Міграція населення між Україною та Польщею, Австрією і Японієюза 2005 - 2007роки (офіційна реєстрація виїзду/в’їзд на постійне місце проживання)
| Міграція населення | Роки | Світ в цілому | Польща | Австрія | Японія |
| 3 України, тис. осіб
| 2005 | 39580 | |||
| 2006 | 44227 | ||||
| 2007 | 46507 | 16 | 8 | 212 | |
| 2008(жовтень) | 29834 | ||||
| В Україну, тис. осіб
| 2005 | 34997 | |||
| 2006 | 29982 | ||||
| 2007 | 29669 | ||||
| 2008(жовтень) | 18609 |
1) Інформація посольства України в Республіці Польща
Польща є другою після Російської Федерації країною, куди найбільше виїжджає громадян України на заробітки. Згідно з офіційними даними щороку близько 6 млн. осіб перетинають українсько-польський кордон. Сучасна українська міграція до Польщі є неоднорідною за своїм складом та спрямованістю. Умовно можна виділити кілька категорій громадян України, трудова діяльність яких пов’язана з Польщею. Передусім це:
– підприємці, які займаються так званим човниковим бізнесом без постійного працевлаштування в Польщі;
– особи, що здійснюють прикордонний “бізнес”, переважно продаж підакцизних товарів – спирту та цигарок;
– “короткотермінові” трудові мігранти (зайняті на сезонних роботах у сільському господарстві, зокрема, на збиранні врожаю або на будівництві);
– “довготермінові” трудові мігранти.
Переважна більшість осіб, що перетинають українсько-польський кордон, пов’язані з так званим човниковим бізнесом. Його об’єктами є передусім товари легкої промисловості: одяг, взуття, продукти харчування, в тому числі фрукти та овочі тощо. Згадані товари перевозяться як з використанням автомобільного транспорту, так і автобусними та залізничними маршрутами. При цьому закупівля товарів здійснюється як на продаж, так і для внутрішнього використання. Останнім часом човниковий бізнес зазнав певних змін – зростає роль дрібних та середніх посередницьких фірм, які поступово витісняють малоефективних порівняно з ними човників.
|
|
|
Особливою формою трудової міграції між Україною та Польщею став “прикордонний бізнес”, пов’язаний з короткотерміновим (до одного дня) перетином громадянами України польського кордону для продажу алкогольних та тютюнових виробів.
Уповноваженим під час перевірки дотримання прав осіб, що перетинають українсько-польський кордон у міжнародному пункті пропуску “Шегині – Медика”, а також на українсько-польському пункті пропуску “Краковець – Корчова”, було встановлено, що перехід “Шегині–Медика” запланований для обслуговування до 600 осіб щоденно, на той час приймав від 3 до 6 тис. осіб в обох напрямках, переважна більшість з яких (до 90%) – громадяни України. Метою перетину кордону у більшості випадків є збут на території Польщі підакцизних товарів, особливо спирту та цигарок.
|
|
|
Слід зазначити, що в Польщі чимало нелегальних трудових мігрантів з України, які влаштовуються на роботи до польських роботодавців. Так, за даними МЗС України кількість недокументованих українських робітників у Польщі становить до 300 тис. осіб. Цьому сприяв режим безвізових поїздок, який діяв згідно з Угодою від 25 червня 1996 р. між Урядом України та Урядом Республіки Польща про взаємні безвізові поїздки громадян (до вступу Польщі в ЕС у 2004 році). Відповідно до цієї угоди громадяни України та Польщі мали право на перебування без віз на території іншої договірної сторони не більше 90 днів. Крім того, між Україною та Польщею діяла Угода про взаємне працевлаштування працівників від 1994 р.
Більшість українських заробітчан на території Польщі – це мешканці Західної та Центральної України, багато з них – з вищою освітою. Попри те що вони ставляться до заробітків у Польщі як до тимчасового явища, певна їх частина залишається там на роки. Більшість з них задіяні в сільському господарстві: на збиранні врожаю фруктів, овочів, на будівництві, у приватній сфері. Тарифи залишаються незмінними протягом кількох останніх років: 200–250 доларів США за догляд за людиною похилого віку та 40–70 злотих за одноразове прибирання будинку з приготуванням їжі.
|
|
|
Враховуючи те, що в Польщі багато своїх безробітних (реальний рівень безробіття сягає 19%), українці вишукують будь-які можливості на ринку праці, влаштовуючись на тяжку чорнову роботу без нормованого робочого часу. Для польських роботодавців використання праці наших громадян вигідне, оскільки вони погоджуються працювати за мінімальну оплату.
