Проекція вектора на вісь. Координати вектора



Основи векторної алгебри

Поняття вектора

Розрізняють два види величин: скалярні і векторні.

Якщо деяка величина повністю визначається певним чином, то її називають скалярною. Прикладами скалярних величин є маса, довжина, об’єм, площа, кількість, температура та ін. Скалярні величини є алгебраїчними величинами і з ними можна здійснювати будь-які алгебраїчні дії: додавання, віднімання, множення, ділення, піднесення у ступінь.

Якщо при визначенні деякої величини крім числового значення треба знати і її напрямок, то така величина називається векторною. Прикладами таких величин є швидкість, прискорення, сила. Векторні величини зображуються за допомогою векторів.

Вектором називають спрямований відрізок, що має певну довжину, у якої одна з точок, що його обмежує, приймається за початок, а друга – за кінець. Якщо точка А – початок вектора, а точка В – його кінець, то вектор позначається символом і зображують його так

                    

Вектор можна позначити й однією буквою, наприклад, . Тоді його зображення має вигляд

                           

Довжина вектора  називається його модулем і позначається символом .

Вектор називається нульовим, якщо його модуль дорівнює нулю. У такому векторі початок і кінець збігаються. Нульовий вектор не має визначеного напрямку, його довжина дорівнює нулю, і позначається . Вектор , модуль якого дорівнює 1, називається одиничним. Вектори, які лежать на паралельних прямих чи на тій же прямій, називаються колінеарними. Наприклад, колінеарними є вектори , , , , що подані на малюнку.

 Колінеарні вектори, які мають однаковий напрямок, називаються рівно спрямованими, а ті, що мають протилежні напрямки, – протилежно спрямованими.

Два вектори  і  називаються рівними, якщо

- рівні їхні модулі ;

- вони є рівно спрямованими.

У цьому разі пишуть  .

Два вектори  і  називаються протилежними, якщо:

- рівні їхні модулі ;

- вони є протилежно спрямованими.

У цьому разі пишуть . Цілком зрозуміло, що .

Лінійні операції над векторами.

Лінійними операціями над векторами є операції додавання, віднімання векторів і множення вектора на число.

Додавання векторів.

Сумою двох векторів  і  називають третій вектор , який визначається відповідно до одного з правил:

Правило трикутника:

1) від довільної точки О відкладаємо вектор ;

2) від його кінця  A  відкладаємо вектор ;

3) початок першого вектора з’єднується з кінцем другого;

Одержаний вектор  є вектором , який дорівнює

 


                      

Правило паралелограма.

1) від довільної точки О відкладаємо вектор    ;

2) від тієї ж точки відкладаємо вектор ;

3) побудуємо на цих векторах як на сторонах паралелограма OACB діагональ OC ;

4) вектор , що є діагоналлю цього паралелограма, є вектор , який є сумою векторів  і : .

 

                        

Властивості суми векторів :

1. Сума двох векторів має комутативну (переставну) властивість:

 ;

2. Сума векторів  має асоціативну (поєднувальну) властивість:

.

Поняття суми векторів можна узагальнити на випадок довільної скінченої кількості векторів.

Сумою n векторів називають вектор, початок якого збігається з початком вектора , а кінець - з кінцем вектора за умови, що точка прикладання кожного наступного вектора збігається з кінцем попереднього. Наприклад, сумою векторів  є  вектор

                               

Віднімання векторів.

Різницею двох векторів  і  називають третій вектор , який під час додавання з вектором  дає вектор . Побудувати вектор  можна за малюнком

B

Множення вектора на число.

Добутком вектора   на число λ називається вектор , модуль якого дорівнює модулю вектора , помноженого на λ, тобто , а напрямок збігається з напрямком вектора  при λ > 0 і протилежний йомупри λ < 0. Наприклад, вектори , 3 , -2 мають вигляд

Два вектори  і  є колінеарними, якщо існують такі числа α і β, що має місце рівність   .        

