Санітарно-мікробіологічний стан



Санітарно-мікробіологічний контроль передбачає визначення кількості показників мікроорганізмів в одиниці об’єму.

При визначенні еколого-санітарного стану водойми використовується ще один критерій, у деяких випадках головний – чисельність бактеріопланктону, що характеризує загальну чисельність мікроорганізмів, які знаходяться у вільному стані у водній товщі.

Визначення сапрофітних мікроорганізмів, що належать до різних фізіологічних груп, дозволяє судити про наявність тих чи інших забруднювачів, про процеси самоочищення річки, про перетворення речовин.

Мікробіологічні дослідження проводились у верхній течії річки біля селища Косовка, у середній частині – у районі с. Межиріч. Дослідження проводилися двічі кожного періоду року.

Кількість бактеріопланктону залежить від наявності органічних і мінеральних джерел живлення, температури води, від надходження у річку забруднених від населених пунктів, з полів, доріг, стічних вод підприємств, ферм. Ці води містять бактерії у сотні і тисячі разів більше за бактерій, що є у воді річки. На чисельність мікроорганізмів суттєво впливають рибні господарства, водоплавна птиця.

За період досліджень загальна чисельність мікроорганізмів у р. Рось т.т. біопланктон, коливались у широких межах, а саме від 2,0 до 7,9 млн. кл./мл. Вона змінювалась в залежності від створу річки і за сезонами.

Найвища чисельність бактеріопланктону відмічена у весняний і осінній періоди нижче м. Біла Церква (7,9 і 6,3 млн. кл./мл відповідно), а найменша – у літній час у гирловій області (2,2-2,6 млн. кл /мл) (табл.).

Про вплив населених пунктів на якість води у річках можна судити за зміною чисельності бактеріопланктону до і після міста. Наприклад, після м. Біла Церква чисельність бактеріопланктону у річці у середньому перевищувала її значення до міста: у зимовий період у 1,6 рази (4,2 проти 2,6 млн. кл./мл); у весняний – у 1,4 рази (5,2 проти 3,2); в осінній – у 1,8 рази (5,3 проти 3 млн. кл./мл). Можна припустити, що підвищена чисельність мікроорганізмів пов’язана з надходженням у річку забруднених господарсько-побутових вод і зливових стоків.

Був визначеним стік бактерій з р. Рось у Дніпро. Враховуючи, що об’єм бактеріальної клітини у зимовий і весняний періоди у середньому складає 0,26 мкм3, а у літній період – 0,31 мкм3, то бактеріостік р. Рось складає 65-80 тон на рік. Необхідно зазначити високий вміст сапрофітних гетеротрофних нижче м. Біла Церква, особливо взимку і навесні, а також у верхів’ях річки навесні.

Води р. Рось зазнають фекального забруднення, про це свідчить високий вміст кишкової палички, чисельність якої за період досліджень коливалась у межах 13-525 тис. кл./л. Найвищий її вміст відмічено нижче селища Косово і м. Біла Церква у весняний час.

Чисельність кишкової палички нижче м. Біла Церква у порівнянні з такими ж показниками вище міста збільшується у середньому: взимку у 2,5 рази, весною у 12 разів, восени в 1,8 рази.

За бактеріальними показниками воду р. Рось необхідно віднести до розряду «слабо забруднена», а в окремі періоди року і в окремих створах – до розряду «помірно забруднена».

 

Санітарно-бактеріологічна характеристика р. Рось (2007-2008)

Місце відбору проб Період Кількість бактеріопланктону, млн. кл/мл Кількість сапрофітних бактерій, тис. кл/мл Колі-індекс, тис. кл/мл
селище Косово, верхів’я зима весна літо осінь 3,3+4,8 3,5+5,7 2,0+3,07 3,2+4,2 2,1+2,4 5,3+9,8 4,2+4,6 5,6+4,7 20+39 110+210 30+80 40+120
вище м. Біла Церква, середня течія зима весна літо осінь 2,3+3,4 3,5+3,9 2,3+3,2 2,8+3,7 5,3+6,8 4,7+6,3 3,3+4,4 3,8+5,3 18+22 26+34 14+19 16+22
нижче м. Біла Церква, середня течія зима весна літо осінь 3,2+5,9 4,2+7,9 2,5+3,6 4,0+6,3 83+126 32+44,8 8,9+12,4 11,3+21,4 43+60 260+520 18+32 26+46
селище Бушево, середня течія зима весна літо осінь 2,8+3,6 3,9+4,8 2,6+3,9 2,8+4,6 15+23,0 13,6+18,0 4,6+5,6 5,0+7,2 37+41 140+180 30+59 40+63
селище Межерич, гирлова область зима весна літо осінь 2,8+3,2 3,6+4,2 2,2+2,6 2,7+3,0 3,9+4,8 4,6+8,2 3,0+4,2 3,4+4,0 13+36 15+60 27+42 30+48

 

Середній екологічний індекс стану басейну дорівнює 2,3, т.т. екосистема басейну розбалансована. Основне навантаження приймає на себе водне середовище (стави, водосховища). Екологічний індекс води у період зимової межені був високим і дорівнював 1,75. На інших фазах гідрологічного режиму якість води була у межах І класу, але під час весняної повені мало місце підвищення БСК5, а під час літньої межені і восени – перевищення за фосфатами. За оцінкою придатності води для господарсько-побутових потреб лімітуючими критеріями виявилися: вміст органічної речовини, іонів хрому і незначне бактеріальне забруднення.

