Застосування заходів фізичного впливу та спецзасобів
З метою захисту громадян, самозахисту, для припинення масових заворушень, групових порушень громадського порядку, затримання, конвоювання, утримання правопорушників, у відношенні осіб, що перешкоджають обшуку, вилученню речей, для припинення фізичного опору представникам влади тощо працівники міліції, служби безпеки застосовують заходи фізичного впливу та спецзасоби.
До переліку спецзасобів можна віднести наручники, гумові кийки, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої, водомети, спецпристрої для відкриття приміщень чи примусової зупинки транспортних засобів, захоплення правопорушників тощо. Повний перелік засобів, дозволених до використання працівниками вказаних органів, закріплено в законодавстві.
У виключних випадках з метою забезпечення виконання службового обов’язку по захисту інтересів держави, охороні громадського порядку, державної, колективної та індивідуальної власності, громадян та їх інтересів від злочинних посягань працівники міліції та воєнізованої охорони можуть використовувати зброю, у якості надзвичайного заходу. Наприклад, зброя може застосовуватися для відвернення нападу на певні об’єкти, а також для відвернення озброєного нападу на охоронювані об’єкти.
Забороняється застосування спецзасобів до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку, інвалідів, малолітніх.
Крім вищезгаданих, існують інші форми адміністративного припинення, різноманітність яких зумовлена різноманітністю самих форм адміністративних правопорушень.
|
|
|
Висновок
Отже, адміністративне припинення являє собою сукупність заходів державного примусового припинення правопорушень, що розпочалися або готуються, поновлення порушених ними суспільних відносин, попередження шкідливих наслідків діянь, забезпечення умов для притягнення винних до відповідальності.
Тобто застосування заходів адміністративного припинення направлене на те, щоб забезпечити:
-припинення у примусовому порядку протиправних діянь;
-поновлення порушених цими діяннями юридичних відносин;
-попередження, відвернення їх шкідливих наслідків;
-створення умов для наступного притягнення правопорушників до відповідальності.
Адміністративне припинення, як вид державних примусових заходів, є складовою частиною адміністративного примусу.
Для забезпечення доцільності цього виду діяльності державних органів передбачається диференціація заходів адміністративного припинення, що викликано різноманітністю суспільних відносин, які регулюються правом, та характером посягань на ці відносини.
|
|
|
Виходячи з вищесказаного, можна серед заходів адміністративного припинення можна виділити:
-затримання (найбільш поширений захід);
-вимога до порушника припинити протиправну поведінку та дотримуватися загальнообов’язкових правил;
-вилучення речей та документів;
-тимчасове відсторонення від виконання певних робіт або певного виду діяльності;
-перевірочний огляд;
-застосування заходів фізичного впливу та спецзасобів;
-ліквідація результатів протиправних дій тощо.
Застосування заходів адміністративного припинення, органи, які мають право застосовувати ці заходи, порядок їх застосування чітко регламентовані у законодавстві. Заходи адміністративного припинення застосовуються у випадках, коли необхідно припинити у примусовому порядку протиправні діяння та відвернути їх шкідливі наслідки. Ряд заходів припинення створюють умови для наступного притягнення правопорушників до відповідальності.
Діяльність державних органів по застосуванню заходів припинення має будуватися на принципах законності, гуманізму, демократизму, оптимальності, диференціації цих заходів.
В цілому, заходи адміністративного припинення мають профілактичну направленість та являють собою засіб попередження та припинення злочинності.
|
|
|
Список використаних джерел та літератури
Бахрах Д.Н. Административное принуждение в СССР, его виды и основные тенденции развития. — М., 1972.
Бахрах Д.Н., Серегин А.В. Ответственность за нарушение общественного порядка. — М.: Юрид.лит., 1977.
Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій. — К.: Вентурі, 1996.
Кодекс України про адміністративні правопорушення (станом на 1 серпня 1997 р.). - Київ: Парламентське видавництво, 1997.
Кодекс Украинской ССР об административных правонарушениях: Научно-практический комментарий. — К.: “Украина”, 1991.
Севрюгин В.Е. Проблемы административного права: Учебное пособие. — Тюмень: ТГУ, 1994.
Советское административное право: Учебник под ред. П.Т.Василенкова. — М.: Юрид.лит., 1990.
Советское административное право. Части общая и особенная: Учебник под ред. М.И.Еропкина. — К., 1878.
Советское административное право: Учебник под ред. Р.С.Павловского. — К.: “Вища школа”, 1986.
Юридичний словник-довідник / за ред.Ю.С.Шемчушенка. - Київ: Femina, 1996.
[1] Коваль Л.В. Адміністративне право. Курс лекцій. - К.: Вентурі, 1996, с.115.
[2] Советское административное право: Учебник под ред. П.Т.Василенкова. - Москва: Юрид.лит.,1990, с.170-171.
[3] Бахрах Д.Н., Серёгин А.В. Ответственность за нарушение общественного порядка. Москва: Юрид. лит., 1977, с.23.
[4] Севрюгин В.Е. Проблемы административного права. Учебное пособие. - Тюмень: ТВФ МВД РФ, ТГУ, 1994, с.90.
[5] Коваль Л.В. Адміністративне право. Курс лекцій. - К.: Вентурі, 1996, с.116.
[6] Коваль Л.В. Адміністративне право. Курс лекцій. - К.: Вентурі, 1996, с.117.
[7] Коваль Л.В. Адміністративне право. Курс лекцій. - К.: Вентурі, 1996, с.117.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 348; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!