Здійснення аудиторської послуги з фінансового стану ПП «Меріол»
Аудиторською фірмою ПП «Розбуд» на замовлення ПП «Меріол» була надана послуга з аудиту фінансового стану підприємства. Аудит фінансового стану підприємства проводяться за даними певних груп екномічних показників, які дають загальну оцінку фінансового стану підприємства, прибутковості його діяльності і довгострокової платоспроможності. При цьому аудитор застосував метод аналізу за допомогою коефіцієнтів.
Фінансовий стан аналізувався за 2007 та 2008 роки, результати розрахунків подані у таблиці 2.1
Таблиця 2.1
Результати розрахунків показників фінансового стану ПП «Меріол» за 2007 та 2008 рр.
| Показники | 2007 р. | 2008р. | Відхилення | |
| 2007/2008 рр. | ||||
| абсолютне | відносне, % | |||
| Коефіцієнт покриття | 0,230 | 0,310 | 0,080 | 25,81 |
| Коефіцієнт поточної ліквідності | 0,233 | 0,310 | 0,077 | 24,78 |
| Коефіцієнт швидкої ліквідності | 0,090 | 0,160 | 0,070 | 43,75 |
| Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,002 | 0,005 | 0,003 | 60,00 |
| Коефіцієнт фінансової незалежності | 0,500 | 0,500 | 0,000 | 0,00 |
| Коефіцієнт фінансової стійкості | 0,820 | 0,850 | 0,030 | 3,53 |
| Коефіцієнт ефективності використання активів | 0,001 | 0,008 | 0,007 | 87,50 |
| Коефіцієнт ефективності використання власного капіталу | 0,002 | 0,020 | 0,018 | 90,00 |
| Коефіцієнт відношення оборотних і необоротних активів | 6,820 | 4,970 | -1,850 | -37,22 |
| Коефіцієнт оборотності запасів | 0,340 | 4,334 | 3,994 | 92,16 |
| Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості | 1,736 | 10,000 | 8,264 | 82,64 |
| Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості | 0,130 | 31,074 | 30,944 | 99,58 |
| Коефіцієнт оборотності активів | 0,066 | 0,369 | 0,302 | 82,07 |
| Рентабельність продажу | 0,026 | 0,021 | -0,005 | -26,27 |
| Рентабельність активів | 0,002 | 0,008 | 0,006 | 77,36 |
| Рентабельність капіталу | 0,002 | 0,017 | 0,015 | 87,28 |
| Коефіцієнт платоспроможності | 0,452 | 0,460 | 0,008 | 1,80 |
Здійснивши аналіз розрахованих показників фінансового стану ПП «Меріол» за 2007-2008 роки можна зробити висновок про значне зростання обсягів реалізації продукції підприємства, збільшення його платоспроможності та ліквідності, однак рентабельність продажу знизилась на 26,27%, що пов’язано із понесенням значних витрат підприємством на виготовлення продукції та її реалізацію. Таким чином підприємство може скористатись одним із двох шляхів виходу із цієї ситуації:
|
|
|
- зменшити витрати на виготовлення продукції та її реалізацію;
- збільшити обсяг реалізації продукції.
Оформлення результатів аудиту
Аудитор Крутих Л. А. здійснивши роботу надала Акт прийому-здачі виконаних робіт (Додаток 6) головному бухгалтеру ПП «Меріол» Науменко Н. О. та Звіт аудитора виконавчому органу підприємства ПП «Меріол» в особі Сичевської М. С. (Додаток 7).
|
|
|
Після групування результатів проведених процедур аудиту керівник підприємства ПП «Розбуд» склав висновок щодо проведення аудиту матеріальних витрат на виробництво продукції ПП «Меріол» (Додаток 8).
Розділ 3. Особливості проведення аудиту в умовах використання клієнтом обчислювальної техніки для ведення обліку матеріальних витрат на виробництво продукції
Етапи здійснення аудиту матеріальних витрат на виробництво продукції в умовах використання клієнтом обчислювальної техніки не відрізняються від аудиту методом документальних перевірок, відрізняється сам процес, а не важливість встановлення тих чи інших фактів.
Основними діями аудитора у разі використання прикладної програми методів аудиту за сприяння комп'ютера є:
а) визначення мети прикладної програми;
б) визначення змісту файлів об'єкта аудиту;
в) визначення типів операцій і способів, котрі необхідно перевірити;
г) визначення аудиторських процедур у системі програми;
д) розподіл обов'язків між комп'ютерним персоналом та керівництвом;
е) зіставлення вигідності від використання ПЗК з витратами на її впровадження;
є) оцінка рівня впевненості, що ПЗК будуть правильно оформлені і в необхідний спосіб зафіксовані і зареєстровані;
|
|
|
ж) визначення дефіциту в комп'ютерній техніці і вміння користуватися нею;
з) використання функцій програми й оцінка отриманих результатів.
