Методичні рекомендації для підготовки до семінарського заняття.
Засвоюючи тему, необхідно усвідомити, що правове регулювання запобігання злочинності виявляється в нормотворчої діяльності держави та її органів, яка визначає в законах та інших нормативно-правових актах, мету і завдання запобігання злочинності, коло суб’єктів, які здійснюють цю діяльність, їхню компетенцію, основні форми й методи цієї діяльності.
Зазначимо, що запобігання злочинності передбачає такий розвиток економіки, політики, ідеології, культури і побуту, який сприяв би усуненню негативних явищ громадського життя, котрі можуть проявитись як причини та умови злочинності. Така організація громадського життя повинна бути забезпечена належним правовим регулюванням.
Сутність правового регулювання полягає в тому, що правові норми стимулюють соціально-корисну поведінку, протидіючи факторам, які негативно впливають на формування і життєдіяльність особи, і тим самим створюють умови для оптимального здійснення запобіжної діяльності.
Водночас нормативно-правові акти визначають завдання і заходи протидії злочинності, порядок, форми і методи здійснення цієї діяльності, функції різних її суб’єктів, координацію та взаємодію між ними. Закони й інші нормативні акти закріплюють відповідальність уповноважених осіб за виконання своїх обов’язків, суворе дотримання особистих і майнових прав, законних інтересів громадян і громадських формувань, що потрапляють у сферу попередження злочинності.
|
|
|
Право не може знищити економічні, соціально-культурні причини та умови злочинності, але воно може впливати на їхні прояви: локалізувати, блокувати, організувати належну протидію негативним явищам і процесам. Проведення такої роботи передбачає: поліпшення законодавства, його вдосконалення; точну і неухильну реалізацію законів та інших нормативно-правових актів; наявність бездоганно діючих механізмів, які забезпечують таку реалізацію.
Важливо усвідомлювати, що належна організація запобіжної діяльності здійснюється через кримінологічне планування (програмування). Воно є цілеспрямованим процесом із вироблення плану, в якому на основі цілей і завдань боротьби зі злочинністю намічаються шляхи та засоби їхнього вирішення, нормативного, інформаційного, організаційного, методичного і ресурсного забезпечення на повний часовий період.
Кримінологічне планування реалізується у формі управлінських документів-планів (програм).
Базою кримінологічного планування є прогноз даних про злочинність та явищ, що впливають на неї, а також стану боротьби з нею. При цьому розробники оцінюють існуючі можливості впливу на прогнозовані несприятливі тенденції злочинності й закладають у план (програму) відповідні заходи, прагнучи зруйнувати чи пом’якшити їх і, навпаки, стимулювати позитивні для суспільства тенденції.
|
|
|
Плани ж деталізують за завданнями, напрямами, функціями окремих суб’єктів боротьби із злочинністю. Організація цієї боротьби передбачає конкретні заходи, порядок, послідовність, терміни виконання відповідальних виконавців.
Під час вивчення тами рекомендується звернути увагу на визначення понять “попередження”, “профілактика”, “запобігання”, “припинення” тощо. У спеціальній літературі, в тему числі і в підручниках із кримінології в цьому питанні немає органічної єдності. Поширеною є думка проте, що ці терміни є синонімами, які визначають одне і те ж поняття. З цим не погоджуються переважна більшість учених-кримінологів.
В цьому розділі кримінології мова йде виключно про спеціально-кримінологічне запобігання злочинності якому протистоять також так зване загально-соціальне попередження та діяльність щодо розкриття вчинених злочинів і покарання за них. Звичайно, ці напрями важливі, але вони здійснюються не для того, щоб запобігти вчинення злочинів. А тому вони не повинні розглядатись у кримінології як засоби запобігання. Для цього існують інші науки, зокрема, економіка, педагогіка, кримінальне право, кримінально-виконавче право тощо.
|
|
|
Не менш важливим в питання про суб’єкти спеціально-кримінологічного запобігання, їх розподіл на спеціалізовані та не соціалізовані.
Головними суб’єктами діяльності, пов’язаних з запобіганням злочинності, є органи внутрішніх справ.
