Правова регламентація діяльності психолога, який займається психотерапією.
ЗАВЕРШЕНА ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНА ОСВІТА
Години підтверджуються виключно посвідченням (сертифікатом) про здобуту освіту за науково обґрунтованим напрямком психотерапії в одній з акредитованих психотерапевтичних шкіл.
Секція групового психоаналізу УСП
Положення про підготовку спеціалістів психотерапевтів з групового аналізу
Психотерапевтична підготовка з групового аналізу ґрунтується (базується) на Основах законодавства України про охорону здоров`я, нормативно-правових актів, які стосуються психотерапевтичної допомоги в Україні та даного положення. Підготовка здійснюється секцією групового аналізу.
Груповий психоаналіз є формою психоаналітичної психотерапії стосовно груп. Група складається з 8-15 учасників і учбові сесій проводяться один-два рази в тиждень або у формі блоків. У групі діє основне аналітичне правило вільної асоціації у формі вільної комунікації між членами групи. Керівник(и) групи не пропонує темитики в групі, а лише сприяє вияву фантазій, мрій, почуттів і відчувань (сприйнять). Він (вони) зосереджуються на інтерпретації (проясненню) групового процесу і враховує перед усім їх латентне (підсвідоме) значення. Як і в кожній аналітичній процедурі, в першу чергу опрацьовуються повторне витіснення конфліктів у переносній ситуації в рамках групової події. Важливим інструментом в роботі з групами є аналіз контрпереносу керівника(ів) групи.
|
|
|
Як і в кожній психоаналітичній терапії, груповий аналітик поводиться помірковано і абстрактно, тобто утримується від впливу почуттів і оцінок по відношенню до членів (учасників) групи. Сукупність свідомої і підсвідомої комунікації в групі представляється як групова матриця, причому вклади і проблеми окремих членів групи вплітаються у загальну групову матрицю. Груповий психоаналіз застосовується у модифікованих формах у лікуванні важких порушень такі як психози, статеві девіації, а також у лікуванні дітей і підлітків. Існує також психоаналітична групова психотерапія пар, аналітична сімейна терапія.
1.ВСТУП
1.1. Підготовка групових аналітиків є психотерапевтичною підготовкою і дає право після її закінчення бути внесеним до реєстру психотерапевтів УСП.
1.2. Підготовка передбачає: набуття власного досвіду у навчальних психоаналітичних групах, оволодіння теорією і методами групового психоаналізу. Така підготовка дозволяє випускникам самостійно використовувати метод групового психоаналізу у групах і проводити, пов`язану з цією роботою допомогу окремим людям.
2. УМОВИ ПРИЙОМУ
2.1. До підготовки може бути допущені
2.1.1 Дієздатні особи.
2.1.2. Особи яким виповнилось 21 рік.
|
|
|
2.1.3. Особи, які мають письмову згоду спеціальної секції групового психоаналізу, яка забезпечує місце підготовки.
2.1.4. Особи, які закінчила вищий учбовий заклад та має диплом відповідного зразку з медицини, психології, педагогіки, соціології, журналістики чи іншої гуманітарної дисципліни (фаху).
3.ДОПУСК.
3.1. До підготовки допускаються кандидати, які пройшли співбесіду із двома уповноваженими навчаючими терапевтами і були одноголосно визнані ними як придатні. Для реєстрації необхідно подати резюме, яке містить автобіографічну довідку та інформацію про професійну діяльність.
3.2. Особливі методичні критерії для допуску кандидатів: розуміння символів, емпатичність, здатність до комунікування, фантазій і рефлексій, а також до Я-роздвоєння в терапевтичній ситуації.
3.3. У випадку відмови кандидату повинні запропонувати особисту співбесіду з представником секції групового аналізу.
3.4. Кандидат має можливість повторити своє клопотання.
3.5. Секція групового аналізу зобов`язується надати кандидату-претенденту інформацію про умови зарахування.
4. ПІДГОТОВКА
Підготовка охоплює три структурні елементи:
4.1. Проходження власного досвіду у психоаналітичній групі щонайменше 300 годин (1-а година - 45 хвилин)
|
|
|
4.2. Теоретична підготовка щонайменше 300 годин.
4.2.1. теорію індивідуального психоаналізу (120 год.) із наступними елементами: теорія особистості (20 год.) загальна і спеціальна теорія неврозу (20 год.); психоаналітична теорія розвитку,включаючи (селф) Я-психологію і теорію об`єктивних стосунків (20 год.); теорія ранніх порушень (20 год.); загальна і спеціальна теорія психозу (10 год.); техніка психоаналізу (30 год.).