Аудитор повинен керувати процесом використання програми методів аудиту за сприяння комп'ютера. Таке керівництво забезпечить правильне виконання процедур програми, допоможе виключити співробітників клієнта в управлінні методами аудиту за сприяння комп'ютера. Специфіка роботи з прикладними методами аудиту за сприяння комп'ютера залежатиме від параметрів і властивостей самої програми, тому аудитору необхідно: ухвалити технічні моменти і виконати огляд роботи з використанням методів аудиту за сприяння комп'ютера; зробити огляд засобів керування системою ЕОД підприємства, наприклад, з'ясувати можливість внесення виправлень у систему програми і доступ до бази даних. Якщо аудитора не задовольняє організація робочого місця під час використання комп'ютера клієнта, він має право обробляти інформацію за допомогою методів аудиту за сприяння комп'ютера на іншому, більш придатному для поставленої мети комп'ютері; слід гарантувати відповідну інтеграцію та імплементацію висновків аудитора в процесі контролю.
|
|
|
Процедури, які виконуються аудитором для управління контрольними прикладними програмами, можуть включати:
а) участь у проекті і тестуванні комп'ютерних програм;
б) отримання гарантії того, що програма працює відповідно до деталізованої спеціалізації;
в) перевірку відповідності конфігурації комп'ютера клієнта вимогам установки ПЗК;
г) перевірку програми на великих тестових файлах перед запуском в основну роботу;
д) перевірку можливості обробки ПЗК необхідного обсягу і кількості інформації;
е) перевірку правильності функціонування ПЗК - адекватність інформації вводу-виводу;
є) організацію відповідного контролю за доступом до ПЗК, який виключає несанкціонований доступ і маніпуляцію даними.
Необов'язкова постійна присутність аудитора під час управління програмою методів аудиту за сприяння комп'ютера, однак необхідно мати гарантію виконання необхідних процедур аудиту. Щоправда, така присутність бажана, оскільки вона може забезпечити практичну вигоду, тобто можливість своєчасно зреагувати на несподіваний результат, змінити дані помилкового прикладу, виправити неправильний вхідний файл та ін. Процедури, які виконуються аудитором для управління прикладними програмами, можуть включати:
а) управління послідовністю подання тесту там, де це стосується обробки кількох циклів;
б) використання тесту спочатку для малої кількості даних, а потім запуск програми з повним набором даних;
г) підтвердження того, що для обробки даних використовувалася ефективна версія ПЗК;
д) забезпечення використання ПЗК для обробки даних у відповідний термін і в контрольних точках, які мають істотний розмір.
Використовуючи методи аудиту за сприяння комп'ютера, аудитор може визнати необхідним залучення співробітника клієнта, який працює за комп'ютерним фахом. У такому разі аудитор мусить впевнитися в тому, що не існує можливості втручання в роботу ПЗК з боку співробітника клієнта і, як наслідок, не буде впливу на результати тестування.
Практика аудиторської роботи вимагає застосування обчислювальної техніки, яка дозволяє звільнити час аудиторів для більш глибокого дослідження операцій, підвищити продуктивність праці, покращити якість аудиту, скоротити терміни їхнього проведення.
В тому випадку, коли контрольні дані обробляються разом з реальними даними клієнта, аудитор повинен бути впевненим, що після завершення тестування всі контрольні записи будуть вилучені з реального розрахунку клієнта. Використання програмних засобів може обмежуватися тестуванням окремих розділів, або відстеженням шляху однієї суми, а може включати процедури, пов'язані з побудовою бухгалтерського балансу клієнта.
Коли аудитор починає перевірку, в середовищі електронної обробки даних, він повинен мати певні навички і досвід роботи з технікою, яка виконує підрахунки, або повинен залучити до роботи спеціаліста і делегувати йому частину своїх функцій. Аудитор повинен мати достатній рівень знань ЕОД для того щоб спланувати, виконати і використати результати контролю. Рівень необхідних знань залежить від складності і конфігурації конкретного методу контролю і програмного забезпечення контролю, а також системи обліку. Аудитор повинен розуміти, що використання автоматичних систем при конкретних обставинах може вимагати від нього значно більшого рівня знань комп'ютера і вміння роботи з автоматизованими системами.
