Класифікаціятахарактеристика промисловихринків

Тема 2. Ринокпромисловихтоварівтаособливості маркетинговоїдіяльності

Характеристикатоварівпромислового призначення ( ТПП )

Класифікаціятахарактеристика промисловихринків

Основні відмінності між ринками товарів промислової продукції та товарів кінцевих споживачів (ТКС).

Основні поняття: промисловий ринок, товари промислового призначення, товари кінцевого споживання, класифікація товарів промислового призначення, матеріали і деталі (сировина, напівфабрикати та деталі), капітальне майно (стаціонарні споруди та основне обладнання, допоміжне обладнання), допоміжні матеріали та послуги (допоміжні матеріали, ділові послуги).

Характеристикатоварівпромислового призначення ( ТПП )

Умовно товари поділяють на споживчі та промислового призначення.

Товари промислового призначення - це результати діяльності людини у вигляді сировини, матеріалів, обладнання, деталей, споруд, послуг, які купують приватні особи чи організації для подальшої переробки чи використання в господарській діяльності, перепродажу чи здавання в оренду.

Проводячи класифікацію організацій - споживачів, необхідно знаті які типи товарів їм необхідні і які маркетингові заходи характерні для їх просування на ринки. При класифікації ТПП важливим критерієм є роль, яку відіграє товар у виробничому процесі, і місце, яке він посідає у виробничих витратах фірми. Узагальнюючи, ТПП можна поділити на широкі категорії: матеріали та деталі; капітальне майно; допоміжні матеріали та послуги.

Класифікація товарів промислового призначення

І. Матеріали та деталі

 

А. Сировина

1.Сільськогосподарська продукція (пшениця, вовна, бавовна, фрукти, овочі).

2.Природна сировина (риба, ліс, нафта, вугілля, газ).

Б. Напівфабрикати та деталі

1.Матеріальні компоненти (цемент, текстиль, чавун)

2. Комплектуючі вироби (шини, малі двигуни).

II. Капітальне майно

А. Основне обладнання та стаціонарні споруди

1.Будівлі, споруди (офісне приміщення, передавальні пристрої).

2.Основне обладнання (генератори, преси, комп'ютери, елеватори, станки, вантажопідйомники).

Б. Допоміжне обладнання

1.Портативне або невелике заводське обладнання та інструмент, пристрої (ручний інструмент, ліфти, електродвигуни, невеликі трактори).

2.Пристрої для офісів (дошки, письмові столи, друкарські машини, принтери).

III. Допоміжні матеріали та послуги

А. Допоміжні матеріали

1. Робочі матеріали (змащувальні матеріали, папір для друку, канцелярські товари).

2. Товари для обслуговування, ремонту та експлуатації (ТОРЕ) (фарби, цвяхи, щітки).

Б. Ділові послуги

1.Послуги щодо обслуговування, ремонту та експлуатації(ремонт друкарських машинок).

2.Консультаційні послуги (реклама, юридичні та транспортні послуги)

1. Матеріали і деталі.

Матеріали і деталі - це товари, які стають частиною кінцевого продукту, а в процесі виробництва приєднуються або споживаються. Ця категорія товарів складається із сировини, напівфабрикатів та деталей. їх вартість переноситься відразу на вартість кінцевої продукції. їх реклама спрямовується не на покупця, а на кінцевого споживача виготовлених виробів. Вони закутаються відповідно стандартів і конструкторської документації, що робить основним в конкурентній боротьбі ціни і технічне обслуговування.

Їх постачання здійснюється на основі довготермінових зв'язків, замовлення мають довгостроковий характер, розраховані на перспективу ділових відносин.

Сировинні матеріали - це первинні товари для промисловості. Як правило, вони підлягають лише такій обробці, яка полегшує їх використання чи перевозку або приводить до прийнятих стандартів. Сировина постачається сільським, лісовим та рибним господарствами, гірничодобувною промисловістю.

Сільськогосподарські товари, як правило, продаються невеликими партіями через складні системи збуту.

Гірничодобувна промисловість займається первинною обробкою та збагачуванням добутої сировини.

Для розвиненої економіки характерно, що як правило, одне промислове підприємство не здійснює всього виробничого циклу від сировини до виробництва готового виробу. У виробничому процесі беруть участь декілька підприємств, які виконують певну стадію обробки матеріалу (тобто виробничу операцію). В міру наближення до операцій, які завершують виготовлення кінцевого продукту, виробничий процес все більше зводиться до зборки готових вузлів та агрегатів, які закуповуються у різноманітних постачальників.

Матеріальні компоненти подібні до комплектуючих виробів в тому розумінні, що органічно входять до складу готового виробу. Деякі споживаються в процесі виробництва, проте не входять до складу готового виробу.

2. Капітальне майно.

У виробничому процесі воно використовується, а не споживається чи приєднується. Вартість капітального майна стає частиною основного капіталу фірми, яка його, придбала. Коштовність капітального майна частками переноситься на ціну готового продукту у вигляді амортизаційних витрат. За економічним змістом капітальне майно - це основні виробничі фонди підприємства, його можливо поділити на 2 групи: стаціонарні споруди, основне та допоміжне обладнання. Капітальне обладнання є довготерміновим у використанні, на нього існує нееластичний попит.