4.2.2. Теорія групового аналізу із наступними елементами (180 год) теорія особистості і теорія інтеракції в аналітичній групі (50 год.); групові аналітичні теорії (60 год.) техніка групового аналізу (показання, діагноз, перше інтерв`ю, сетінг (рамкові умови), форми інтервенції (50 год.); спеціальне використання групового аналізу (методики і техніки), групової короткотривалої терапії, супервізія, Балінт-групи, великі групи (20 год.).
4.2.3. Метою відвідування групових психоаналітичних заходів є набуття психоаналітичних основ терапевтичної техніки і застосування їх у групах. Можна закінчити теоретичні курси у безперервних формах при кафедрах учбових закладів чи у формі блоків. 40 годин треба закінчити у формі семінарів з опрацюванням нової психоаналітичної літератури.
|
|
|
4.3. Практична діяльність ____ годин, супервізія 150 год.
4.3.1. Необхідно (підтвердити) ____ годин власної психотератевтичної діяльності. Із них принаймі _____ годин повинні припадати на групову аналітичну практику, решта годин на окремі види діяльності пов`язані з груповою аналітичною роботою (перше інтерв`ю, спостереження за роботою групи - ____ год.)
4.3.2. Для психотерапевтичної практики необхідні принаймі 150 год. супервізії (30 год. повинно припадати на індивідуальну супервізію, 120 год. супервізії в групі у супервізора методиста секції з групового аналізу). Супервізії можуть відбуватися також у виді спеціально підготовлених блоків (супервізійних семінарів).
5. ПРАКТИКА І СУПЕРВІЗІЯ
5.1. Психотерапевтична підготовка вимагає проходження практики у психотерапевтично-психосоціальній ділянці в існуючих закладах охорони здоров`я чи соціального забезпечення щонайменше 700 годин, із них принаймі 150 годин протягом року у відповідному спеціальному закладі охорони здоров`я.
5.2. Ця практика повинна супроводжуватися супервізією щонайменше 30 годин.
6. УМОВИ ДЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ
6.1. Щоб клопотатися про присудження академічного ступеню групового аналітика, необхідно закінчити теоретичну підготовку, груповий аналітичний власний досвід, супервізію у визначеному вище обсягах.
6.2. Необхідно на супервізії захистити завершений випадок психоаналітичного лікування.
6.3. Необхідно прочитати передбачені вимогами секції доповіді з теорії групового та індивідуального психоаналізу під час відповідних заходів із документальним підтвердженням викладених випадків.
6.4. Спеціальна підготовча комісія аналітичної секції УСП присуджує академічний ступінь групового психоаналітика.
6.5. Присудження ступеня підтверджується сертифікатом.
ПРОГРАМА ТЕОРЕТИЧНОГО КУРСУ ПО ПСИХОАНАЛІТИЧНІЙ ПСИХОТЕРАПІЇ
1. Основні психодинамічні концепції та теоретичні моделі.
1.1. Філософські основи психоаналітичної теорії.
1.2. Історія виникнення та розповсюдження психоаналізу.
1.3. Позасвідоме та його прояви.Топічна модель психіки. Інтерпретація снів.
1.4. Психоаналітична метапсихологія (основні підходи ).
1.5. Тріб-теорія. Психосексуальний розвиток.
1.6. Теорія психічної травми в психоаналізі.
1.7. Структурна модель психіки.
1.8. Теорія психологічних захистів.
1.9. Психологія Self.
1.10. Концепція об`єктних стосунків.
1.11. Психоаналітична теорія афекту.
2. Психодинамічні теорії розвитку.
2.1. Психоаналітичні методи дослідження: реконструкція та спостереження.
2.2. Психосексуальний розвиток.
2.3. Об`єктні стосунки в теорії М. Кляйн. Шизоїдно-параноїдна та депресивна позиції.
2.4. Концепція Д.Вінікота: перехідні об`єкти, рання тріангуляція та роль оточення.
2.5. Процеси сепарації-індивідуалізації в концепції М.Малер.
2.6. Розвиток Его та Супер-Его.
2.7. Розвиток афекту та когнітивних функцій. Дитяча агресивність.
2.8. Психологія підліткового віку.
3. Психодинамічна психопатологія.
3.1. Психіатрична та психодинамічна класифікації психічних розладів.
3.2. Рівні психічної організації в психодинамічній теорії.
3.3. Психодинамічна теорія характеру.
