Розділ 1. Виникнення запорізького козацтва
Зміст
Вступ
Розділ 1. Виникнення запорізького козацтва
Етимологія терміна «козак» та перші писемні згадки про запорозьких козаків
Історія кочового порубіжжя до ХV ст. Географічні умови
Розділ 2. Теорії щодо походження козацтва
Теорії походження козацтва
Причини посилення козацтва у ХVІ ст. та його роль в історії України
Висновки
Література
Вступ
Актуальність теми полягає у потребі визначення витоків козацтва, адже запорожці відіграли виняткову роль в історії України. Довгий час саме козаки виступали оборонцями православної церкви, врятували український етнос від асиміляції, виступили творцями оригінального стилю козацького бароко, а Козацька держава і досі залишається символом ідеального демократичного устрою (інша річ, чи було це так насправді). Отже, визначаючи корені явища можна прослідкувати і витоки особливостей цього стану, і його роль в історії. Тим більше, що інтерес до козацької доби переживає зараз нову хвилю пожвавлення.
Метою роботи є дослідження теорій виникнення козацтва та визначення причини появи цього стану на території України.
Хронологічні рамки роботи - друга половина XV - XVI століття.
Регіональні рамки: територія степового Подніпров'я.
Література. Взагалі, проблемою виникнення запорізького козацтва цікавились ледь не всі українські історики, висловлюючи погляд на це питання хоча б побіжно у загальних працях, не кажучи вже про численні монографії і статті, присвячені окремим аспектам.
|
|
|
Ще у 1847 р. була опублікована робота П. І. Симоновського «Краткое описание о казацком малороссийском народе и о военных его делах», а також у журналі «Чтения в императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете» вийшла стаття С. Мишецького «История о казаках запорожских, как оные из древних лет зачалися, и откуда свое происхождение имеют, и в каком состоянии ныне находятся». Вони відображають тогочасне розуміння цієї проблеми, частково засноване на історичних фактах, а частково на легендарних переказах, тому до цих робот потрібно ставитись критично.
Однією з перших спроб повного викладення історії запорожців також була «Коротка історія козаччини» В. Б. Антоновича, професора Київського університету, засновника документальної школи істориків. У цих приватних, а отже безцензурних лекціях, автор викладає свої погляди на початки козаччини. Дослідник обґрунтовує автохтонну гіпотезу, підкреслюючи, що покріпачення селян призводило до їх втеч на окраїни, де вони і поповнювали ряди запоріжців.
Деякі учні Антоновича продовжили досліджувати козацькі часи. Один з них, Дашкевич, у 1876 р. опублікував працю «Болоховская земля и ея значеніе въ Русской исторіи», в якій висунув болохівську теорію походження козацтва, незважаючи на критику цих поглядів з боку Антоновича. Ця гіпотеза, до речі, досі обговорюється дослідниками, які не прийшли ще до однозначного висновку.
|
|
|
Теорію зв’язку козаків з давніми бродніками було викладено у праці П. Голубовського, який також був учнем Антоновича, «Печенеги, торки и половцы до нашествия татар». Робота була опублікована ще у 1884 році і зараз віднесена до рідкісних книг. Проте, варто відзначити, що незважаючи на поважний вік, вона не втрачає актуальність, на неї посилаються і сучасні дослідники, адже на основі письмових джерел П. Голубовський ретельно виклав історію кочовиків-сусідів Русі та їх вплив на культуру, побут слов’ян, а також своє бачення початків козаччини.
Не оминали причин виникнення козацтва і російські історики ХІХ ст. - М. М. Карамзін та С. М. Соловьев. Під час написання даної курсової використовувались їх роботи, присвячені історії Київської Русі. Зокрема, Карамзін у другому томі «Истории Государства Российского» розповідає про утворення Чорноклобуцького союзу та відносини руських князів з кочовиками. У праці С. М. Соловьева «История России», яка написана на основі літописів, згадуються бродники, болоховці, також звертається увага на політичну організацію кочового населення на прикордонні.
|
|
|
Висловив свій погляд на процес становлення козацького стану та його роль в історії і М. Драгоманов у статті «Про українських козаків, татар та турків», в якій також коротко виклав історію з часів Київської Русі, підкреслив роль козаків у визволенні з полону бранців та зробив короткий огляд народної творчості, присвяченої цій темі.
