Освітня політика в Україні в контексті глобалізації та євроінтеграції: короткий аналітичний огляд.
Соціальні індикатори освітньої політики, їх характеристика.
Соціальні індикатори включають в себе:
• Розподілення суспільних благ• % населення, що перебуває понад межею бідності (витрати або споживання)• % населення за межею бідності (менше $1 в день)• Індекс Джіні• Індекс бідності• Населення та демографічні показники• Приріст населення• Віковий рівень• Міське населення (% від загальної кількості)• Коефіцієнт народжуваності• Охорона здоров’я• Витрати на охорону здоров’я на душу населення (ППП US$)• Державні витрати на охорону здоров’я (% валового внутрішнього продукту).
Відсоток дорослих, що живуть з ВІЛ/СНІД
• Освіта, рівень грамотності• Загальна кількість осіб, що навчаються• Державні витрати на освіту (% валового внутрішнього продукту)• Рівень освіти дорослого населення (% 15-ти років та вище)• Ринок праці• Загальна кількість безробітних (% трудових ресурсів)• Загальна кількість безробітних серед молоді (% трудових ресурсів віком 15-ти - 24-х років)• Індекс розвитку людини та нерівність• Індекс розвитку людини (ІРЛ)• Індекс гендерного розвитку (ІГР)• Показник гендерних прав • Відмінність соціальних індикаторів відповідно до географічного полження, статі,етнічної приналежності, релігії, мови та особливих потреб
Міжнародні джерела економічних і соціальних індикаторів освітньої політики, їх характеристика.
Міжнародні джерела економічних та соціальних індикаторів.
|
|
|
• World Development Indicators and Global Development Finance
http://www.worldbank.org/data/onlinedatabases/onlinedatabases.html
http://publications.worldbank.org/WDI/indicators
• External Debt Statistics: Guide for Compilers and Users, 2003
http://www.imf.org/np/sta/ed/guide.htm
• Debt Relief under the Heavily Indebted Poor Countries (HIPC) Initiative
A Factsheet http://www.imf.org/external/np/exr/facts/hipc.htm
• The IMF's Poverty Reduction and Growth Facility (PRGF)
A Factsheet http://www.imf.org/external/np/exr/facts/prgf.htm
• OECD Main Economic Indicators
http://www.oecd.org/document/48/0,2340,en_2649_201185_1912816_1_1_1_1,00.html
• Living Standards Measurement Study (LSMS) http://www.worldbank.org/lsms/
• Global Poverty Monitoring http://www.worldbank.org/research/povmonitor/
• World Bank Data on Poverty http://www.worldbank.org/poverty/data/index.htm
• Human Development Indicators 2003
http://www.undp.org/hdr2003/indicator/index_indicators.html
• UNICEF, 2002. Poverty in the Transition: Social Expenditures and the Working-Age Poor
http://www.unicef-icdc.org/cgibin/unicef/main.sql?menu=/publications/menu.html&testo=Lunga.sql?ProductID=35
• UNICEF, 2003. Regional Monitoring Report http://www.unicef-icdc.org/publications/pdf/monitor03/monitor2003.pdf
• UNICEF, 2003. After the Fall: the Human Impact of Ten Years of Transition
http://www.unicef-icdc.org/cgibin/unicef/main.sql?menu=/publications/menu.html&testo=Lunga.sql?ProductID=35
• OECD, 2002. Purchasing power parities - measurement and uses
http://www.oecd.org/dataoecd/32/34/2078177.pdf
Освітні індикатори освітньої політики, їх характеристика.
МСКО створена як інструмент встановлення, збору та представлення освітніх
індикаторів та статистики в рамках однієї країни та в міжнародних межах.
Вона складається з двох компонентів:
|
|
|
• Статистична структура для детального статистичного опису національної освіти та навчальних систем з рядом змінних, які є предметом інтересу для розробників політики в міжнародних освітніх порівняннях .
• Методологія, яка переводить національну освітню програму у міжнародно прийнятний набір категорій для (1) рівней освіти та (2) галузей освіти.
МСКО надає:
• концепції стандарту, визначення та класифікації національної та міжнародної освітньої статистики та індикаторів; • статистичні данні різних аспектів освіти, таких, як кількість учнів, людські або фінансові ресурси, інвестовані в освіту, чи рівень освіти населення.
МСКО не надає:
• вичерпне визначення освіти • міжнародно стандартизовану концепцію філософії, мети та змісту освіти; • інформацію про культурні аспекти системи освіти; • інформацію про потік студентів, які пройшли через систему освіти.
Освітня статистика Загальне групування освітньої статистики включає:• Доступ та участь;• Ефективність;• Якість;• Справедливість;• Ресурси (людські та фінансові);• Рівень грамотності та освіти.
