Рання культура (культура збирання та полювання)
Культура і цивілізація. Культурно-історичні епохи.
План
- Поняття про культуру і цивілізацію.
- Основні види культури:
1) класична культура;
2) модерністська культура;
3) постмодерністська культура.
- Поняття про культурну кризу.
- Культурно-історичні епохи.
Поняття про культуру і цивілізацію.
Поняття “культура” тісно співвідноситься з уявленням про цивілізацію. Іноді “цивілізація” є синонімом терміна “культура”, але частіше їх розрізняють.
Цивілізацію характеризують або як особливий етап в розвитку культури, який демонструє її видатні досягнення (появу писемності, міст, національних держав тощо), або як кінцевий момент існування будь-якої культури, який виражає її занепад, виродження.
В одному тлумаченні цивілізація може виражати єдиний загальнолюдський характер, цінність усіх культур, а в іншому – поверхневий шар людського буття. В останньому випадку культуру розглядають як прояв духовної сутності людини, а цивілізацію як втілення технічного, технологічного аспекту, пов’язаного із задоволенням зростаючих матеріальних потреб людей.
З середини 18 століття поняття “цивілізація” вживається для характеристики якісного стану суспільства, маючи на увазі його зрілість. Воно означає загальний рівень культурного розвитку, має значення всього найкращого, що створене людиною. На відміну від культури, поняття “цивілізація” вказує на рівень матеріального, науково-технічного розвитку суспільства, який може сприяти духовній творчості.
|
|
|
Природа культури має якісний, а не кількісний характер. Тому не може бути “більше” або “менше” культури. Вона або є, або її немає. Цивілізація рухається тільки вперед. Тому її можна назвати долею будь-якої культури.
Виділяють два основних типи цивілізацій:
1. Західний
2. Східний
Західна цивілізація спирається на ідею антропоцентризму. Вона прагне до наукового, раціонального пізнання світу і його практичної зміни у власних інтересах, завдяки використанню техніки і технології.
Східна цивілізація поділяє позицію космоцентризму, підкреслює індивідуальний характер ставлення людини до світу. Людина повинна діяти у згоді з природою.
Прогрес людства вчені вбачають у синтезі досягнень культур Сходу та Заходу.
Отже, матеріальним носієм культури є цивілізація.
Основні види культури
Виділяють 3 основні види культури:
- Класична
- Модерністська
- Постмодерністська
Класична культура (19ст.) задає уявлення про єдиний прогресивний, культурно-історичний процес розвитку людства, яке, керуючись розумом, прагне досягти універсальних цінностей добра, гуманізму, справедливості, істинності.
|
|
|
Модерністська (20ст.) заперечує ідею загальнолюдської культури, відмовляється від єдиної інтерпретації смислу культурних цінностей. Висувається ідея співіснування окремих культур.
Постмодерністська (кінець 20ст. – наш час) пов’язує культуру з множинністю творчих інтерпретацій. Такі види культурної діяльності, як релігія, мораль, мистецтво націлені на прагнення людини до осмислення життя, шукання його смислу.
Поняття про культурну кризу
Наше суспільство знаходиться в періоді перелому. А у перехідних суспільствах втрачається чіткість критеріїв розрізнення базової культури, з’являється нездатність суспільства розрізняти “культурне” і “некультурне”. З’являється проблема культурної орієнтації громадян, особливо молоді (ще недавно твори авангардизму вважалися антикультурними, а зараз –- взірець культурного поступу). Відбувається втрата еталонних зразків культури.
Причиною культурної кризи є протиріччя між розвитком матеріальної культури і своєрідністю духовних цінностей і прагнень. Розвиток матеріальної культури випереджає ріст духовних. Інтереси людей зміщуються у бік “культури речей”.
Передумовою кризи сучасної культури у духовній сфері став розрив між двома типами мислення: технократичним і гуманітарним.
|
|
|
Технократичний підхід орієнтується на ідею “підкорення природи”. Оволодіння світом за допомогою науки і техніки, удосконалення розумових здібностей людини.
Гуманітарний підхід зосереджується на дослідженнях духовного світу людини, який не піддається поясненню наукою.
Криза сучасної культури проявилася у створенні так званої “масової культури” – популярної, комерційної культури, яка реалізується шляхом індустрії розваг.
На відміну від високої, елітарної культури, яка була завжди орієнтована на інтелектуальну, думаючу людину, масова культура свідомо орієнтується на масового споживача.
Масова культура створюється і нав’язується зверху майстрами-професіоналами іноді на високому рівні. Але якість її творів визначається лише комерційним успіхом.
