Світові товарні ринки та валютні системи
Світові товарні ринки, їх структура і динаміка
Найбільш типові ринки:
1) Ринок сировини, Ринок напівфабрикатів, Сільсько-господарчих товарів. Особливості:
– ринкова ситуація – чиста конкуренція, з елементами картелювання
– товари на ньому, майже всі: біржові (існує 120 світових бірж, 64 біржі товарами)
– типові методи продажу на цих ринках через біржу або міжнародні угоди
2) продовольчі товари, яків вже пройшли якусь переробку (в том числі банани,ананаси)
– чиста конкуренція з елементами картелювання
3) промисловий ринок – ринок обладнання, машин, зброї
– ринок товарів виробничого призначення (обладнання, авто) типова ситуація – олігополія, чи монополістична конкуренція
– товари широкого споживання (одяг, кава) – монополістична конкуренція
– ринок товарів для задоволення соціальних побутові потреб – олігополія
– ринок фармацевтичних продуктів: монополістична конкуренція.
4) ринок зброї. Сьогодні цей ринок складає 35–37 млрд. доларів основні експортери США – 18.4 млрд. доларів, Росія – 6.1 млрд. доларів, на 8 місці Україна 650 – млрд. доларів.
5) фармацевтична продукція.
Особливість багатьох з цих ринків – підробки, контрабанда.
Об’єми торгівлі залежать від того, наскільки конкурентоспроможна є продукція. Конкурентоспроможний товар – придбання його має бути вигіднішим і зручним покупцю, в порівнянні з аналогічними товарами.
Складові:
|
|
|
1) технічні показники (відповідність стандартам)
2) комерційні умови (ціна, ціна покупки, мито)
3)організаційні умови придбання і використання товару (наявність додаткових послуг)
4) економічні умови споживання (економічне споживання сировини і надійність)
Фактори:
1) Реклами
2) товарний знак
3) сертифікація
4) курс валюти
Курс валюти – ціна однієї валюти виражена в іноземній валюті.
Якщо курс валюти країни знижується експорт її товарів стає дешевше, а імпорт дорожче. Таким чином її товари на іноземних ринках більш конкурентоспроможні, а іноземні товари менш конкурентоспроможні при інших незмінних умовах.
Види зовнішньоторговельної політики держави. Торговий баланс.
Торговий баланс – це співвідношення вартості експорту і імпорту товарів. Буває активний / пасивний. Коли є перевищення експорту – профіцит (активне сальдо), перевищення імпорту – дефіцит. Аналогічно існує баланс послуг і некомерційних платежів.
Активний баланс досягається визначеною торговельною політикою. Типи:
1) протекціонізм – підтримання власного виробника;
2) фритредерство – вільна торгівля.
Найбільш часто використовується сімктивний протекціонізм: вільна торгівля на ринку з елементами протекціонізму визначених галузей.
|
|
|
Колективний протекціонізм: підтримка сільського господарства в ЄС.
Зверхпротекціонізм: якась галузь підтримується і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках.
Причини регулювання:
1) особливості галузевої структури країни, коли вони не доповнюють один одного, а дублюють приводять до конкуренції, протиріч;
2) суперництво в вивозі товарів, капіталу, роб. сили;
3) інтеграція вироблення єдиної політики;
4) діяльність ТНК;
5) монополізм;
6) необхідність спрощення процедур, виробка торгових звичаїв;
7) політика.
Методи регулювання зовнішньої торгівлі
Методи регулювання ЗТП
 |  |
Економічні (тарифні та нетарифні) Не економічні (не тарифні)
Економічні:
Тарифні:
Мито – сума плати за перетинання товаром кордону
Тариф – норма нарахування мита
1) Адвалерний – відсоток від вартості товару
2) Специфічний – в залежності від постачальників
3) Альтернативний
4) Комбінований
За розміром мито:
1) Одноколонне
2) Двоколонне
3) Багато колонне
Закономірності тарифів:
1) Чим більший рівень розвитку країни, тим менше тарифи
2) Тарифи розрізняють в залежності від ступеня обробки товару:
– Сировина – без мита
|
|
|
– Напівфабрикат – помірне мито
– Готові вироби – високі, особливо на товари не першої необхідності.
