Аналіз ефективності використання капітальних вкладень на підприємстві

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3

Для проведення аналізу використання капіталу необхідно визначити ефективність використання оборотних та основних коштів.

Ефективність використання оборотних коштів

Для проведення аналізу використання оборотних коштів необхідно розрахувати оберненість оборотних коштів, коефіцієнт оберненості оборотних коштів, коефіцієнт завантаження, фондовіддачу та фондоємкість.

Аналізуючи таблицю 2.8, ми бачимо що середньорічна вартість оборотних коштів в період з 2008 по 2010 рік зросла на 2129,8 тис.грн. спостерігається тенденція до зростання.[додаток Б]

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів найбільший у 2010 році – 1,41.

Тривалість обороту запасів у 2008 році становила 58 дні, , а у 2010 році становив 61 день.

Основні напрями фінансування капіталовкладень на підприємстві

Склад коштів, що направляються на капітальні вкладення, залежить від того, хто є інвестором і яку формою власності він представляє. Так, інвесторами державних капітальних вкладень є органи влади і керівництво країною, областями й іншими адміністративно-територіальними утвореннями, а також державні підприємства й організації. У першому випадку капітальні вкладення здійснюються за рахунок коштів відповідних бюджетів, позабюджетних фондів і позикових засобів. Державні підприємства й організації, а також ті, котрі засновані на колективній формі власності, забезпечують капітальні вкладення власними, притягнутими і позиковими коштами.[6]

Капітальні вкладення підприємства - це витрати на: будівельно-монтажні роботи при зведенні будинків і споруджень; придбання, монтаж і налагодження машин і устаткування; проектно-пошукові роботи; витрати по відводу земельних ділянок і переселенню в зв'язку з будівництвом і ін. Для обліку, аналізу й інших цілей капітальні вкладення на підприємстві класифікуються по цілому ряді ознак.

Власні кошти підприємств і організацій утворяться відповідно до вимог комерційного розрахунку і складаються з прибутку, амортизаційних відрахувань і інших засобів. В останні роки зростає питома вага власних коштів у загальному обсязі фінансування капітальних вкладень.

Важливим джерелом фінансування капітальних вкладень стає прибуток від основної діяльності, що являє собою частину чистого доходу, що залишається в розпорядженні підприємства й організації. Використання прибутку для цієї мети створює залежність капітального будівництва на діючих підприємствах від їхньої основної діяльності, оскільки своєчасне і повне фінансування таких вкладень обумовлено виконанням плану прибутку.

До інших власних коштів підприємств і організацій для капітальних вкладень відносяться кошти, що мобілізують в ході будівництва в результаті реалізації зайвих і непотрібних матеріалів і устаткування, використання раніше оплачених матеріальних цінностей і насамперед устаткування, а також ліквідації дебіторської заборгованості, що відноситься до капітальних вкладень. Це джерело називається мобілізацією внутрішніх ресурсів

Джерелом коштів на капітальні вкладення може бути довгостроковий кредит як банківський, так і державний. Кредит надається, як правило, тим інвесторам, у яких немає чи недостатньо власних засобів у всіх випадках технічного переозброєння, реконструкції і розширення виробництва, придбання устаткування, що не входить у кошториси будівництв, а також на будівництво нових підприємств і споруджень.

По напрямку використання капітальні вкладення класифікуються на виробничі і невиробничі. Виробничі капітальні вкладення направляються на розвиток підприємства, невиробничі - на розвиток соціальної сфери.

По формах відтворення основних фондів розрізняють капітальні вкладення:

· на нове будівництво;

· на реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств;

· на розширення діючих підприємств;

· на модернізацію устаткування.

Під інвестиціями розуміються кошти держави, підприємств і фізичних осіб, що направляються на створення, відновлення основних фондів, на реконструкцію і технічне переозброєння підприємств, а також на придбання акцій, облігацій і інших цінних паперів і активів.[9, c. 72-84]

"Інвестиції" - більш широке поняття, ніж капітальні вкладення. Вони охоплюють так звані реальні інвестиції (капітальні вкладення) і портфельні (фінансові) інвестиції. Інвестиції грають дуже важливу роль в економіці будь-якої держави. Вони є основою для:

· розширеного відтворювального процесу;

· прискорення НТП (технічного переозброєння і реконструкції діючих підприємств, відновлення основних виробничих фондів, впровадження технології);

· підвищення якості продукції і забезпечення її конкурентноздатності, оновлення номенклатури й асортименту продукції, що випускається;

· зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції, збільшення обсягу продукції і прибутку від її реалізації.

Плануванню інвестицій повинний передувати глибокий аналіз їх економічного обґрунтування з урахуванням ризику й інфляційних процесів.

Способи і порядок фінансування мають дуже важливе значення, насамперед для підвищення їх ефективності.

