СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ ВІДНОШЕННЯ ПАЦІЄНТА ДО ХВОРОБИ
1) когнітивний – знання про хворобу, її усвідомлення, розуміння її ролі на життєдіяльність організму і її прогноз;
2) емоційний – відчуття і переживання хвороби і всіх ситуацій з нею пов'язаних;
3) поведінковий – вироблення певної стратегії поведінки в життєвих ситуаціях, пов'язаних з хворобою (ухвалення ролі хворого, активна боротьба з хворобою, ігнорування хвороби, песимізм по відношенню до хвороби).
КЛАСИФІКАЦІЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ТИПІВ ПАЦІЄНТА
І група – відношення до хвороби, при якому соціальна адаптація пацієнта збережена (не порушена):
Гармонійний – характеризується реалізмом, активністю, небажанням обтяжувати близьких: а саме пацієнт: тверезо оцінює свій стан (без перебільшення і недооцінки тяжкості); прагне активно сприяти успіху лікування; не бажає обтяжувати інших доглядом за собою; при несприятливому прогнозі, інвалідності – перемикає інтереси життя, доступні для хворого; при сприятливому прогнозі – зосереджує увагу, турботу і інтереси до долі близьких, своєї справи.
Ергопатичний – характеризується «відходом від хвороби в роботу» незалежно від тяжкості стану, причому з більшим завзяттям, ніж до хвороби; вибірково відноситься до обстеження і лікування, частіше проводить їх без відриву від роботи.
Анозогнозичний – характеризується «запереченням хвороби»; а саме заперечує хворобу і її наслідки; не визнає себе хворим; відмовляється від обстеження і лікування; (бажання «обійтися своїми силами» – алкоголізм).
|
|
|
Ейфоричний – характеризуєтьсязневажливим відношенням до хвороби і лікування, «само собою все обійдеться»; необґрунтовано підвищений настрій; не звертаючи увагу на хворобу, прагне отримати від життя все; порушує режим, веселий, балакучий, метушливий, що часто носить захисний характер
II група – хворі з психічною дезадаптацією:
Тривожний – характеризується тривогою за своє майбутнє і недовірою до медперсоналу; неспокій і недовірливість по відношенню до несприятливої течії, ускладнень і лікування; пошук нових способів лікування, додаткової інформації про хворобу, «авторитетів»; вважає за краще більше слухати, ніж пред'являти свої скарги; підвищений інтерес до медичної літератури, прискіпливий до медперсоналу, перевіряє ще раз дані про свою хворобу.
Іпохондричний – характеризується егоцентризмом, деталізацією скарг, прагненням викликати співчуття оточуючих; зосереджений на суб'єктивних хворобливих відчуттях; перебільшення дійсних і вислів неіснуючих хвороб і страждань; перебільшення побічних дій ліків боязнь обстеження і лікування (бажає лікуватися, але не вірить в його успіх); негативна реакція до недовір'я його скаргам, докору в симуляції з метою вигоди.
|
|
|
Неврастенічний або астенічний – характеризується дратівливістю унаслідок слабкості («дратівлива слабкість») у вигляді спалахів роздратування на того, хто перший попався, особливо при болях, невдалому обстеженні або лікуванні, і завершується розкаянням і сльозами: не переносить больові відчуття, капризний, нетерплячий і вимогливий до оточуючих. У подальшому розкаюється за неспокій і нестриманість.
Меланхолійний – характеризується песимістичним поглядом на оточуючих, недовір'ям в обстеження, лікування, невірою в своє одужання, навіть при явному поліпшенні об'єктивних показників: активні депресивні вислови про майбутнє, аж до суїциду.
