Ризик-менеджмент банківської діяльності
З огляду на багатоаспектність сутності економічної категорії «ризик» виділяється декілька підходів до інтерпретації поняття «управління ризиками» (табл. 2.4).
Таблиця 2.4 – Підходи до визначення поняття «управління ризиками»
| Підхід | Типові визначення поняття |
| Управління ризиками як сукупність методів впливу на рівень ризику | Розробка і реалізація економічно обґрунтованих для даного підприємства рекомендацій і заходів, спрямованих на зменшення початкового рівня ризику до прийнятного допустимого рівня |
| Управління ризиками як процес зменшення фінансових втрат | Процес пошуку компромісу, який націлений на досягнення балансу між вигодами від зменшення ризику і необхідними для цього витратами |
| Управління ризиками як процес, що складається із впорядкованої послідовності етапів | Мистецтво і формальні методи визначення, аналізу, оцінки, попередження виникнення, вживання заходів щодо зниження ступеня ризику впродовж життя проекту і розподіл можливого збитку від ризику між учасниками проекту |
| Системний погляд на проблему управління ризиками | Система фінансових технологій та інструментів, що використовуються для передбачення негативних наслідків реалізації фінансових ризиків з метою максимізації ринкової вартості банку |
Часто для позначення діяльності суб’єктів господарювання, спрямованої на врегулювання кризових та ризикових ситуацій, також вживається поняття «ризик-менеджмент».
|
|
|
Проте ототожнення ризик-менеджменту з управлінням ризиком є не досить точним. Для зручності в англійській мові замість довгого словосполучення «управління з урахуванням ризику» використовують «ризик-менеджмент» (risk management), що у перекладі трансформувалося в управління ризиками. Це не є принциповою помилкою, проте необхідно враховувати, що це не безпосередньо управління ризиками (управління некерованими подіями чи обставинами), а управління організацією (в нашому випадку – банком) з урахуванням ризику.
Підтвердженням такого підходу є те, що теорія і практика ризик-менеджменту являє собою частину теорії прийняття рішень і є комплексною прикладною дисципліною, що поєднує в собі статистику, дослідження операцій, економіку та психологію.
В сучасних умовах доцільно спиратися на системний підхід в управлінні ризиками, який поєднує всі сутнісні аспекти цієї проблеми на основні забезпечення виконання його стратегічних завдань щодо розвитку банку в короткостроковій та довгостроковій перспективі.
Основні завдання ризик-менеджменту:
– зниження невизначеності при ухваленні управлінських рішень;
|
|
|
– зменшення початкового рівня ризику до прийнятного рівня;
– зниження витрат, пов’язаних з ризиком;
– визначення і контроль стану різних сфер діяльності або ситуацій, що виникають у результаті можливих небажаних змін;
– досягнення балансу між вигодами від зменшення ризику і необхідними для цього витратами;
– прогнозування настання ризикових ситуацій.
Узагальнення наукових розробок у сфері управління ризиком дозволяє виділити в межах системного підходу наступні базові принципи ризик-менеджменту у банках:
– цілісності та системності;
– синергійності;
– ієрархічної побудови та структуризації;
– відкритості та адаптивності;
– узгодженості;
– ефективності та ін.
Більшість дослідників ризик-менеджменту в банках виділяють такі етапи управління ризиком:
– ідентифікація ризику, тобто виявлення його специфіки, прогнозування можливостей і особливостей реалізації, зміни ризику в часі, ступеня взаємозв’язку з іншими ризиками, а також фіксація чинників, що визначають ризик;
– оцінка наслідків настання ризику;
– формування, обґрунтування та вибір методів та інструментів управління ризиком;
– контроль (моніторинг і облік, звітність, відповідальність).
|
|
|
Таким чином, управління ризиками банківської діяльності – це процес, за допомогою якого банк виявляє (ідентифікує) ризики, проводить оцінку їх величини, здійснює моніторинг і контролює свої ризикові позиції, а також враховує взаємозв’язки між різними категоріями (видами) ризиків.
Фактори, що здійснюють істотний вплив на систему ризик-менеджменту банку можна поділити на методологічні та організаційні.
До першої групи належать методи управління ризиками, визначені банком, аналітичний інструментарій, за допомогою якого здійснюється управління ризиками; принципи та критерії прийняття рішень; засоби управління ризиками – залежно від точності, правильності, складності сформованої методології управління ризиками залежатиме ефективність функціонування системи ризик-менеджменту.
На успіх управління ризиками також здійснюють вплив організаційні фактори: чіткість, зрозумілість, однозначність, реальність виконання покладених на систему функцій та задач; наявність, доступність, визначеність інформаційного забезпечення для налагодженої роботи системи ризик-менеджменту; чітко визначене місце у структурі управління системи ризик-менеджменту, коло обов’язків та повноважень учасників цієї системи; актуальна, сучасна, безперервна технічна підтримка системи управління ризиками.
|
|
|
Досліджуючи поставлене питання, варто відзначити, що система управління ризиками є однією з логічних складових організаційного процесу функціонування банку, і тому вона обов’язково має бути інтегрована у даний процес, мати науково обґрунтовану стратегію, тактику та оперативну реалізацію, які повинні відповідати загальній стратегії, тактиці, оперативним прийомам управління банку в цілому.
Отже, у своїй діяльності банки повинні намагатися створити комплексну систему ризик-менеджменту, яка б забезпечувала надійний процес виявлення, оцінки, контролю та моніторингу всіх видів ризику на всіх рівнях організації. Дана система повинна враховувати взаємний вплив різних категорій ризиків, а також вирішувати проблему конфлікту цілей отримання доходу та мінімізації ризиків.
Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 67; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!