Масова культура є надзвичайно прибутковою справою, особливим типом бізнесу (шоу-бізнесу). Творення культури поставлене на промисловий рівень. Будь-яке художнє явище стає товаром.
Головним засобом дії масової культури стає імідж(образ), уявлення про речі та людей, цілеспрямовано сформоване засобами масової інформації, зокрема рекламою.
|
|
|
Масова культура спрощує культурні цінності, робить ставку на видовищність, штампи, стереотипи. Вона не вимагає від людини емоційних зусиль, витрат розумової енергії. Почуттів, волі, тобто того, що вимагає серйозне мистецтво(елітарна культура). Масова культура тільки створює пародію на високу культуру, паразитуючи на ній.
Найпопулярніші жанри масової культури: мелодрама, фільми жахів, порнофільми, детективний роман, вестерн, мюзикл, комікс. Ці жанри мають вкрай низький естетичний зміст, всіляко експлуатують теми насильства, вульгарного гумору, еротики. В межах цих жанрів створюються спрощені “ версії життя ”, які зводять соціальне зло до психологічних і моральних факторів.
Вестерн – пригодницькі фільми або літературні твори, дія яких розгортається у другій половині 19 століття у західних штатах США і героями яких є ковбої.
Мюзикл – сценічний музичний твір комедійного характеру.
Комікс – оповіді в картинках з короткими коментарями до змісту.
Подібні псевдо цінності культури для широкого вжитку одержали назву “кітч”, “кіч”(з німецької перекладається “вуличне сміття”, “продавати задешево”). Кітч має всі ознаки культури, крім її змісту. Це – культура за формою і анти культура за змістом.
Яскравим прикладом кітчів є мильні опери – мексиканські та бразильські серіали. Вони розраховані на первинний рівень сприйняття й художнього мислення, на примітивну, естетично нерозвинену людину. Це фільми для “бідних людей”, бідних, насамперед, духовно.
Мелодрама – драматичний твір з надто підкресленими афектами, герої якого відрізняються надзвичайною долею, перебільшеними пристрастями та потрапляють у несподівані ситуації; позитивні герої неодмінно перемагають негативних (злодіїв)
Один із елементів масової культури – шоу. Це англійське слово, яке у перекладі означає “масове видовище”. Відомі шоу – “Останній герой”, “Фабрика зірок”, “Великий брат”, “Мексиканські канікули”, “Х – фактор”, “Танці з зірками”, “Вагітна в 16” та інші. Усі вони розраховані на психологічний вплив на глядача.
Масова культура зачіпає примітивні людські почуття і тому відповідає смакам масової публіки. Знімаючи стрес і напругу, вона нав’язує певні стереотипи мислення.
Ще однією передумовою культурної кризи стали “глобальні проблеми сучасності” (за австрійським вченим К.Лоренцем): перенаселення землі, руйнування природного середовища, прискорений розвиток техніки, нетерпимість людей до дискомфорту, ріст патології у дітей, уніфікація (однодумці) поглядів, розрив з традиціями, ядерна зброя.
Перспективи виживання людства пов’язують із значним обмеженням такої діяльності і навіть припиненням техніко-економічного росту, внутрішнім перетворенням людини, її орієнтацією на духовні цінності.
Культурно-історичні епохи
Виділяють такі найзначніші епохи всесвітнього культурного прогресу:
1. Рання культура.
2. Культура Стародавнього Сходу.
3. Антична культура.
4. Європейська культура (епохи Середньовіччя, Відродження, Реформації та Просвітництва)
Рання культура (культура збирання та полювання)
Первісність – дитинство людства. Цей відтинок історії вчені називають первіснообщинним ладом або кам’яним віком.
Первісне суспільство бере початок не менше, ніж півтора мільйона років тому. Для первісного суспільства характерні 3 кам’яні віки: палеоліт, мезоліт і неоліт.
У палеоліті починається масове розселення людини на нові території з Африканського континенту. З’являється “людина розумна”. Люди об’єднуються у групи до 40 осіб, ведуть кочовий спосіб життя. Панує матріархат. Жінка виступала як берегиня сімейного вогнища, відала харчовими запасами. Родичі визначались по материнській лінії, бо через групові статеві стосунки часто була відома лише мати дитини.
Існує розподіл праці між чоловіками і жінками. Чоловіки полюють і рибалять, а жінки збирають їжу.
Людина оволодіває вогнем. Вогнища горіли безперервно вдень і вночі. Була приручена собака.