Апатичний – характеризується байдужістю до всього: до лікування, результату захворювання, до своєї долі; пасивним підпорядкуванням обстеженню і лікуванню, втратою інтересу до життя, що часто обумовлене депресією
Сенситивний – характеризується надмірною заклопотаністю можливим неприємним враженням оточуючих (зневага, уникнення); боїться стати тягарем для близьких, небажаним відношенням з їх боку у зв'язку з хворобою, соромиться звернутися до лікаря; звертає увагу підвищена скромність, боязкість, соромливість («стиль поведінки, що вибачається»); для цих хворих реакція оточуючих має більше значення, ніж сама хвороба («а що скажуть і подумають оточуючі?»).
|
|
|
Егоцентричний – характеризується «відходом в хворобу» або «втечу в хворобу» або хворобу напоказ; виставляє напоказ свої страждання і переживання з метою привернути увагу оточуючих, всі повинні піклуватися тільки про хворого – решта всі «конкурентів», оточуючі його, і відношення до них неприязне. Ці хворі хочуть показати своє особливе положення, винятковість, вони володіють гротескним характером емоцій.
Паранояльний тип – характеризується маревними ідеями і упевненістю, що хвороба – результат чийогось злого наміру, «пристріту» і «псування»; з підозрою відносяться до процедур, ліків, звинувачуючи у всьому медперсонал і вимагаючи їх покарання.
Дисфобічний тип – характеризується тривожною недовірливістю, уявна небезпека їх хвилює більше, ніж реальна; настрій похмурий, озлоблений; ненависть до здорових, спалахи злості із звинуваченням оточуючих в своїй хворобі; ті, хто оточує повинні у всьому догоджати іноді «уявному» хворому. Захист від тривоги в прикметах, ритуалах.
|
|
|
Оцінка психологічного статусу пацієнта допомагає лікареві знайти модель спілкування з ним, вибрати адекватно-особову програму лікування і профілактики.
Найпростіше будувати відношення з пацієнтом, який сприймає свою хворобу гармонійно. Лікар рекомендує пацієнтові з гармонійним типом відношення до хвороби повну програму лікування і реабілітації, маючи всі підстави сподіватися на виконання рекомендацій і плідну співпрацю.
Ергопатичний і анозогнозичний типи об'єднує «заперечення хвороби». Лікар дає раціональну інформацію про хворобу пацієнтам того і іншого типів і членам їх сімей. Пацієнти співробітничають з лікарем неохоче. Відчувши поліпшення, самостійно припиняють лікування до наступного загострення. Тому при роботі з пацієнтами вказаних типів і їх сім'ями слід приділити особливу увагу програмам надання екстреної і невідкладної допомоги, методам лікування при загостренні.
Тривожний пацієнт вимагає «материнського підходу». Лікар повинен бути терплячим, дати інформацію пацієнтові і його сім'ї про хворобу, запропонувати повноцінну програму лікування і реабілітації. Їх треба періодично підбадьорювати і заохочувати.
Іпохондричний тип доставляє багато неприємностей лікареві – у гаммі відчуттів таких хворих слід відокремити відчуття, пов'язані з поразкою органів, від сенестоалгій і сенестопатій. Пацієнт і його сім'я повинні отримати раціональну інформацію про захворювання і адекватні рекомендації. Пацієнт іпохондричного типу і лікар «приречені» на взаємну багаторічну співпрацю.
Пацієнт з неврастенічним типом відношення до хвороби страждає «дратівливою слабкістю». Він схильний скрізь бачити недоліки, все його дратує: і сам факт хвороби, і необхідність обстежуватися, підвергатися якимсь процедурам. При візиті до лікаря і медичної сестри роздратування легко випліскується в їх адресу. Професіонал-медик не повинен вступати з таким пацієнтом в тривалі «виправдувальні дискусії». Вину слід узяти на себе, погодитися, що «не все бездоганно в нашому медичному цеху». Це відразу ж заспокоює пацієнта. А потім відносини з ним будуються на рівні раціональної інформації, за типом «дорослий–дорослий».
Для меланхолійного (депресивного) типу підходить «материнська» методика спілкування, в ході обстеження і лікування пацієнта треба підбадьорювати, хвалити за окремі досягнення, успіхи. Ці хворі схильні до комплексних програм лікування і профілактики.
Пацієнт апатичного типу сповідає принцип: моя справа – хворіти, Ваша справа – лікувати, якщо таке бажання у Вас є. Працюючи з ним, лікар і медсестра всю ініціативу повинні узяти на себе, Бажана підтримка сім'ї. В ході лікування і реабілітації необхідний постійний контроль лікаря, медсестри, активна участь сім'ї.
