Тема 10 НІМЕЦЬКЕ ЦИВІЛЬНЕ УЛОЖЕННЯ 1900 р.
Орієнтовний план
1. Історія створення Німецького цивільного уложення, його джерела та основні риси.
2. Зміст Німецького цивільного уложення:
а) суб’єкти цивільних правовідносин;
б) право власності;
в) угоди, з яких випливали обов'язки сторін:
г) сімейне право;
д) спадкування.
Література
Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. для юрид. вищих навч. закладів і фак.: У 2 т. / За ред. чл.-кор. Акад. правових наук України В.Д. Гончаренка. – К.: Ін Юре. 1998.
Всеобщая история государства и права / Под ред. К.И. Батыра. – М.: Былина, 1996.
История государства и права зарубежных стран / Под ред. проф. Крашенинниковой Н А. и проф. Жидкова О.А. – М.: Изд. группа Норма-ИНФРА*М. 1998. – Ч. 2.
Омельченко О.А. Всеобщая история государства и права: Учебник. – М.: Остожье. 1998. – Т. II.
Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. – М.: Юристъ, 1995.
Савельева В.А. Гражданский кодекс Германии (история, система, институты): Учеб. пособие. – М.: Юристъ, 1994.
Тема 11 УСТАНОВЛЕННЯ ФАШИСТСЬКОЇ ДИКТАТУРИ В НІМЕЧЧИНІ
Орієнтовний план
1. Політичний стан у Німеччині у 20-30-х pp. XX ст. Боротьба політичних партій. Соціал-демократія, комуністи, націонал-соціалісти. Фашистська ідеологія і фашистська програма.
2. Спроби насильницького загарбання влади фашиста – ми. "Пивний путч” 1923 р.
3. Комінтерн і політична боротьба в Німеччині. Курс на всесвітню диктатуру пролетаріату та його наслідки.
|
|
|
4. Виборча війна за парламент. Монополії і НСДАП Вибори до рейхстагу 1932 р. Призначення Гітлера рейхсканцлером.
5. Надзвичайне законодавство фашистів. Вибори до рейхстагу 1933 р. Встановлення терористичного тоталітарного режиму в Німеччині.
6. Причини поразки демократії у Німеччині.
Література (до тем 11 — 12)
Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. для юрид. вищих навч. закладів і фак.: У 2 т. / За ред. чл.-кор. Акад. правових наук України В.Д. Гончаренка. – К.: Ін Юре. 1998. – Т. 2.
Галкин А. Германский фашизм. – М.: Наука, 1967.
Галкин А.А. Социология неофашизма. – М.: Наука, 1971.
Гинцберг Л.И. На пути в имперскую канцелярию. – М.: Наука, 1972.
История фашизма в Западной Европе. – М.: Наука, 1978.
Шириня К., Лейбзон Б. Поворот в политике Коминтерна. – М.: Мысль. 1975.
СС в действии. – М.: Прогресс, 1969.
Генри Э. Заметки по истории современности. – М.: Наука, 1970.
Семиряга М.И Тюремная империя фашизма и ее крах. – М.: Юрид. лит., 1991.
Мельников Д., Черная JI. Преступник № 1. Нацистский режим и его фюрер. – М.: Новости, 1991.
Фест И. Адольф Гитлер. – Пермь: Алетейа, 1993. – Т. 1-3.
Энциклопедия третьего рейха. – М.: Локид-МИФ, 1996.
Тема 12 МЕХАНІЗМ ФАШИСТСЬКОЇ ДИКТАТУРИ В НІМЕЧЧИНІ
|
|
|
Орієнтовний план
1. Головні риси ідеології та організації фашистської державно-політичної системи (антидемократизм, войовничий націоналізм, геноцид, мілітаризм, соціальна демагогія).
2. НСДАП – націонал-соціалістична німецька робітнича партія. Особливості організації, програма, тактика. Апарат партії.
3. НСДАП і держава. Закон про єдність партії і держави.
4. НСДАП та інші громадські організації.
5. Економічна система фашистської Німеччини. Держава й економіка.
6. Каральна система фашистської Німеччини. НСДАП і каральні установи. Партійні та каральні органи.
7. Висновки. Фашизм як злочинна ідеологія й організація.
Тема 13. ДЕРЖАВНИЙ ЛАД НІМЕЧЧИНИ ЗА КОНСТИТУЦІЄЮ НІМЕЦЬКО! ІМПЕРІЇ 1919 р. ТА ОСНОВНИМ ЗАКОНОМ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ 1949 р.
Орієнтовний план
1. Прийняття Веймарської конституції 1919 р. та Основного закону Федеративної Республіки Німеччини 1949 р.
2. Зміни у державному ладі за Конституцією 1949 p.:
а) Веймарська конституція – головне джерело нової конституції;
б) причини внесення змін до системи і компетенції органів влади й управління.
в) порівняльна характеристика державного ладу за конституціями 1919 і 1949 pp.
3. Значення нової системи державного ладу Німеччини.
|
|
|
Література (до тем 13-14)
Конституція Німецької імперії (Веймарська) (11 серпня 1919 р.) // Конституції буржуазних країн. – Т.1: Конституції великих держав і західних сусід СРСР, – К.: Радянське будівництво і право, 1936.
Основной закон Федеративной Республики Германии (23 мая 1949г.) // Конституции буржуазных государств: Учеб. пособие / Сост. В.В. Маклаков. – М.: Юрид. лит., 1982.
Германская история в новое и новейшее время. – М.: Наука. 1970. – Т. 1.2.
Драбкин Я.С. Ноябрьская революция 1918-1919 гг. в Германии. – М.: Соцэкгиз, 1958.
Драбкин Я.С. Ноябрьская революция в Германии. – М.: Наука, 1967.
Ильинский И.П. Система органов власти и управления
ФРГ. – М.: МГИМО. 1977.
Маклаков В.В. Конституция ФРГ (вступ, ст ) // Конституции буржуазных государств: Учеб. пособие / Сост. В.В. Маклаков. – М.: Юрид. лит., 1982.
Попова Т.Н. Парламентская демократия или диктатура? – М.: Междунар. отношения. 1968.
Руге В. Как Гитлер пришел к власти: Германский фашизм и монополии / Сокр. пер. с нем. Г.Рудого. – М.: Мысль. 1985.
Сидоров Н А. Центральные государственные органы Федеративной Республики Германии. – М.: Междунар. отношения, 1961.
Трайнін І. Вступ // Конституції буржуазних країн. – Т. 1: Конституції великих держав і західних сусід СРСР. – К.: Радянське будівництво і право, 1936.
Урьяс Ю.П. Политический механизм ФРГ. – М.: Наука, 1978.
Чрезвычайное законодательство ФРГ. – М.: Юрид, лит., 1970.
Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 219; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!