Організація проходження практики
Установча конференція. Вивчення вимог програми до змісту навчальної практики, отримання методичних рекомендацій та індивідуальних завдань. Ознайомлення з базою практики. Закріплення практикантів за наставниками. Складання індивідуального плану проходження практики.
Вивчення змісту та організації роботи редакції друкованого ЗМІ
Студент повинен ознайомитись з базою практики, її структурними підрозділами, з правилами внутрішнього розпорядку редакції, з посадовими обов’язками журналіста.
Для цього ним можуть бути використанні такі джерела і методи отримання інформації: бесіди з працівниками підприємства; вивчення документації (планів, звітів, штатного розпису, загальної документації та ін.); особисті спостереження за проведенням окремих заходів, рекламою підприємства; ознайомлення з матеріальною базою, публікаціями про діяльність закладу, тощо.
Проведення тренувальних і контрольних занять
Студент повинен вивчити функціональні обов’язки і, по можливості, застосувати набуті знання у ранзі журналіста:
· вивчити функціональні обов’язків журналіста друкованих ЗМІ;
· брати участь у підготовці макетів та в роботі одного із творчих чи виробничих засідань видання: редакційній колегії, виробничій нараді, “планірці”.
· відвідати пресконференції;
· описати індивідуальні й колективні форми журналістської творчості;
|
|
|
· оволодіти практикою написання інформаційних та аналітичних жанрів (3-4 текста).
Звіт про практику
Після завершення практики студент готує (на комп’ютерному наборі) звіт.
Головною частиною звіту має бути написані й опублікувані чи
підготовлені до друку 1 репортаж, 1 інтерв’ю, 1 стаття або коментар чи ще
один репортаж та кілька заміток.
Звіт про практику, копії журналістських текстів та характеристика мають бути завірені керівником практики від видавництва.
Підбиття підсумків практики
Оформлення звітної документації з навчальної практики. Підсумкова звітна конференція.
V . СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
Навчальні досягнення студентів з навчальної практики оцінюються замодульно-рейтинговою системою, в основу якої покладено принцип поопераційної звітності, обов’язковості модульного контролю, накопичувальної системи оцінювання рівня знань, умінь та навичок.
Систему рейтингових балів для різних видів контролю та порядок їх переведення у національну (4-бальну) та європейську (ECTS) шкалу подано у табл. 5.1, табл. 5.2.
Таблиця 5.1
Розрахунок рейтингових балів за видами поточного (модульного) контролю
| № п/п | Вид діяльності | Кількість балів за одиницю | Кількість одиниць для розрахунку | Всього | ||
| 1. | Ведення щоденника | 5 | 1 | 5 | ||
| 2. | Вивчення індивідуальних й колективних форм журналістської творчості | 20 | 1 | 20 | ||
| 3. | Підготовлені до друку матеріали | 10 | 4 | 40 | ||
| 4. | Якість складання звіту про практику та його відповідність вимогам програми | 15 | 1 | 15 | ||
| 5. | Захист звіту з практики | 20 | 1 | 20 | ||
| Максимальна кількість балів: 100 балів
| ||||||
У процесі оцінювання навчальних досягнень студентів застосовуються такі методи:
Ø Методи усного контролю : індивідуальне опитування, співбесіда.
Ø Методи письмового контролю: щоденник, звіт.
Ø Методи самоконтролю:уміння самостійно оцінювати свої знання, самоаналіз.
Таблиця 5.2
Порядок переведення рейтингових показників успішності у європейські оцінки ECTS
| Підсумкова кількість балів | Оцінка за 4-бальною шкалою | Оцінка за шкалою ECTS |
| 1-34 35-59 | «незадовільно» (з обов’язковим повторним курсом) «незадовільно» (з можливістю повторного складання) | F FX |
| 60-74 | «задовільно» | ED |
| 75-89 | «добре» | CB |
| 90-100 | «відмінно» | A |
Загальні критерії оцінювання успішності студентів, які отримали за 4-бальною шкалою оцінки «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно», подано у табл. 5.3.
|
|
|
Таблиця 5.3
Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень магістрантів
| Оцінка | Критерії оцінювання |
| «відмінно» | ставиться за повні та міцні знання матеріалу в заданому обсязі, вміння вільно виконувати практичні завдання, передбачені навчальною програмою; за знання основної та додаткової літератури; за вияв креативності у розумінні і творчому використанні набутих знань та умінь. |
| «добре» | ставиться за вияв студентом повних, систематичних знань із дисципліни, успішне виконання практичних завдань, засвоєння основної та додаткової літератури, здатність до самостійного поповнення та оновлення знань. Але у відповіді студента наявні незначні помилки. |
| «задовільно» | ставиться за вияв знання основного навчального матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання і майбутньої фахової діяльності, поверхову обізнаність з основною і додатковою літературою, передбаченою навчальною програмою; можливі суттєві помилки у виконанні практичних завдань, але студент спроможний усунути їх із допомогою викладача. |
| «незадовільно» | виставляється студентові, відповідь якого під час відтворення основного програмового матеріалу поверхова, фрагментарна, що зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення. Таким чином, оцінка «незадовільно» ставиться студентові, який неспроможний до навчання чи виконання фахової діяльності після закінчення ВНЗ без повторного навчання за програмою відповідної дисципліни. |
|
|
|
Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 54; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!