Сенситивний пацієнт потребує участі лікаря і медичної сестри, в «материнській» методиці психотерапії Його слід весь час переконувати в існуванні явних і уявних небезпек, вселяти упевненість в позитивні результати лікування.
Пацієнт егоцентричного типу в преморбіді зазвичай має істеричні риси вдачі, які при хворобі загострюються. Головне в роботі з таким хворим – уникнути «поневолення», не виконувати всіх його примх, не допускати командування собою. Слід чітко визначити, «хто кого лікує – я Вас, або Ви мене». Відносини слід будувати офіційно, за типом «дорослий – дорослий». Сім'я повинна бути обізнана про особові особливості пацієнта. Хвороба одного з членів сім'ї – не привід для припинення повноцінного життя інших її членів, як би це не хотіло пацієнтові.
Паранояльний тип відношення до хвороби – не такий вже рідкісний феномен серед сучасних пацієнтів. Якщо пацієнт переконаний в «пристріті», «псуванні», «наведеній хворобі» і хоче удатися до послуг екстрасенсів і чаклунів, що спеціалізуються на «очищенні житла, не завжди треба його відговорювати. Навпаки, після успішних ритуалів «зняття псування» пацієнт даного типу заспокоюється, робиться доступнішим для втручання офіційної медицини.
Дисфоричний тип відношення до хвороби характерний для пацієнтів, що мали в преморбіді патохарактерологічні межі епілептоїдного круга або збудливого типу. Працювати з такими хворими важко, до підтримки сім'ї багато хто з них відноситься амбівалентно. Відносини слід будувати за принципом «дорослий – дорослий», малюнок відносин – офіційний.
ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
Аборт 119
Антропогенетика 124
Аюр-Веда 14
Біоетика 88, 90
Біомедична етика 88, 90, 92, 93, 147
Біотехнологія 126
«Будинок відпочинку» 149
«Будинок Святого Луки» 149
ВІЛ-інфекція 178
ВІЛ-інфіковані 171
Вмирання з гідністю 138, 148
Всесвітня організація охорони
здоров´я (ВООЗ) 10, 48
Всесвітня Медична Асоціація
(ВМА) 24
Генеральна Асамблея
ВМА 24, 25
Генеральна Асамблея
ЮНЕСКО 159
Генетика 124
– людини 124
– медична 124
Генетична інженерія 124, 125
– паспортизація 12
– тестування 126
Генетично модифіковані
організми 129
Генна технологія 125, 1263
Геронтологія
Гідність особи 99
"Готель божа" 149,
Гуманізм 8
Деонтологія 6
– керівництва 156
– медична 6
«Джорджтаунські мантри» 98
«Доктор Смерті» 138, 139
Дистаназія 141
Донор 105
Евтаназія 6,139
– активна 140
– асистована 140
– добровільна 140
– ненавмисна 140
– пасивна 140
– примусова 141
Експерименти на тваринах 100
Екстракорпоральне (штучне)
запліднення (ЕКЗ) 116
Ембріон 117
– права ембріона 117
– статус ембріона 117
Ембріональні стволові
клітини (ЕСК) –112
Ембріо-фетоплацентарний
комплекс 112
Етика 6
Етика біомедична 126
Етика медична 6, 13
– Вавілона 13
– Гіппократа
– догіпократівська 13
– китайських лікарів 15
– лікарська 13
– Персії 15
– Стародавньої Греції 16
– Стародавнього Тибету 14
– Стародавньої Індії 13,60
– Стародавньої Русі 18
– Західної Європи 17
Етична експертиза 76
Етичний комітет 85, 100, 159
Етичні проблеми
– в психіатрії 167
– в геронтології 173
– в наркології 171, 172
– в онкології 162, 163
– в сучасній психотерапії 170
– педіатрії 174
Європейська Асоціація
тканинних банків 112
Захист прав пацієнта 37,38
– прав людини 67
Інформація медична 31
– конфіденційна 62, 63, 71
Інформована згода 49, 70, 91, 109, 170
«Казус Клівлен» 135
Клінічні дослідження 99
Клітина терапія 110
Клонування людини 126, 127, 128
– терапевтичне 127
Клятва Гіппократа
лікаря ХХ ст. 67
Комісія з питань етики 77
Конфіденційність
«Канон лікарської науки», 16, 17