Розрізняють два способи фінансування капітальних вкладень: централізований і децентралізований. При централізованому способі джерелом фінансування капітальних вкладень є державний бюджет, централізовані позабюджетні інвестиційні фонди й ін.; при децентралізованому - це в основному джерела підприємств і індивідуальних забудовників.[10, c. 315-328]

На підприємстві основними джерелами фінансування є: прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства; амортизаційні відрахування; кошти, отримані від випуску і продажу акцій; кредити комерційних банків; джерела вищестоящих організацій; кошти іноземних інвесторів і ін. Але головними джерелами фінансування капітальних вкладень на підприємстві є прибуток, що направляється підприємством на нагромадження, і амортизаційні відрахування.

За останні роки в області фінансування капітальних вкладень відбулися істотні зміни. Насамперед змінилося співвідношення між централізованими і децентралізованими джерелами фінансування капітальних вкладень: частка централізованих різко зменшилася, а частка децентралізованих збільшилася. При переході на ринкові відносини це закономірне явище.[11, c. 209-214]

Якщо при плановій економіці централізовані джерела переважали, то з переходом на ринкові відносини ситуація різко змінилася. Це нормальний і природний процес, тому що у всіх країнах з розвинутою ринковою економікою у фінансуванні капітальних вкладень переважають приватні інвестиції, а не державні. Вважається, що в цьому випадку вони краще використовуються.

Змінюється і структура джерел фінансування капітальних вкладень. В останні роки спостерігається тенденція збільшення частки амортизаційних відрахувань, що в свою чергу пов'язано з кількаразовою переоцінкою основних виробничих фондів, а також з можливістю здійснення прискореної амортизації. Тут доречно відзначити, що в розвинутих країнах частка амортизаційних відрахувань у фінансуванні капітальних вкладень у корпораціях досягає 70-85%.

У багатьох країнах світу проводиться практика по наданню значних пільг по оподатковуванню, якщо фірми свій прибуток направляють на розвиток виробництва. Ця пільга надається підприємствам за умови повного використання ними сум нарахованого зносу (амортизації) на останню звітну дату, але ця пільга не повинна зменшувати фактичну суму податку на прибуток, нараховану без обліку пільг, більш ніж на 50%.

· Припливу в інвестиційну сферу приватного національного й іноземного капіталу перешкоджає несприятливий інвестиційний клімат, що зберігається, основними характеристиками якого є:

· висока загальна політична нестабільність;

· недосконалість нормативно-правової бази в економіці в цілому й в області іноземних інвестицій зокрема;

· високий рівень оподатковування і зовнішньоторговельного мита;

· нерозвиненість ринку капіталів;

· недолік якісної інфраструктури;

· фактична відсутність єдиної державної політики в області залучення іноземних інвестицій.

Взаємозв'язок цих проблем підсилює їх негативний вплив на інвестиційну ситуацію.

Висновок

Отже, на сьогоднішній день, основним джерелом фінансування інвестиційної діяльності підприємств залишаються власні кошти. Попри всі переваги використання цього джерела, його обсяги є досить обмеженими для повноцінного оновлення дуже застарілої за останні роки матеріально-технічної бази. Тому наростає потреба збільшення обсягів зовнішніх джерел для фінансування інвестиційної діяльності. Ними можуть бути:

- залучення довгострокових кредитів банків з використанням міжнародного досвіду іпотечного кредитування та проектного фінансування;

- вихід на внутрішній фондовий ринок через випуск облігацій або на міжнародний фондовий ринок з випуском єврооблігацій та депозитарних розписок (для великих підприємств);

- швидке оновлення основних засобів виробництва за допомогою лізингових операцій (для малих і середніх підприємств).

Одним з головних завдань підприємства є підвищення продуктивності праці за рахунок різних факторів, що впливають на неї: підвищення рівня розвитку техніки і її застосування, впровадження досягнень НТП, підвищення фондозабезпеченості та фондоозброєності праці, впровадження прогресивних форм організації на основі колективного підряду, впровадження комплексної механізації і автоматизації, адже за рахунок раціонального і розвиненого використання і підвищується продуктивність праці.

В процесі реалізації одержана від продажу продукції виручка використовується підприємством для відшкодування використаних засобів виробництва, на матеріальне забезпечення своїх робітників, здійснення розрахунків з бюджетом, для оплати рахунків з постачальниками.

Поряд з обсягом реалізації продукції підприємство планує суму прибутку. Це можливо тому, що при встановлені продажних цін на продукцію в склад вартості включається певна сума (процент) прибутку.

Для збільшення своїх доходів господарство прагне не тільки продати товар за максимально високою ціною, а й скоротити витрати, та ще й до того постійно підвищувати якість продукції власного виробництва.

Список використаних джерел

1.Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні « від 16 липня 1999 р.№ 996- IV .// Все про бухгалтерський облік.-2000.№86.С.3.