Аудитору необхідно проаналізувати відповідність автоматичних методів контролю, засобам обслуговування комп'ютера і необхідним автоматизованим системам бухгалтерського обліку і картотекам. Аудитор може планувати використання інших засобів в обслуговуванні комп'ютера в тому випадку, коли виконання роботи з використанням автоматичних методів на комп'ютерній техніці клієнта буде неефективним, неекономним і непрактичним, наприклад, з причини несумісності з операційною системою.
Аудитор повинен керувати процесом використання програми контролю. Таке керівництво забезпечить правильне виконання процедур програми. Специфіка роботи з прикладною програмою контролю буде залежати від параметрів і властивостей самої програми, тому аудитору необхідно:
- ухвалити технічні специфікації і виконати технічний огляд роботи, включаючи використання автоматичних систем;
- зробити огляд засобів керування системою ЕОД підприємства, наприклад можливість внесення виправлень в дереві програми і доступ до бази даних;
- гарантувати відповідну інтеграцію висновків в процес контролю.
Ефективність перевірки повинна підвищитися при допомозі автоматичних систем з точки зору отримання найкращих доказів. При плануванні перевірки, аудитор повинен розглянути відповідну комбінацію організації і методів контролю при сприянні комп'ютера. Необхідно врахувати фактори, які впливають на прийняття рішень при використанні комп'ютера, а саме:
- знання комп'ютера, кваліфікація і досвід аудитора;
- сумісність автоматичних систем і технічних засобів, на яких програмне забезпечення буде функціонувати;
- ефективність;
- синхронізація у часі.
Ефективність перевірки може бути покрашена при використанні автоматичних методів з точки зору отримання і оцінки контрольного доказу, наприклад:
- деякі операції можуть бути перевірені більш детально і продуктивно при використанні комп'ютера;
- під час аналітичних процедур можна проаналізувати більш ефективно, а ніж ручним методом результати операцій в звітах і незвичайні величини;
- використання автоматичних систем дає можливість проведення додаткових незалежних процедур більш ефективно для отримання оцінки рівня впевненості в засобах управління і контролю.
Аудитор як користувач інформації повинен володіти методикою алгоритмізації і постановки задач для наступного програмування їх і розв'язання на ЕОМ спеціалістами іншої галузі.
Постановка задачі - це формулювання початкових посилань, необхідних для розв'язування задачі, і описання її математичного змісту. У постановці задачі відображаються її організаційно-економічна суть, зміст постановки, періодичність розв'язання, зв'язок задачі з іншими задачами, організація збирання початкових даних або використання наявних у базах даних, часові обмеження на видавання розв'язку задачі.
Аудитору необхідно володіти методичними прийомами постановки задач, для перевірки достовірності даних, що видає ЕОМ при автоматизованій обробці обліково-економічної інформації, а також для формулювання задач, розв'язання яких на ЕОМ зумовлено потребою ревізії. В зв'язку з цим аудитор повинен глибоко вивчити інформаційне забезпечення АСОІ - сукупність засобів і методів побудови інформаційного фонду.
Практика аудиторської роботи вимагає застосування електронно-обчислювальної техніки, яка дозволяє звільнити час аудитора для більш глибокого дослідження операцій, підвищити продуктивність праці, покращити якість перевірок, скоротити терміни їхнього проведення.
В умовах новітніх інформаційних технологій закладена в ЕОМ вхідна інформація може багаторазово використовуватись різними службами, в тому числі і контрольною. Аудитор повинен бути максимально звільнений від виконання розрахункових і технічних операцій і зосередити свою увагу на питаннях контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства.
При перевірці одних об'єктів аудиту в умовах автоматизованої обробки облікової інформації можуть вживатися загальноприйняті методи аудиту, однак при перевірці інших об'єктів необхідні різні розрахунки і обчислення. У таких випадках розрахунково-обчислювальні операції згідно з завданням аудитор або інший член бригади виконує на обчислювальних машинах. Зустрічні перевірки операцій формалізуються на мову ЕОМ і повністю автоматизуються.
Необхідність переходу на машинну обробку контрольної інформації викликана насамперед збільшенням обсягу інформації, яка підлягає перевірці. По-друге, для складання звітності з контрольної роботи і обробки великої кількості даних для узагальнення вручну необхідні значні затрати часу. По-третє, несвоєчасне поступлення необхідної інформації ускладнює проведення оперативних і рішучих дій і прийняття необхідних заходів. Усунення такого недоліку допомагає застосування при розрахунках обчислювальної техніки. По-четверте, для розробки на основі наслідків контролю дійових та ефективних заходів з метою покращення роботи перевірених об'єктів, для запобігання фактів крадіжок, зловживань і порушень необхідно провести групування і узагальнення великого обсягу даних та їх глибокий аналіз. Таку роботу практично неможливо виконати без допомоги обчислювальної техніки. Застосування обчислювальної техніки в аудиторській роботі має ряд переваг: зростає терміновість, обсяг й глибина потрібної інформації, розширюється можливість проведення аналізу наслідків аудиту і контролю, підвищується ефективність контролю, що сприяє прийняттю своєчасних рішень не тільки для усунення виявлених недоліків, але і недопущення на інших підприємствах, а також для профілактики крадіжок, зловживань та порушень.
