За плаваючого валютного курсу
Фіскальна політика. Припустімо, що держава стимулює зростання автономних витрат шляхом збільшення державних закупівель, трансфертів або зниження податків. Графічна інтерпретація наслідків цієї політики представлена на рисунку 16.4. Він показує, що стимулююча фіскальна політика переміщує криву IS вправо (IS1 ® IS2). Унаслідок цього валютний курс зростає, але ВВП не змінюється, тоді як в закритій економіці стимулююча фіскальна політика збільшує ВВП. Виникає питання — чим обумовлена така відмінність?
Із розділу 14 ми знаємо, що в закритій економіці застосування стимулюючої фіскальної політика викликає збільшення доходу і зростання процентної ставки, яка, породжуючи ефект витіснення інвестицій, частково зменшує приріст ВВП. У малій відкритій економіці внутрішня процентна ставка зростає лише тимчасово. Це обумовлено тим, що в разі, якщо вона перевищить світову процентну ставку, з’являється мотивація для припливу капіталу, який збільшує попит на вітчизняну валюту і підвищує її курс, що викликає ефект витіснення чистого експорту і зменшення ВВП. Приплив капіталу і його наслідки тривають доти, доки зменшення ВВП не обумовить скорочення попиту на гроші , яке у свою чергу викличе зниження внутрішньої процентної ставки до рівня світової процентної ставки. Як тільки r досягне rf, ефект приросту ВВП, викликаний стимулюючою фіскальною політикою, повністю нейтралізуються ефектом витіснення чистого експорту. Отже, за плаваючого курсоутворення стимулююча фіскальна політика в малій відкритій економіці з абсолютно мобільним капіталом є неефективною.
|
|
|
Монетарна політика. Нехай центральний банк збільшує грошову пропозицію. Графічне відображення наслідків такої політики представлено на рис. 16.5. Він свідчить, що крива LM переміщується вправо (LM1 ® LM2), а зниження валютного курсу (є1 ® є2) збільшує дохід (Y1 ® Y2). Аналогічний наслідок спричиняє стимулююча монетарна політика і в закритій економіці. Згідно з моделлю IS-LM монетарна експансія зменшує процентну ставку і в такий спосіб стимулює інвестиції і збільшує ВВП. Проте у малій відкритій економіці передатний механізм монетарної політики інший. За моделлю Манделла-Флемінга збільшення пропозиції грошей знижує внутрішню процентну ставку порівняно із світовою. Це спричиняє відплив капіталу, збільшення пропозиції національної валюти на валютному ринку і зниження її курсу, що стимулює чистий експорт і збільшує ВВП. Отже, в даних умовах монетарна експансія є ефективною.
Торговельна політика. Якщо припустити, що держава запровадила імпортне мито або квоти, то це викличе скорочення імпорту і збільшення чистого експорту. Тому на рис. 16.4 крива IS переміститься вправо (IS1 ® IS2). Але скорочення імпорту породжує ще один наслідок — зменшення пропозиції національної валюти на валютному ринку. Як свідчить рис. 16.4, це спрямовує курс національної валюти до зростання, що зменшує чистий експорт. У підсумку маємо таке: приріст чистого експорту, який досягається за рахунок торговельної політики, нейтралізується його зменшенням внаслідок зростання валютного курсу. Отже, за даних умов торговельна політика є неефективною.
|
|
|
Макроекономічна політика
За фіксованого валютного курсу
Фіскальна політика. Припустімо, що держава застосувала фіскальну експансію. Наслідки такої політики демонструє графік, представлений на рис. 16.6. Як і в умовах плаваючого курсоутворення, в даному випадку приріст автономних випадків мультиплікативно збільшує дохід, який через відповідний передатний механізм породжує необхідність зростання курсу національної валюти. Про це свідчить переміщення кривої IS вправо (IS1 ® IS2). Але в умовах фіксованого курсоутворення валютний курс не може зрости, оскільки центральний банк зобов’язаний його підтримувати на незмінному рівні. Цього він може досягти за рахунок валютних інтервенції, тобто купівельних операцій на валютному ринку, спрямованих на адекватне збільшення пропозиції національної валюти до рівня зростання попиту.
|
|
|
Побічним наслідком таких операцій є збільшення пропозиції на ринку грошей. Тому на рис. 16.6 крива LM переміщується вправо (LM1 ® LM2), що нейтралізує тенденцію валютного курсу до зростання. Отже, центральний банк, підтримуючи валютний курс на незмінному рівні, одночасно протидіє виникненню ефекту витіснення чистого експорту, що робить фіскальну експансію максимально ефективною.
