Компости на основі гною та пташиного посліду



 

Для отримання високоякісного органічного добрива доцільно компостувати тверді фракції гною з торфом або соломою.

Гній в процесі компостування прискорює мобілізацію поживних речовин торфу і разом з тим поповнює ресурси органічної речовини ґрунту. Цінність торфу як компоненту компостів полягає в його здатності зв'язувати аміак, втрати якого при зберіганні гною значні. При компостуванні торфу з гноєм знижується його кислотність, створюються сприятливі умов для активної діяльності мікроорганізмів, що переробляють органічний азот торфу в нітратні і амонійні сполуки, тобто форми, доступні для рослин. Торфогнойові компости підвищують ефективність мінеральних добрив.

В умовах Полісся, де є резерви торфу, 1 т високоякісного компосту, внесена в грунт, підвищує урожай за ротацію сівозміни на 0,6–0,8 ц зерна. За дією на урожай торфогнойові компости не поступаються чистому гною.

Торфогнойові компости одержують перемішуванням торфу з твердою фракцією або безпідстилковим гноєм, який одержують на фермах без додавання води. Перемішування здійснюють в гноєсховищах з фільтруючою стінкою або на бетонованих майданчиках біля цеху розділення гною за допомогою бульдозера.

Для отримання високоякісних компостів доцільно використовувати торф із ступенем розкладання не менше 20 % і зольністю не більше 25%.

Для отримання компостів на основі пташиного посліду використовують різні органічні залишки і відходи, але найбільш поширені торфопослідні компости. Для приготування високоякісних компостів використовують пташиний послід і торф, що не промерз, - верховий, перехідний, низинний з вологістю не більше 60 %, ступенем розкладу не менше 20 %і зольністю не більше 25 %. Сумарна вологість компосту повинна бути не вище 75 % в літній період і 71 % в зимовий. Добавка мінеральних добрив сприяє збагаченню компостів елементами живлення, зменшенню втрат азоту, прискоренню розкладання органічної маси і запобіганню її промерзання. Для покращення якості торфопослідного компосту на 1 т його маси вносять 10-20 кг фосфоритного борошна і 5-10 кг хлористого калію.


Література

1. Врочинский К.К., Маковский В.Н. Применение пестицидов и охрана окружающей среды. – К., 1979. – 208 с.

2. Гончар М.Т. Экологические проблеми сельского хозяйства. - Львов, 1986. - 141 с.

3. Земельний Кодекс України. Серія Закони України (за станом на 15 листопада 2001 року). - Харків, 2001. - 105с.

4. Лозановская И.Н. и др. Теория и практика использования органических удобрений. – М., 1988. – 96 с.

5. Минеев В.Г. Химизация земледелия и природная среда. – М.: Агропромиздат, 1990. – 287 с.


Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 85; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!