3.4. Тривога і утворення симптому.
3.5. Класичні психоаналітичні дослідження істерії.
3.6. Істеричний характер.
3.7. Фобії і панічні розлади.
3.8. Обсесивно-компульсивний невроз та характер.
3.9. Параноїдний характер.
3.10. Шизоїдний характер.
3.11. Психодинамічне розуміння сексуальних перверзій.
3.12. Психічні травми та дисоціація.
3.13. Депресивний характер.
3.14. Нарцистичний розлад особистості.
3.15. Психодинамічні концепції шизофренії.
3.16. Психосоматичні розлади.
3.17. Розлади імпульс-контролю.
4. Техніка психоаналітичної психотерапії.
4.1. Діючі фактори та типи інтервенцій в психоаналітичній техніці.
4.1.1. Значення сетінгу в психоаналітичній терапії. Позиція аналітика.
4.1.2. Інтерпретація та інші види терапевтичних інтервенцій. Головне правило.
4.1.3. Аналіз опору та розуміння захисних механізмів. Правило аналізу 'зверху вниз '
4.1.4. Регресія та її використання в терапії.
4.1.5. Аналіз переносу: класична модель.
4.1.6. Робота з нарцистичними формами переносу.
4.1.7. Контрперенос в терапії та діагностиці. Емпатія.
4.1.8. Терапевтичні стосунки та робочий альянс: повторне переживання і нові інтерналізації, розщеплення Его в аналізі, холдінг та контейнерування.
4.2. Етапи та різновиди психоаналітичної психотерапії.
4.2.1. Техніка первинного інтерв`ю.
4.2.2. Психодинамічна діагностика та вибір терапевтичної техніки.
4.2.3. Початок терапії - встановлення альянсу та терапевтичного договору.
4.2.4. Стандартна психоаналітична техніка.
4.2.5. Короткофокусна та проблемно-центрована психоаналітична терапія.
4.2.6. Підтримуюча терапія: фактори ефективності.
4.2.7. Експресивна психоаналітична психотерапія.
4.2.8. Завершення психоаналітичної психотерапії. Розрішення переносу. Опрацювання депресивної позиції.
5. Групова психоаналітична психотерапія ( груповий аналіз).
5.1.Культура і група: групова культура.
5.2. Теоретичні моделі групового аналізу.
5.2.1. Модель В. Біона.
5.2.2. Модель С. Фукса. Групова матриця.
5.2.3. Гетінгенська модель.
5.2.3. Теоретична концепція T.Barrow та R.Slawson`a.
5.3. Покази до групової психоаналітичної психотерапії.
5.4. Рамкові умови (сетінг) групового аналізу.
5.5. Основні правила групової роботи.
5.6. Група як ціле: ранні психоаналітичні дослідження групових процесів.
5.7. Ведення груп.
5.8. Абстиненція.
5.9. Стратегія інтервенцій.
5.10. Ко-терапія.
5.11. Спостерігацтво.
5.12. Регресія в групах.
5.13. Груповий конфлікт.
5.14. Концепції групової динаміки.
5.15. Групова комунікація в світлі теорії об`єктних стосунків. Примітивні захисти в групах.
5.16. Опір в групах.
5.17. Реакції переносу в групах.
5.18. Групові фантазії.
5.19. Негативна терапевтична динаміка.
5.20. Афекти в групі.
5.21. Груповий нарцисизм.
5.22. Конкуренція в групах.
5.23. Терапевтичні фактори в групі.
5.24. Дослідження ефективності групової терапії.
5.25. Велика група
5.26. Моделі групового аналізу в клініці.
5.27. Спеціалізовані терапевтичні групи.
5.28. Відбір пацієнтів в терапевтичні групи. Формування групи.
Навчальна програма для системних сімейних психотерапевтів секції Системної Сімейної Терапії УСП
1. Умови допуску до отримання освіти
Особа мусить:
1.1 Бути правоздатною;
1.2 Мати 21 рік;
1.3 Мати диплом про вищу гуманітарну освіту або в окремих виключних випадках дипломи інших установ (такі випадки окремо розглядаються спеціальною комісією з двох керівників секції або проекту);
1.4 Мати досвід практичної роботи у соціально-психологічних, медичних установах (на робочому місці або у якості волонтера);
1.5 Бажано мати згоду установи, що надасть можливість для психотерапевтичної практики.
Особа, яка претендує отримати допуск до отримання освіти надає письмову заяву та автобіографію, де відбиваються питання мотивації, робочого та приватного контексту.
