Основні технічні характеристики матеріалів Ceresit CD 31 ( Cer е sit CD 32)



Основа – епоксидна смола густої консистенції

Щільність - 1,4 кг/дм3

Співвідношення компонентів A : By розчиновій суміші - 81 : 19

Термін придатності розчинової суміші за температури – 20 °С40 хв

Температура основи при застосуванні розчинової суміші від - +10 до +20 °С

 Температура експлуатації від -30 до +80 °С

Тривалість висихання

Адгезія

до бетону

до металу

Досягнення міцності несівною конструкцією

Витрата суміші

—3 - 6 год

—3,0 МПа

—8,0 МПа

—через 3 год

—0,3 - 0,5 кг/мг

 

Обробка стальної арматури та інших металевих закладених елементів конструкції

Нанесення антикорозійного покриття. Щойно зачищена арматура дуже швидко знову піддається впливу корозії. Тому вже через 2 — 3 год після її очищення і видалення пилу з усієї поверхні на метал слід наносити шар епоксидного антикорозійного матеріалу Ceresit CD 31. Робочий матеріал Ceresit CD 31 отримують змішуванням компонентів А і В у співвідношенні 81 : 19 з інтенсивним перемішуванням за допомогою низькообертового дриля до отримання однорідної маси без грудочок. Суміш наносять щіткою. Якщо арматура відкрита з усіх боків, шар наносять лише на арматуру, якщо ж арматура відкрита лише частково, препаратом потрібно також обробити ділянку бетону завширшки 2 см, прилеглу до арматури.


Рис. 5.1. Нанесення антикорозійного покриття:

1 шар епоксидного антикорозійного матеріалу Ceresit CD 31; 2 — присипання кварцовим піском

Рис. 5.2. Нанесення адгезійного

Шару

Ділянку переходу від сталі до бетону слід вкривати особливо ретельно і без порожнин. Товщина антикорозійного шару має бути не менш як 250 мм. Після того як перший шар злегка затужавіє (близько 2 год після нанесення за температури +20 °С), наносять другий шар, який приблизно через 20 хв присипають кварцовим піском фракцією зерен 0,2 - 0,7 мм для забезпечення адгезії наступних шарів до арматури, закладених деталей та інших поверхонь (рис. 5.1.).

Нанесення адгезійного шару. Після затверднення антикорозійного покриття по бетонній поверхні влаштовують адгезійний шарCeresit CD 23 (рис. 5.2.).


Відновлення локально пошкодженого бетону

 

Для ліквідації локальних пошкоджень залізобетонних і бетонних конструкцій (зашпаровування відколів, раковин, вивільненої від бетону зони навколо арматури), а також як штукатурку для вирівнювання поверхонь конструкцій і виправлення їхніх дефектів шаром завтовшки від 5 до 30 мм використовують грубозернисту ремонтно-відновлювальну суміш Ceresit CD 22 (рис. 6.1). Для цього суху суміш змішують з чистою водою (температурою 15 - 20 °С) з розрахунку 3,75 л води на 25 кг сухої суміші і перемішують до отримання однорідної маси без грудочок. Розчинову суміш витримують упродовж 3 хв і перемішують знову. Використати розчинову суміш треба протягом 45 хв. Приготовлену масу наносять на пошкоджені місця за допомогою металевого шпателя або терки.

 

Рис. 6.1. Ремонт локальних пошкоджень бетону

 

Після тужавлення розчину Ceresit CD 22 на відновлювані поверх ні наносять останній шар із дрібнозернистої ремонтної суміші Cеresit CD 23 (рис. 6.2, а). Для цього спочатку готують розчинову суміш ретельним змішуванням сухої суміші з водою (із розрахунку 3,2 - 3,5 л води на 25 кг сухої суміші). Через 3 хв розчинову суміш знову перемішують. Бетонну основу зволожують і отриманою масою за допомогою шпателя заповнюють усі дрібні відколи бетону. Матеріалом CD 23 можна створювати не лише гладенькі відремонтовані поверхні. Коли поверхню бетонної конструкції поліпшують невеликими ділянками, розчиновій суміші Ceresit CD 23 за допомогою різних інструментів можна надати фактури, подібної до фактури бетону. Якщо ж ці роботи виконують на великих поверхнях, хоча й на окремих ділянках, для отримання рівномірної суцільної поверхні її вкривають тонким вирівнювальним шаром шпаклівки, для чого використовують матеріал Ceresit CD 24 (див. рис. 6.2, б). Шпаклівку наносять на зволожену основу шаром завтовшки 0,5 — 5 мм. Після затверднення матеріалу Ceresit CD 24 на нього наносять (за сухої погоди) захисний шар, призначений також для затримання процесу подальшої карбонізації (див. рис. 6.2, в).

 

    Рис. 6.2. Етапи вирівнювання і захисту поверхні:

a — влаштування рівномірної фактури поверхні за допомогою дрібнозернистої ремонтної суміші;

б — високоякісна підготовка основи; в — улаштування захисного покриття для зупинення процесу карбонізації

 


Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 149; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!