В цілому у більшості малих річок басейну р. Рось спостерігається забруднення нафтопродуктами, сполуками нітрогену. Місцями відмічено перевищення ГДК за колі-індексом, ХСК, деякими важкими металами (купрум, цинк, нікель). Не дотримується відповідний режим на територіях водоохоронних зон і прибережних смуг. Не виконуються вимоги щодо вирощування сільгоспкультур, внаслідок чого у гідрографічну сітку змивається з полів органіка, мінеральні добрива, отрутохімікати, родючий шар ґрунту. Сільськогосподарське використання складає в середньому 71%, а лісистість всього 11%.

Значні об’єми скидів стічних вод і змив з урбанізованих територій у поєднанні зі зменшенням водності річок, а отже, і їх здатності до самоочищення, зумовлюють зниження якості води малих річок басейну. Зменшення водності річок викликано як змінами на водозборі, так і значними відборами води на потреби господарства.

 

Розділ ІІІ: Екологія

Основними екологічними проблемами басейну Росі є зарегулювання стоку річок, забруднення стічними водами, розораність берегів, інтродукція нових видів.

Річки басейну Росі мають дуже зарегульований стік. Всього в басейні 1922 штучні водойми загальною площею водної поверхні 22,05 тис. га, об'ємом 323,68 млн м³, що становить 43% від середньої величини стоку.

Зарегульовані малі річки, особливо у верхній течії Росі. Так, Білуга, притока Росі другого порядку, що протікає на межі Вінницької і Житомирської областей, має 17 ставків при довжині всього 24 км. Деякі водосховища (зокрема в Житомирській області) об'ємом понад 1 млн м³ залишаються у списках ставків через відсутність будь-якої технічної документації на них, наприклад Почуйки і Ставище на р. Кам'янка, Плоска на р. Роставиця. Ряд водосховищ, П'ятигірське на р. Молочна, Тетіївське (басейн Роськи), Щербаківське, Косівське, Володарське, Дибинське, Богуславське, Корсунь-Шевченківське на Росі, Саливонківське на р. Протока, Кожанське на р. Кам'янка, Карапишівське на р. Росавка, Северинівське на р. Жигавка, перебуває в незадовільному стані. Два водосховища мають об'єм понад 10 млн м³: Білоцерківське (верхнє) з повним об'ємом 16,96 млн км³ та Стеблівське — 15,7 млн км³. При повному об'ємі водосховищ (за нормального підпірного рівня) розподілений по площі сумарний об'єм води ставків і водосховищ становить шар 24 мм в басейні Росі, що є досить значним для України.

Хімічний склад води Росі формується під значним впливом процесів вивітрювання алюмосилікатів кристалічних порід, що є в басейні річки. Протягом останніх 40 років хімічний тип води в Росі біля Корсунь-Шевченківського змінився з гідрокарбонатного кальцієвого на гідрокарбонатний кальцієво-магнієвий. Постійне зростання мінералізації відбувається при зменшенні витрат води періоду весняної повені, що зумовлено зарегулюванням стоку річок.

На окремих ділянках басейну Росі розораність становить до 70%. На орних землях вирощують переважно зернові та цукровий буряк, певна частина зайнята городніми культурами. При розорюванні річкових долин прозорість води зменшується, вода набуває неприємного запаху, голі береги репаються при пересиханні. Істотно порушено в басейні Росі природній рослинний покрив. Особливо змінена під впливом господарської діяльності лучно-степова рослинність. Ліси представлені здебільшого сосновими лісогосподарськими насадженнями, в менш доступних заболочених місцях ростуть вільхи.

Зіставлення екологічних нормативів якості води з даними, отриманими протягом трьох останніх десятиліть, свідчить про її інтенсивне антропогенне забруднення. Особливо це стосується показників вмісту органічних речовин, що потрапляють з господарсько-побутовими стічними водами численних населених пунктів, а також з промисловими стічними водами. Підтвердження цьому — особлива забрудненість води Росі у створах нижче великих міст, що, в свою чергу, є центрами промисловості в регіоні. Знищення природної лісової та лучно-степової рослинності сприяє замуленню річок та поглибленню процесів ерозії. Наведені факти свідчать про значний вплив людської діяльності на басейн Росі.

 


Дата добавления: 2020-04-25; просмотров: 156; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!