Тема: «Право виховна діяльність в процесі профілактики правопорушень».
Семінарське заняття № 1
Тема: «Попередження правопорушень в системі право виховання.
Мета заняття:
1. Поглиблення знань студентів методів і прийомів правового виховання в системі право виховної роботи зі шкільною молоддю.
2. Сприяти формування умінь та навичок ведення майбуть вчителів методів прийомів спостереження ,оцінки їх питань правової вихованості учнів
Актуалізація опорних знань
Шляхом бесіди зі студентами акцентується увага на знання основних понять право виховної роботи.
. актуальні проблеми право виховної роботи
. недоліки у правовому вихованні та шляхи їх подолання .
. роль і місце правового виховання в системі попередження правопорушень.
Методи і прийоми: бесіда ,повідомлення, інформація про завдання, дискусія.
План:
1. Попередження правопорушень і морально-правове виховання молоді.
2. Виховання в учнів поваги до законів і права.
3. Залучення учнів до правозахисної та природоохронної діяльності.
4. Критерії правової вихованості учнів.
Література:
1. Магдик О. Правове виховання шолярів // Директор школи. – 2000. – 15 квітня
2. Фіцула М. М. Правове виховання учнів. – К. – 1997
3. Александрова Т. В. Фомування правової компетенції як превентивний напрям соціально-педагогічної роботи з підлітками // Науковий вісник: Збірник наукових праць. – Чернівці, 2005. – Вип. 225: Педагогіка та психологія, - с. 3-6.
|
|
|
4. Веремей Л. В. Українознавчі аспекти виховання провосвідомості учнівської молоді // Українознавство в розбудові національної освіти України ХХІ ст.: проблеми та перспективи розвитку: Збірник наукових праць / Науково-дослідний інститут українознавства – К., 2004. т. 2 – с. 169-173
5. «Про використання державної символіки у навчаьно-виховних закладах України». Збірник документів – К. 1996. – с. 96-105
6. Магдик С. Правове виховання школярів: теорія, досвід, проблеми. // Директор школи. – 2000. - № 15 квітень
7. Галицька О. С., Некрасова О. В. Моральне і правове виховання учнів. – Рад. школа, 1981, № 7, с. 50-51
8. Віноградова Т. В. Правове виховання учнів у позаурочній діяльності // Виховна робота в школі – 2009 - № 12, с. 2-92.
9. Ситикова І. Правові і моральні норми у моєму житті // Шкільний світ – 2009- № 47 – Грудень – с. 4-5
10. Виноградова Т. Превентивне виховання як головний компонент формування правової культури підлітків // Рідна школа: Науково-педагогічний журнал – 2009 - № 10, с. 28-31
Завдання для самостійного виконання:
1. Скласти анкету по виявленню рівня правової культури за трьома компонентами: а) теоретичний (правові знання); б) оціночний (оцінка законодавчих актів, відношення до них, оцінка правових явищ); в) поведінчатий (особисті дії).
|
|
|
2. Визначте та розкрийте зміст основних етапів процеса попереження правопорушень серед учнівської молоді.
3. Складіть порівняльну таблицю:
| Правові норми | Моральні норми |
Дискусія:
Чи існують головні чинники, що сприяють позитивному морально-правовому вихованню дітей?
Додаткова інформація:
Сучасна кризова ситуація суспільства не сприяє позитивному формуванню спритливого морального середовища для виховання дітей і молоді. Неблагополучне побутове оточення, важке матеріальне становище сімей і погіршення на цьому грунті внутрісімейних стосунків, недоліки в організації шкільного виховання і масове скорочення позашкільних закладів, у тому числі за місцем проживання літніх таборів відпочинку – все це призводить до збільшння числа дітей і підлітків, чия поведінка виходить за межі моральних і правових норм. Швидко зростає кількість підлітків, які не вчаться і не прцюють.