2.Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств « у ред.№ 283/97 ВР від 22.05.97. зі змінами від 24 грудня 2003 р.№349-У // Все про бухгалтерський облік .-2003.№8.С.4.

3.Бухгалтерський фінансовий облік ./за ред.прф.Ф.Ф.Бутинця // ПГГ Рута , Житомир .200.-608 с.

4.Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб»єктів господарювання : Монографія .-К.:КНЕУ , 2001.-387 с.

5.Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства .-Львів : ЛБІНБУ , 2000-485 с.

6.Фінансово – економічний аналіз / Під загальною редакцією Д.Е.Н., проф.П.Ю.

7.Шеремет О.О.Фінансовий аналіз .-К.:Кондор , 2005.-240 с.

8.Баліцька В.В. Вартісні та структурні характеристики основного капіталу підприємств України / В.В.Баліцька // Фондовый рынок. - №35. – 2008. – с.22-28.

9.Ванькович Д.В. Аналіз фінансових джерел формування інвестиційних ресурсів в Україні / Ванькович Д.В., Демчишак Н.Б. // Фінанси України. - №7. – 2007. – С.72-84.

10.Інвестиційний менеджмент: навч. посіб. [Гриньова В. М., Коюда В. О., Лепейко Т. І., Коюда О. П., Великий Ю. М.; В.М. Гриньова (заг.ред.)] — Х.: ВД "ІНЖЕК", 2004. — С. 315-328.

11.Дубін Т. Альтернативні джерела фінансування інвестиційної діяльності / Т.Дубін //Вісник Національної академії державного управління. – С. 209-214.

12.Жигінас В.В. Джерела інвестиційних ресурсів структурної перебудови / В.В.Жигінас //Формування ринкових відносин в Україні. - №1. – 2008. – С.60-67.

13.Захарін С.В. Регулювання власних джерел фінансування інвестиційної діяльності підприємств / С.В. Захарін // Актуальні проблеми економіки. - №5(83). – 2008. – С.161-168.

14.Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність. / Т.В.Майорова – Київ: „Центр навчальної літератури», 2004 – С. 263-299.

Додаток А

Таблиця 2.2 Ефективність використання землі в ПСП «Промінь»

Показники	2008р.	2009р.	2010р.
Вироблено на 100 га ріллі, ц: - зернові та зернобобові	579	2396,3	2661,8
- соняшник	66,9	189,3	232,5
- соя	46,2	16,3	6,7
- ріпак	58,7	218,0	178,1
- цукрові буряки	793,4	__	__
- силос	920,6	590,7	914,3
- сінаж	252,1	966,9	978,5
Вироблено на 100 га відповідних угідь, ц: - ВРХ	30,1	24,2	29,8
- свиней	30,6	22,8	42
- овець	0,05	0,2	0,2
- молоко	440,7	293,3	321,7
- вовна	0,05	0,05	0,1
- мед, кг	21,1	70,0	79,4
Одержано на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн. - валової продукції в співставних цінах	228,3	309,4	321,5
- виручка від реалізації сільськогосподарської продукції	180,4	194,7	398,3

Додаток Б

Таблиця 2.8 Ефективність використання оборотних засобів

Показник	Методика визначення	2008 рік	2009 рік	2010 рік	Відхи- лення (+,-)
1.Середньорічна вартість оборотних коштів, тис. грн.	Ф. 1 р.260	3094,2	390,0	5224	2129,8
2.Сума обороту, тис. грн.	Ф. 2 р.035	3423,4	3658	73,55	3931,6
3.К-т оборотності оборотних засобів	п. 2 : п.1	1,1	0,93	1,4	-0,3
4.К-т оборотності запасів	Ф.2 р.035 Сер. Річ.∑Ф. 1 100…150	6,2	1,03	5,9	-0,3
5.Тривалість обороту, днів а) оборотних коштів б) запасів	360 : п.3 360 : п.4	325,3 58	387,0 349,5	255,7 61	-70,2 3
6.К-т закріплення оборотних засобів	п.1 : п.2	0,9	1,06	0,7	-0,2
7.Одноденний оборот звітного року, тис. грн.	п.2гр.5 : 360	-	-	20,4	-
8.Вилучено з обігу (-) залучено до обігу (+) оборотних коштів в результаті прискорення сповільнення оборотності в порівнянні з базисним роком	Одноденний оборот звітного року* Кількість днів прискорення (уповільнення) оборотності п.7 * п.5 гр.6	-	-	0,079 0,33	-
9.Отримано на 1 грн. оборотних коштів, грн. - валової продукції - виручки - фінансового результату до оподаткування - чистого прибутку		1,01 1,2 0,04 1,1	0,93 1,07 0,07 0,94	0,7 1,6 0,37 1,4

Размещено на Allbest.ru

Дата добавления: 2021-01-21; просмотров: 76; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 23

Мы поможем в написании ваших работ!