Обов`язковим є співбесіда з одним або двома навчальними терапевтами або участь у відбірковому семінарі. Як виключення співбесіда може бути проведена в осередку УСП, до якого територіально належить кандидат.
2. Мета освіти
Навчання забезпечує вміння психотерапевтичної роботи з окремими особами, подружніми парами, сім`ями та групами на базі одержаних наукових знань в теорії та методі системної сімейної психотерапії. Ця навчальна мета досягається через отримання власного досвіду, теоретичних та практичних знань в наступних напрямках:
2.1. Терапевтична система. Зразки взаємодії в терапевтичних системах та вплив на поведінку та переживання клієнтів, терапевта та відносини терапевт-клієнт (розпізнавання та опис).
2.2. Розпізнавання та опис зразків поведінки з обмеженнями, випадків відходу від правил в системі. Значення симптому в контексті відносин в системі, опис зворотного зв`язку в проблемних системах.
2.3. Формулювання мети терапії, що була б зорієнтована на використання ресурсів системи клієнта. Планування та реалізація психотерапевтичних інтервенцій, які б відкривали нові зразки поведінки, сприйняття та мислення клієнта.
2.4. Значення ролі терапевта в терапевтичній системі і використання терапевтичних відносин в процесі змін.
3. Зміст освіти
Зміст навчання спрямований та базується на ідеї циркулярних взаємодій та зв`язків у системі. В рамках навчальної групи рефлектуються наслідки поданої теорії та методики, щодо системності думок та дій на процес навчальної групи та на окремих кандидатів. Таким чином, навчальні тренери та кандидати знаходяться в постійному рефлексивному процесі, щодо власних когнітивних та емоційних стереотипів відреагування, ресурсів, обмежень, власних точок зору. Ця форма системного власного досвіду є важливим моментом навчальної програми секції.
Форма викладання матеріалу - це активне залучення всіх кандидатів до організації навчання.
Матеріал викладається у різноманітних формах: лекції, вправи в групі та підгрупах, рольові ігри, супервізії, у тому числі живі, робота в робочих групах, рефлектуючих командах (Reflecting-team). Це дозволяє проводити пізнавальну та емоційну обробку матеріалу багаторазово на різних площинах сприйняття.
4. Освітні стандарти
Мінімальні вимоги Української спілки психотерапевтів (УСП), виконання яких дає право претендувати на статус практикуючого психотерапевта по обраному напрямку:
- Власний досвід - 300 годин
- Теорія - 300 годин
- Супервізія - 150 годин
Самостійна практична робота - 600 годин
4.1 Системний власний досвід (мінімально 300 годин)
4.1.1 Власний досвід в рамках навчальної групи (мін. 260 год.) Системний власний досвід - це процес, в якому кандидат знайомиться зі своїми ресурсами та обмеженнями. Досвід батьківських сімей, 'тут і тепер', контекст праці - робота з цим матеріалом стає допоміжною та корисною для подальшого розвитку особистості та створення власного терапевтичного стилю.
4.1.2 Системна індивідуальна робота з одним визнаним навчаючим терапевтом, який не бере участі в проведенні навчальної групи або, як альтернатива - участь в компактному семінарі присвяченому роботі з власним досвідом (наприклад, "Реконструкція сімейної системи") - 40 год.
4.2 Теорія та методика
4.2.1. Історичний розвиток концепції сім`ї як соціальної системи ( 60 год. ). Системний підхід до терапії та консультування. Огляд моделей, що існують в рамках системного підходу.
4.2.2.Теорія розвитку здорової та психопатологічної особистості (60 год., з них 20 - дозволяється прослухати в семінарах інших методів, визнаних в УСП, присвячених означений темі).
- концепція хвороби та діагностика з процесуальної точки зору - можливості та границі терапевтичного впливу Системна теорія розвитку Психопатологія з точки зору психіатрії, в інших напрямках психотерапії та в системному підході Значення симптому. Еволюція поглядів на функцію симптому в системному підході.
4.2.3 Теорія особистості та інтеракційна теорія (60 год., з них 20 можуть бути прослухані в рамках інших методів УСП, якщо їх тематика відповідає темі розділу.)
Кібернетика 1-го та 2-го порядку
Теорія комунікації
Процесуальна діагностика
Особа терапевта та його роль в терапевтичній системі
4.2.4 Методика і техніка (60 год.) В тісному сполученні практики та теорії подаються наступні теми:
4.2.4.1Методи ведення терапевтичного інтерв`ю:
- створення психотерапевтичної системи (приєднання та контракт)
- створення терапевтичних гіпотез
- поняття нейтральності
- циркулярне опитування
- питання щодо з`ясовування терапевтичного контексту, наприклад скеровую чого
- техніка постановки питань, зорієнтованих на ресурси та рішення
- питання орієнтовані на мету.