За останні п’ять років в Україні спостерігається тенденція безперервного зростання дитячої злочинності. Кількість злочинів, скоєних неповнолітніми, становить 13 % усіх зареєстрованих в Україні злочинів. Поширення злочинності серед нповнолітніх випереджує її загальне зростання.
|
|
|
Деформування особистості проходить такі етапи: поява прогалини і спотворень в морально-вольовій сфері особитості, перетворення їх у відносно стійкі погляди і звички; формування мотивації поведінки, яка включає антисуспільні цілі; правопрушення, систематичне правопорушення, злочин.
Завдання правового виховання:
ü Озброєння учнів знаннями законів України, підвищення їх юридичної обізнаності, систематичне інформування їх з поточних і актуальних првових питань;
ü Формування правової свідомості школяра, яка визначає їх ставлення до вимог законів і правил співжиття;
ü Виховання в учнів поваги до Української держави і права, принципів законності, розуміння необхідності їх дотримання;
ü Вироблення у школярів умінь і навичок праомірної поведінки;
ü Виховання в учнів нетерпимого ставлення до правопорушень і злочинності, намагання взяти посильну участь у боротьбі з цими негативними явищами, які мають місце у нашому житті, формування вміння протистояти негативним впливам;
ü Подолання всвідомості окремих школярів помилкових уявлень, негативних навичок і звичок поведінки, що сформувалися під впливом негативних явищ.
|
|
|
Аналізуючи шляхи та прийоми попередження правопорушень і проблем морально-правового виховання варто перш за все враховувати причини деформування осбистості, яке проходить такі етапи:
ü Поява прогалин і спотворень в морально-вольовій сфері особистості та перетворення їх у відносно стійкі погляди і звички;
ü Формування мотивації поведінки, яка включає антисуспільні цілі;
ü Правопорушення, системне правопорушення, злочин.
Глибокий аналіз причин деформування особистості та практики правовиховної роботи стверджує доцільність у процесі попередження правопорушень серед учнівської молоді дотримуватися виконання таких завдань:
ü Оздоровлення середовища, умов життя і виховання учнів, корекція позиції особистості;
ü Подібні заходи вживають до вихованців, які вже допускають праопорушення і перебувають у полі зору правоохоронних органів;
ü Правовиховний вплив на школярів, що систематично допускають правопорушення;
ü Робота з учнями, що вже допустили злочин, якщо покарання чи інші заходи впливу не передбчають їх ізоляцію від колективу.
Безумовно у правовиховній діяльності одинаково важливі усі організаційні форми і засоби її здійснення, але не всі форми, засоби і методи правовховного впливу можуть бути ідетичними для всіх стадій і напрямків профілактики правопорушень. Так на ранніх стадіях профілактики, в процесі становлення правосвідомості неповнолітніх особливе значення мають постійний контроль і усвідомленна робота сім’ї , школи та інших виховних установ по формуванню у підлітка розумних потреб, раціональної оцінки своєї поведінки, формування правових уявлень і навичок правомірної поведінки.
Вибір засобів виховно-профілактичної діяльності залежить від спрямованості на попередження того чи іншого виду правопорушення.
Виховно-профілактична правова діяльність здійснюється за такими напрямками:
ü Правова пропаганда та правова просвіта шкільної молоді;
ü Виховання в учнів поваги до законів і права;
ü Залучення учнів до правозахисної діяльності;
ü Правотворча та правоохоронна діяльність по захисту шкільної молоді;
Попередження правопорушень якісно пов’язане з морально-правовим вхованням. Правове виховання безумовно грунтується на початках моральної поведінки. Відповідно і дформованій правосвідомості передує дефорована моральна свідомість. Природно хід формування правосвідомості особистості школяра пов’язаний з рухом його уявлень від морального схвалення змісту правових норм до переконання в корисності і необхідності самого права як регулятора суспільних відносин.
