Спираючись на цитати, визначити основну ідею твору.
ПЛАН ВИВЧЕННЯ ТЕМИ
1. О.Турянський. Огляд життя та творчості.
2. Історичний матеріал Першої світової війни як предмет художнього узагальнення.
3. Поема в прозі, що хвилює, єднає людські серця, звільняє і просвітлює душу. Умовність зображення (події поза конкретним часом і простором).
4. Загальнолюдські мотиви і гуманістичні цінності.
5. Біологічні інстинкти і духовна воля до життя. Ідея перемоги духа над матерією.
6. Гуманістичний, життєствердний пафос поеми у прозі, його вселюдська значимість і всеохопність.
Теорія літератури: поема в прозі.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ:
1. Пояснити умовність зображення, створення іншої, художньої реальності на конкретному матеріалі.
Виділити жанр, тему, основні ідеї та проблеми твору «Поза межами болю».
3. Прокоментувати окремі фрагменти твору. Пояснити особливість і роль композиції, пейзажу, інших художніх засобів для втілення головних думок.
4. Висловити власні міркування про вартість мистецтва, грошей, почуттів людини тощо, спираючись на текст, проводячи аналогії з сучасним життям.
НАВЧАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ ДО ТЕМИ
Епіграф:
Поет мусить пройти найглибше пекло буття й найвищі небесні вершини людського щастя. Тоді його слово буде хвилювати.
Осип Турянський
Біографія.
Майбутній письменник народився в с. Оглядів Радехівського району на Львівщині в селянській сім’ї. Був найстаршим серед восьми дітей. За допомогою сільського вчителя вступив до Львівської української гімназії, потім закінчив філософський факультет Віденського університету. Там же захистив докторську дисертацію.
|
|
|
Перші оповідання були опубліковані 1908 р. З 1910 р. Осип Турянський викладає українську мову та літературу в Перемишлянській гімназії. Восени 1914 р. учителя української мови та літератури Перемишльської гімназії, випускника філософського факультету Віденського університету, мобілізовано до війська та відправлено на сербсько-австрійський фронт, де О. Турянський потрапляє в полон. Він один з 60 тисяч австрійських полонених, яких відступаючі напівживі серби етапують засніженими горами, й один із небагатьох, кому пощастило вижити. Пережите в таборі для інтернованих на італійському острові Ельбі письменник відтворив у повісті-поемі «Поза межами болю». Після повернення з Італії до Австрії О. Турянський викладає право у Віденському університеті, потім працює в Галичині, займається видавничою та педагогічною діяльністю. Недаремно Осип Турянський повернувся з війни «диваком», що розгублено й непевно почувався в постапокаліптичному світі («болото,— як він висловлювався,— здорове для легенів, але вбивче для душі»). Коли 1921 р. у Відні нарешті вийшла друком його книжка, «невдячний» Турянський влаштував видавцеві скандал через те (а сприймалося як «лише через те»), що той на обкладинці (в якій, за визнанням тогочасного критика, не було «ні сліду якоїсь буденної журналістичної тенденції») вмістив рекламу модної кравецької фірми. Свідок того, як вимерзали інші люди — трагічно безшкірі, сприймав цілком узвичаєну суспільством комерціалізацію як цинічне блюзнірство.
|
|
|
Підірване сербським полоном здоров’я швидко тануло, і 1933 р. письменника не стало. Тільки через п’ятдесят років його ім’я та літературна праця були гідно пошановані.
«Поза межами болю»… Часто цим художнім автобіографічним твором (1921) визначали всю подальшу творчість О. Турянського, яку, на жаль, абераціями нашого літературознавчого сприйняття було викреслено як «тьмяну» сторінку в житті прозаїка, поета, перекладача, науковця й журналіста. Зрештою, у публіцистиці перших декад XX ст., некрологах чи просто в спогадах про письменника його так і називали: «автор «Поза межами болю»». Але автор тішив себе надією, оптимізмом щодо подібного визнання й своєї подальшої творчості: написав філософсько-алегоричний твір «Дума пралісу» (1923), комедію «Раби» (1927), низку оповідань: «Брате, сьогодні Святий вечір» (1922), «Казка про «Зимову казку» (1923), «Боротьба за великість» (1926), «Кость бере жінку на іспит» (1926), «Іван Правдолюб» (1929), «Машина «Метаморфоза» (1933), «Як усі ущасливлювали Івана» (1933), різдвяну легенду «Як люди приймали Христа» (1933); поетичні твори: «На суді духа» (1921), «Козацька дума» (1923), «Світ і поет» (1927), роман «Син землі» (1933). Створив літературно-критичні нариси.
|
|
|
Інколи здається, що літературна слава О. Турянського — то відбиток знедоленої душі, яка не знайшла собі притулку в земному житті й постала біля тліючого вогнища-забуття, щоб спалахнути зі старого цвинтаря волелюбним духом. А може, просто тихою сповіддю сипати зерна на рідний поріг своєї щербатої долі.