4.2.4.2 Форми системних інтервенцій:
Позитивна конотація
Рефремінг
Невербальні техніки (скульптура, розстановка)
Історії, метафори
Ритуали, традиції, встановлення правил, домовленостей
Рефлектуюча команда
Робота з генограмою
Екстерналізація
4.2.4.3 Кризова інтервенція(пропонується спецсемінар 20 год.)
4.2.4.4 Окремі форми сеттінгу в системній терапії:
Робота з окремими клієнтами
Системна терапія пар
Робота з неповними сім`ями, сім`ями з нерідними батьками та інші специфічні форми;
4.2.5 Робота з психотерапевтичною літературою (60 год.)
Самостійна проробка спеціальної літератури з обов`язковим обговоренням в робочих групах.
5. Практична діяльність та супервізія
Після участі як мінімум в 3-х навчальних сесіях власного досвіду, учасники отримують право почати застосовувати (згідно розробленій процедурі) здобуті навички в своїй професійній діяльності. Відповідно одночасно з цим в них з`являється можливість проходження супервізій.
Супроводжуючу практику групова та індивідуальна супервізія складає 150 год. З них не менше 50 год. індивідуальної супервізії. 25 годин мають бути проведені навчаючим тренером групи, а інші 25 можуть бути проведені тренером, який не бере безпосередньої участі в даному навчальному проекті. 100 год. супервізії проходять в навчальній групі. Обов`язково представлення своїх випадків на супервізію, не менше 5 годин, серед них має бути представлений випадок ' живої ' супервізії.
На індивідуальну супервізію частина матеріалу має бути запротокольованим у будь який з запропонованих форм:
відео - протокол; аудіо-запис сесії або її частини; текст переписаного з диктофона 5-ти хвилинного відрізку сесії, який здається кандидату проблемним. Можливі також живі індивідуальні 'живі' супервізії.
6. Умови закінчення освіти
Необхідним є:
6.1. Мінімальна кількість необхідних по видах роботи годин.
6.2. Реферат, який присвячений аналізу однієї спеціальної статті з сучасних теоретичних розробок в системній сімейній терапії.
6.3. Має бути представлено мінімум 1 жива супервізія та 2 запротокольованих в запропонованих формах супервізії.
6.4. Заключний колоквіум, під час якого ведучими тренерами при участі групи проводиться підсумок роботи кожного кандидата.
7. Критерії для виключення з навчання
7.1. Навчання не може бути визнане завершеним, якщо було пропущено без компенсації в інших навчальних групах по напрямку більше 10% годин в навчальній групі. Навчальний тренер може поставити питання про неможливість подальшої освіти кандидата по етичних або професійних критеріях.
7.2. Якщо кандидат не погоджується з таким рішенням, то втручається комісія, яка включає керівників секції, атестаційної комісії та при потребі - етичної комісії.
Положення Української Спілки психотерапевтів (УСП)
Про реєстр діючих психотерапевтів, тренерів навчальних груп, ко-тренерів, спостерігачів, супервізорів
Ці положення складено у відповідності до вимог і стандартів психотерапевтичної освіти Європейської Асоціації Психотерапії, обов`язкових для всього простору Європейської Спільноти, і адаптовано до сучасних умов в Україні.
Враховуючи зміни, що відбулися в системі психотерапевтичної освіти, яка розробляється в рамках УСП (завершення 5-річного проекту 'Міжнародна Школа психотерапії' в м.Трускавець, Київської Школи психотерапії та Школи сучасної психотерапії в Дніпропетровську, досвід започаткованих УСП власних самостійних освітніх проектів в Трускавці, Києві та Дніпропетровську), виконуючи рішення 6-ї конференції УСП (червень 2001р.), а також за погодженням з Виконавчим директором Європейської Асоціації Психотерапії, Президентом Світової Ради Психотерапії Гон.Проф.др. Альфредом Пріцом, бюро УСП спільно з Національною Атестаційною Комісією (НАО) УСП розробило наступні положення.
1. Тимчасове положення УСП "Про реєстр діючих психотерапевтів, тренерів навчальних груп, ко-тренерів, спостерігачів та супервізорів" від 28.08.1999 вважати таким, що втратило свою силу.