Варто звернути увагу на те, що у профілактичній роботі зі шкільною молоддю першочергове значення мають заходи «ранньої профілактики», спрямовані перш за все на виправлення морально деформованної, але ще «допротиправної» поведінки. Виявляються і суб’єкти спрямування профілактчних зусиль:
ü Підліток;
ü Сімейне оточення;
ü «Малі неформальні групи» молоді.
Саме в сім’ї на основі глибокого особистого сприйняття та переживань закладуються як здорові моральні уявлення та навички, так і джерела деформації моралі і правосвідомості підлітка. Здебільшого деформація інтересів молодих правопорушників часто пояснюється залежністю не скільки від віку, скільки від умов та неблагонадійних сімей. Здебільшого негативний вплив на формування собистості мають дві категорії сімей:
ü Сім’я з явною деградацією її дорослих членів (пияцтво, бійки, судимість та ін.);
ü Сім’я, в якій за зовнішнім «благополуччям» скривається атмосфера здирництва та любі засоби наживи, порожнечі життя та ін.
Створюється атмосфера «споживацького виховання». Стримане в дитинстві і ранній юності («ранній стадії соціалізації») «споживацьке виховання» виявляє себе і в зрілі роки як «пізній ефект» попереднього виховання. Серед його проявів: необгрунтовано підвищенні запити на матеріальнопобутові умови, життя за рахунок праці інших, конфлікти з оточуючими, пияцтво, збіднілість досуга. «Пізній ефект» найбільш стійко виявлється в рецідивній злочинності.
Вирішуючи таке складне завдання як виховання в учнів поваги до Української держави і прва, принципів законності, розуміння необхідності та дотримання доцільно розпочати правовиховну роботу з вивчення учнями правил поведінки в школі та їхнім практичним втілення у життя. На учня вже з перш днів навчання слід дивитися як на громдянина України, наділеного певними правами й обов’язками.
Роботу над правилами слід здійснювати в трьох напрямках:
Ø По-перше, проведення їх роз’яснення, домагаючись свідомого засвоєння учнем вимог до їхньої поведінки;
Ø По-друге, привчання учнів до виконання цих вимог;
Ø По-третє, формування потреби в постійному їх виконані.
Важливо залучити учнів до розробки та прийняття цих правил. Форми і методи засвоєння правил поведінки здійснюєтья поетапно з урахуванням вікових особливостей дітей.
Розглядаючи питання критеріїв та форм і методів виявлення явищ правової вихованності учнів варто дотримуватися трьох рівней:
ü Озбрєння учнів правовими знаннями, юридична обізнанність;
ü Сформованість правової свідомості та правової культури;
ü Рівень правомірної поведінки, суспільно-правової активності, вмінь прочно стояти негативним правовим впливам.
Одним із умов залучення учнів до правозахисної та природоохоронної діяльності є Положення Закону України «Про освіту» про необхідність розвивати самодіяльність учнів, підвщувати роль учнівського самоврядування у піднесенні рівня вхованності і культури учнів.
Найефективнішою у правовому вихованні є діяльність комісії з дисципліни і на рядку учнівського самоврядування.
Семінарське заняття № 2
Тема: «Право виховна діяльність в процесі профілактики правопорушень».
Мета заняття:
1. Заняття студентами знань особливостей ,методів і принципів право виховної роботи з учнями різновікових груп.
2. Формування практичні уміння і навичок процесів засвоєння правових знань та соціально - правового досвіду.
Актуалізація опорних знань
Важливо звернути увагу на вивчення рівня знань та особливого досвіду студентів з таких питань:
- основні риси психолого - педагогічної характеристики учнів
- психолого - педагогічна характеристика виховати підлітків.
- причини формування особистості в морально - правовому відношенні.
- спільність та відмінність методів прийомів у вихованні учнів різновікових груп.
Методи і прийоми: бесіда ,обговорення, рецензування, відповідей студентів.
План:
1. Актуальні проблеми правового воховання молодших школярів.
2. Правовиховна робота з учнями середнього шкільного віку.
3. Психолого-педагогічні осоливості та соціально-правові умови правової роботи зі старшокласниками.
