Що означають імена головних героїв: Михайло, Софія, Марфа? Чи випадково автор обирає такі імена для своїх героїв?
УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК И ЛИТЕРАТУРА
УРОК №51
Дата: 2 8 .05.2020
ТЕМА: «Григір Тютюнник. Життєвий і творчий шлях. Новела «Три зозулі з поклоном».
Ознайомитися з лекцією.
Кохання… Це почуття оспіване поетами всіх віків і поколінь, проте й сьогодні залишається загадкою людської душі. Воно своєю невидимою рукою торкається струн серця й виграє ніжною мелодією, спонукаючи до конкретних дій, непередбачених вчинків. Воно наділяє силою й робить немічним, окрилює й сковує, надає простір і забирає волю. Колись і вам життя запропонує зробити вибір. І від того, як ви це зробите, що оберете, буде залежати, можливо, не тільки ваша доля, а й доля інших людей. Отже, любов. Для когось це – велике щастя, а для когось – страждання та мука. Герої новели Г. Тютюнника теж любили, але чи були щасливі? Поміркуємо над цим.
«Три зозулі з поклоном» Григора Тютюнника — новела про щиру й віддану любов, людську чесність і порядність. Епіграфом до нашого уроку стануть слова Г.Тютюнника, які розкривають нам авторське розуміння поняття любові:
Якщо тебе ніколи не охоплювало бажання обійняти всю землю, прилащити бродячого собаку, підняти із землі зірваний листок і цілувати його – значить, ти ще не любив.
Григір Тютюнник
Історія написання новели.
Новела «Три зозулі з поклоном» чи не найглибше з усіх творів віддзеркалює внутрішній світ Григора Тютюнника, його світобачення. Підсвідомо до її написання він прямував усе своє життя. А поштовхом стала незначна подія: у 1976 р. до Ірпінського будинку творчості завітав сліпий бандурист, який виконував народні пісні. Особливо вразила письменника «Летіла зозуля через мою хату…», де йшлося про нещасливе кохання та вічне, непереборне ніким і нічим страждання людини. Ще не стихли звуки бандури, як Григір схопився з місця й побіг у свою кімнату. Так народилася новела «Три зозулі з поклоном» — одна з найчарівніших перлин української літератури XX ст.
|
|
|
Автобіографічність твору.
Новела має автобіографічний характер. Батька Григора Тютюнника, героя новели, звали Михайло. 1937 року його заарештували й вивезли з рідної Шилівки до Полтави, а згодом на край світу, аж до “Сибіру несходимого”, де він і загинув. Це пам’ятає Григір, як він п’ятирічним хлопчиком, плачучи, біг за возом.
Я кі особливості побудови цього твору як новели ви побачили?
Новела – невеликий за обсягом прозовий твір, написаний на основі незвичайної, але справжньої, невигаданої події, має напружений розвиток дії, невелику кількість дійових осіб, незвичайну композицію.
Твір має мозаїчну будову – це є особливістю його композиції. Більше того, перед нами – новела, а в ній, що притаманно хіба романові, – цілих три сюжетні лінії, пов’язаних одним почуттям людей. Ще однією відмінною рисою «Трьох зозуль з поклоном» є обрамлення, яке автор використовує, щоб обʼєднати події. У кожному фрагменті є інший головний герой: оповідач-студент, Софія, Марфа, Михайло.
|
|
|
Що означає вислів «Три зозулі з поклоном»?
В українського народу існує віра не лише в приворотне зілля, а й у відворотні замовляння. Коли закоханій людині не могли відповісти взаємністю, щоб позбавити страждань, через малу дитину або старця передавали їй «три зозулі з поклоном», що означало: забудь, покинь, відпусти.
Героя новели Михайла палко та безнадійно покохала Марфа Яркова. Михайло, щоб позбавити мук палко закохану людину, якій не може відповісти взаємністю, із Сибіру шле їй “три зозулі з поклоном”, що й означало: забудь, покинь, відпусти.
Відомо, що зозуля гнізда не мостить, тож людина повинна була зрозуміти, що її кохання приречене, не матиме у відповідь такого ж почуття.
Яку присвяту має новела і що це означає?
Ця новела присвячена «Любові всевишній». А це кохання дійсно було неземне: безнадійно закохалася у свого сусіда Михайла, батька оповідача, молода жінка Марфа Яркова. Вона жила лише тим, що могла зрідка його бачити. Але тридцятитрьохрічний Михайло був репресований і опинився в сибірських концтаборах. Тепер Марфу тримали на світі лише листи Михайла, які він писав до своєї родини. Марфа крадькома просила листоношу хоча б потримати листа від Михайла в руках: «Сльози рясно котяться їй по щоках, — пригортає його до грудей, цілує зворотну адресу…»
|
|
|
Епіграфом до новели є слова: «Любові всевишній присвячується». Автор прагнув відродити в читачів християнське духовне начало. Він зумів піднести над усім грішним і земним саме любов, адже любити, на думку Гр.Тютюнника, — то найвище призначення людини. «Всевишній» в українського народу лише Бог. Отже, це почуття підносить людину, робить її духовно багатою.
У новелі автор підніс над усім грішним і земним саме любов чисту, щиру, безкорисну й безнадійну. Любов заволоділа серцями трьох людей. Три зозулі – то три долі: Марфи, Михайла та Софії, то три «туги», освячені любов’ю.
Любити – то найвище призначення людини Всевишнім. Це почуття підносить людину, робить її духовно багатою. Тому й уклонився автор героям, заявивши нам, що людина гідна високої любові, даної Богом.
Що означають імена головних героїв: Михайло, Софія, Марфа? Чи випадково автор обирає такі імена для своїх героїв?
Не випадково. Імена точно відповідають персонажам і допомагають розкрити їхні образи.
Дата добавления: 2020-11-23; просмотров: 312; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!