Сучасна сфера застосування договору контрактації. Правове регулювання
У зв’язку з переходом до ринкових відносин втратило своє значення планування закупок продукції, вирощеної сільськогосподарськими організаціями. Реформа економічних відносин супроводжувалася перетворенням радгоспів і колгоспів у господарські товариства, виробничі кооперативи, утворенням селянських (фермерських) господарств заснованих на приватній власності. За цих умов договір контрактації, заснований на планових актах закупівель сільськогосподарської продукції, стає непридатним для регулювання відповідних економічних відносин. Обсяг здійснення державних закупівель сільськогосподарської продукції у державних, колективних і приватних сільськогосподарських підприємствах, у тому числі й у фермерських господарствах, значно зменшився. Нині здійснюються лише закупівлі матеріальних цінностей, у тому числі сільськогосподарської продукції і продовольства для формування запасів державного матеріального резерву, на утримання Збройних Сил України, виправних установ і мобілізаційних резервів.
Особливості державних закупівель сільськогосподарської продукції шляхом укладення договору контрактації визначені в статтях 272-274 Господарського кодексу України. В нормах цих статей міститься загальна характеристика державних закупівель сільськогосподарської продукції за договорами контрактації, а також дається вказівка на особливості цього виду договорів. Головна особливість полягає в тому, що за договорами контрактації здійснюються державні закупівлі сільськогосподарської продукції на підставі державного замовлення на її поставку.
|
|
|
У сфері контрактаційних відносин норми Цивільного кодексу необхідно трактувати ширше, аніж норми Господарського кодексу. Відповідно до норм першого Кодексу контрактантами сільськогосподарської продукції можуть бути не лише державні організації, а й юридичні особи права приватної власності, оскільки у ньому немає обмежень щодо кола осіб, які можуть здійснювати закупки за договорами контрактації. Це, в свою чергу, свідчить, що норми Господарського кодексу в сфері контрактації сільськогосподарської продукції мають більш вузьке застосування порівняно з нормами Цивільного. Такий підхід законодавця є виправданим, зважаючи на загальні цивільно-правові положення, відповідно до яких, окрім Цивільного кодексу, „законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання” (ст. 9 ЦК України). Водночас, „не є предметом регулювання Господарського кодексу майнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України” (ст. 4 ГК України). Таким чином, в разі буквального тлумачення положень законодавства про сферу застосування договору контрактації, фактично призначенням норм Цивільного кодексу є врегулювання будь-яких договірних відносин контрактації сільськогосподарської продукції, за винятком державних замовлень на поставку державі сільськогосподарської продукції. Останнє, в свою чергу, регулюється виключно нормами Господарського кодексу та окремого спеціального законодавства у цій сфері.
|
|
|
Серед інших законодавчих актів у цій сфері можна назвати нормативно-правові акти щодо механізмів проведення державних закупок (нормативно-правові акти, що доповнюють механізми, викладені у Господарському кодексі України).
Сфера же договірних відносин контрактації між приватними суб’єктами спеціально фактично не врегульована жодним чином, не враховуючи норми однієї статті Цивільного кодексу. Характеристика договору контрактації сільськогосподарської продукції
1. Предметом договору контрактації сільськогосподарської продукції є вироблення та наступна передача сільськогосподарської продукції або передача вже виробленої продукції.
Поняття сільськогосподарської продукції міститься у Законі України від 24 червня 2004 р. № 1877-ІУ "Про державну підтримку сільського господарства України", згідно з п. 2.15 ст. 2 якого нею вважаються товари, які підпадають під визначення 1-24 груп УКТ ЗЕД. За Законом України від 5 квітня 2001 р. № 2371-Ш "Про Митний тариф України" до цих груп товарів належать живі тварини; продукти тваринного походження; продукти рослинного походження; жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження, а також готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники.
|
|
|
2. Сторонами договору контрактації сільськогосподарської продукції є виробник і контрактант.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 18 січня 2001 р. № 2238-III "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" сільськогосподарським товаровиробником може бути фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією. Наявність статусу суб'єкта підприємницької діяльності в цьому разі не є обов'язковою.
Дата добавления: 2021-01-20; просмотров: 116; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!