Клятва Гіппократа 7,10,
23, 34, 36, 37, 85, 119
Лікар 54
– обов'язки 25, 26. 72
– права 29, 80
Медик-вчений 117
Медична (лікарська)
таємниця 31, 60
Медичні дослідження 25
Медично-біологічні
випробування 25
– дослідження 24
Модель взаємин «лікар-хворий»
41, 57
– Гіппократа 8
– дорадча 44
– інженерна 42
– інформаційна 44
– колегіальна 43
– контрактна 43
– ліберальна 44
– інтерпретаційна 44, 45
– патерналістська, 41, 169
– сакральна 43
– технічна 42
«Не нашкодь» 8, 38.107, 108, 122
Нещасний випадок 81
Нюрнберзький кодекс 10, 22, 49, 97
– положення «Десяти
Нюрнберзьких правил» 23
Ортотаназія 141
Обов'язки лікаря 25, 26
Орден Матері Марії Айкенхед 149
Помилка 6, 78, 60, 61, 62
– деонтологічні 82
– діагностичні 81
– доброякісні 82
– злоякісні 82
– класифікація 81
– об'єктивні 82
– причини 83
– профілактика 84
– суб'єктивні 82
– тактичні 81
– технічні 82
Песимізм 172
Права
– пацієнта 46, 47,48, 62, 63.
– людини на гідне життя 72
– медичного працівника 29
– на гідну смерть 136,
– на життя 119
– на смерть 136, 139
Правові основи боротьби
зі СНІДом в Україні 140
Премія
– Ласкерівська 117
– Нобелівська 117
Пренатальна діагностика 115, 116
Принцип 97
– «3R» 100
– «не нашкодь!» 8, 38.107, 108, 122
– «принципи Кемпа» 98
– автономії 8, 97,98
– виконання обіцянок 36
– дистрибутивної
– справедливості 37
– добровільність 98
– інформована згода 97
– інформованість 98
– конфіденційності 8, 97, 171
– особистої гідності 36
– правдивість 8
– рівноправ´я 99
– свободи 36
– справедливості 8, 98, 99
– чесності 36
Психологія медична 169
Реанімація 136
Реципієнт 105
«Роби добро» 107, 108
Самогубство 137
Смерть 133
– клінічна 133, 134, 136
– критерії смерті 134
– мозку 109, 135
– статус смерті 133
«Свята брехня» 61
Синдром надбаного
імунодефіциту (СНІД) 178
– правила обстеження 184
Статус ембріона 87,89
Стволові клітини 86
Суїцид 137,147
Сурогатне материнство 122
Сурогатна мати 122
Таємниця лікарська 31, 60, 63, 75
Танатологія 139
Терапевтичне клонування 94
Тканина терапія 111
Трансплантація 104
– аутотрансплантація 105
– гетеротрансплантація 105
– гомотрансплантація 105
– ксенотрансплантація 105
– проблеми 106, 109
Трансплантологія 104
Фетальна тканина 115
Фетоплацентарний комплекс 112
Халатність (недбалість) 83
Хоспіс 148
Хоспіс Святого Кристофера 149,150
Хоспісний рух 148
Ятрогенія 6, 52
– аліментарна 54, 55
– бездіяльності 54, 55
– вербальна 53
– віддалена 56
– маніпуляційна 54
– медикаментозна 54
– наркотично-реанімаційна 54
– післяреанімаційна 54
– променева 54, 55
– хірургічна 54,55
– причини 52, 53, 57
– профілактика 56
Ятропсихогенія 54
Ятротаназія 141
Ятрофармакогенія 54
Ятрофізіогенія 54
ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК
Абу-ль-Фарадж 17
Авіценна 16, 17
Антокольська М.В. 123
Аристотель 104
Асклепій 15, 16, 17, 35
Бадмаєв П. 14
Бекон Ф. 134, 139
Белл Джозеф 19
Бентам І. 6, 17
Бернард К. 105
Бехтерєв В.М. 8
Більрот Т. 84
Блохін М.М. 62, 67, 166
Боткін С.П. 18, 61
Бошам Т. 98
Бумке О. 52
Вересаєв В.В. 9, 20, 62, 79
Вітч Роберт 42
Гааз Ф.П. 20
Гален 16
Гарньє Ж. 149
Гіппократ 7, 16, 34, 38, 57, 60, 84
Гнезділов О.В. 151, 165
Давидовський І.В. 83, 84
Дженнінгс Б. 98
Долецький С.Я. 54
Дядьківський І.Е. 18
Ельштейн А.О. 52
Епікур 134
Зибелін Ц.Р. 18
Зорса В. 150
Ібн-Сіна (Авіценна) 16
Іванюшкин А.Я 134
Кант 141
Кассирський І.А. 53, 61
Кеворкян Джек 138, 139
Коллінз Джозеф 68
Леопольд К. 111
Ліхтенштейн Е.І. 9
Лурія Р.А. 52
Мальтус Т. 17
Манассєїн В.А.18
Ману 14
Мудров М.Я. 18, 38
Неговський В.А. 134
Панакея 15
Пенфілд У. 16
Петров М.М. 18, 61
Пирогов М.І. 9, 18, 19, 55, 78, 79