Курсант повинен визначитись відносно деяких сумнівних тверджень підручника, який, зокрема вважає, що суд і прокуратура виконують функції спеціалізованих суб’єктів. З цим важко погодитись – незалежний суд підкоряється тільки закону. Прокурор також керується виключно законом. Спеціально-кримінологічне запобігання злочинності прерогатива виконавчої влади. Суд і прокуратура – в окремих справах виявляють криміногенні фактори і відповідно до закону вимагають їх усунення, але самі вони цього не вчинюють. А крім того, цей напрямок діяльності судової влади навряд чи можна вважати головним.
Ефективність запобіжної діяльності значною мірою залежить від її координації та планування. В свою чергу планування, є неможливим без кримінологічного прогнозування – науково обґрунтованого висновків щодо майбутнього стану злочинності в державі чи окремому регіоні.
|
|
|
Рекомендована література до теми:
Нормативні акти:
1. Конституція України : закон України від 28. 06. 1996 р. № 254к/96-ВР із змін., внес. згідно із Законами України : за станом на 25. 06. 2008 р.
2. Кримінальний кодекс України : закон України від 05. 04. 2001 р. № 2341-III із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду : за станом на 10. 09. 2009 р.
3. Кримінально-процесуальний кодекс України : закон України від 28. 12. 1960 р. № 1001-05 із змін., внес. згідно із Законами України : за станом на 07. 05. 2008 р.
4. Постанови Пленуму Верховного Суду України із загальних питань судової діяльності та в кримінальних справах / [упоряд. В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Л. Д. Удалова]. – К. : ПАЛИВОДА А. В., 2010. – 456 с.
5. Про міліцію : закон Українивід 20. 12. 1990 р. № 565-ХІІ в редакції Закону України від 04. 06. 2008 р. № 309-17.
6. Про додаткові заходи щодо поліпшення діяльності органів внутрішніх справ та громадських формувань з охорони громадського порядку : указ Президента України від 16 червня 1999 р. № 650/99 // Міліція України. – 1999. – № 7 – 8. – С. 4.
7. Про профілактику злочинів : проект закону України від 12 травня 1998 р.
Книжкові видання:
1. Абельцев С. Н. Личность преступника и проблемы криминального насилия. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 208 с.
2. Аванесов Г. А. Криминология и организация предупреждения преступлений. – М., 1995. – 126 с.
3. Аванесов Г. А. Криминология и социальная профилактика. – М., 1980. – 87 с.
4. Аванесов Г. А. Криминология. – М. : Академия МВД СССР, 1984. – 347 с.
5. Бузало П. М., Денисов С. Ф., Кириченко О. В. Кримінологія : Навч. пос. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 192 с.
6. Джужа О. М., Моісеєв Є. М., Василевич В. В. Кримінологія – Альбом схем (Загальна і Особлива частини) : Навч. посібник / За заг. ред. Джужи О. М.; НАВСУ. – К., 2000. – 368 с.
7. Джужа О. М., Моісеєв Є. М., Василевич В. В. Кримінологія : Навчально-методичний посібник / За заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Атіка, 2003. – 400 с.
8. Зелинский А. Ф. Криминология : Курс лекций. – Харьков, 1996. – 260 с.
9. Зелинский А. Ф. Криминология. – Харьков, 2000. – 240 с.
10. Криминология : Учебник / Под ред. В. Н. Кудрявцева, В. Е. Эминова. – М. : Юристъ, 1997. – 512 с.
11. Криминология : Учебник / Под ред. В. Н. Бурлакова, В. П. Сальникова. – СПб. : Изд. “Лань”, 1998. – 576 с.
12. Криминология : Учебник / Под ред. Н. Ф. Кузнецовой, Г. М. Миньковского. – М. : Издательство БЕК, 1998. – 566 с.
13. Криминология : Учебник / Под ред. акад. В. Н. Кудрявцева, проф. В. Е. Эминова. – 2-е изд. перераб. и доп. – М., 2000. – 534 с.
14. Криминология : приглашение к дискуссии : Монография / Авт. кол. : А. В. Беляба, Э. В. Виленская, Э. А. Дидоренко, Б. Г. Розовский. – Луганск : РИО ЛИВД, 2000 – 318 с.
15. Кримінологія і профілактика злочинів : Курс лекцій : У 2-х кн. / Александров Ю. В., Гаврилишин А. П., Джужа О. М. та ін.; За ред. В. Г. Лихолоба – К. 1996. Кн. 1: Загальна частина.