2. Діючими психотерапевтами УСП визнає всіх дипломованих державою або спеціальними навчальними закладами психотерапевтів, які ведуть безпосередню практику з клієнтами (пацієнтами) згідно діючого законодавства України та Етичних положень УСП. Подальше підтвердження цього статусу НАО УСП є обов`язковим. Вимогами щодо надання статусу діючого психотерапевта УСП є такі, що відповідають критеріям завершеної психотерапевтичної освіти, прийнятими ЄАП та вимогам Європейського Сертифікату з Психотерапії.
Власний досвід та супервізія визнаються лише при їх підтвердженні посвідченнями, завіреними діючими тренерами і супервізорами УСП або тренерами та супервізорами, визнаними ЄАП. Вказані вимоги стосуються освітнього процесу лише в рамках освітніх проектів УСП в одному з обраних напрямків психотерапії. Теоретична підготовка за обраним напрямком психотерапії відбувається шляхом:
а) самостійної підготовки;
б) участі в теоретичних семінарах та лекціях;
в) участі в засіданнях секцій та конференціях;
і може включати в себе участь в теоретичних семінарах та лекціях з суміжних напрямків та прикладних аспектів психотерапії. Будь-які види післядипломної освіти в державних учбових закладах (інтернатура, спеціалізація, стажування, цикли вдосконалення) зараховуються як базові. Рівень теоретичної підготовки має вказувати на те, що фахівець повністю оволодів обраним напрямком психотерапії і є здатний розвивати його.
3. Статус психотерапевта, тренера, ко-тренера, спостерігача та супервізора обов`язково підтверджується відповідними посвідченнями.
4. Статус ведучого тренера надається членам УСП, які:
- мають завершену психотерапевтичну освіту (що відповідає освітнім стандартам ЄАП та критеріям ЄСП) в освітній установі, визнаній УСП і відповідно посвідчену;
- мають не менш ніж 5-річний досвід психотерапевтичної роботи в одному з напрямків психотерапії (принаймні 1500 годин роботи з мінімум 10 клієнтами/групами тривалістю кожної терапії не менше 1 року);
- беруть постійну участь в регіональній робочій супервізійно-теоретичній групі за напрямком;
- мають підтверджену участь не менш ніж в 4 сесіях одного з проектів УСП в якості ко-тренера спільно з визнаними УСП тренерами;
- пройшли не менше 300 годин супервізій групового процесу і 20 супервізій власної роботи;
- проводять наукові дослідження в галузі психотерапії;
- мають не менше 5 публікації (еквівалентом публікацій є не менш ніж 10 виступів на конференціях, з`їздах), присвячених проблемам психотерапії;
- чітко дотримуються Етичних положень УСП;
- співпрацюють з НАО УСП в галузі розробки навчальних програм та організації навчального процесу;
- отримали рекомендацію секції УСП за напрямком, осередку УСП, НАО або ЄАП;
- отримали затвердження статусу НАО, правлінням та конференцією УСП.
5. Статус ко-тренера надається членам УСП, які:
- мають завершену психотерапевтичну освіту (що відповідає освітнім стандартам ЄАП та критеріям ЄСП) в освітній установі, визнаній УСП, і відповідно посвідчену;
- мають не менш ніж 3-річний досвід психотерапевтичної роботи в одному з напрямків психотерапії (принаймні 1000 годин роботи з мінімум 6 клієнтами/групами тривалістю кожної терапії не менше 1 року);
- беруть постійну участь в регіональній робочій супервізійно-теоретичній групі за напрямком;
- мають підтверджену участь не менш ніж в 2 сесіях одного з проектів УСП в якості спостерігача;
- пройшли не менше 250 годин супервізій групового процесу включно з 12 супервізіями власної роботи;
- чітко дотримуються Етичних положень УСП;
- співпрацюють з НАО УСП в галузі розробки навчальних програм та організації навчального процесу;
- отримали рекомендацію секції за напрямком, або осередку УСП, або НАО;
- отримали затвердження статусу НАО, правлінням та конференцією УСП.
До розгляду приймається виключно ведення груп в проектах УСП або в інституціях, визнаних УСП (за спеціальною угодою).