3. Допоміжні матеріали та послуги.

Допоміжні матеріали не входять до складу готового виробу, а використовуються в процесі виробництва і полегшують роботу промислового підприємства. Це миючи засоби, змащувальні матеріали, фарби, охолоджуюча рідина.

Ділові послуги - це технічне обслуговування, налагодження, ремонт обладнання. Лізінгові послуги - це здача в оренду технічних засобів. Інжинірингові - упровадження нової техніки, технологій, створення виробничої бази, здачі під ключ виробничих об'єктів. В сучасних умовах послуги відіграють найважливішу роль в вирішуванні питань по закупівлі товару і в отриманні виробником сильних конкурентних позицій на ринку.

Ринок послуг охоплює цілу низку різноманітних послуг, за допомогою яких підприємство здійснює свою діяльність (юридичні, банківські, бухгалтерські, транспортні та інші послуги).

 

Класифікаціятахарактеристика промисловихринків

Ринок - система товарно-грошових відносин, що виникають між покупцем і продавцем, яка включає механізм вільного ціноутворення, вільне підприємництво, що здійснюється на основі економічної самостійності, рівноправності та конкуренції суб'єктів господарювання у боротьбі за споживача.

Промисловий ринок - це ринок, який включає осіб, фірми, підприємства, організації, які отримують товари та послуги для використання у виробництві, перепродажу або здачі в оренду.

Споживачами товарів на промисловому ринку є підприємства різних галузей виробництва (промислові, будівельні, громадські організації, банки, страхові й інвестиційні компанії).

Для функціонування ринку необхідна реалізація різноманітних форм власності (приватної, кооперативної, акціонерної, державної), а також наявність відповідної інфраструктури. Важливим елементом ринкової інфраструктури є ринок товарів та послуг. Для його роботи необхідні товарні біржі, оптова і роздрібна торгівля, маркетингові організації.

Ринок характеризується складною структурою, що класифікується економічним призначенням, географічним положенням, ступенем обмеження конкуренції, галузевою приналежністю. За співвідношенням попиту і пропозиції в товарах і послугах прийнято розподіляти ринок продавця і ринок покупця.

Координування незалежних рішень в ринковій економіці здійснюється з допомогою ринкового механізму. Організуючою силою цього механізму с ціни, які виступають сигналом-інформатором про умови на ринку як для виробників, так і для споживачів товарів. Головною регулюючою та контролюючою силою ринкової економіки виступає конкуренція. Відносно окремого товару конкуренція проявляється у формі конкурентності ринку. Для кожної фірми конкурентність ринку - це міра її можливостей впливати на умови реалізації власної продукції. Чим менше окремі фірми впливають на ринок своєї продукції, тим конкурентнішим він вважається.

Сучасний ринок товарів і послуг характеризується:

- насиченістю товарами масового виробництва, орієнтацією на задоволення потреб певних груп покупців;

- гнучким, адаптивним виробництвом здатним до проведення товарної політики, яка відповідає най різноманітнішим та найскладнішим потребам споживачів;

- постійною підтримкою конкурентоспроможності товару за рахунок його модифікації, підвищення якості ї зменшення собівартості.

Відносно виробів промислового призначення всі ринки можуть бути класифіковані на такі основні групи: ринок сировини, ринок засобів виробництва, фінансовий ринок та ринок інформації тощо.

На сировинних ринках продаються паливно-енергетичні, сировинні, промислові, сільськогосподарські, лісові товари, які виробляються в різних країнах та регіонах. На цих ринках ведеться жорстка монопольна боротьба за отримання прибутків і розділ сфер впливу. Постачальники цих ринків створюють різні альянси, асоціації, наприклад, Організація країн - експортерів нафти (ОПЕК), які встановлюють квоти на видобуток і продаж сировини.

Більшість сировинних ринків високомонополізовані, тому поставки здійснюються партнерами по економічнім угрупуванням у відповідності з договорами що знижує обсяги торгівлі сировинними товарами на вільних ринках.

Ринок машин та обладнання представлений низкою великих фірм, що являються виробниками і експортерами продукції машинобудування, якій притаманна висока взаємозамінність, різноманітність якісних характеристик, техніко-економічних параметрів. Під впливом науково технічного прогресу ринок машин та обладнання характеризується високим динамізмом.

Поряд з диференціацією умов комплектації і постачання, сервісного обслуговування цей ринок визначається ціновими варіаціями та гострою конкуренцією. Інформація про кон'юнктуру і ціни на цьому ринку малодоступна, нерегулярна, тому що покупці і постачальники не висвітлюють офіційність і реальність угод.

Ринок машин та обладнання складається із товарних ринків окремих видів машин та обладнання: автомобілів, металообробних верстатів, обчислювальної техніки, енергетичного та іншого обладнання.

Ринок машин та обладнання разом з ринком сировини створює ринок засобів виробництва.

Функціонування і розвиток ринку неможливі без розвинутої ринкової інфраструктури, основними елементами якої є:

на ринку засобів виробництва - товарні біржі, оптові посередники, лізингові фірми, сервісні центри, фірмові магазини, дилерські фірми, транспортні фірми, зв'язок і т.ін.