16. Криминология : Учебное пособие для юридических вузов / Кузнецова Н. Ф., Аргунова, Ю. Н. – М. : Зерцало-М, 2001. – 208 с.
17. Кримінологія. Спеціалізований курс лекцій зі схемами (Загальна та Особлива частини) : Навч. посібник / За заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Атіка, 2001. – 368 с.
18. Криминология : Учебник / Под. ред. В. Н. Бурлакова, Н. М. Кропачева. – СПб. : Санкт-Петербургский гос. ун-т. Питер, 2002. – 432 с.
19. Кримінологія : Практикум / Уклад. О. М. Джужа, Г. І. Піщенко, О. Ф. Гіда. – К. : НАВСУ, 2003. – 56 с.
20. Кримінологія : навч. посіб. / О. М. Джужа, В. В. Василевич, Ю. Ф. Іванов, П. М. Опансенко, В. Г. Пшеничний, В. Г. Сюравчик; За заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Прецедент, 2004. – 208 с.
21. Криминология : Учебник / Под ред. акад. В. Н. Кудрявцева, проф. В. Е. Эминова. – 4-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристъ, 2006. – 678 с.
22. Кримінологія : навчально-методичний посібник / За ред. О. М. Джужи. – К. : Атіка, 2008. – 316 с.
23. Кримінологія : Навч. посіб. / Ю. Ф. Іванов., О. М. Джужа. – К. : Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2008. – 264 с.
24. Кримінологія : навчально-методичний посібник / За ред. О. М. Джужи. – К. : Атіка, 2008. – 316 с.
25. Кримінологія : Загальна та Особлива частина [Підручник для студентів юрид. спец. вищ. навч. закладів] / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, О. Г. Кальман, О. В. Лисодєд; За ред. проф. І. М. Даньшина. – Харків : Право, 2009. – 288 с.
26. Курс кримінології : Загальна частина : Підручник : У 2 кн. / О. М. Джужа, П. П. Михайленко, О. Г. Кулик та ін.; За заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.
27. Шнайдер Г.Й. Криминология : Пер. с нем. / Под общ. ред. Л. О. Иванова - М., 1994.
Публікації у книжкових та періодичних виданнях:
1. Блажківський Є. Актуальні питання боротьби зі злочинністю (Ситуація в Києві) // Вісник прокуратури. – К., 2007. – № 3. – С. 23 – 27.
2. Белек О. С. Несільський В. В. Профілактична робота міліції у боротьбі з алкоголізмом // Науковий вісник Київ. нац. ун-ту внутр. справ. – 2006. – № 1. – С. 258 – 262.
3. Джужа О. М., Чернявський С. С. Місце і роль кримінологічних досліджень у протидії економічній злочинності в Україні // Науковий вісник НАВСУ. – 2005. – № 1. – С. 89 – 95.
4. Клюєв О. Загальнотеоретичний аналіз видів профілактичної діяльності на місцевому рівні // Право і безпека. – 2004. – № 3. – С. 58.
5. Клюєв О. Розмежування запобіжної і профілактичної діяльності органів внутрішніх справ // Право України. – К., 2005. – № 3. – С. 98 – 101.
6. Мірошник Ю. Аналіз етапу боротьби з корупцією та окремі пропозиції, що сприятимуть її подоланню // Вісник прокуратури. – К, 2007. – № 10. – С. 51 – 57.
7. Паламарчук Г., Венгер Л. Особливості рейдерства в Україні та політика його подолання // Економіка України. – 2007. – № 9. – С. 38 – 46.
8. Семёнов В. М. Об общесоциальных мерах по предупреждению краж // Российский следователь. – 2006. – № 1. – С. 43 – 46.
9. Умисні вбивства. Профілактика та розкриття : Практичний посібник / О. П. Снігерьов, В. В. Матвійчук, Д. И. Никифорчук. – К. : КНТ, 2005. – 99 с.
Навчально-методичні розробки, рекомендації, посібники, матеріали підготовлені науково-педагогічним складом кафедри:
1. Лекція-презентація: “Запобігання злочинності”.
Дата добавления: 2019-09-13; просмотров: 98; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!