Основою життя найдавніших людей були дві галузі господарства: збирання та полювання. Збирали плоди, ягоди, коріння. Полювали на мамонтів, зубрів, бізонів, носорогів тощо. Але способи добування їжі не завжди забезпечували людей харчами. Смертність була дуже висока (50٪ населення не доживало до 20-річчя). Тому досить часто зустрічається умертвіння дітей. Дитину вбивали, якщо вона народжувалась раніше, ніж попередня починала ходити сама. (Вчені підрахували, що убивали майже половину немовлят). Плем’я мало дітей не більше, ніж матері могли нести на собі.
Коли їжі не вистачало, її припиняли давати спочатку старим людям, потім найменшим у племені дівчаткам, а тоді – хлопчикам.
В епоху мезоліту видатним відкриттям людства було винайдення лука і стріл.
В епоху неоліту з’являється землеробство і скотарство. Було приручено коня, згодом – інших тварин. Винайдення бронзи та заліза дало поштовх розвитку ремісничої діяльності.
З розвитком матеріальної культури розвиваються елементи духовної. Вершиною розвитку духовної культури первісного суспільства стала поява писемності. Писемність була піктографічна (письмо, знаки якого мають вигляд малюнків).
Зароджується мистецтво. До первісного мистецтва належать наскельні зображення, ритуальні танці, різні дійства тощо
Виникає релігія. Первісні люди вірили, що певні види тварин чи рослин є їхніми предками-покровителями, тому між ними є зв’язок. Це суть тотемізму. На основі тотемізму виник культ тварин.
Первісні люди вірили, що предмети (камені, дерево, пізніше – ідоли) якось можуть на них впливати, допомагати. Ці вірування лежать в основі фетишизму. Найпоширеніша форма фетишизму – носіння амулетів, якому приписувалась надприродна магічна сила, здатність охороняти власника.
Зароджується і магія – віра у можливість впливу на когось або щось за допомогою заклинань, обрядів, церемоній.
Первісні люди вірили у існування безсмертної душі, яка після смерті тіла продовжує існувати, переселившись у загробне життя – анімізм. Крім того, анімізм передбачав існування духів – надприродних фантастичних істот.
Культура Стародавнього Сходу
Стародавній Схід зробив великий внесок у культуру всього людства. Так прийнято називати давні класові суспільства на великому терені Азії та Африки. Тут починалася людська цивілізація, виникла державність.
Характерною рисою культур Стародавнього Сходу був теоцентризм – прославлення божественності необмеженої влади царів і фараонів, грізної могутності богів, підлеглість особистості державі, символічність і декоративність.
Історія Стародавнього Сходу бере початок від виникнення найдавніших цивілізацій у Месопотамії та Єгипті (4-3 тис. до н.е.). яка з них з’явилась раніше, ще остаточно не встановлено.
Важливе значення для світової культури має культура Месопотамії. Жителі Месопотамії, шумери, винайшли гончарний круг та бронзу, колесо, вперше у світі виготовили кольорове скло. Тут вперше була створена постійна професійна армія. Одним із її досягнень був місячно-сонячний календар. Звідси у сучасну культуру прийшов семиденний тиждень і пиво.
Месопотамія – батьківщина писемності. Тут же була створена найдавніша у світі бібліотека.
У цей період з’являється перша у світі держава – Єгипет. Сучасні медики використовують єгипетську методику лікування псоріазу, екземи, раку шкіри. Єгиптяни досить точно обчислили число π, площі трикутника і кола, поділили добу на 24 години.
У Стародавньому Китаї вперше у світі застосували такий метод лікування, як голковколювання, припікання і масаж. Надзвичайно популярним тут був метод лікування за допомогою кореня женьшеню. Китайці стали лідерами у застосуванні лікування наркотиками. Їм також належать такі винаходи як папір і книгодрукування, шовк, гармата, механічний годинник, сейсмограф, компас, спідометр, фарфор, глобус, румпель (підойма на судні для повертання руля), багатоярусні мачти, стремена, які допомагали триматись у сідлі. На межі нашої ери у Китаї з’явився водяний млин і насос, який піднімав воду на поверхню.
У Китаї зародилась культура чаю. Китайці першими навчились вирощувати чайні кущі та готувати чай. У давнину пиття чаю було своєрідним ритуалом.
Давні індійці добилися значних успіхів у розвитку наукових знань. Видатним досягненням було створення десяткової системи лічби, якою нині користується увесь світ. До речі, цифри, які називають арабськими, були придумані в Індії, а вже потім їх запозичили араби. Значним інтелектуальним здобутком давньоіндійської цивілізації стало винайдення гри в шахи на початку нашої ери.
Дата добавления: 2021-01-20; просмотров: 77; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!