Монетарна політика. Нехай центральний банк прийняв рішення застосувати стимулюючу політику за рахунок купівлі ОВДП. Рис. 16.7 подає графічну інтерпретацію наслідків такої політики. Він свідчить про те, що, незважаючи на застосування монетарної експансії, крива LM не змінює місце свого розташування. Це пояснюється дією двох протилежних сил.
З одного боку, збільшення пропозиції грошей центральним банком через відповідний передатний механізм (зниження внутрішньої процентної ставки ® відплив капіталу ® збільшення пропозиції національної валюти) викличе необхідність зниження курсу національної валюти. За таких умов крива LM отримає тенденцію до переміщення вправо. З іншого боку, центральний банк зобов’язаний протидіяти зниженню валютного курсу. Для цього він буде змушений скоротити пропозицію національної валюти за рахунок продажу іноземної валюти ( купівлі національної валюти). Це нейтралізує рух кривої LM вправо і тенденцію валютного курсу до зниження. Отже, внаслідок купівлі ОВДП центральний банк намагався збільшити пропозицію грошей, а в результаті вимушеного продажу валютних резервів він на таку ж величину зменшив пропозицію грошей. Це свідчить про те, що в даних умовах монетарна політика є неефективною.
|
|
|
Торговельна політика. Припустімо, що уряд з метою збільшення чистого експорту запровадив обмеження на імпорт (імпортне мито або квоти). За таких умов на рис 16.6 крива IS переміститься вправо (IS1 ® IS2), а валютний курс отримає тенденцію до зростання. Для нейтралізації цієї тенденції і утримання валютного курсу на фіксованому рівні центральний банк збільшить пропозицію національної валюти, що перемістить криву LM вправо (LM1 ® LM2). Такий захід центрального банку унеможливить виникнення ефекту витіснення чистого експорту, як це мало місце за режиму плаваючого курсоутворення. Тому уряд досягає своєї мети: обмеження імпорту збільшує чистий експорт і забезпечує приріст доходу (Y1 ® Y2). Отже, в умовах фіксованого курсоутворення стимулююча торговельна політика є ефективною. Це пояснюється тим, що збільшення чистого експорту, яке досягається за рахунок обмеження імпорту, не супроводжується скороченням чистого експорту, оскільки валютний курс зберігається на фіксованому рівні.
ПІДСУМКИ
1. Засади теорії зовнішньої торгівлі були розроблені представниками класичної теорії наприкінці XVIII — на початку ХІХ сторіччя. А. Сміт висунув теорію абсолютних переваг, а Д. Рикардо — теорію порівняльних переваг. Вони вважали, що мотиваційним чинником у торгівлі між країнами є переваги країни-експортера в затратах на виробництво продукції і відсутність цих переваг у країни-імпортера. Згідно з теорією Гекшера-Оліна мотиваційним чинником зовнішньої торгівлі є неодинаковий рівень забезпеченості країн факторами виробництва. В теорії М. Портера участь країни в зовнішній торгівлі обумовлюється рівнем конкурентоспроможності її підприємств на відповідних міжнародних ринках, яка залежить від чотирьох чинників, що утворюють ромб, а також від випадку і політики уряду.
2. Слід розрізняти два види торговельної політики: протекціонізм і вільна торгівля. Перший вид політики спрямований на захист національних підприємств від іноземної конкуренції, інший — передбачає торгівлю без обмежень з боку держави. В сучасній практиці торговельна політика є змішаною, оскільки поєднує вільну торгівлю з протекціонізмом. В основі змішаної торговельної політики лежить система інструментів, які можна поділити на митні та немитні інструменти.До митних інструментів відносяться такі види мито: імпортне (ввізне) і експортне (вивізне); адвалерне, специфічне, комбіноване, фіскальне, захисне, компенсаційне, антидемпінгове. До основних немитних інструментів відносяться квоти, ліцензії, експортні субсидії.