Платон 134
Поттер В.Р. 88
Прихотько В.А. 143
Ромасенко В. А. 164
Самойлович Д.С. 18
Саундерс Сесілія 149, 150
Семашко Н.А. 61
Симонов М.М. 165
Скворцов К.А. 164
Сократ 134
Сушруте 14
Толстой Л.М. 9
Тульчинський Г.Л. 91, 92
Фабіолі 149
Філатов В.П. 111
Форсман В. 105
Фрейд З. 147, 170
Цельс 16
Чернишевський М.Г. 19
Чехов А.П. 19, 20
Чайлдрес Дж. 98
Швейцер А. 113
Шкаровська В. 82
Шеперович А. 111
Яновський Ф.Г. 19
ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
ОСНОВНИХ ПРАВОВИХ ДОКУМЕНТІВ
КОДЕКСИ
– Етичний кодекс лікарів Стародавнього Тибету (трактат "Жуд-ши") 14
– Етичний Кодекс лікаря України 72
– Етичний кодекс професійної поведінки психіатрів 169
– Кримінальний кодекс України. 31, 32, 75, 146
– Міжнародний кодекс медичної етики (Міжнародний кодекс з деонтології) (1949) 9, 10, 25, 38, 72
– Нюрнберзький кодекс (1947) 10, 22, 23, 26, 49, 97, 99, 104
– Середньовічний кодекс китайських лікарів (книга "Тисяча золотих ліків") 15
– Сімейний кодекс України 31, 64 , 123
– Цивільний кодекс України 31, 62, 65
ДЕКЛАРАЦІЇ
– Гельсінсько-Токійська декларація (1964, 1975) 9, 26, 28, 29, 104
– Гельсінська декларація (1964) 9, 26, 97, 99 (2000) 110
– «Декларація про права пацієнта» 68
– «Декларація про розвиток прав пацієнтів в Європі» 70
– «Декларація про права пацієнтів в Європі» (1994) 71
– «Декларація про трансплантацію ембріональних тканин» ВМА (1989) 111
– «Декларація про трансплантацію людських органів» ВМА (1987) 109
– «Декларація про політику в галузі забезпечення прав пацієнтів в Європі» (1994) 46, 47,
– Декларація Міжнародного альянсу організацій пацієнтів з надання медичної допомоги, орієнтованої на пацієнта (2006) 48,
– Декларація ООН про клонування людини (2005) 128
– Женевська декларація ВМА (1948,1994), 9, 10, 23,24, 38, 67
– «Загальна Декларація про біоетику і права людини» (2005) 97, 99
– «Загальна Декларація про геном людини і права людини», (1997) 99
– Лісабонська декларація ВМА про права пацієнтів (1981, 1995) 26, 46
– Лондонська декларація пацієнтів з безпеки пацієнтів (2006) 48
– Люксембурзька декларація з безпеки пацієнтів (2005) 48
– «Міжнародна декларація про права людини» 68
КОНГРЕСИ
– II Міжнародний деонтологічний конгрес (Париж, 1967) 16
– ІІІ Міжнародний конгрес «Лікарі миру за запобігання ядерній війні» (1983) 16
– Х Міжнародний конгрес терапевтів (1970) 10
– XV Міжнародний філософський конгрес (1973) 10
– XVIII Міжнародний конгрес з прикладної психології (1974) 10
– Деонтологічний конгрес (Парижі,1967) 85
КОНВЕНЦІЇ
– «Про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних» 67
– «Про захист прав людини та людської гідності у зв'язку із застосуванням біології та медицини» (1998) 128
– «Конвенція про захист прав і достоїнства людини у зв'язку з використанням досягнень біології і медицини» (1996, 2002) 110
– «Про захист прав і достоїнства людини у зв'язку з впровадженням досягнень біології і медицини» (1997) 47
– «Про права людини в біомедицині» (1996, 1997) 47, 97, 99
– Міжнародна Конвенція Генеральної Асамблеї ООН з цивільних і політичних прав (1966) 27
ЗАКОНИ
– «Про помирання з гідністю» (1994 р.) США 144
– «Про право людини на смерть», США 144
– «Про припинення життя за бажанням чи допомогу в самогубстві», Голландія 145
Закони України
– Конституція України 31, 64, 101, 146
– «Закон про трансплантацію» 115
– «Основи законодавства України про охорону здоров'я» (1992) 29,30, 31, 62, 64, 65, 73, 101, 102, 146
– "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз" (2001) 31, 66
– «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» (2007) 129
