округів.

Третя стадія - утворення виборчих округів, на які закон покладає керівництво всім виборчим процесом. Серед них розрізняють:

- територіальні, включаючи Центральні виборчі комісії;

- окружні - комісії, що діють у виборчих округах;

- дільничні комісії, що діють у виборчих дільницях.

Створення системи виборчих комісій завжди залежить від виду виборів і адміністративно-територіального устрою держави.

Відповідно до Закону України “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” для проведення виборів утворюються: територіальні виборчі комісії - сільські, селищні, районні, міські, районні у містах, обласні виборчі комісії по виборах депутатів та голів рад; окружні виборчі комісії - по виборах депутатів обласних, Київської і Севастопольської міських рад. Окружні виборчі комісії можуть утворюватись також по виборах депутатів районних, міських (міст обласного підпорядкування), районних у містах рад; дільничні виборчі комісії.

Четверта стадія виборів - складання списків виборців. Списки виборців складаються безпосередньо виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (де вони утворені) рад, а у містах Києві і Севастополі - відповідними місцевими державними адміністраціями, передбаченими конституцією, по кожній виборчій дільниці.

До списків виборців включаються всі громадяни України як мають право голосу.

Наступна (п’ята) стадія виборчого процесу є стадія висування і реєстрації кандидатів на виборчі посади. Існує кілька способів висунення кандидатів:

-самовисунення;

- висування групами виборців;

- висування політичними партіями або іншими громадськими об’єднаннями.

Шоста стадія виборчого процесу передбачає проведення передвиборчої агітації. Завершення цієї стадії незалежно від виду виборів, законодавець пов’язує з переднем виборів.

Найголовніша сьома стадія виборчого процесу - стадія голосування.

Восьма стадія виборчого процесу включає підрахунок голосів і визначення результатів виборів, а також підбивання підсумків виборів. Закон встановлює термін тривалості цієї стадії, порядок підрахунку голосів, перелік виборчої документації з цих питань. Кінцеві загальні результати виборів встановлюються Центральною або територіальними виборчими комісіями і публікуються в офіційній пресі.

Стадії виборчого процесу не є раз і назавжди сталими для різних типів виборів. На їх кількість, зміст, правові форми, терміни впливають багато факторів, але чи не найголовнішим є характер виборчої системи як способу визначення результатів виборів тією мірою, якою від нього залежатиме порядок розподілу депутатських мандатів і механізм голосування.


Дата добавления: 2021-02-10; просмотров: 77; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!