Велику кількість історичних документів, фактів, етнографічних матеріалів зібрав Д. І. Яворницький у своїй роботі «Історія запорозького козацтва», опублікованій у трьох томах ще наприкінці XIX ст. Поряд с даними про клімат, тваринний і рослинний світ степів, побут козаків та політичні події, Яворницький також викладає свій погляд на ґенезу козацтва, пов’язуючи його з татарськими ордами на прикордонні Русі.
Не оминав цього питання і М. С. Грушевський, присвятивши сьомий том «Історії України-Русі» козацьким часам. Історик вважає, що козацтво - це місцевий стан, люди, які втекли від польських магнатів та займалися промислами у степах. Також він робить декілька критичних зауважень щодо інших гіпотез, які пов’язують запорожців з давніми кочівниками.
|
|
|
Історія запорожців також була улюбленою темою представника державницької школи Д. Дорошенка. Свої погляди, а також короткий огляд польської та української історіографії щодо походження козацтва він виклав у «Нарисі історії України». Дослідник висунув кілька цікавих зауважень щодо перших десятиліть козацької історії, розглядаючи запорожців саме з точки зору їх ролі у становленні української держави.
В окремих розділах своєї двотомної «Історії України» Н. Полонська-Василенко теж не оминула козацької доби, докладно розповівши про козацьку культуру, освіту, також виклала свій погляд на роль козацтва в історії України.
Радянські дослідники переважно звертали увагу саме на соціальні причини оформлення козацького стану, підкреслюючи утиски селянства з боку польських феодалів. Проте варто відзначити ґрунтовність праць тих часів, зокрема у першому томі «Історії Української РСР», у головну редакційну колегію якої входили Б. Рибаков, П. Толочко та інші тогочасні академіки, докладно розглянуто вплив кочівників на життя та устрій прикордонних князівств, на основі археологічних та писемних джерел відтворено життя міст, що знаходились на рубежі з кочівниками, їх оборонні лінії. Вивчаючи період феодальної роздробленості на Русі можна провести декілька цікавих паралелей і з часами Речі Посполитої.
Хозарська теорія, яку одними з перших виклали ще «козацькі літописці», була пізніше обґрунтована Л. М. Гумільовим у праці «Открытие Хазарии». Дослідник використовував не тільки письмові джерела, а й археологічні дані, на основі яких зробив декілька цікавих припущень про хозарсько-руське походження бродників, які, в свою чергу, стали прямими попередниками козаків.
У праці В. Голобуцького «Запорізьке козацтво» розглядається соціальна теорія виникнення козацтва, а також вплив татарських орд на генезис цього стану. Крім того, дослідник розглядає історіографію питання, висловлює свій погляд на теорії, викладені у різні часи.
Не оминають цю тему і сучасні дослідники.
У збірниках статей та матеріалів з конференцій, присвячених проблемам, пов’язаним з козацтвом (другий випуск «Українське козацтво: витоки, еволюція, спадщина», також «Запорозьке козацтво в українській історії, культурі і національній свідомості») викладено новітні результати вивчення письмових та археологічних джерел, погляди на можливість існування історичних попередників козацтва, на його роль в історії.
У статті В. Ф. Чабана та А. Ю. Боєчко «Роль порубіжних територій у процесі генезису козацтва» було розглянуто вплив фактору Дикого поля на утворення козацького стану, а також причини його посилення на території України. Свої погляди щодо ролі «україн» в історії та причин появи козацького стану виклав також О. Головко у роботі «Корона Данила Галицького: Волинь і Галичина в державно-політичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього та класичного середньовіччя».
Н. Яковенко у роботі «Нариси з історії Середньовічної та Ранньомодерної України» також розглянула історіографію питання, виклала декілька цікавих зауважень щодо впливу татар на козацькій побут, культуру, окрему увагу приділяючи феномену Дикого Поля.
