За каждое занятие будет выставлена оценка.

Учебная дисциплина:               Украинская литература

Преподаватель:                            Гальченко Яна Александровна

Группа:                                     АТ-19(23)

Дата занятия:                               29.04.2020 г

 

Тема:ПоезiїЛіна Костенко. Особливостііндивідуального стилю

«Страшні слова, коли вонимовчать» – ліричнийроздум про значення слова в життілюдини. «Вічні» українськіфольклорнітипи у поезії «Українське альфреско».

Мета:ознайомитиучнівізжиттєвим та творчим шляхом Ліни Костенко; розкритижанрове й тематичнерозмаїттяїїтворчості; познайомити з особливостямиіндивідуального стилю; опрацюватиідейно-художніособливостіпоезій «Страшні слова….», «Українське альфреско»; формуватисвітоглядучнів, розвиватинавичкианалізупоетичнихтекстів, навичкианалізу та синтезу; виховуватилюбов до поезії, інтерес до українськихтрадицій.

План заняття

Я вибрала Долю собі сама.

І щозі мною не станеться —

у мене жоднихпретензійнема

доДолі — моєїобраниці.

 

               Л. Костенко

І. Повторення

– Пригадайте, хтотакішістдесятники, чомуїх так називали?

("Шістдесятники" – це нова генераціятворців, якіпрагнулисказативласне, оригінальне слово не лише в мистецтві, а й у суспільномужитті, намагалисяпозбутисянагляду й тиску КДБ(комітетдержбезпеки), гуртувалися самочинно, виходячизісправжніхідейно-естетичнихінтересів. Працювали в 60 рр. ХХ ст., тому їх так назвали).

– Назвітьвідомих "шістдесятників": поетів, прозаїків, перекладачів, літературнихкритиків.

(НайбільшвідомимибулипоетиДмитроПавличко, Ліна Костенко, Василь  Симоненко, Іван Драч, Василь Стус, Борис Олійник; прозаїкиГригірТютюнник, ЄвгенГуцало, Володимир Дрозд, Валерій Шевчук; перекладачіГригорійКочур, Анатоль Перепадя; літературні критики ІванСвітличний, Іван Дзюба, ЄвгенСверстюк).

– Які теми висвітлювались "шістдесятниками"?

(Питанняправди та історичноїпам’яті, голодомору 1932-1933рр. та сталінськихрепресій, несамовитощиралюбов до України, віра в непоборну силу її народу, йогопровіднумісію).

 

 2. ЛінаВасилівна Костенко — цемужність і зрілістьсучасноїукраїнськоїпоезії, їїбезкомпромісність, непоступливість у принципових, доленоснихпитаннях, небуденний талант упоєднанні з почуттямвідповідальності передминулим, сучасним і майбутнім.

Для багатьохшанувальниківїїпоезіїЛіна Костенко стала загадковоюжінкою з легенди. І світлоцієїлегенди, як світловисокоїзірки, долиналонавітьтоді, коли поетесавимушенабуламовчати «цілувічність — шістнадцятьроків».

Мудрими людьми мовлено, щонація, як така, не існує без людей, якіуособлюютьсовість, талант, цвітусього народу. Слава богу, наш народ маєтакийцвіт. Але ж як мало його. Як нещадно побиванойого у всічаси. Кривава лапа монстра тоталітаризму нависала над кращимиізкращих.

Українськійлітературі таланить на великихжінок. Поруч з талановитими і легендарнимиукраїнками (відпіснетворкиМарусіЧурай до розстріляної фашистами Олени Теліги) постає перед нами ця красива, мудра, мужня, талановитажінка з вічноютаємницею в очах...

Вся творчістьЛіни Костенко — туга за ідеалом, сором за поганьблену, знецінену, розтоптанулюдину.

 

Епоханесприятлива — ламає

Іще в колисцігеніямхребти.

 

Такі книжки поетеси, як «Над берегами вічноїріки», «Маруся Чурай», «Неповторність», «Бузиновийцар» поверталичитачевівіру в слово, а нашійлітературі — духовнездоров'я.

Проблема «людина і війна» — панівна у творчостіЛіни Костенко, чия дитячапам'ятьувібрала в себе болючідеталі, жорстокікартини, зафіксувавшивраження, стан душі, які через роки переплавилися в усвідомленебаченнявійни, для чогознайшлисящонайпечальніші слова зрілоїжінки-художниці.