Напівлегальний статус перебування, незнання польських законів, мови та кон’юнктури ринку праці, призводить до того, що громадяни України опиняються на найнижчому соціальному та професійному щаблях у найбільш несприятливих секторах польської економіки, піддаються дискримінації, стають жертвами злочинів.
Важливим фактором, який впливатиме на обсяги та характер міграції громадян України до Польщі, стало запровадження візового режиму між обома країнами в липні 2003 р. Наслідком стало значне скорочення міграційних потоків між обома країнами, збільшення кількості нелегальних українських мігрантів у Польщі, і, як наслідок, – посилення навантаження на національний ринок праці, особливо в Західному регіоні.
|
|
|
2) Інформація посольства України в Японії
Японія. За інформацією Посольства України в Японії, характерною рисою українського заробітчанства в Японії є її жіноче обличчя. Це зумовлено попитом на жінок та молодих дівчат на ринку розваг Японії. Цей бізнес є одним з найбільш прибуткових і практично стовідсотково контрольованим кримінальними структурами. Хоча проституція в цій країні офіційно заборонена з 1957 р., за даними міжнародних правозахисних організацій, щорічно до Японії з метою роботи в різного роду нічних клубах, масажних кабінетах, саунах, де передбачається й надання сексуальних послуг, рекрутується близько 100 тис. молодих жінок з різних країн світу. Якщо на початку 1990-х років переважну більшість їх становили вихідці з Тайваню, Таїланду, Філіппін, то з кінця ХХ ст. і дотепер намітилася стала тенденція до переважання представниць країн колишнього соцтабору, особливо Росії, України, Чехії, Словаччини, Румунії і Молдови.
Пошуком і підбором жінок на території України займаються українські і російські посередницькі фірми, які спеціалізуються у сфері працевлаштування за кордоном, а також представництва японських компаній в Україні. У зв’язку з цим слід вказати, що згідно з даними МЗС України протягом останнього часу певною мірою зросла кількість філій японських фірм на території України (з 8 до 12), а також інтенсивність підписання контрактів українськими компаніями з японськими партнерами, які працевлаштовують українок у розважальному бізнесі в Японії (7 таких контрактів з початку 2002 р. проти 12 контрактів за весь 2001 р.).
Японські бізнес-структури або їх представники виступають так званими гарантами перебування громадянок України на території Японії, що значно спрощує отримання останніми японської в’їздної візи. Оскільки законом Японії про міграцію передбачається покарання осіб, які сприяють незаконному працевлаштуванню іноземних громадян, у формі позбавлення волі строком до трьох років або штрафу у розмірі 2 млн. єн (приблизно 16,9 тис. доларів США), то, як правило, молоді українські жінки (18–30 років) запрошуються до Японії на зовні законних підставах терміном від трьох місяців до одного року як артистки різного жанру з робочою візою. Для отримання такої візи в консульство Японії в Україні ними надається пакет документів, які підтверджують “кваліфікацію виду діяльності”, роботу за фахом протягом не менше двох років, а консульство в свою чергу характеризує фірму-роботодавця, умови праці (дані про вид діяльності, заробітну плату – не менше 250 тис. єн, що становить близько 2000 доларів США, умови праці – 48 годин на тиждень).
Офіційно умови праці та проживання громадянок України регулюються відповідними законами Японії: про мінімальну зарплату, про безпеку та гігієну праці, про умови праці тощо. Проте, як свідчить практика участі працівників Посольства України в Японії у вирішенні конфліктних ситуацій з працевлаштування українських жінок у розважальних японських закладах, умови контрактів фірмами-працедавцями практично не виконуються. Заробітна плата так званих артисток (як їх називають хостес) становить 500–700 доларів США при тривалості роботи 60 годин на тиждень. Крім того, фіксувалися непоодинокі випадки, коли хостес примушували надавати клієнтам секс-послуги чи іншим чином принижували їхню честь та людську гідність.
Попри такі важкі умови, переважна більшість опитаних відвідувачів консульського відділу Посольства України в Японії, з-поміж цієї категорії громадянок України, не заперечує проти продовження такої роботи або її поновлення після короткотермінового повернення на Батьківщину.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 174; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!