3. Зовнішня торгівля може справляти суттєвий вплив на ВВП країни. Цей вплив проявляється через чистий експорт. До основних чинників, які впливають на чистий експорт, відносяться: дохід торговельних партнерів, тобто іноземний ВВП; внутрішній дохід, тобто національний ВВП; реальний курс національної валюти, торговельна політика. Серед них за базову екзогенну змінну функції чистого експорту приймається реальний валютний курс. Інші чинники відносяться до зовнішніх екзогенних змінних, від який залежить автономний компонент чистого експорту. Крива чистого експорту має від’ємний нахил, бо між реальним валютним курсом і чистим експортом існує обернена залежність. При цьому нахил даної кривої визначається чутливістю чистого експорту до зміни рівня валютного курсу. Чистий експорт знаходиться в прямій залежності від іноземного ВВП і в оберненій від національного ВВП. При зміні зазначених змінних крива чистого експорту зміщується у відповідний бік.
4. Чистий експорт, як і інші елементи сукупних витрат впливає на обсяг ВВП мультиплікативно. Але слід враховувати, що зовнішня торгівля зменшує граничну схильність до внутрішнього споживання. Внаслідок цього у відкритій економіці мультиплікатор витрат зменшується порівняно з мультиплікатором витрат у закритій економіці. За таких умов однаковий приріст автономних витрат у відкритій економіці забезпечує менший приріст ВВП порівняно з умовами закритої економіки.
5. Модель Манделла-Флемінга є способом пристосування моделі 
до умов малої відкритої економіки з абсолютно мобільним капіталом. Тому крім процентної ставки і доходу, що є базовими змінними моделі 
, до змінних моделі Манделла-Флемінга входять також чистий експорт, світова ставка процента і валютний курс. Ця модель пояснює причини коливань доходу і валютного курсу за незмінного рівня цін. В координатах 
до ендогенних змінних моделі відносяться дохід і валютний курс, до екзогенних — інструменти макроекономічної політики та світова процентна ставка.
6. Згідно з моделлю Манделла-Флемінга наслідки впливу макроекономічної політики на дохід залежать від валютного режиму (плаваючий чи фіксований валютний курс). Модель Манделла-Флемінга свідчить про те, що за плаваючого валютного курсу фіскальна і торговельна політика є неефективними, оскільки вони підвищують валютний курс і викликають ефект витіснення чистого експорту, який зводить нанівець стимулюючий ефект цих політик. За фіксованого курсоутворення обидві ці політики є ефективними, бо впливають на дохід. Монетарна політика є неефективною за фіксованого валютного курсу, оскільки будь-яке збільшення пропозиції грошей нейтралізується її вимушеним зменшенням, спрямованим на підтримання курсу валюти на фіксованому рівні. За плаваючою курсоутворення монетарна політика є ефективною, оскільки володіє здатність впливати на дохід.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ
| Теорія абсолютних переваг | Захисне мито |
| Теорія порівняльних переваг | Компенсаційне мито |
| Теорія Гекшера-Оліна | Антидемпінгове мито |
| Парадокс Леонтьєва | Квоти |
| Теорія Портера | Ліцензії |
| Чистий експорт | Експортні субсидії |
| Іноземний ВВП | Модель Манделла-Флемінга |
| Національний ВВП | Чистий експорт |
| Крива чистого експорту | Валютний курс |
| Мультиплікатор витрат | Світова процентна ставка |
| У відкритій економіці | Внутрішня процента ставка |
| Торговельна політика | Мала відкрита економіка |
| Протекціонізм | Абсолютно мобільний капітал |
| Вільна торгівля | Рівняння кривої  у відкритій економіці
|
| Імпортне (ввізне) мито | Рівняння кривої  у відкритій економіці
|
| Експортне (вивізне) мито | Фіскальна політика |
| Адвалерне мито | Монетарна політика |
| Специфічне мито | Плаваючий валютний курс |
| Комбіноване мито | Фіксований валютний курс |
| Фіскальне мито |
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 162; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!