Виснов о к
Контроль за формуванням собівартості продукції, віднесенням витрат на виробництво - одна з найважливіших ділянок аудиту. Собівартість продукції є вагомим показником якості роботи підприємства, від обґрунтованості її визначення залежать правильність, об'єктивність оцінки результатів фінансово - господарської діяльності підприємства.
Підприємством ПП «Розбуд» на замовлення ПП «Меріол» була проведена перевірка матеріальних витрат на виготовлення продукції, а також визначено фінансовий стан підприємства.
Ознайомлення з діяльністю підприємства відбувалось шляхом візуальної перевірки оформлення і достовірності Статуту, Наказу про облікову політику та Наказу про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики ПП «Меріол» представниками аудиторської фірми ПП «Розбуд».
Внаслідок проведення даної перевірки порушень щодо оформлення документів встановлено не було. Для подальшого проведення аудиторської перевірки було визначено спосіб оцінки вибуття запасів за методом середньозваженої собівартості.
У процесі аудиторської перевірки необхідним було встановити кількість сировини на складі підприємства та кількості переданих у виробничий цех. Для цього аудитор провела документальну перевірку матеріальних вимог на внутрішнє переміщення запасу сіль кам’яна вагова з основного складу підприємства №1 у виробничий цех.
За результатами перевірки на 02.02.2008 на основному складі підприємства №1 запасу сіль кам’яна вагова знаходилось 1795 кг загальною вартістю 556.45 гривень без ПДВ, у цеху на виробництві 30 кг загальною вартістю 9.3 гривень відповідно.
Для перевірки витрат на виготовлення продукції аудитор звірила дані залишків на початок і на кінець лютого запасу сіль, витрати у лімітно-забірній картці даного запасу, провела контрольний запуск виробничої установки для виробництва Сосисок Галицьких.
Після здійснення даних операцій розрахунок аудитора збігся із розрахунками витрат за даний період.
Таким чином за результатами аудиторської перевірки прямих матеріальних витрат на виробництво продукції порушень виявлено не було.
З метою аудиторської перевірки віднесення витрат з оплати праці на виготовлену продукцію аудитором було здійснено розрахунок заробітної плати шофера-експедитора, що також виконує роль завідуючого складом. На основі залишків на рахунку 66, розрахунково-платіжної відомості та відомості про оприбуткування ГП за лютий місяць 2008 року були виявлені відхилення, а саме завищення витрат віднесених на собівартість виготовленої продукції в розмірі 66.6 гривень. Факт даного порушення було відображено у аудиторському висновку.
За даними діагностики фінансового стану підприємства було виявлено значне зростання потенціалу підприємства ПП «Меріол», а також збільшення показників ліквідності активів та незалежності підприємства.
Також спостерігається значне розширення виробництва тому аудиторський висновок для даного підприємства за його фінансовим станом є позитивним.
За результатами проведеного дослідження здійснення аудиту в умовах інформаційних технологій можна зробити висновки, що використання ЕОМ в аудиторському процесі суттєво впливає і на процес контролю. З'являється можливість майже повністю автоматизувати контрольні процедури, що суттєво зменшує їх трудомісткість. Окрім того виникає необхідність оперувати з даними в електронному вигляді і на електронних носіях, що в свою чергу вимагає конвертації інформації. Це є ще одною перевагою на користь автоматизації процесу контролю, аудиту. З'являється необхідність включення до контрольних бригад спеціалістів з автоматизації і програмування, а також необхідність підвищення кваліфікації стосовно роботи з ПЕОМ штатних працівників з контролю. Вирішення цих завдань підніме вітчизняний контроль за витратами на виготовлення продукції на якісно новий рівень.
Використання нових комп'ютерних технологій аудиторами може слугувати також добрим засобом комунікації (електронна пошта, ICQ, телеконференція тощо), що полегшило би обмін досвідом між різними регіональними підрозділами, дало б можливість влаштовувати регіональні конференції (що значно дешевше традиційних) тощо.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 94; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!