4. Диференціація форування юридичних знань та соціально-правового досвіду.
Література:
- Фіцула М. М. Правове виховання учнів. – К. 1997
- Абдель-Хаді Н. Дитина та її права: Система дотримання прав людини в сім’ї та стратегії запобігання дитячим психологічним травмам // Н. Абдель-Хаді, Т. Кульбачка, О. Куриленко // Психолог. – 2004. - № 3-4, с. 5-10
- Бойко Д. М. Особливості засвоєння старшокласниками правових знань // Проблеми загальної та педагогічної псхології: Збірник наукових праць / Ін-т психології ім. Г. С. Костюка. – К., 2003. Т. 1. – с. 27-31
- Веремей Л. В. Українознавчі аспекти виховання провосвідомості учнівської молоді // Українознавство в розбудові національної освіти України ХХІ ст.: проблеми та перспективи розвитку: Збірник наукових праць / Науково-дослідний інститут українознавства – К., 2004. т. 2 – с. 169-173
- Федоренко О. І. Сутніть, методи та прийоми профілактично-виховної роботи // Педагогічні науки: Збірник наукових праць / Сум. держ. пед. ун-т. – Суми, 2003. – с. 85-94
- Магдик С. Правове виховання школярів: теорія, досвід, проблеми. // Директор школи. – 2000. - № 15 квітень
- Степаненко М. Нові пріоритети нашої школи. (Правове виховання) // Початкова школа. – 1999. - № 1
- Віноградова Т. В. Правове виховання учнів у позаурочній діяльності // Виховна робота в школі – 2009 - № 12 – с. 2-32
Завдання для самостійного виконання:
- Складіть програму вивчення особистості важковиховуваного підлітка. Прокоментуйте її зміст.
- Назвіть причини збільшення числа дітей і підлітків, поведінка яких виходить за межі моральних і правових норм.
- Визначте специфічні риси правосвідомості неповнолітніх, які є правопорушниками.
- Визначте етапи (в їх послідовності) деформування особистості в морально-правовому відношенні.
Додаткова інформація:
Розгляд питання семінарського заняття визначений у відповідності до поетапної організації шкільного правового виховання. Основні етапи процеса шкільного виховання характеризується навчально-виховними завданнями загальним змістом шкільної виховної роботи та віковими особливостями школярів І-ІІІ, ІV-VIII та IX-XI класах. Відмітені етапи правового виховання характеризуються зростанням правових знань і рівня правових переконань учнів, їх правової культури.
Характеристика, поетапного планування та організації правовиховної роботи орієнтована на глибокі знання психоогічного, фізіологічного, розумового, фізичного розвитку особистості школяра і розуміння їх мжливостей дидактичного сприйняття правового матеріалу та формування переконань та суспільно-правової активності.
Розкриваючи зміст правової роботи з молодшими школярами необхідно зазначити, що відповідно до періодизації визначаються навчально-виховні завдання, форми, методи, засоби правової роботи.
Первинні уявлення про соціальні норми поведінки людей, про необхідність певного порядку у людських взаємовідносинах закладуються в дитинстві, ще в дошкільний період. Джерелом їх отримання в більшості є сім’я, оточуючі дорослі, дошкільні заклади. Безумовно, що це ще не уявлення про правові норми поведінки, про право. В цьому віці рівень свідомості дітей ще не такий, щоб розуміти соціальне значення своїх вчинків.
Оцінка подібних конретних ситуцій відбивається в таких категоріях як «погано», «соромно», «недозволено» і т. п. Вони носять моральний характер, стають свідомістю дітей і сприяють формуванню їх моралі. Моральне становленя особистості у молодшому віці передує розвитку правових поглядів, почуттів, оцінок.
При вивченні передбаченних навчальним планом у молодших класах шкільних предметів вчитель знайомить дітей з первинними морально-правовими питаннями оточуючого їх природнього і соціального середовищ, прищеплює правила організації праці, дотримання порядку і дисципліни, бережливого відношення до природи, культури спілкування з людьми, повага до людей, до праці, прироних багатств, до матеріальних і духовних цінностей.