Теорія літератури
ЗАПИС У ЗОШИТИ
ü Поема в прозі — ліро-епічний твір, написаний прозою, у якому оповідь про історичні події й події житя героїв розкривається через сприйняття й оцінку оповідача.
ü Жанр твору «Поза межами болю»: антивоєнна психологічна поема в прозі.
ü Проблематика:
держава й людина;
війна й людина;
|
|
|
війна й політичні амбіції верхівки;
влада грошей;
збереження духовності й моральних цінностей,
ідея протесту проти війни.
ü Тема: зображення Першої світової війни як глобального злочину імперіалізму, зображення психологічного стану душі людини, що потрапила в межову, екстремальну ситуацію; аналіз ціннісних орієнтирів людини.
ü Ідея: засудження війни і мілітаризму, утвердження нездоланності людського духу, сили розуму і волі до життя.
«Хай наші спільні муки впадуть прокльоном на старий світ, який ще досі тоне в морі крові і нікчемності… Хай ясна ідея… виведе молоде українське покоління на сонячний шлях волі… І позве народи до вселюдського братерства і любові».
Сюжет автобіографічний: перехід через гори військовополонених австрійців, втеча товаришів, їх загибель, за винятком автора (Оглядівський). «Поза межами болю» — це хроніка передсмертних марень, прокльонів та спогадів сімох виснажених солдат, що відстали від загального каравану. Всіх їх об’єднує одне – вижити. Але в ході боротьби за виживання вони відчули близькість один до одного, здружилися, стали братами. Проклинаючи тих, хто започаткував цю війну, друзі приходять до думки, що майбутнє людства у братерстві, здруженні народів.
Головні герої: Бояні (серб), Сабо (угорець), Ніколич (серб), Штранцінгер (австрієць), Пшилуський (поляк), Добровський (українець), Оглядівський (українець) – автор.
Композиція:
І – Ліричний відступ. Про що йдеться у ньому? («Я і мої товариші впали жертвою жахливого злочину, це був злочин, якого люди і природи допустилися на нас і який і нас приневолив стати злочинцями супроти духа людства». «Я чудом остався між живими». Тіні загиблих товаришів з’являються йому у сні і наяву. Автор призиває майбутні покоління українців до «вселюдського братерства і любові».
ІІ – Експозиція. Похід військовополонених, жорстокість конвою.
ІІІ – Зав’язка. Семеро товаришів вбивають конвоїра, утікають. «Голод і мороз ведуть їх на стрічу смерті, і третій ворог – безнадійність. Вони не їли десять днів.»
ІV – Кульмінація. Як врятуватися? Потрібно розпалити вогнище, це значить зняти із когось одежу. Починається моторошний «танець смерті». Вирішують: хто впаде у «танці смерті» першим, з того і знімуть одежу. Першою жертвою під час «танцю смерті» падає Бояні.
V – Розвиток дії. Загибель кожного із товаришів Оглядівського: перший помер Бояні, далі – Пшилуський, Ніколич, Сабо, Штранцінгер, Добровський.
VІ – Розв’язка. Оглядівський (автор твору Осип Турянський)
Іноді здається, що основному сюжету нікуди дітися й він ось-ось має вийти за межі «реального», звернути в абстрактну сторону індивіда, що відповідає його внутрішньо-духовному потенціалу. Наприклад, тоді, коли автор як персонаж, замкнувшись у свій світ бажань і спогадів (різдвяна картина), був представлений «потоком свідомості», ірраціональною хвилею простору й часу. Епічний принцип зображення сюжетної канви твору характеризується й тим, що автор часто охоплює все життя людини чи найважливіші її моменти. Адже в «Поза межами болю» із розповідної форми дізнаємося про трагічне життя Штранцінґера, який осліп через поранення в одному із боїв. Його мати з розпуки померла, а наречена наклала на себе руки. Із діалогу між персонажами стає відомо, що в Саба нікого не було з рідних, а Пшилуського зраджувала дружина. Перед очима Оглядівського, який був у передсмертному стані, промайнуло все його життя. Письменник, перетинаючи межі ліричної форми твору, забезпечує героям істинно епічну повноту буття, розгортає справжню історію їхньої душі.
Жінка… Найзагадковіше творіння Всевишнього. Природа надала жінкам найважливіші функції, адже призначення жінки на Землі — продовжувати рід людський. У творі О. Турянського «Поза межами болю» образ жінки зробив героїв значно витривалішими, допоміг терпляче зносити й емоційні перевантаження, і фізичні.