6. Статус спостерігача надається членам УСП, які:
- мають завершену психотерапевтичну освіту (що відповідає освітнім стандартам ЄАП та критеріям ЄСП) в освітній установі, визнаній УСП і відповідно посвідчену;
- беруть постійну участь в регіональній робочій супервізійно-теоретичній групі за напрямком;
- мають не менш ніж 3-річний досвід психотерапевтичної роботи в одному з напрямків психотерапії (принаймні 700 годин роботи з мінімум 4 клієнтами/групами тривалістю кожної терапії не менше 1 року);
- пройшли не менше 200 годин супервізій групового процесу включно з 8 супервізіями власної роботи - чітко дотримуються Етичних положень УСП;
- мають рекомендації секцій за напрямками та осередків УСП;
Пояснення: Статус спостерігача є обов`язковою стадією післядипломної психотерапевтичної освіти, яка передує статусу ко-тренера.
7. Затвердження статусу тренера і ко-тренера є можливим лише за умови виконання всіх вищевказаних вимог, здійснюється НАО і правлінням УСП після представлення кандидатури головою секції УСП за напрямком на конференції УСП.
8. Для роботи у власних проектах УСП може залучати тренерів, які не є членами УСП. В таких випадках статус тренера повинен бути підтверджений посвідченнями офіційно визнаних психотерапевтичних інституцій.
8.1. Відповідно для цієї ж роботи можуть залучатись ко-тренери. Обов`язковою є рекомендація тренера, з яким працюватиме даний ко-тренер та відповідне рішення НАО та правління УСП.
9. По кожному з напрямків психотерапії в УСП передбачається введення статусу супервізора. У випадку, якщо в окремих нечисленних осередках не представлені всі напрямки психотерапії, які визнаються УСП, то можливим є тимчасове надання статусу супервізора для осередку з метою забезпечення супервізійного процесу (не менше 1 супервізора на осередок). В такому випадку допускається робота змішаних супервізійних груп, в склад яких можуть входити представники різних напрямків психотерапії.
10. Статус супервізора надається членам УСП з числа найбільш авторитетних тренерів, які:
- мають завершену визнану психотерапевтичну освіту у певному напрямку (що відповідає освітнім стандартам ЄАП та критеріям ЄСП) в освітній установі, визнаній УСП, і відповідно посвідчену;
- мають досвід тренерської або ко-тренерської роботи - не менше 3 років;
- мають завершений тренінг з супервізії або його еквівалент;
- очолюють роботу регіональної робочої супервізійно-теоретичної групи за напрямком;
- пройшли не менш ніж 50 годин власних супервізій (групових та індивідуальних процесів);
- мають не менш ніж 10 завершених та описаних випадків психотерапії;
- мають не менш ніж 6 публікацій (еквівалентом публікацій є не менш ніж 12 виступів на конференціях, з`їздах), присвячених проблемам психотерапії;
- можуть продемонструвати власну компетентність в галузі теорії та практики психотерапії (самостійно провели не менш ніж 300 годин теоретичних семінарів або лекцій), теорії та практики супервізії та здатні розвивати даний напрямок психотерапії;
- чітко дотримуються Етичних положень УСП;
- користуються найбільшим авторитетом та повагою серед колег;
- готові прийняти на себе відповідальність в якості супервізора;
- отримали рекомендацію секцій УСП за напрямком та осередку УСП;
- співпрацюють з НАО УСП в галузі розробки навчальних програм та організації навчального процесу;
- отримали затвердження статусу супервізора НАО, правлінням та конференцією УСП.
11. Реєстр тренерів, ко-тренерів та спостерігачів формується лише згідно встановленої вище процедури.
12. Обов`язковим є підтвердження статусу тренера, ко-тренера та супервізора не рідше ніж один раз на 5 років згідно загальних вимог.
Це положення може розглядатись як базове для підготовки психотерапевтів в Україні у відповідності до європейських стандартів психотерапевтичної освіти і максимально наближене до вимог Європейської Асоціації Психотерапії (ЄАП) і Європейського Сертифікату з Психотерапії.
Положення про заключну атестацію (первинну професійну сертифікацію) психотерапевта Української Спілки Психотерапевтів.
