Освітлювальна система мікроскопа
Так як при спостереженні в ендоскопі відсутня зовнішня освітленість, то від освітлення системи залежить можливість спостереження об’єкта. Основна задача забезпечити освітленість поля зору і створення колориметричної подібності зображення об’єкта. Для оцінки необхідної величини освітлення об’єкта спостереження використовують формулу:
(3.12)
- освітленість на осі зображення в предметній площині окуляра
- яскравість об’єкта спостереження
- коефіцієнт пропускання об’єктива
- коефіцієнт пропускання обертаючої системи
- апертурний кут в площині простору зображення об’єктива
- лінійне зображення обертаючої системи
У відповідності до закону Ламберта для дифузно-відбиваючих поверхонь:
(3.13)
- освітленість об’єкта
- коефіцієнт дифузного розсіяння
З урахуванням (3.13) можна записати:
(3.14)
З (3.14) видно що:
Освітлена система об’єктива повинна створювати величину освітленості спостерігаючого об’єкта в 
більшою ніж необхідна величина освітленості зображення в предметній площині окуляра. Кількісна оцінка показує, що освітленість об’єкта повинна перевищувати освітленість зображення на 3 порядки. Оскільки 
в системі ендоскопа не може бути малою у зв’язку з необхідність забезпечення конкретної глибини різко зображеного простору, то ключову роль мають заходи по збільшенню коефіцієнта пропускання об’єкта та обертаючої системи:
|
|
|
1. Шліфування
2. Нанесення освітлюючих поверхонь
Освітлюючи система сучасних ендоскопів створює величину до десятків тисяч люкс.
Дистальний освітлюючий пристрій ендоскопа – пристрій, джерело випромінювання якого розміщене в дистальному, тобто в протилежному від спостерігача кінці ендоскопа. В них використовуються мініатюрні лампи накалу.
Недоліки:
· Мала освітленість об’єкта
· Розігрів лампи може призводити до опіку слизової оболонки
· Довжина дистального кінця збільшується на довжину лампи
Дані недоліки усунуті в жорстких ендоскопах з волоконною оптикою.
Проксимальний освітлювальний пристрій – пристрій, джерело випромінювання якого розміщене в проксимальному, тобто в ближчому до спостерігача кінці ендоскопа. В оптичних системах використовується або лінзові або дзеркальні конденсори. Реальний колір біологічного об’єкту визначається при освітленні його білим світлом. Так як всі комплектуючі ендоскопа привносять зміни в спектральний склад світлового випромінювання, яке досягає ока спостерігача, то дуже важко досягти калориметричної подібності. Це ускладнює верифікацію патології, особливо у випадку проведення хромоендоскопії з використанням барвників. Тому питання калориметричної подібності необхідно враховувати при розрахунку як осьової так і візуальної системи ендоскопа.
|
|
|
Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 104; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!