Ідейно-художній аналіз твору
Питання для САМОКОНТРОЛЮ:
- Чому автор вирішив написати про своїх загиблих товаришів? (Письменник воював від час Першої світової війни, зазнав жахів полону. Тіні загиблих товаришів з’являються у сні і наяву. Цей твір є своєрідним жалобним вінком)
- Як визначив жанр свого твору О. Турянський? (Повість-поема)
- Перелічіть друзів у нещасті (Штранцінґер, Добровський, Ніколич, Сабо, Бонні, Пшилуський та Оглядівський (саме від особи останнього ведеться розповідь)
- Зачитайте, як у передньому слові автор зазначає, що вони стали жертвою злочину. («Це був злочин, якого люди і природа допустилися на нас і який і нас приневолив стати злочинцями супроти духа людства»)
- «Ідуть живі трупи по трупі природи». Який художній засіб використав автор у цьому уривку? З якою метою? (Письменник досить точно використовує оксюморон, щоб передати весь жах ситуації, в яку потрапили герої твору)
- Проаналізуйте тропи в поданому уривку: «Чорні хмари закрили заздрісно сонце і блакить неба й повисли над ними, як велетенські чорні крила всесвітнього духа знищення». (Метафори, епітети)
- Чому Штранцінґер, який просувався зі своїми шістьма товаришами, раптом зупинився? (Від надмірної втоми)
- Що було єдиним спадком для Штранцінгера, що лишила йому воєнна доля? (Він був сліпий, і скрипка — та єдина його відрада)
- Як було вбито охоронця? (Сабо ударив його палицею по голові)
- Чому люди були приречені на смерть? (Ні крихітки їстівного, навколо були засніжені гори, урвища й безодні)
- Щоб вижили інші… Хто повинен був померти? (Помре найслабший)
- Як визначити найслабшого? (Вони будуть скакати, танцювати навколо того корча, поки хтось не впаде)
- Яка одна-єдина думка була під час руху в кожного з чоловіків? («Без найменшої тіні спротиву почали скакати людські скелети, замерзлі з морозу, смертельно вичерпані голодом, бігати і скакати довкола корча. Лише одна думка вводила в рух їх закостенілі ноги: «Скачи, скачи і витримай… а то, може, твої власні товариші тебе доб’ють!»)
- Що допомогло вижити героєві-оповідачеві? (Слабенькі ручки сина, які він ніби відчував на шиї, тримали його)
- Хто як себе поводив під час танцю? (Добровський сміявся й показував елегантні фігури танцю, бо був колись балетмейстером, розмовляв з коханою жінкою, говорячи, щоб не лякалася його теперішнього вигляду. Один упав знесилений, але зараз же підхопився, як м’ячик, боячись виявитися найслабшим. Бонні плакав, кликав маму)
- Найслабшим виявився Бонні. Назвіть його останнє прохання. (Попросив передати якісь гарні слова його мамі й заспокоїти її, що помер він у теплій хаті на м’якій постелі)
- Що зробили з одягом Бонні? (Товариші стягли з трупа вбрання і розпалили вогонь)
- Біля вогнища кожен герой розповіді постає як особистість в екстремальній умові… Продовжіть думку. (Мовчазний сліпий Штранцінґер у відчаї і з бажання віддати останнє спалює у вогнищі свою скрипку («Оця скрипка — це його очі»); Сабо рве банкноти, що їх підступним чином здобув на війні, і розмірковує, що то значить мати гроші; Оглядівський (оповідач) марить дружиною й синочком; Добровський (колишній організатор світських балів) біля вогнища філософськи зауважує: «Ми вже не маємо гроші і також не потребуємо гроші. Тепер ми стали людьми»)
- Які були слова Добровського стосовно долі Бонні, коли товариші сиділи біля вогню? («Оце має бути людська доля! Вродилася людина, плакала, сміялася, співала, навчилася ходити і при чимчикувала, сердешна, аж сюди, щоби після найстрашніших мук покластися тут, у тій проклятій льодовій пустині на спочинок»)
- Що засуджує письменник у своєму творі? (Письменник засуджує потворні явища життя, жорстокість війн і кровопролить)
- Визначте стиль повісті-поеми. (Стиль повісті Осипа Турянського «Поза межами болю» належить до напрямку класичного експресіонізму в розвитку української літератури початку XX ст., у якому мистецтво тісно пов’язане з реальністю, проте вираження знаходить через дослідження глибинних психологічних і душевних процесів, що відбуваються в людині. Утворі О.Турянського зображено загострене суб’єктивне світобачення через призму переживань та емоцій автора в екстремальній ситуації)
Закріплення вивченого
Спираючись на цитати, визначити основну ідею твору.
