Перша медична допомога при переломах.

                                              

                                            Підготувала:

Учениця 11-А класу

НВК №9

Стефанович Юлія

План

Визначення поняття «перелом кісток».

Види переломів кісток.

Ознаки перелому.

Ускладнення при переломі кісток.

Перша медична допомога.

Переломи кісток.

Переломи кісток виникають під час різних рухів, ударів, падінь з висоти. Схильність людей до переломів залежить від їхнього віку. Так, у

дітей та молодих людей переломи виникають значно рідше, ніж у літніх людей. Це пояснюється тим, що у молодих людей вміст органічних речовин у кістках переважає вміст мінеральних, а у людей похилого віку – навпаки.
Переломи кісток - це часткове або повне порушення цілісності кісткової тканини. Не дивлячись на її особливу міцність (якщо рівно поставити автомобіль на стегнову кістку, вона не зламається, завдяки унікальній структурі), деякі руху або удари можуть запросто зламати кістку і стати причиною перелому. Ця травма може виникати внаслідок певного зовнішнього фактора чи дії якого-небудь захворювання (рахіт). Загальний стан пацієнта при цьому буде прямо залежати від розміру і кількості пошкоджених кісток. Наприклад, множинний перелом великих трубчастих кісток часто призводить до розвитку травматичного шоку і масивної крововтрати. Після такого роду діагнозів потерпілому може знадобитися не один місяць для одужання і повного відновлення організму. Відкриті переломи кісток фото або відео по-справжньому лякають, але більшість таких травм можна відновити без сліду.
В загальному понятті, переломи кісток - це досить поширена травма.

 Кожен день ми стикаємося з різними видами транспортних засобів, а хтось працює в шахті, або професійно займається альпінізмом. Дану травму можна отримати де завгодно при найбільш непередбачуваних обставин. У будь-якому випадку, лікування переломів кісток - це довгий процес, який обмежує людину в її потребах і приносить одні тільки неприємності. Важливо знати, як вести себе в даній ситуації, особливо якщо це сталося саме з вами.

 

2. Види переломів.

Переломи без зміщення – це переломи, під час яких не виникає зміщення відламків кісток один відносно   одного.                                                                      Тріщини – це переломи, в результаті яких порушується яка-небудь частина поперечника кістки. Найчастіше виникає поздовжня тріщина.

Переломи зі зміщенням – це переломи, коли зміщуються поверхні відламків.Переломи одиничні – це переломи, внаслідок яких утворюються тільки два відламки.Переломи множинні – це переломи з утворенням трьох або більше відламків чи осколків кісток.Переломи закриті – це переломи, під час яких не розривається шкірний покрив.Переломи відкриті – це переломи, під час яких у місці травми утворюється рана. Такий перелом завжди супроводжується кровотечею. За формою переломи бувають поперпчні, косі, спіральні поздовжні.

 

 

3. Ознаки перелому.

До основних ознак перелому належать: біль, набряк тканин, не нормальна рухомість кісток у місці травми, порушення функцій кінцівок. Привідкритих перелома з рани можуть виглядати частини зламаної кістки. При переломах кісток кінцівок відбувається їх вкорочення та викривлення. Пошкодження ребер іноді ускладнює дихання. Переломи кісток таза та хребта часто спричиняють розлади сечовиділення іпорушення функцій нижніх кінцівок. Переломи кісток черепа супроводжуються кровотечею з вух. Під час тяжких переломів нерідконастає шоковий стан, особливо у випадках відкритих переломів, що супроводжуються артеріальною кровотечею. Переломи не завжди легко розпізнати, тому в сумнівних випадках допомогуслід надавати як при переломах, з метою уникнення можливих ускладнень. Під час надання допомоги використовують прийоми, спрямовані назабезпечення життя, а потім накладають повязки і проводять іммобілізацію.Транспортна іммобілізація – це заходи щодо забезпечення нерухомості кістоку місці перелому. Здійснюється накладанням відповідних шин, виготовленихз табельних чи підручних матеріалів, фіксацією двох розміщених порядсуглобів тощо. Такі заходи зменшують біль, що попереджає розвиток шоку. Види шин для іммобілізації.Драбинчаста шина Крамера – виготовляється з гнучких металевих дротів і використовується для іммобілізації верхніх кінцівок; сітчаста металева шина – застосовується для іммобілізації верхніхкінцівок, під час переломів у ділянці гомілкового суглоба, їй легко надати необхідну форму; фанерна шина – виготовляється різної довжини, не піддається моделюванню, у випадку використання обгортається ватно-марлевими серветками; транспортна шина Дитеріхса – виготовляється з деревини; складається з двох розсувних планок різної довжини, рухомої підошви і палички-закрутки для витягування кінцівок.

 

 

4. Ускладнення при переломах.

Ускладнення, що розвиваються при переломах кісток, можна розділити на дві великі групи: 1) ускладнення, пов’язані безпосередньо з самим переломом кістки; 2) ускладнення, що виникають в процесі лікування перелому.

До першої групи ускладнень відносяться ускладнення, які пов’язані з пошкодженням навколишніх місце перелому кістки тканин або прилеглих до зламаної кістки органів. Це пошкодження м’язів, розрив судин і нервів, пошкодження речовини мозку при переломі кісток черепа, плеври і тканини легені при переломі ребер, сечового міхура і прямої кишки при переломі кісток тазу та інших. Багато хто з цих ускладнень є вирішальними факторами, що визначають результат перелому кістки.

