Карта «Механізми психологічного захисту самоповаги»
РЕФЕРАТ
На тему: "Позитивна Я-концепція, як умова вашого успіху"
Київ 2009
Зміст
Вступ
1. Адекватна самооцінка
2. Самоповага, як важливий компонент образу «я»
3. Позитивне мислення як шлях до щастя
Додаток
Висновки
Література
Вступ
«Я – концепція» – це динамічна система уявлень людини про себе, яка включає усвідомлення своїх фізичних, інтелектуальних та інших особливостей; самооцінку та суб’єктивне сприймання зовнішніх факторів, які впливають на особистість.
Центральним компонентом «Я – концепції» є самооцінка. На основі механізму самооцінки розвивається самосвідомість особистості. Тісно зв’язані з «Я – концепцією» рівень домагань, успіх, самоповага. Таким чином, адекватна, позитивна «Я концепція» забезпечує нам психологічний комфорт, самоповагу, адекватне ставлення оточуючих і врешті радість життя, навіть в умовах кризи.
Мета нашої роботи – допомогти сформувати позитивну «Я – концепцію», досягти внутрішньої погодженості особистості, пізнати себе, розвинути позитивні якості характеру, розширити рівень моральності, навчитися адекватно оцінювати свої стосунки з оточуючими, уникати конфліктів та встановлювати добрі стосунки, навчити управляти своїм внутрішнім світом, сформувати позитивний образ власного «Я».
Адекватна самооцінка
Центральним компонентом «Я – концепції» є самооцінка особистості. Самооцінка – це та цінність, значущість, якої надає собі індивід загалом та окремим бокам своєї особистості, діяльності, поведінки.
|
|
|
Самооцінка виконує регуляційну і захисну функції, впливає на поведінку, діяльність і розвиток особистості, її стосунки з іншими людьми. Відображаючи рівень задоволення чи незадоволення собою, самооцінка створює основу для сприймання власного успіху чи неуспіху в діяльності, досягнення мети певного рівня, тобто рівня домагань особистості.
Рівень домагань особистості – це прагнення до досягнення мети тієї складності, на яку людина вважає себе здатною. В основі рівня домагань лежить самооцінка (чи своїх можливостей, потенціалу в окремій сфері, чи себе як особистості загалом).
Самооцінки розвиненого індивіда утворюють складну систему, яка включає в себе як загальну самооцінку (вона відображає рівень самоповаги, прийняття чи неприйняття себе), так і часткові самооцінки, що характеризують ставлення до окремих сторін своєї особистості, вчинків.
Самооцінка може мати різний рівень усвідомлення, її характеризують за такими параметрами:
1) за рівнем виділяють високу, середню та низьку самооцінку;
|
|
|
2) за співвіднесенням з реальними успіхами-адекватну та неадекватну (завищену та занижену);
3) за особливостями будови – конфліктну та безконфліктну.
Для розвитку особистості ефективною є досить висока загальна самооцінка, що співвідноситься з адекватними частковими самооцінками різного рівня. Стійка і разом у тим досить гнучка самооцінка, яка за необхідності може змінюватися під впливом нової інформації, набутого досвіду, оцінок інших людей, є оптимальною як для особистісного зростання, так і для продуктивної діяльності. Негативно впливає на них надмірно стійка, ригідна самооцінка, а також надто нестійка, така що змінюється за найменших впливів.
Самооцінка формується на основі оцінок оточуючих, оцінки результатів власної діяльності, а також на основі співвіднесення реального та ідеального уявлення про себе.
Збереження сформованої, звичної самооцінки стає для людини потребою, і порушення її породжує такий само оцінний феномен, як афект неадекватності.
Самоповага, як важливий компонент образу «Я»
Формула У. Джемса
Важливим компонентом образу «Я» особистості є самоповага, яка визначає співвідношення справжніх її досягнень і того, на що людина претендує, розраховує. Американський психолог У. Джемс запропонував формулу, за якою в чисельнику представлені реальні досягнення індивіда, у знаменнику – його домагання:
|
|
|
Самоповага= успіх
Домагання
Як бачимо, для збереження самоповаги є два шляхи досягати успіхів в обраних галузях або знижувати рівень домагань.
Карта «Механізми психологічного захисту самоповаги»
Пасивний психологічний захист «Я – образу»
Заперечення Витіснення Проекція Ідентифікація Раціоналізація
Включення Заміщення Ізоляція
Пасивний психологічний захист-це система, яку використовує особистість для усунення психологічного дискомфорту і переживань, що загрожують «Я образу», – та збереження його на рівні, бажаному і можливому за даних обставин. Захисні механізми вступають у дію, коли досягти мети нормальним шляхом неможливо.
Заперечення виявляється в тому, що інформація, яка тривожить і може призвести до конфлікту, не сприймається.
Витіснення – вилучення із свідомості несприятливого мотиву чи неприємної інформації.
Проекція – несвідоме перенесення власних почуттів, бажань і прагнень, на інших.
Ідентифікація – несвідоме перенесення на себе почуттів і якостей, властивих іншій людині і недоступних, але бажаних для себе.
|
|
|
Раціоналізація – псевдо розумне пояснення людиною своїх бажань, вчинків, насправді зумовлене причинами, визнання яких загрожувало б втратою самоповаги.
Включення – переоцінюється значущість чинника, що травмує
Заміщення – це перенесення дії, спрямованої на недоступний об’єкт, на дії з доступним об’єктом.
Ізоляція – відокремлення у свідомості людини чинників, які її травмують.
Вилучення зі свідомості інформації, що свідомо загрожує системі внутрішніх уявлень людини заважає самовдосконаленню та самоповазі.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 104; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!