 

Мій перший вірш написаний в окопі,

На тійсипкій од вибухівстіні,

Коли згубилозорі в гороскопі

Моєдитинство, вбитенавійні.

 

ЛірикаЛіни Костенко художньоматеріалізуєреальнийсвіт, подаючи модель життяглибокоособистісно, часом до наївностіпрозоро, часом ускладнено. Ліричнагероїняпоетеси — цечутлива, ніжна, зболена душа, могутня і надзвичайноактивізованаерудиція. «Моя душа задивлена в чужу» — ці слова пояснюютьглибиннусправжністьемоційнихреакцій на світгероїніпоезійЛіни Костенко, якій «в глибинахгармоніїболятьдисонанси».

 

Я дерево, я сніг,

я все, що я люблю.

Та, може, це і є моя

найвищасутність.

 

Ці рядки звучать глибокоособистісно, боконцентрують в собімаксималізмюноїдуші, який у зрілоїЛіни Костенко виллється в пристрасно-нестримних рядках:

 

Моя любов! Я перед тобою.

Бери мене в своїблаженнісни.

Лиш незробислухняною рабою,

Не ошукай і крил не обітни!

 

ЦейвіршЛіни Костенко — це молитва високоїдушіжіночої, здатноїпіднятися над буденщиною і минущістю, лишатися при тому жінкою.

 

У поезійЛіниВасилівниінтимналірика — це «постійнийнапруженийдіалогрозуму й серця», — точно помітила Людмила Таран. Віджіночоїсамоіроніїавторки і їїліричноїгероїніповіває великою печаллю: хтовиміряє,скількивтрачено, а скількизнайдено на емансипаційних стежках.

 

Спини мене отямся і отям,

Такалюбовбуває раз в ніколи.

 Вона ж промчить над зламанимжиттям,

За нею будутьбігтивидноколи.

 

Жагагромадянськості — рушійна й визначальна сила поезіїЛіни Костенко, щопоєднує в собіправічнувідповідальність художника за долю й щастя народу. Своєгромадянське кредо поетесавизнайшлаще на початку поетичної стежки, нібипередбачаючи ту неволю серця, розуму й слова, яка їй і їїоднодумцямсудиласянадовго:

 

Не уникайвпуті круговороту —

Хай руки загартуютьсятвої,

То доведетьсяплавати і проти,

І впоперекстрімкоїтечії.

 

Лепетлива муза на полі бою українськоїпоезіїмусить бути мужньою і сильною.

 

Поетесазавжди писала, як думала, — так і жила. Слово — вчинок. Життя — як слово. ЖиттяЛіни Костенко — це урок безкомпромісності, совісності й принциповості. Усімцим і дорога для нас наша талановитасучасниця, справді народна українськапоетесаЛінаВасилівна Костенко.

 

3. Щобкращепізнатидуховнийсвітпоетеси, я пропонуюрозглянутиїївірші «Страшні слова, коли вони мовчать…», «Українське альфреско»

 

Виразнечитанняпоезії «Страшні слова, коли вонимовчать…». Обмінвраженнямищодопрочитаного.

- Яківраження у вас викликалиціпоетичні рядки?

- Над якимипитанняроздумуєпоетеса? (Питаннятворчості, суть мистецтва)

 

5. Оформлення паспорта ліричноготвору.

Назва: «Страшні слова, коли вонимовчать»

Провідний мотив: Роздумипоетеси про значення слова в життілюдини, про сутністьпоезії.

Ідея: Показати силу слова: «Людинібійся душу ошукать»

Вид лірики: Філософська

Віршовийрозмір: П’ятистопнийямб+пирихій

Римування: Перехресне(записати у зошит)

 

Художнізасоби: епітети: «страшні слова», «безсмертнийдотик»; метафори «слова мовчать, причаїлись», «хтось ними (словами) плакав, мутився, болів» оживлюють, олюднюють слова; анафора: у першійстрофідругий і третій рядки починаються словом «коли», яке підкреслює і пояснює оксиморон «слова мовчать»; антитези: «краса й потворність», «асфальти й спориші» змальовують і різноманітністьсвіту, і йогоповторюваність, узагальнюючи словами «Усе було», і підводять до висновку: «Поезія — цезавждинеповторність».

 

6. Прослуховуванняпісні «Українське альфреско». Обмінвраженнямищодопочутого/прочитаного.