В світі існує система приферецій:
– загальна система – тим, що розвиваються
– глобальна система – це країни, що розвиваються дають преференції друг другу.
В основі тарифів лежить так звана, гармонізована система опису і кодування товарів. Міжнародне бюро митних тарифів та послуг
Економічна роль тарифів імпортованих товарів та послуг:
1) споживачі
2) вітчизняні товаровиробники
Якщо тариф не несе заборонного характеру, то він приносить доход державі (ставка тарифу х вартість імпорту). Тарифи стримують НТП, бо власні підприємства не мають стимулу для підвищення їх якості. Тарифи призводять до торгових війн і втрат з обох сторін. СОТ дозволяє використовувати тарифи:
– в захисних цілях на товари розмір завозу яких загрожує національному виробництву;
– як міра, яка попереджає про порушення суспільних інтересів в цій сфері;
– як відповідь на дискримінацію свого експорту в інші країни;
3) Компенсаційні збори (обмеження імпорту країни)
Їх розмір не фіксується, він змінюється від зміни світових і внутрішніх цін.
4) Антидемпінгові збори.
Демпінг:
|
|
|
1)Розбійний (тимчасовий) витиск конкурентів – заборонений.
2)Постійний (необмежений в часі) – в 70 рр. Японія входила на ринки.
3) Соціальний (низькій рівень витрат виробництва із-за низької заробітної плати і низьких витрат на екологію)
Сутність антидемпінгової процедури. В суд подають національні виробники аналогічної продукції на державу експортере. Береться країна аналог яка виробляє таку ж продукцію співставляються показники і утверджуються результати
5) Дискримінація імпорту.Податок на товари з однієї країни більш ніж з іншою.
Економічні методи стимулювання експорту:
1) пряме фінансування експорту виробництва
2) непряме фінансування експорту виробництва: держава датує – банки, а вони в свою чергу надають безвідсоткові або з низько відсоткові ставки кредиту, виробникам певного виду продукції.
3) зниження податкової ставки з експортерів
4) кредитування експорту: внутрішнє (кредитує власний виробник), зовнішнє (кредитує покупець), «зв’язаний кредит»
5) страхування експорту: внутрішнє (держава надає кредити страховим компаніям а вона фінансує витрати)
Не економічні методи:
1) адміністративні – угоди між країнами законодавчі акти між країнами (ембарго)
2) кількісні:
3) ліцензування – система письмових дозволів на експорт/імпорт товарів
4) квотування – визначення кількості товарів, що може дати експортовано/імпортовано
5) контингентування – визначення видів і кількості товарів вивоз / ввоз на визначені події (ярмарки, виставки)
6) імпортні заборонні списки
7) Спеціальні методи– технічні і інші спеціальні вимоги, міжнародні регіональні і національні стандарти, система сертифікації, інспекції якості продукції.
Міжнародні організації з регулювання торговельних відносин.
1) ГАТТ (Загальна угода з торгівлі і тарифів) – звід правил, закономірностей світової торгівлі, своєрідна її конституція.
2) СОТ (Світова організація торгівлі) – поч. дії з 1995 р. Займається проблемами світової торгівлі товарами і, крім того, регулюванням ринку послуг, питаннями навколишнього середовища, охорони прав інтелектуальної власності й ін.
3) ЮНКТАД (конференція ООН з торгівлі і розвитку) – створена в 1964 р. Основні функції: розробка багатосторонніх правових актів в сфері світової торгівлі, допомога в узгодженні політики урядів і регіональних угруповань в сфері торгівлі і розвитку, задоволення спеціальних потреб найменш розвинутих країн, сприяння їх розвитку через включення в міжнародну торгівлю.
4) Рада митного співробітництва (РМС) – створена у 1950 р. з метою узгодження й уніфікації митних систем, митних процедур, відповідного законодавства.
5) Міжнародна торговельна палата (МТП) – створена в 1922 р., займається встановленням і поширенням звичаїв, правил і норм міжнародної торгівлі, координує діяльність аналогічних національних палат. [11, с. 25–33]
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 162; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!