Правове виховання: поняття, система
Правове виховання – це цілеспрямована діяльність Д-ви, суспільних організацій, окремих громадян стосовно передачі юр досвіду; систематичний вплив на свідомість і поведінку особи з метою формування певних позитивних уявлень, поглядів, ціннісних орієнтацій, що забезпечують додержання, виконання та використання юр норм.
В системі правового виховання такі структурні компоненти: 1) цілі правового виховання: можуть бути загальними і конкретними. Загальними цілями є формування правосвідомості і правової культури особистості громадянського суспільства;
2) принципи правового виховання. Правове виховання може бути ефективним лише тоді, коли воно здійснюється на основі певних принципів: має певну систему, здійснюється безперервно, ціленаправлено, має послідовність, забезпечено певними засобами, а також підготовленими кадрами.;
3) форми правового виховання: а) правова освіта (навчання); б) правова пропаганда ; в) правова просвіта (має обмежені завдання — дати певні знання з тих чи інших питань права і законодавства, роз'яснити діюче законодавство); г) правова агітація( це розповсюдження певних правових ідей, законодавства серед великої кількості населенняв); д) форми правомірної соціально-активної діяльності.( це така форма правового виховання, яка здійснюється практично в процесі реалізації норм права: використання, дотримання, виконання і застосування)
|
|
|
4) зміст правового виховання - для різних категорій і соціальних груп населення цей зміст обумовлений правовим статусом особи в суспільстві.;
5) методи правового виховання - це сукупність прийомів або способів, при допомозі яких здійснюється формування правових знань, вмінь і навичок, а також формуються почуття поваги до права, до закону і тих соціальних цінностей, які охороняються і регулюються правом. До методів правового виховання відносяться: метод переконання, покарання, наглядності, позитивного прикладу, розв'язання юридичних казусів, заохочення, критика і самокритика, метод навіювання , наслідування тощо..
Білет № 2. !
Орган держави: поняття та види.
Орган держави – це структурований і орган-ний держ-ю чи безпосередньо народом колектив держ-х службовців (або депутатів Рад), який (орган) наділений держ-ми владними повноваженнями та здійс-є функ-ї відповідно до свого признач-я. – це окремий службовець чи структурно оформлений колектив державних службовців, наділений владними повноваженнями, відповідними матеріально-технічними засобами, утворений на законних підставах для виконання конкретних завдань і функцій держави.
Один службовець як орган держави — це, скажімо, Президент України, що є главою держави і виступає від її імені. Структурно оформлений колектив службовців має керівників і виконавців. Керівник виступає від імені певного органу. Кожний орган наділяється на підставі закону владними повноваженнями, які полягають у тому, що орган держави спроможний встановлювати формально обов’язкові правила поведінки та домагатися їх здійснення.
|
|
|
Розрізняють такі види органів держави:
• за місцем у системі державного апарату: первинні (створюються через вибори); вторинні (створюються первинними, походять від них і підзвітні їм);
• за змістом або напрямками державної діяльності:
органи державної влади, глава держави, органи державного управління чи виконавчо-розпорядчі органи, судові органи, контрольно-наглядові органи;
• за способом утворення; виборні, призначувані, ті, що можуть успадковуватися;
• за часом функціонування: постійні, тимчасові;
• за складом: одноособові, колегіальні;
• за територією, на яку поширюються їхні повноваження: загальні, або центральні; місцеві, або локальні. Державна влада в Україні здійснюється за принципом ‘й поділу на законодавчу, виконавчу й судову. Вдосконалення органів державної влади реалізується в Україні на основі Конституції України.
|
|
|
До системи державних органів України належать:
законодавчий орган — Верховна Рада України; глава держави — Президент України; виконавчі органи, що поділяються на вищі, центральні, місцеві; виконкоми й голови сільських, селищних, міських рад у частині виконання державних повноважень, що були їм делеговані органами державної влади.
Система судових органів охоплює усю сукупність судів.
У самостійну систему органів держави виокремлюються контрольно-наглядові органи України. До них належать: Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори; податкові адміністрації, санітарні, пожежні, контрольно-ревізійні та інші державні інспекції.
Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 146; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!