Профілактика десинхронозів – заходи, направлені на зниження їх проявів.
Не всім людям властиві однакові добові періоди працездатності. Одня, так звані „жайворонки”, енергійно працюють в першій половині дня; інші, „сови”, - увечері. Рано вранці працювали Л.М.Толстой, А.П.Чехов, Е.Хемінгуей. „Сови” ж, навпаки, засинають пізно, вранці насилу прокидаються, їм властива найбільша працездатність в другій половині дня, а деяким – пізно увечері або, навіть, вночі. Вночі працювали О.Бальзак, Д.І.Менделєєв, В.Моцарт.
Індивідуальний ритм працездатності корисно знати кожній людині. встановивши періоди максимального підйому працездатності, можна відводити їх для виконання найскладніших і відповідальних завдань, а періоди спадів використовувати для менш важливої роботи, роблячи в цей час більш часті перерви.
При організації професійної праці і відпочинку слід враховувати індивідуальні властивості біологічних ритмів кожної людини. Організація трудового режиму на виробництвах в другу і третю робочої зміни, особливо в професіях, які вимагають підвищеної уважності і характеризуються монотонністю, слід погоджувати з індивідуальними особливостями біологічних ритмів так, що інтенсивні навантаження припадали на природні підйоми працездатності.
При всіх видах позмінної діяльності кожній людині важливо виробити в себе індивідуальний, самий відповідний ритм внутрішньо змінної праці, збільшуючи темп роботи в періоди високої працездатності і влаштовуючи мікропаузи при відчутті втомленості.
|
|
|
Для профілактики десинхронозів і підвищення працездатності необхідно організовувати денний сон. Рекомендується організувати свій денний відпочинок так, щоб він за своїми умовами наближався до нічного сну. Тиша, відсутність сторонніх подразників, затемнення дозволяють людини в цих умовах швидше відновити сили і пристосуватися до тимчасової зміни життєвого ритму. Таким чином, сон вдень в умовах, що імітують ніч, дозволяє організму відносно швидко адаптуватися до незвичних режимів. Однією з умов високої працездатності в нічній зміні є обов’язкове гаряче харчування. Воно не тільки компенсує енергетичні витрати організму але і случить ефективним датчиком часу. Настроюючи біологічні ритми організму на робочий лад. Відзначено, що тривалий період роботи в нічну зміну легше переноситься, ніж часто змінюваний, при якому людина не встигає адаптуватися до зміни режиму праці і відпочинку.
Явища десинхронозу спостерігаються і у космонавтів у польоті. Незвичні умови роботи в космосі вимагають від них максимуму енергії, уваги і сил у будь-який час доби. А цього важко добитися, якщо врахувати, що знаходячись на навколоземній орбіті, вони зустрічають схід сонця за 24 години до 20 разів. Для профілактики десинхронозів передбачається ціла система заходів, направлених на збереження звичних „земних” 24-годинних діб. Для цього використовують спеціальні кінофільми, радіо, телесеанси зв’язку із Землею та ін., що дозволяє космонавтам зберегти високу працездатність протягом всього польоту, „Земля” ж прагне не порушувати добовий хід біологічного годинника космонавтів. Але не тільки космонавтам доводиться „сперечатися” з своїм біологічним годинником.
|
|
|
Значна перебудова біологічних ритмів необхідна вже при перельотах через 4-5 „часових” поясів. За даними французьких авторів у 78 % авіа персоналу, що літає на великі відстані, спостерігаються порушення типу десинхрозу. У зв’язку з цим Британська авіакомпанія виробила для своїх льотчиків своєрідну норму – за 28 діб пілоту дозволяється перетнути в будь-якому напрямі не більше 40 „часових” поясів.
Існує декілька правил виконання яких полегшує адаптацію людини до зміни часового поясу. Якщо зміна „часового” поясу відбувається на обмежений час, доцільно зберегти близький до звичайного режим праці і відпочинку. Якщо ж на новому місці буде виконуватися робота, що вимагає максимального напруження сил, необхідно заздалегідь поступово змінювати режим праці і відпочинку, пристосовуючи його до нового часового поясу. При цьому треба врахувати, що адаптація до умов нового часового поясу відбувається зі швидкістю 1-2 години за добу, а у людей молодше 30 років протікає швидше і легше.
Таким чином, володіючи знаннями про позитивні та негативні періоди біологічних ритмів, лікар, а за його рекомендаціями і сам пацієнт може планувати ті чи інші лікувальні і профілактичні заходи, у тому числі і в області первинної, вторинної, третинної психопрофілактики.
Дата добавления: 2021-01-21; просмотров: 37; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!