– "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (1994) 31, 65;
– "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення" (1991) 31, (1992) 65, 66, (2001) 184
– «Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду і підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих СНІДом на 2009-2013 роки» 185
– "Про захист населення від інфекційних хвороб" (2000) 31, 65
– «Про захист персональних даних» 67
– «Про захист прав споживачів» (1991) 129
– «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» (1995) 31, 65.
– «Про лікарські засоби» (1996) 101
– «Про наукову і науково-технічну діяльність» 160
– «Про попередження насильства в сім'ї» (2001) 31,
– "Про психіатричну допомогу" (2000) 31, 65
– «Про трансплантацію органів й інших анатомічних матеріалів людини» (1999) 110
НАКАЗИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
– «Про невідкладні заходи щодо запобігання розповсюдженню ВІЛ-інфекції/СНІДУ" (2000) 184
– «Про оголошення в Україні 2002 року роком боротьби зі СНІДом» (2001) 184
– «Про додаткові заходи щодо посилення боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом» (2001) 185
НАКАЗ МОЗ УКРАЇНИ
– «Про удосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію /СНІД» (2000) 185
– «Про проведення клінічних випробувань стволових клітин» (2007) 115
– "Про затвердження нормативно-правових актів з питань трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині" (2000) 110
– "Про затвердження нормативно-правових актів з питань трансплантації" (2000) 110
– «Про затвердження інструкції про проведення клінічних випробувань лікарських засобів і експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типове положення про комісію з питань етики», (2000) 101
– «Про подальший розвиток медичної генетики і біоетики в Україні». (2000) 101
ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
– "Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" (2004) 66
– «Питання запобігання і захисту населення від ВІЛ-інфекції і СНІДу» (1998) 185
– "Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру» (2001) 66
– «Про затвердження порядку й умов обов'язкового страхування медичних працівників і інших осіб на випадок інфікування ВІЛ під час виконання ними професійних обов'язків» (1998) 185
– «Про затвердження програм розвитку донорства крові і її компонентів на 2002-2007 рр.» (2001) 185
– «Про порядок державної реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також харчових продуктів, косметичних і лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з їхнім використанням» (2009) 129
– «Про Програму профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2001-2003 рр." (2001) 185
– «Про розмір щомісячної державної допомоги дітям у віці до 16 років, інфікованих вірусом імунодефіциту людини або СНІД» (1998) 185
– «Про створення Українського фонду боротьби з ВІЛ-інфекцією і СНІДом»; (2001) 185
МІЖНАРОДНІ ДОКУМЕНТИ
ВООЗ
– Резолюція Асамблеї ВООЗ з безпеки пацієнтів (2002) 47
– Програма ВООЗ з безпеки пацієнтів (2004) 48
ЮНЕСКО
– Керівництво №1-2 «Про створення і діяльність комітетів з біоетики» ЮНЕСКО, 2005 100
– «Рекомендація про статус науковців» (1974) 160
ВМА
– Резолюція з питань поведінки лікарів при здійсненні трансплантації людських органів» (1994) 110
– «Заява про торгівлю живими органами» (1985) 109
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ
– Хартія основних прав ЄС 2000 47
– Європейська хартія з прав пацієнтів (2002) 47
ЛІТЕРАТУРА
1. Авіценна. Книга знання. / Авіценна // М.: Ексмо-экспресс. - 1999. – 749 с.