Проекція вектора на вісь. Координати вектора

Віссю називається спрямована пряма. Напрямок прямої на малюнку зазвичай позначають стрілкою. Заданий напрямок вісі вважається позитивним, протилежний до нього – від'ємним. Вісь Ох однозначно визначається одиничним вектором ,  ( ), напрямок якого зібгається з напрямком вісі Ох.  

Такий вектор  називається ортом вісі Ох.

Кутом між вектором  і віссю Ох називається кут φ між векторами  і .

 

Проекцією точки А на вісь Ох називається точка А1 перетину цієї вісі з площиною, яка проходить через дану точку А перпендикулярно вісі Ох.

 

Проекцією вектора  на вісь Ох називається алгебраїчна величина відрізка А1В1, де А 1, В1 – проекції точок А і В на дану вісь. Довжина відрізка А 1В1 береться зі знаком +, якщо напрямок відрізка збігається з позитивним напрямком осі Ох і зі знаком – у протилежному випадку. Відповідно до малюнка

 

проекція вектора  на вісь ОХ є додатною величиною і визначається довжиною відрізка А1В1. Проекція вектора  на вісь О x є від’ємною величиною і дорівнює - С1D1.

Проекція вектора на вісь Ох дорівнює добутку його модуля на косинус кута φ між цим вектором і віссю Ох .

прх  = ах = соs φ.

Звідси випливає, що проекція вектора на вісь додатна, якщо вектор утворює з віссю гострий кут; від’ємна, якщо цей кут тупий, дорівнює нулю, якщо цей кут прямий.

Проекції рівних векторів на ту саму вісь рівні між собою.

Проекції векторів  і  на дану вісь мають такі властивості:

1. прх ( + ) = прх + прх = ах + bх,

2. прх (λ ∙ ) = λ ∙прх  = λ ∙ах.

Якщо α, β, γ – кути, утворені вектором  з координатними вісями Ох, Оу, Оz прямокутної системи координат, то проекції вектора  на координатні вісі визначаються за формулами

ах =  ∙соs α, ау =  ∙ соs β, аz=   ∙ соs γ.

Модуль вектора через його проекції на вісі прямокутної системи координат обчислюється за формулою:

= .

Тоді напрямні косинуси визначаємо так:

,

,

.

Для напрямних косинусів існує формула:

соs2 α + соs2β + соs2 γ = 1.

Приклад. Вектор заданий координатами . Знайти модуль цього вектора і значення його напрямних косинусів.

Розв’язання: Модуль вектора  обчислюється за формулою , а його напрямні косинуси дорівнюють , , .

Відповідь: ; , , .

Якщо  - одиничні вектори, спрямовані по координатних осях Ох, Оу, Оz відповідно, то розкладання вектора  за трьома координатними осями має вигляд

 ,

де ах, ау, аz – проекції вектора  на координатні вісі Ох, Оу, Оz, які називаються координатами вектора  і позначаються як  ( ах, ау, аz).

Якщо початок вектора  співпадає з  початком координат, а його кінець- точка А - має координати х, у, z, то тоді його проекції на координатні вісі дорівнюють координатам його кінця, тобто ах = х, ау = у,  аz = z.

У цьому разі вектор  називається радіусом-вектором точки А. Радіус-вектор точки позначається зазвичай через , а модуль радіуса-вектора обчислюється за формулою .

Якщо для вектора відомі координати його початку А(х1, у1, z1) і кінця   В(х2, у2, z2),причому початок вектора не обов’язково збігається з початком координат, то проекції вектора  на координаті вісі визначаються таким чином

ах = х2 - х1, ау = у2 – у1, а = z2 – z1.

Вектор  в цьому разі можна подати через його координати

     ,

а його модуль визначається виразом

.

Приклад. Вектор заданий координатами точок А(2, 1, 3) і В(5, -2, 3). Знайти модуль вектора .

Розв’язання: Проекції вектора на координатні вісі дорівнюють:

ах = х2 – х1 = 5 – 2 = 3,

ау = у2 – у1= -2 -1 = -3,

аz = z2 – z1= 3 – 3 = 0.

Модуль вектора дорівнює .

    Відповідь: .

 


Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 213; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!