А вже згодом, як висновок, як наслідок має бути виховання поваги до закону, права, бо в правових нормах, правилах поведінки виражені моральні цінності нашого суспільства.
Практика шкільної роботи показує, що там, де в процесі вховання велика увага надається моральним і правовим аспектам дійсності, успішніше здійснюється формування моральних якостей і правової свідомості, свідоме розуміння моральності правових норм.
Доцільно визначити педагогічні умови, дотримання яких сприятиме вихованню у молодших школярів моральних переконань у необхідності дотримання правових та формуванню певної суми правових знань. Такими умовами можуть бути:
Ø Під час вивчення навчальних дисциплін, передбаченних навчальним планом І-ІІІ класів ознайомлювати учнів з певними морально-правовими питаннями оточуючого їх природнього та соціального середовища;
Ø Формувати у школярів культуру поведінки шляхом вивчення та дотримання шкільних правил поведінки;
Ø Дотримуватися практично-дійових методів виховання, не зловживати «моралізуючими» методами.
Ø Залучати школярів до посильної діяльності у боротьбі з негативними морально-правовими явищами;
Ø Виховувати любов та інтерес до навчальної праці;
Ø Виховувати повагу до тих, хто стоїть на охороні порядку і закону;
Ø Підвищувати вчителеві професійну майстернісь по оганізації правовиховної роботи та особисту правову культуру.
Першочергово умовою має бути врахування таких характерних для молодших школярів морально-психологічних особливостей, як: вразливість, емоційність, сприймання на віру підвищенне чуттєве сприймання життєвих явищ, авторитарність думки вчителя.
Школяр має усвідомити себе особою як такою, яка має певні права захищені державою і несе особисту відповідальність за правопорушення.
Актуальність проблеми правового виховання молодших школярів на сучасному етапі розбудови національної школи зумовлена наступними основними факторами:
v По-перше, однією із сторін всебічного ровитку особистості є наявність у неї високої культури поведінки, адже не можна вважати фізично здорову людину культурною, коли вона, маючи грунтовні знання, добре працюючи або навчаючись, порушує норми моралі чи законів;
v По-друге в Україні спостерігається тенденція зростання дитячої злочинності; кількість злочинів скоєнних неповнолітніми, становить понад 13 % усіх зареєстрованих у країні, поширення злочинності серед неповнолітніх випереджає її загальне зростання, при цьому вона «омолоджується»;
v По-третє, новий Крмінально-процесуальний кодекс України передбачає розгляд справ неповнолітніх у судах з одинадцяти років.
Тому здійснення правовиховної роботи з учнями є доцільним з перших днів їх перебування у школі.
Одним з основних аспектів правовиовної роботи навчального закладу с формування у школярів культури поведінки. Хто привчився й звик виконувати правила для учнів, той легко легко виконуватиме й усі інші правила людського співжиття. Правила поведінки для учнів – це специфічні вимоги суспільства до свого молодого покоління. Наприклад, в американських школах розроблена чітка система правил поведінки учня. Правове виховання молодших школярів найчастіше зводиться до ознайомлення їх з деякими питаннями кримінального права. Працівники правоохоронних органів, виступаючи перед дітьми, захоплюються висвітленням конкретних злочинів, механізмів їх скоєння і розкриття. Не дається морально-правова оцінка негативним вчинкам, не підкреслюється невідворотність відповідальності за скоєне, не говорячи вже про рівень доступності подання правової інформації.
Потребує особливої уваги проблема виховання в учня поваги до тих, хто стоїть на охороні порядку і закону.