2. Алексеєнко А.П., Лісовий В.М. Соціально-філософські та етичні проблеми медицини. Харків, Колегіум. - 2010. – 340 с.
3. Бильченко О.С. Врачебная этика и медицинская деонтология. Харків, 2005. – 197 с.
4. Гіппократ. Етика і загальна медицина / Під ред. С.Ю. Трохачева; Пер. з древнегреч. - Спб, 2001.
5. Грандо А.А. Лікарська етика і медична деонтологія -К.: Вища школа, 1988. - 192 с.
6. Декларація щодо трансплантації органів людини - с. 34
7. Деонтологія в медицині: У 2 т. Під ред. Б.В. Петровського. - АМН СРСР. - М.: Медицина, 1988. Т. 1. Загальна деонтологія. - 352 с.; Т. 2. Приватна деонтологія. - 416 с.
8. Журнал «Лікар» №2, 2003.- С. 44-46.
9. Законодательные основы профессиональной деятельности медицинских работников (Збірка офіційних документів). - М., 1995.
10. Зільбер А.П. Етика і закон в медицині критичних станів. "Етюди критичної медицини", т. 4. - Петрозаводськ: Вид-во ПетрГУ. - 1998. - C. 288.
11. Ковальова О.М., Вітенко І.С., Лісовий В.М. Біоетика, 2006. – 203с.
12. Ковальова О.М., Лісовий В.М. Біоетичні аспекти клінічної практики і наукових досліджень. Харків - 2006. – 95с.
13. Кримінальний Кодекс України. - Харків. - 2002
14. Кривоносов М.В., Алексеєнко А.П. Філософські соціально-екологічні проблеми медицини, Харків, - 2002. – 215 с.
15. Лікарі, пацієнти, суспільство. Права людини і професійна відповідальність лікаря в документах міжнародних організацій. - К., 1999.
16. Лизогуб Я. Проблеми кримінальної відповідальності за неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником (ст. 140 КК України) // Право України, № 4, 2005, С. 85-88.
17. Лихтенштейн Е.И. Помни о больном. - К.: Вища школа, 1978.–176 с.
18. Поттер В.Р. Біоетика – міст в майбутнє. -К.: Вид. В. Карпенко, 2002 - 216 с.
19. Права людини і професійна відповідальність лікаря в документах міжнародних організацій. Вид-во «Сфера», Київ, 1998. – 121с.
20. Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині. Закон України від 16 липня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України, 1999, № 41, Ст. 377.
21. Резолюція про відношення лікарів до проблеми трансплантації органів людини - с. 75.
22. Турак Й.А. Етичні і правові основи медичного втручання з погляду лікаря-практика. - Ужгород: Закарпаття, 2002.– 192 с.
23. Харді І. Лікар, сестра, хворий: психологія роботи з хворими.
Вид-во академії наук Угорщини. Будапешт. - 1988.– 338 с.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 216; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!