Крім того, використовувались роботи, присвячені правовому оформленню козацького стану. У праці В. Щербака «Українське козацтво: формування соціального стану. Друга половина ХV - середина XVII ст.» викладено не тільки правові аспекти проблеми, але й висловлюються критичні зауваження щодо теорій появи на прикордонні козаків. У книзі «Козацькі війни кінця XVI ст. в Україні», автором якої є С. А. Леп’явко було викладено та обґрунтовано «боярську теорію» оформлення козацтва.
Визначаючи етимологію поняття «козак» використовувались не тільки гіпотези, викладені у працях Д. Дорошенка, Д. Яворницького та інших істориків, а й бралась до уваги досить парадоксальна теорія сучасного дослідника А. І. Клоса, аргументована у статті «Етимологія концепту «козак» у контексті питання виникнення та формування козацтва».
Також нещодавно був виданий двотомник «Історія українського козацтва: Нариси: У 2 т.», відповідальним редактором якого був В. А. Смолій. У цій книзі також викладено погляди сучасних дослідників на виникнення запорожців.
Джерельна база. Джерела, які використовувались при написанні роботи, потрібно поділити на письмові та археологічні.
В якості письмових джерел використовувались твори «козацьких літописців», тих, хто були відділені від Національно-визвольної війни - кульмінаційної точки козацької історії - лише кількома поколіннями. Це перш за все твори Григорія Граб’янки та Самійло Велички. Незважаючи на те, що викладення реальних подій у цих «літописах» перемішується з легендами, а деякі «історичні» документи просто вигадані, було цікаво простежити ідеї представників козацької старшини щодо появи козацького стану. Крім того, брався до уваги анонімний публіцистичний твір «Історія Русів», автором якої, як вважається, був Г. Полетика, теж представник козацької старшини. У ньому, до речі, викладено досить оригінальну гіпотезу щодо етимології назви «козак».
Щоб зрозуміти процес генезису козацтва, перш за все потрібно проаналізувати повсякденне життя запорожців, їх основні заняття, звичаї. Першочерговим джерелом у цьому питанні є спогади Гійома Левассер де Боплана («Опис України»), який перебував на службі у польського короля у 30-40 роках XVII ст., був архітектором Кодацької фортеці, спрямованої якраз на обмеження дій козацьких військових загонів та «Літопис Малоросії» Жана-Бенуа Шерера, який, в свою чергу, жив у XVIII ст. і був аташе французького посольства в Петербурзі. Ці твори дають нам цінні відомості також про клімат тогочасної України, природні багатства Степу, військову тактику запорожців та їх найперших ворогів - татар.
В якості археологічних джерел використовувались дослідження кочовищ половців та інших степових народів, а також поселення у степу, які пов’язують з бродниками. Цим проблемам присвячені окремі розділи роботи «Археология СССР. Степи Евразии в эпоху средневековья», під редакцією С. А. Плетневої. Також вивчалися статті А. Сокульського, в яких викладено хід розкопок на о. Хортиця та пошуки першої запорозької Січі. Але варто зазначити, що археологічні дані стосовно козацької доби на території України досить обмежені через замале фінансування відповідних програм.
Структура роботи. Дана курсова робота складається з двох розділів. В свою чергу перший розділ поділяється на два підрозділи, один з яких присвячений проблемі етимології поняття козак, у другому ж коротко викладена історія південних степів від часів Київської Русі, а також розглянуто кліматичні умови Дикого поля - обидва ці аспекти допомагають зрозуміти можливі культурні зв’язки козацтва з іншими народами та передумови появи подібного стану людей, а також підготувати основу для викладення теорій виникнення, яким присвячений другий розділ з однойменною назвою. Він також поділяється на два пункти - безпосередньо теорії виникнення та передумови посилення козацтва, його роль в історії України.
Розділ 1. Виникнення запорізького козацтва
Дата добавления: 2021-02-10; просмотров: 84; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!