Розглянемо складові кожної групи:
Доступ та участь: • термін отримання освіти (роки);• приблизний та точний відсоток прийнятих у навчальні заклади;• поєднаний валовий відсоток навчаючих;• кількість студентів вищих навчальних закладів;• валовий та чистий відсоток навчаючих у дошкільних, початкових, середніх та вищих
|
|
|
навчальних закладах.
Ефективність: • передбачений період шкільного життя (роки);• учні, які досягли 5-го класу;• відсоток навчаючих, що закінчили початкову школу• відсоток учнів, що залишились на повторне навчання• відсоток учнів, що не завершили навчання• кількість учнів, що перейшли до середніх навчальних закладів (%)
Якість: • рівень навчальних досягнень учнів;• співвідношення учнів та вчителів;• кваліфікація вчителів за рівнем освіти;• навчальні години;• кількість підручників на особу, на предмет.
Справедливість:
Розходження в освітніх індикаторах за:• географічним положенням;• статтю;• соціально-економічним статусом;• етнічною приналежністю;• релігією;• недієздатністю (інвалідністю).
Ресурси:• відсоток державних витрат на освіту;• відсоток вчителів –жінок;• відсоток підготовлених вчителів; • державні витрати на освіту - відсоток від валового національного доходу, валовогонаціонального продукту та витрат уряду.
|
|
|
Рівень грамотності та освіти: • відсоток неграмотності та неграмотного населення віком від 15-ти до 24-х років; • відсоток неграмотності та неграмотного населення віком від 15-ти та старше; • відсоток неграмотності та неграмотного населення за віком і в залежності відгеографічного положення; • відсоток розподілу населення відповідно до рівня освіти .
Освітня політика в Україні в контексті глобалізації та євроінтеграції: короткий аналітичний огляд.
Сьогодні беззаперечними ознаками розвитку людства є глобалізаційні та інтеграційні тенденції, які охопили всі без винятку сфери життя. У зв'язку цим закономірною характеристикою ХХІ ст.. є пошук універсальної моделі розвитку суспільства, що гармонійно поєднуватиме знання та високоефективні технології, традиції та новації,національні особливості та глобальні тенденції.
Для того щоб стати повноцінним учасником глобальної політики, економіки і культури, необхідно підтримувати та розвивати людський потенціал як визначний та ефективний фактор розвитку будь – якої країни. Історія засвідчує, що освіта виступає в цьому процесі не лише чинником суспільного прогресу, а й розглядається як один із найпотужніших важелів розвитку людства.
Сьогодні освіта розглядається як стратегічний пріоритет будь – якої політики, проблема формування якої потребує особливої уваги. Досвід ХХ ст. показує неможливість подолання кризи цивілізації лише шляхом змін у соціально – економічних відносинах та політичних системах. Розвиток сучасного суспільства у напрямі демократії, вільної ринкової економіки не може залишати осторонь освіту.
Важливість питання освіти постійно підкреслюється міжнародною спільнотою. ООН, ЮНЕСКО наголошують на визначальній ролі освіти в розвитку держави, суспільства та кожної людини. Щороку ЮНЕСКО констатує зменшення не писемного населення на планеті, збільшення кількості охоплених навчанням, підвищення рівня якості освіти як визначальних факторів розвитку суспільства. Відомий лауреат Нобелевської премії миру Нельсон Мандела наголошував «Освіта є наймогутнішою зброєю, яку ми можемо використовувати для зміни освіти.» ЮНЕСКО наголошує, що уряди країн можуть зробити багато для того, щоб збалансувати можливості в освіті, працюючи одночасно з громадянським суспільством та місцевими рухами з метою проведення змін.
Якщо Україна збирається долучитися до економічних змагань з іншим світом, вона потребує гарної освіти. Багато в чому освітня галузь України є найсильнішою частиною економіки, однак навіть у найкращих сферах української освітньої системи є повно залишків радянської школярщини, особливо у математиці та науці.
Найгірша ситуація із якістю підготовки науковців. До прикладу, у сфері підготовці управлінців Світовий економічний форум відводить 116 місце із 142 країн світу. Ситуація порівняно кепська у економічних, юридичних та мовних спеціальностях , що красномовно продемонстрували блискучі публічні обговорення у газеті «Дзеркало тижня» та у доповіді CASE. Як усім відомо, найбільшою проблемою в українській системі освіти є корупція. Студенти чи їхні батьки платять за вступ до вищих навчальних закладів, та за необхідності, за екзамени чи ступені.
Міжнародна інтеграція є життєво важливою для розвитку освіти. Основною є ідея масового навчання за кордоном, проголосивши метою аби 18- 20 000 студентів виїжджали на навчання щороку. Це можна вважати кращою частиною української освітньої політики.
Незважаючи на підвищення статусу міжнародного законодавства, постійне удосконалення національної законодавчої бази відповідно до норм міжнародного права, міжнародне нормативно - правове забезпечення, у тому числі у галузі освіти, має лише рекомендаційний характер і не може повною мірою забезпечити функціонування та розвиток освіти
Дата добавления: 2021-01-21; просмотров: 137; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!