ІІ. Форми державного правління



Л-10

ТЕМА: ДЕРЖАВА В ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА.

 

МЕТА:

· Усвідомити значення держави в політичній системі суспільства;

· Визначити її функції та характерні риси;

· З`ясувати сутність та особливості сучасних тенденцій в їх розвитку;

· Виховати повагу до держави як гаранта прав та свобод людини та народу.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: таблиця “Функції держави”.

ВИД: інформативна

ПЛАН.

1. Поняття держави. Теорії виникнення держави.

2. Форми державного правління.

3. Нові тенденції у розвитку сучасних держав.

Актуальність теми.

У сучасних демократіях держава є не безкарним узурпатором, а лише механізмом, який стоїть на сторожі прав та свобод громадян. Тому вивчення основних принципів дії та існування цього механізму є необхідним для молоді держави, що починає своє формування.

Категорії та поняття для засвоєння:

Республіка, монархія, абсолютна монархія, парламенська республіка, президентська республіка, апарат держави, теологічна теорія, патріархальна теорія, договірна теорія, теорія насильства, психологічна теорія, марксистська (класова) теорія

Теми рефератів, доповідей, повідомлень

1. Поняття держави і історії світової політичної думки.

2. Проблема людини і держави в сучасному світі.


Виклад нового матеріалу.

І. Поняття держави. Теорії виникнення держави.

 

Поняття "держава", яке виникло близько трьох тисячоліть тому, нині трактується у таких значеннях:

• як спільнота людей, яка проживає на певній території та згрупована в ціле органами державної влади;

• як система організацій, установ, інститутів, які володіють верховною владою на певній території, управляють суспільством і забезпечують його цілісність, організованість, певний порядок в ньому.

 

Основні теорії виникнення держави:

1). теологічна теорія (представники - ідеологи релігій Стародавнього Сходу, католицької церкви, ісламу). Вона пояснює походження держави Божою волею. Звідси виводиться залежність держави від релігійних організацій і діячів, покора усіх перед державною владою;

2) патріархальна теорія (представник - Аристотель). Держава - це результат розвитку сім'ї. Абсолютна влада правителя є продовженням влади батька у сім'ї;

3) договірна теорія (представники - Г. Грацій, Т. Гоббс, Ж.-Ж. Руссоі.). Держава - це результат договору, укладеного між суверенним правителем і людьми;

4) психологічна теорія (представники - Л. Петражицький, Дж. Фрезер та ін.) Держава - це організація, яка утворилася для керівництва суспільством з боку визначених осіб. Це керівництво є необхідне, бо люди мають психологічну потребу у підпорядкуванні;

5) теорія насильства (представники Л. Гумплович, Є. Дюрінг). Походження держави пояснюється актом насильства, завоюванням одного народу іншим. З метою підкорення завойованих народів створюється держава як особливий апарат примусу;

6) марксистська (класова) теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс) пов'язує виникнення держави з поділом суспільства на класи. Суть держави - фактична диктатура певного (панівного) класу.

Держава є основним інститутом політичної системи суспільства. Вона концентрує у собі владні відносини, які торкаються інтересів і потреб усіх членів суспільства.

 

Ознаками держави є:

1. Наявність системи суверенної політичної влади (законодавчої, виконавчої, судової). Суверенітет держави означає, що держава володіє найвищою і необмеженою владою над внутрішніми суб'єктами в межах своїх кордонів, а інші держави повинні визнавати це.

2. Територія, на яку поширюється її влада. Територія включає землю, надра, повітряний та водний простори, приміщення посольств, консульств за кордоном тощо.

3. Монополія на легальне застосування сили. Для цього держава створює спеціалізовані органи примусу, які використовує у ситуаціях, передбачених законом.

4. Наявність державної мови, якою визнається мова нації, котра складає більшість населення держави, чітко виражених державних символів (герба, прапора, гімна).

5. Апарат держави, тобто наявність системи органів і установ, які здійснюють функції державної влади (управління, регулювання, контроль). Апарат, як правило, складається з представницьких органів (парламент, органи місцевого самоуправління та самоврядування), виконавчо-розподільчих органів (президент, уряд та його регіональні органи), судових органів, прокуратури, органів державного контролю.

6. Наявність національної правової системи. Кожна держава функціонує в межах визначеної правової системи. Правова система держави закріплює санкціоновані державою нормативні регулятори суспільного життя, яким повинні підпорядковуватися усі суб'єкти і об'єкти політики.

7. Населення. Держава охоплює своїм впливом усіх людей, які перебувають у межах держави. Жодна особа не може існувати за межами держави і не підкорятися їй, бо приналежність до держави є суспільною необхідністю і регулюється правом.

8. Обов'язковість членства в державі, наявність громадянства.

9. Справляння податків і зборів з населення.

Під функціями держави розуміють основні напрямки її діяльності, які розкривають її соціальну сутність і призначення. Функції держави див. Додаток №1

 

 

ІІ. Форми державного правління

Під "державним правлінням" розуміється спосіб організації і здійснення державної влади. Традиційно виділяють такі форми державного правління, як монархія та республіка.

1. Монархія (одновладдя) - це форма державного правління, при якій верховна державна влада повністю або частково зосереджується в руках одноособового глави і передається у спадок. Історичними формами монархії є абсолютна та конституційна (обмежена) монархії.

Ø Абсолютна монархія характеризується повновладдям глави держави.

Ø Конституційна - повноваження глави держави обмежується Основним законом держави.

Різновидами конституційної монархії є дуалістична (монарх володіє виконавчою владою і частково - законодавчою) і парламентська (монарх володіє законодавчою владою і частково - виконавчою). Абсолютна більшість сучасних монархій - парламентського типу (Великобританія, Данія, Швеція, Норвегія, Нідерланди, Бельгія, Іспанія, Японія та ін.). Існує також теократична монархія ( влада Бога) - форма держави, в якій політична і духовна влада зосереджена в руках церкви (Ватикан,Катар, Бахрейн).

2. Республіка характеризується здійсненням вищої державної влади виборним колегіальним органом, який формується населенням (або його частиною) на визначений час. Республіками є більшість сучасних держав. Різновидами республіки є парламентська, президентська та змішана.

Ø Парламенська республіка. Верховенство в системі державної влади належить парламенту, який формує уряд.

Ø Президентська республіка. Президент, обраний народом, є главою держави і очолює виконавчу владу. Посади прем'єр-міністра немає.

Ø Змішана. Президент особисто пропонує склад уряду, який обов'язково повинен затверджуватися парламентом. Президент обирається на всенародних виборах. Виконавчу владу очолює прем'єр-міністр. Прикладом змішаного державного правління є Франція, Фінляндія, Португалія Австрія, Болгарія, Україна, Польща.

 

 


Дата добавления: 2021-01-21; просмотров: 51; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!