Здійснення правовихоної рооти з дітьми вимагає використання негативних прикладів щоб показати недоцільність їх наслідування.
v По-перше, важливо не зловживати такими прикладами, щоб в учнів не склалося враження про навколишнє середовище як про сукупність тільки негативних явищ.
v По-друге, треба домагатися колективного осуду негативних проявів, які мають місце в класі чи школі.
v По-третє, якщо учні не розуміють суті негативного вчинку, є потреба розвінчати його на конкретних прикладах, зокрема, зрозумілих і відомих їм, показати його аморальність.
v По-четверте, необхідно розкрити учням шкідливість і аморальність окремих звичок, які призводять до відповідних негативних вчинків.
v По-п’яте, особлива виховна цінність у залученні школярів до посильної діяльності у боротьбі з проявами морального зла.
Профілактика правопорушень неповнолітніх вимагає своєрідного підходу і до вибору методів та форм виховної роботи. У шкільній практиці мають застосовуватись такі методи, що сприяли б формуванню у школярів умінь та навичок правомірної поведінки. Учень повинен розуміти користь знань, отриманних у школі, для свого майбутнього, для своєї кар’єри.
Старший шкільний вік ранньої юності охоплює період розвитку від 15 до 17 років. Характер і особливості відношення старшокасників до права, до правових норм у значній мірі визначають ступінь їх громадянської та духовної зрілості:
ü Досягається в основному фізична зрілість, формується готовність до дорослого життя, активної участі у трудовій і суспільній діяльності в якості самостійного і свідомого члена суспільства;
ü Складається загальна спрямованість формуючих моральних і правових установок особистості;
ü Створюється атмосфера роздумів, пошуку відповідей на питання цілі і змісту життя, проблем добра і зла, оцінки людських вчинків;
ü Формується самостійність і самосвідомість, що стимулює розвиток потреби у самовихованні, самоаналізі своїх вчинків і намаганні морально вдосконалювати свою особистість;
ü Намагання морального вибору «знайти себе», тобто визначити своє місце в житті, його цілі і ідеали, вибрати майбутню професію по інтересу та здібностям.
Одночас для юнаків та дівчат у період громадянського становлення характерні ряд недоліків морального і правового спрямування, а саме:
Ø Пошуки свого місця в житті, в суспільстві ускладнюються, оскільки продовжуються терміни загальної і спеціальної освіти, а відповідно, змінюються і уявлення про дорослих і самостійкість;
Ø У молодих людей, які не приймають участь у серйозній трудовій і суспільній діяльності, притаманне дорослій людині почуття відповідаьності, громадянська самосвідомість тільки що формуються. Тому активність може приймати антисуспільний характер.
Ø Звичка до постійного опікунства розвиває внутрішню потребу в цьому, нерішучість, інфактилізм, нездібність до прийняття самостійних рішень;
Ø Колективізм, товариство виступають в очах старшокласників як самоціль, а уявна «незаконність» від старших поєднується з жорстоким комформізмом усередені самих юнацьких груп, де діє принцип «бути таким як всі»;
Ø Частішими є факти «удаваного товариства», коли основним критерієм особистості юнака стає беззаперечна підтримка ним товаришів, незалежно від змісту і законності їх дій;
Ø Тяга окремої частини старшокласників до прояву «принциповості» поряд з відсутністю глибокого знання соціальної дійсності і особистого життєвого досвіду обертається гострою нетерплячістю до інших людей, а намагання виділитися, звернути на себе увагу веде до безглуздих вчинків та самолюбовання;
Ø Для старших підлітків характерна велика залежність їх відношення до норм права від поглядів і оцінок друзів і рідних. Далеко не завжди ці погляди і оцінки вірні. Проте в сил своїх вікових психологічних особливостей старшокласник нерідко керується саме ними, а не нормами діючого законодавства.
Таким чином, недостатній життєвий досвід, вікова нестійкість характеру, велика залежність поведінки від впливу дорослих та одноліток – все це вимагає спецільної організації і методики правового виховання старшокласників.
Важливою вимогою до організації правового виховання старшокласників є поєднання правового навчання з правоохоронною діяльністю учнів в школі та за її межами.
Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 99; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!