на ринку фінансів - фондові і валютні біржі, комерційні банки, страхові компанії, аудиторські фірми і т.ін.

на ринку робочої сили - фірми працевлаштування, біржі і т.ін.

Протягом останніх років стрімко розвивається ринок інформації, що обумовлено бурхливим розвитком технічних засобів інформаційного забезпечення (комутаційного зв'язку, комп'ютерних технологій, програмного забезпечення й інформаційних технологій). У структурі інформаційного ринку прийнято виділяти:

інформаційні служби - генератори, що формують і структурують накопичену традиційну інформацію (друковані видання, технічну документацію, довідкову інформацію на машинних носіях);

сервісні комерційні й інформаційні фірми виконують в основному функції посередника, що реалізує накопичений інформаційний продукт безпосередньому споживачеві;

фірми інформаційної інфраструктури обслуговують підприємства, які створюють комунікаційні, інформаційні зв’язки, а також фірми, які здійснюють програмне забезпечення інформаційних технологій, тощо.

Особливим видом інформаційного обслуговування є патентна робота і продаж патентних ліцензій.

 

2.3. Основнівідмінностіміжринкамитоварівпромисловоїпродукціїтатоварів кінцевихспоживачів

Займаючись промисловим маркетингом, фірма дещо інакше будує свою діяльність, ніж на споживчому ринку, що обумовлено як природою ринків, так і призначенням використання товару. Основні відмінності між споживчим ринком та ринком організацій-споживачів у маркетингових зусиллях, які докладаються на цих ринках наведено в табл.2.1.

Таблиця 2.1.

Основні відмінності маркетингової діяльності на ринках ТПП ma TKC (товарів кінцевих споживачів)

 

Ознака порівняння Характеристика ТКС Характеристика ТПП
Товар Стандартна форма. Сервіс має середнє значення. Низька вартість, велика кількість. Більш технічні за своєю природою, складні. Особливістю є стандартизація, яка здійснюється на державному або навіть на міжнародному рівні. Конкретна форма часто змінюється за бажанням споживачів. Висока вартість, невелика кількість. Дуже важливий супутній сервіс. Наявність специфікацій, конструкторської документації
Ціна Прейскурантна або залежить від стратегії ціноутворення На стандартні товари - за прейскурантом, на спеціальні - за результатами переговорів або конкурсних торгів
Просування Акцент на рекламу, PR, стимулювання збуту Акцент на особистий продаж і технічне консультування, пряме рекламне звернення (директ-мейл), участь у виставках
Розподіл Через посередників Канали більш короткі. Частіше використовуються спеціалізовані постачальники і збутовики
Відносини Відносини нетривалі, контакти тимчасові Відносини тривалі, багатосторонні, сервіс, оренда обладнання
Процес прийняття рішення клієнтом Рішення приймаються індивідуально чи на рівні сім'ї. Мотиви купівлі часто ірраціональні (смаки, мода, вплив інших людей) Рішення приймаються колегіально за участю багатьох членів організації. Використовуються специфікації, різнопланова технічна й економічна інформація, мотиви купівлі носять раціональний характер
Ринки, споживачі, попит Значна кількість    споживачів. Попит безпосередній, значною мірою залежить від цін. Покупці - кінцеві споживачі, які купують товари для особистого, домашнього чи сімейного використання Споживачі концентруються в конкретних регіонах. Попит є похідним від попиту кінцевих споживачів, змінюється в значному діапазоні, менш залежний від цін. Кількість споживачів незначна. Покупці - комерційні фірми, установи, які ставлять перед собою мету отримання прибутку. Купують товари для виробничого використання чи перепродажу

Користуючись інформацією таблиці 2.1, можна навести деякі приклади. Фірма виробляє автопокришки для автомобілів і пропонує їх як на споживчому ринку так і на ринку організацій-споживачів. На ринку ТПП - найважливіше для виробника заключити контракт з одним-двома потужними виробниками автомобілів.

Попит на ТПП є похідним від попиту ТКС, тому, наприклад, поки кінцевий споживач не буде чутливим до ціни на мобільні телефони, доти виробник не чутливий до ціни на електронні компоненти.

Попит на ТПП, а особливо на капітальне майно, дуже реагує на найменші варіації в кінцевому попиті. Тобто незначні зміни в кінцевому попиті на товари з високим ступенем переробки можуть призвести до значних змін в попиті організацій-споживачів (принцип акселерації).

Таким чином, спеціалісти маркетологи, які займаються промисловим маркетингом, повинні відрізняти найголовніші відмінності між ринками ТПП та ТКС.

 

 

Контрольніпитання

1.Визначте поняття "товари промислового призначення(ТПП)".

2.Класифікація ТПП.

3.Визначить поняття "промислового ринку".

4.Характеристика ринку товарів промислового призначення.

5.Суттєвість і характеристика ділових послуг.

6.Чим відрізняється маркетингова діяльність на ринках ТПП та ТКС?

 


Дата добавления: 2021-01-20; просмотров: 59; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!