• «Хай би боги, царі і всі можновладці, що кинули людство у прірву світової війни, перейшли оце пекло мук, у якому люди караються!».
• «Тоді боги стали б людьми, а люди братами».
• «Навіщо ми, люди, вбивали людей?».
Відповідь: ідея протесту проти війни.
Робота за картками
Картка № 1
Поясніть, з якою метою О. Турянський дав два заголовки твору: «Картина з безодні» й «Поза межами болю»? (Орієнтовна відповідь. Якщо «Поза межами болю» вказує на безграничне буття героїв, їхню тимчасову й просторову сутність, то «Картина з безодні», будучи пов’язана із конкретним місцем і часом події, відображає ізольований світ людини).
Картка № 2
Поясніть структурні особливості ліричного суб’єкта, що виражаються у співвідношенні: автор — оповідач — герой. (Орієнтовна відповідь. О.Турянський є водночас автором «Поза межами болю», оповідачем і героєм, виступаючи під прізвищем Оглядівський {мабуть, утвореного від назви його рідного села Оглядів), що у подальшій творчості письменника стане одним із його літературних псевдонімів. Така жанрова модель триєдиного образу митця притаманна поемі в прозі й характеризується рівновагою між реальним середовищем й алегоричним вимислом).
Картка № 3
Осип Васильович Турянський інколи підписував свої твори псевдонімами. Назвіть їх та поясніть прихований зміст. (Орієнтовна відповідь. Псевдоніми: Іван Думка, Оглядівський).
Картка № 4
Орієнтуючись на текст, скласти усну розповідь про роль жінки, сім’ї в долі кожного з персонажів. Довести, що жіночий образ є символом життя.
Орієнтовна відповідь. Успішне чи невдале створення сім’ї в житті героїв є мірилом їх власної долі. Дружини Добровського й Пшилуського — повії. У Штранцінґера дівчина наклала на себе руки. Сабо нікого не має. Про сімейне життя Бонні та Ніколича не згадується. Лише в Оглядівського щасливо склалося власне подружжя. До речі, про зовнішність жінки оповідача у творі не згадується жодним словом.
Цікаво, що герой стільки марить своєю сім’єю, дружиною, але не описав кольору її очей, волосся чи ще чогось, що є звичайною, навіть обов’язковою річчю для закоханої людини. Такий підхід до образу дає підстави вважати цей факт однією зі специфічних рис його символізування, що містить у собі психоаналітичну основу. Автор, захоплюючись ідеєю матері з дитиною як продовження, наче забув, що в його дружини є щось жіноче, інтимне. На перший погляд ідея такого роду здається ледь не нав’язливою догмою, що порушує природне взаємопочуття людей. Але в художній інтерпретації образ виконує своє символічне призначення.
Під час «танцю смерті» авторові замість куща ввижається мати з дитиною: марення, що спричинило до його загадкового виживання. Тому надія героїв на виживання пов’язана із любов’ю до жінки.
Порівняльний аналіз.
Поема в прозі «Поза межами болю» О. Турянського стоїть на одному щаблі з найвідомішими творами про Першу світову війну Е.-М. Ремарка, А.Барбюса, С. Мірівіліса, Е. Хемінгуея, котрі воювали, як і О. Турянський на фронтах цієї війни. Але повість-поема «Поза межами болю» вирізнялася серед згаданих західноєвропейських письменників іншими настроями, ніж твори «втраченого покоління», вірою в перемогу добра і світла над злом, «духу» над «тілом», любові над ненавистю. Усвідомлення ваги моральних цінностей, духовного вдосконалення людини допомогло О. Турянському щонайглибше зрозуміти природу війни як катастрофи.
Історичний матеріал Першої світової війни став для О. Турянського предметом художнього узагальнення. Письменник показав боротьбу в людині біологічних інстинктів і духовної волі до життя, підніс загальнолюдські цінності: дружбу, вірність, гуманізм, любов до рідних та батьківщини, що єднають людські серця, звільняють і просвітлюють душу.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Прочитати «Поза межами болю» О.В.Турянського.
2. Переглянути відеоурок та презентацію.
3. Опрацювати матеріал теми, знати біографію О.В. Турянського, вміти аналізувати його твір «Поза межами болю».
4. Записати у зошити визначення терміну «поема в прозі».
5. Виконати завдання 2 практичного заняття в електронному вигляді або письмово, інші усно.
6. Підготувати відповідь на питання диференційованого заліку: «Українська література за межами України. Поетичний світ Богдана-Ігоря Антонича. Загальнолюдські мотиви і гуманістичні цінності поеми у прозі Осипа Турянського “Поза межами болю”».
Дата добавления: 2020-11-23; просмотров: 475; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!