Тому необхідно прагнути до обов’язкового їх усунення. Слід зазначити, що деякі з цих ускладнень можуть виникнути не у момент травми, а статися при неправильному наданні першої допомоги потерпілому і при порушенні правил його транспортування в лікувальний заклад. Друга група включає ускладнення, які розвиваються в процесі неправильного лікування перелому. Ці ускладнення можуть розвинутися в зоні розташування перелому і в органах і тканинах, не пов’язаних безпосередньо з місцем локалізації перелому.

Так , неправильне зіставлення кісткових відламків може призвести до не зрощення перелому і розвитку помилкового суглоба, або, навпаки, відбувається неправильне зрощення кісткових відламків з утворенням надлишкової кісткової мозолі. Неправильне зрощення кісткових відламків викликає деформацію кінцівки і порушення її функції. Надлишковість кісткової мозолі може привести до здавлення магістрального кровоносного судини і викликати порушення кровообігу в тканинах органу, а здавлення нею нерва стане причиною болісних відчуттів. Попадання інфекції в зону перелому під час відкритого оперативного лікування його буде сприяти розвитку гнійного процесу в кістковій тканині, що стане причиною інвалідності хворого. Ускладнення, що локалізуються в органах і системах організму хворого з переломом кісток, бувають обумовлені порушенням принципу функціональності при лікуванні перелому і недотриманням термінів тривалості іммобілізації органів. До цих ускладнень відносяться:

а) застійні явища в легенях з розвитком пневмонії, особливо у хворих літнього і похилого віку, вимушених довго дотримуватися постільного режиму;

б) розвиток застійних явищ у кінцівках, що призводять до розвитку процесу тромбоутворення у судинах з подальшою тромбоемболією;

в) утворення пролежнів при поганому догляді за шкірою хворого, а також при здавленні шкіри гіпсовою пов’язкою;

г) розвиток м’язової атрофії і тугоподвижности суглобів з обмеженням у ньому при надмірній тривалості фіксації кінцівки і тривале обмеження рухів в кінцівки.

В особливу групу ускладнень перелому кісток слід виділити жирову емболію.

Клінічні прояви жирової емболії різноманітні. Розрізняють легеневу (найбільш важку форму жирової емболії, мозкову і генералізовану. У хворих з’являються ознаки мозкової та дихальної недостатності. При дослідженні сечі хворих з жировою емболією в ній виявляють краплі вільного жиру.

Для профілактики жирової емболії у хворих з переломами кісток велике значення має надійна іммобілізація кінцівок, обережне проведення всіх етапів металоостеосинтезу та застосування концентрованих (10-20%) розчинів глюкози внутрішньовенно.

 

Перша медична допомога при переломах.

При переломах виникає біль, гострота якої залежить від тяжкості перелому, ступеня зміщення кісткових уламків, пошкодження прилеглих нервових стволів та інших факторів. Через запізнілою медичної допомоги або при невмілому її наданні може виникнути больовий шок.

Перелом точно стався, якщо кісткові уламки виступають під шкірою або стирчать з рани, якщо кістка стає рухомий в тому місці, де цього бути не повинно, якщо чутний хрускіт від тертя уламків один про одного. Промацувати уламки, для того щоб перевірити їх рухливість і почути хрускіт, ні в якому разі не можна! Це може викликати зсув там, де цього не було, посилити біль і пошкодити великі нервові стовбури і судини, збільшити кровотеча.

При переломах неминуче виникає кровотеча, рясність якого знаходиться в прямій залежності від діаметра кістки. При цьому в потерпілого виникають ознаки гострого недокрів'я: шкіра і слизові оболонки стають блідими, відмічається запаморочення, слабкий і частий пульс; артеріальний тиск знижується.

При шоку стан постраждалого сильно погіршується, різко падає кров'яний тиск, пульс стає слабким і частим, температура тіла знижується.

При відкритих переломах найбільш частим ускладненням є нагноєння м'яких тканин з переходом гнійного процесу на кістку.

Це ускладнення надовго затримує терміни одужання, уповільнюючи і навіть перешкоджаючи зрощуванню кістки.

При виявленні перелому головне - не допустити подальшого зсуву уламків і додаткового травмування ними оточуючих тканин. Одночасно треба попередити можливі ускладнення: травматичний шок, крововтрату, перетворення закритого перелому у відкритий і потрапляння мікробів в рану.

При закритих переломах перша медична допомога полягає в знеболюванні і забезпеченні нерухомості пошкодженої ділянки кінцівки.

Для зупинки кровотечі треба вище перелому притиснути пальцями артерію до кісткових виступів, а потім накласти в цьому місці медичний джгут або джгут з підручних матеріалів.

Джгут треба накладати поверх одягу вище рани і якомога ближче до неї не більше ніж на 1,5 - 2 години. За цей час потерпілого потрібно відправити до лікарні.

Якщо цього зробити не вдалося, то через 2 години джгут необхідно на декілька хвилин послабити, попередньо притиснувши пальцем судину, а після накласти джгут трохи вище. Якщо на вулиці мороз, то джгут потрібно послаблювати через кожну годину.

Після цього бажано дати знеболюючі препарати в таблетках. На рану треба накласти стерильну пов'язку. Виступаючі з рани уламки кісток не можна вправляти всередину, тому бинт не слід туго затягувати.

Не можна витягувати з рани чужорідні тіла - це робиться тільки в лікарняних умовах.

Іммобілізація проводиться за допомогою стандартних або, найчастіше, імпровізованих шин.

 


Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 81; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!