Завершенням освітнього процесу в міжнародній психотерапевтичній практиці вважається виконання кандидатом кваліфікаційних вимог та освітніх стандартів в усіх розділах:
а) власний досвід, б) теорія, в) супервізія, г) самостійна психотерапевтична практика, д) пропедевтика психічних розладів, тощо, а також набуття кандидатом необхідних теоретичних знань, практичних вмінь та навичок відповідно до кваліфікаційних вимог професії психотерапевта. Обовязковою умовою є також дотримання ним вимог статуту та етичних засад УСП (ЄАП). (На момент розробки цього положення стандарти завершеної кваліфікації психотерапевта в УСП такі: загальна тривалість освіти за обраним методом психотерапії – не менше 5 років, загальна кількість годин – 3200 (базова психотерапевтична освіта включно з університетським курсом – 1700 годин та спеціалізована психотерапевтична освіта за обраним методом – 1500 годин). Спеціалізована психотерапевтична освіта за обраним методом включає власний досвід – 300 годин (груповий та індивідуальний); теорія – 300 годин спеціальної теорії за обраним методом та 300 годин загальної теорії у вигляді самопідготовки, самостійна психотерапевтична практика – 600 годин, супервізія – 150 годин; пропедевтика психічних розладів – 150 годин та ін.). Ці стандарти відповідають вимогам до психотерапевтичної освіти у Європейській Асоціації Психотерапевтів.
1. Процедура заключної атестації, яка дає підстави психотерапевтам вважати свою кваліфікацію як таку, що відповідає міжнародним стандартам, є підсумковою. Вона проводиться після завершення кандидатом всіх розділів психотерапевтичної самоосвіти і є обов’язковою для отримання сертифіката УСП та включення в реєстр психотерапевтів УСП, а в подальшому дає підстави клопотати про надання Європейського Сертифікату з Психотерапії.
2. Підставою для проведення заключної атестації є виконання кандидатом фахових стандартів та кваліфікаційних вимог УСП за обраним напрямком психотерапії, узгоджених із стандартами ЄАП.
3. Допуск до проходження заключної атестації (первинної професійної сертифікації)надається відповідною секцією УСП за погодженням з НАО УСП (кандидат подає відповідну заяви на ім’я голови секції, заява має бути підписана головою секції та головою осередку).
4. Окремі додаткові вимоги до заключної атестації та процедурні моменти її впровадження розробляються секціями УСП за напрямками, що не суперечать цьому Положенню.
5. Порядок заключної атестації.
5.1. Кожна секція відповідає за організацію заключної атестації відповідно до поданих заяв не рідше одного разу на рік.
5.2. З цією метою секція формує кваліфікаційний (або атестаційний) комітет (серед тренерсько-супервізорського складу), з можливим залученням фахівців відповідної кваліфікації за даним напрямком психотерапії з інших вітчизняних чи закордонних інституцій, визнаних УСП.
5.3 Заключна атестація проводиться кваліфікаційною (або атестаційною) комісією у кількості не менше трьох членів. Бажаною є присутність супервізора та рецензента або наявність відповідних рекомендацій супервізора та рецензіїз оформленням відповідних документів (затверджений склад комісії, протокол і т.д.). До складу комісії бажано включати членів комітету з числа тих, що не є навчаючими терапевтами для кандидата і не перебувають з ним у стосунку, що може становити ознаки конфлікту інтересів?
5.4 Структура та форма проведення заключної атестації.
Заключна атестація проводиться у вигляді заключного колоквіуму, випускного семінару, конференції тощо та складається з двох частин:
1. Захист теоретичної роботи
2. Захист самостійної психотерапевтичної роботи
Відповідальний за порядок проведення, зміст та структуру заключного колоквіуму – кваліфікаційний (або атестаційний) комітет секції УСП.
5.4.1 Теоретична робота є результатом теоретичного дослідження за обраною та затвердженою темою обсягом 15-20 сторінок. До роботи додається не менше однієї рецензії.
5.4.2 Практична частина являє собою опис психотерапевтичного випадку, який найкращим чином демонструє оволодіння кандидатом обраним методом психотерапії та ефективність психотерапевтичного процесу. Обов’язковою є континуальна супервізія всіх представлених на заключний колоквіум випадків та рекомендація супервізора. Періодичність супервізій та тривалість психотерапевтичного процесу визначають секції УСП.
5.5 Рішення про атестацію приймається простою більшістю голосів членів атестаційної комісії.
5.5.1 Рішення атестаційної комісії має бути обґрунтованим. У випадку негативного рішення комісія може рекомендувати кандидатові повторну атестацію після доопрацювання певних розділів роботи.
5.5.2 Списки атестованих осіб публікуються на сайті УСП, їм надається Сертифікат психотерапевта УСП та їхні дані вносяться в Реєстр психотерапевтів УСП.
6. У випадку негативного рішення комісії кандидат має право оскаржити його в НАО УСП.
7. Дане положення вступає в силу після закінчення перехідного періоду терміном в 1 рік (з 2012 р.)
Правова регламентація діяльності психолога, який займається психотерапією.
див. "Ресурс до Кроку 1": Наказ МОЗ України
Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 92; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!