 

Альфреско – настіннийживописводянимифарбамипосирійштукатурці.(записати у зошит)

 

Архетипніобрази - цетіпервинніобрази-символи, якііснують у підсвідомостікожноїлюдини й передаються з покоління в покоління як особливо значущі. Архетипними образами для українців є мати, дитя, родина, біла хата, рідна земля, лелека, соловейко, жайворонок, зозуля.

 

8. Аналізпоезії

- час і простір

У творінемає сюжету, але є описмісця, де сконцентровані думки і почуттяліричного героя. Ліна Костенко, мабуть, не випадковопочинаєпоезію з точноївказівки на місце:

 

Над шляхом, придолині, біля старого граба,

Де біла-біла хатка стоїть на самоті…

 

Може, цефольклорнатрадиція: багатонароднихпісеньсаме так починаються («Ой на ставі, на ставочку», «У ржі на межі», «Там у полікриниченька», «Ой на горі та женціжнуть», «В кінцігреблішумлятьверби», «Ой у гаю, при Дунаю»), казкові початки. А може, поетеса так детально вказуєсільську «адресу» діда з бабою, надіючись, щохтось до них тим шляхом та йприїде. Обставина на самотідодаєсумного, елегійного настрою.

 

У вірші прямо не сказано, яка пора року, дня, про церозповідає пейзаж. Якідеталівказують на час? (Цвітутьжоржини, отже, пора року – осінь; золотий шлях – сонце в зеніті).

- Якізоровіобразивимальовуютьідилічну картину навколодіда з бабою?

 

Відповідіможуть бути різними: любисток, бовід слова «любити»; жоржини, підкресленізайменникомтакі, викликаютьзахоплення; вишнічорноокі (епітет) нагадуютьгарнихдівчат; на словіпатлашкихочетьсязупинитися й посміхнутися, бовоноякеськумедно-ніжне; старий граб доповнюєобразидіда й баби – тежстарих; шовковиця – дерево, яке ніхто не мине, не скубнувшиягід (може, саме вона найбільше й принаджуєсусідськихдітей); лелека на хліві – символ достатку, не випадково ж курочка ряба «несеїмяєчказолоті»; правда, образ стомленоголелекисумний, бо не приніс птах дитя у цю хату.

 

Дорога. У творі є три слова, яківказують на цей символ, – стежка, дорога, шлях. Це як три стадіїжиттялюдини – дитинство, зрілість, старість. Двоє стареньких сидять на призьбібіля стежки, якою, може, бігалищемалими; мабуть, сходили не одну дорогу на життєвому шляху (воювали? мандрували? працювали?), але зберегли до старості «хронічнуукраїнську доброту»

 

Евристичнепитання: Чому у поезіїдітисусідські?

Учніпочергововисловлюютьвласніверсіїприхованої в текстіінформації. Хто прочитав статтюпідручника наперед, назвеймовірні причини:

 

«згасання роду: репресії, війничихвороби, що забрали синів і дочок, їхнявідсутністьузагалі». Є в цьомунесказаному й натяк на автобіографічність: батькоЛіни Костенко буврепресований, сама ж вона підлітком пережила війну.

 

Судження. В. Брюховецький у нарисі «Ліна Костенко» стверджує,що в поезії «Українське альфреско» йдеться про «щемкепочуттясамотності в безкраяхвсесвіту, притаманне не лишефілософам, а не меншоюмірою й людинівід плуга…». Означеннясусідські у цих рядках є ознакоюсамотності. Науковецьпише, що «поетичніідеї» авторки не сформульовані, а сформованівсієюпопередньоютворчістю.

 

    Проблемнезапитання. «Остання в світіказкасидитьпід образами». Чи не звучать ці слова у XXI століттідещо фатально? Чице ненатяк, що ми втрачаємощосьсокровенне?

 

 

Домашнєзавдання:

1. Подивитисявiдеоматерiалдо теми заняття.

https://youtu.be/k1PHZ3e1P30

https://youtu.be/ua9fYfGX_II

https://youtu.be/TmUkhPTCh6U

https://youtu.be/MvM2Ji8MHiY

2. Конспект бiографiї

3. Вивчитинапам’ятьвіршЛiни Костенко «Страшнiслова коли вони мовчать», написатийогоаналiз.

ВНИМАНИЕ! Проверка работ будет осуществляться следующим образом:

За каждое занятие будет выставлена оценка.

2. Фото выполненных письменных заданий необходимо отправлять в личные сообщения по ссылке https://vk.com/club193334107


Дата добавления: 2021-01-20; просмотров: 102; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!